Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області
Справа №483/812/19
Провадження №2-з/483/16/2019
27 травня 2019 року м. Очаків
Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:
головуючого - судді Шевиріної ТД.,
за участю секретаря судового засідання - Данилової А.Г.,
заявниці - ОСОБА_1 ,
особи, яка може набути статус відповідача у справі, - Бондаренка ОСОБА_2 .,
представника ОСОБА_3 . - Чернієнка С.А.,
розглядаючи у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву ОСОБА_1 про забезпечення доказів у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ спільно набутого майна подружжя, -
23 травня 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, предметом якого є: поділ спільного майна подружжя шляхом визнання за позивачкою права власності на транспортні засоби: MERCEDES-BENZ SPRINTER 313CDI 2148, 2005 року, № двигуна НОМЕР_1 , № кузова НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_3 ; БОГДАН А-091 4590, 2003 року, № двигуна 4HG1970345, № кузова НОМЕР_4 , реєстраційний номер НОМЕР_5 ; визнання за відповідачем права власності на транспортні засоби: MERCEDES-BENZ 311CDI 2151, 2002 року, № двигуна НОМЕР_6 , № кузова НОМЕР_7 , реєстраційний номер НОМЕР_8 ; MERCEDES-BENZ 814 4250, 2000 року, № двигуна НОМЕР_9 , № шасі НОМЕР_10 , реєстраційний номер НОМЕР_11 .
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що сторони, перебуваючи в зареєстрованому шлюбі, набули право власності на перелічені вище транспортні засоби, однак після розірвання шлюбу згоди щодо їх поділу не досягли. Через наявність між подружжям цивільно-правового спору щодо поділу майна, ОСОБА_1 змушена звернутися з позовом до суду.
23 травня 2019 року від ОСОБА_1 надійшла заява про забезпечення доказів.
Заява обґрунтована тим, що 04 лютого 2019 року, у відповідь на запит адвоката Олексієнко В.В. Регіональний сервісний центр Миколаївської області МВС України не надав інформацію щодо зареєстрованих за відповідачем транспортних засобів, посилаючись на захист персональних даних. Оскільки зазначені докази необхідні для виконання позивачкою її обов'язку доказування у цивільній справі, остання змушена звернутися до суду із заявою про забезпечення цих доказів шляхом витребування від Регіонального сервісного центру інформації про зареєстровані за ОСОБА_3 транспортні засоби за період з 12 липня 2003 року по січень 2018 року.
В судовому засіданні ОСОБА_1 заяву підтримала, просила її задовольнити. Пояснила, що за допомогою вказаного засобу доказування намагається встановити дату придбання відповідачем спірного рухомого майна для визначення його правового режиму як спільно набутого.
ОСОБА_4 та його представник під час розгляду заяви пояснили, що можуть добровільно надати запитувану інформацію, однак віднесли вирішення зазначеного питання на розсуд суду.
Вирішуючи заяву про забезпечення доказів, суд виходить з такого.
Відповідно до статті 116 Цивільного процесуального кодексу України, суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим.
Виходячи зі змісту заяви та наявних матеріалів, в якості засобу доказування, який необхідно забезпечити, заявниця визначає інформацію про право власності відповідача на автотранспортні засоби, яка наявна в Регіональному сервісному центрі Миколаївської області МВС України та може бути надана лише за рішенням суду.
Враховуючи той факт, що РСЦ Миколаївської області МВС України є державною установою зі встановленим місцезнаходженням та постійно здійснює обов'язки щодо ведення Єдиного державного реєстру транспортних засобів та надання інформації з даного реєстру, підстав вважати, що зазначений вище засіб доказування може бути втрачений, або його отримання стане згодом неможливим чи утрудненим, не вбачається.
Суд також звертає увагу на ту обставину, що чинний Цивільний процесуальний кодекс України визначає два різні механізми щодо доказів, а саме: забезпечення доказів та витребування доказів.
І якщо забезпечення доказів є терміновою дією, спрямованою на зберігання засобу доказування, який може бути втрачений, то витребування доказів, є дією, спрямованою на надання допомоги в отриманні доказів стороні, яка має відповідні труднощі.
Різниця між цими двома інститутами полягає також і в тому, що ухвала суду про забезпечення доказів є виконавчим документом і підлягає виконанню в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження».
Відтак, беручи до уваги сутність інституту забезпечення доказів, а також ту обставину, що підстав вважати, що засіб доказування, на який посилається заявниця буде згодом втрачений немає, суд відмовляє в забезпеченні доказів та роз'яснює заявниці її право звернутися до суду із заявою про витребування таких доказів.
Відповідне клопотання розглядається судом після відкриття провадження у справі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 116-118 ЦПК України, суд -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення доказів у позові ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , - відмовити.
Ухвалу може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду через Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області шляхом подання протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали апеляційної скарги.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги на ухвалу, а у разі подання апеляційної скарги - відразу після закінчення апеляційного розгляду справи.
Головуючий:
27.05.2019