Справа №: 486/483/19 Провадження № 3/486/299/2019
20 травня 2019 року Южноукраїнський міський суд Миколаївської області
у складі головуючого судді Франчук О.Д., при секретарі Деменко К.Л. розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від Управління патрульної поліції в Миколаївській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Хмельницький, голови ОКА ЖБК «Южноукраїнськ», зареєстрованого: АДРЕСА_1 , проживаючого: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ,
за ч. 1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії БД № 280664, 07 березня 2019 року о 23 годині 45 хвилини ОСОБА_1 в районі будинку № 56 по вулиці Дружби народів в м. Южноукраїнську Миколаївської області керував автомобілем ВАЗ 211540 державний номерний знак, НОМЕР_2 з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме - різкий запах алкоголю з ротової порожнини, млява мова, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду для встановлення стану сп'яніння на місці зупинки та в медичному закладі, водій відмовився в присутності двох свідків. Чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України.
За порушення п. 2.5. ПДР України відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
В судовому засіданні ОСОБА_1 не визнав свою вину у вчиненні зазначеного адміністративного правопорушення та пояснив, що 07 березня 2019 року був зупинений працівниками поліції в зв'язку з тим, що не був пристебнутий паском безпеки. Потім інспектор йому запропонував пройти огляд на визначення стану сп'яніння, від якого він відмовився в зв'язку з тим, що був тверезий. Вказані в протоколі про адміністративне правопорушення ознаки, на які інспектор посилається як ознаки стану сп'яніння - млява мова та поведінка що не відповідає обстановці, дійсно мав, оскільки злякався будучи зупиненим поліцейськими у нічний час доби.
Суд вислухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши письмові матеріали справи, приходить до наступного висновку.
Відповідно до пункту 2.5 Правил Дорожнього руху України, водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. Відмова особи, яка керувала транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягне за собою склад адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Саме, у відмові від проходження медичного огляду для визначення стану сп'яніння обвинувачується ОСОБА_1
Однак, слід звернути увагу, що диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП є бланкетною, та відсилає до інших нормативних актів, зокрема до тих, якими встановлюються порядок огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Положеннями ст. 266 КУпАП, Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 та інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я від 9 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858, огляд на стан алкогольного сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу у присутності двох свідків з використанням спеціальних технічних засобів. У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до ст. 266 КУпАП.
Аналіз вищенаведених нормативних актів свідчить, що оформлення працівниками поліції направлення на медичний огляд до відповідного закладу охорони здоров'я у випадку відмови водія від проведення огляду з метою виявлення стану сп'яніння на місці зупинення транспортного засобу або незгоди з його результатами, відповідно до встановленого порядку є обов'язковим. Якщо після оформлення направлення, водій транспортного засобу відмовляється від проведення медичного огляду і в закладі охорони здоров'я, поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, в якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду (пункт 8 Порядку № 1103, пункт 6 розділу ІХ Інструкції з оформлення матеріалів № 1395).
З досліджених в судовому засіданні доказів вбачається порушення працівниками поліції порядку проведення огляду на визначення стану сп'яніння, зокрема після відмови ОСОБА_1 на місці зупинення транспортного засобу проходити огляд на визначення стану сп'яніння його не було доставлено до медичного закладу для його проведення. Окрім того, в наявному у матеріалах справи направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння до медичного закладу - Южноукраїнської міської лікарні не вказані дії, які б свідчили, що ОСОБА_1 ухиляється від проходження такого огляду на місці зупинки.
Окрім того, наявні в матеріалах справи пояснення свідків складені раніше, ніж особу було зупинено, зокрема, відповідно до вищезазначеного протоколу ОСОБА_1 керував автомобілем з ознаками сп'яніння 07 березня 2019 року о 23 годині 30 хвилин, а відповідно до письмових пояснень ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , в якості свідків їх було запрошено 07 березня 2019 року о 23 годині 26 хвилин.
Згідно вимог ст.. 266 КУпАП огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним. Як наслідок - недійсним є протокол про адміністративне правопорушення.
При розгляді справ про адміністративне правопорушення слід керуватися в тому числі й Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини.
Так, Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України, відповідно до статті 9 Конституції України, як чинний міжнародний договір, згода на обов'язковість якого надана Верховною радою України.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано право на справедливий і публічний розгляд справи. Прецедентна практика ЄСПЛ, застосовуючи критерій суворості покарання за вчинення адміністративного правопорушення, санкція за вчинення якого у КУпАП передбачає адміністративний арешт, відносить адміністративні правопорушення до кримінально-правової сфери з усіма гарантіями статті 6 Конвенції. Разом з цим, і інші адміністративні правопорушення можуть підпадати під сферу дії кримінально-правового аспекту статті 6 Конвенції. Зокрема це порушення правил дорожнього руху (позбавлення права управління Рішення ЄСПЛ «Лутц проти Німеччини» від 25.08.1987 року; Рішення ЄСПЛ «Маліге (Malige) проти Франції» від 23.09.1998 року). ЄСПЛ дійшов висновку, що стаття 6 Конвенції не може застосовуватися з точки зору «кримінального обвинувачення» до такої міри покарання як негайне позбавлення посвідчення водія (Комюніке Секретаря Європейського Суду з прав людини стосовно рішення у справі «Ескубе проти Бельгії»). Отже, ЄСПЛ вирішуючи питання застосування ст. 6 Конвенції не ставить в залежність виведення з під юрисдикції кримінальних судів певних видів правопорушень віднесених до юрисдикції інших органів, посадових осіб. Виходить, що у справах про адміністративні правопорушення на які ЄСПЛ поширює кримінально правовий аспект, особа, щодо якої розглядається справа та потерпілий, додатково користуються гарантіями ст.6 Конвенції: право на оскарження судових рішень, право на допомогу перекладача, право на виклик та допит свідків, на розумний строк розгляду справи, негайне і достатнє інформування про характер і причини обвинувачення, право на юридичну допомогу, право на безоплатну допомогу захисника (за браком коштів). Крім того, в таких справах діє презумпція невинуватості.
Статтею 1 КУпАП передбачено, що його завданням є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Положеннями статті 7 КУпАП визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Таким чином, всупереч положенням ст. 256 КУпАП, а також ст. 251 КупАП, якою визначені докази в справі про адміністративне правопорушення, належних, достовірних, допустимих та достатніх доказів які б беззаперечно підтверджували вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, до протоколу про адміністративне правопорушення не надано. Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути покладений в основу визнання особи винною у вчиненні адміністративного правопорушення.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в зв'язку з відсутністю складу події і складу адміністративного правопорушення.
Отже, на підставі викладеного, враховуючи положення ст. 62 Конституції України, згідно якої усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, суд приходить до висновку, що дана справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 події і складу правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Керуючись п. 1ст. 247, ст. 283, п. 3 ст. 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя
Провадження у справі, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП в зв'язку з відсутністю складу події і складу адміністративного правопорушення.
На постанову може бути подано апеляційну скаргу до Миколаївського апеляційного суду через Южноукраїнський міський суд Миколаївської області, протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Южноукраїнського міського суду Олена Дмитрівна Франчук