нп 2-п/490/42/2019 Справа № 490/1517/14-ц
Центральний районний суд м. Миколаєва
27 травня 2019 року суддя Центрального районного суду м. Миколаєва Гуденко О.А., розглянувши матеріали клопотання представника відповідача адвоката Костенюк Марії Володимирівни про поновлення пропущеного процесуального строку на подачу заяви про перегляд заочного рішення від 20 травня 2014 року по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Рішенням Центрального районного суду м.Миколаєва від 20 травня 2014 року у справі за № 490/1517/14-ц стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Кредитні ініціативи» заборгованість в загальній сумі 173 786 (сто сімдесят три тисячі сімсот вісімдесят шість) грн. 69 коп., з якої: заборгованість за кредитом - 125 494 грн. 18 коп., заборгованість за відсотками - 34 607 грн. 69 коп., пеня - 13 684 грн. 82 коп. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» судовий збір у розмірі 1737 грн. 87 коп. (суддя Гуденко О.А.).
Відповідаачеві розяснено, що заява про перегляд заочного рішення може бути подана відповідачем протягом десяти днів з моменту отримання копії рішення.
01 березня 2019 року представник відповідача адвокат Костенюк М.В. звернулася до суду з заявою про перегляд вказаного заочного рішення та одлночаснот просила про поновлення строку на подання заяви, який пропущений з поважених причин. А саме , що під час розгляду справи судом відповідач не був повідомлений належним чином про розгляд справи та дату судових засідангь, отже при провденні залчного розгляду справи судом не дотримано вимог ч.1 ст.224 ЦПК України в редакції, що діяла на ччас вчинення процесуальної дії.
Ухвалою суду від 10 квітня 2019 року, під головуванням судді Гуденко О.А., відмовити у задоволенні клопотання представника відповідача адвоката Костенюк М.В. про поновлення пропущеного процесуального строку на подачу заяви про перегляд заочного рішення від 20 травня 2014 року по цивільній справі за позовом ТОВ «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Залишено без розгляду заяву представника відповідача адвоката Костенюк М.В. про перегляд заочного рішення від 20 травня 2014 року по цивільній справі за позовом ТОВ «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Постановою Миколаївського апеляційного суду від 8 травня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Ухвалу Центрального районного суду м. Миколаєва від 10 квітня 2019 року скасовано.
Протоколом передачі судової справи 24.05.2019 року справу передано раніше визначеному складу суду - судді Гуденко О.А.
Розділ VI Цивільно-процесуального кодексу України передбачає вирішення процесуальних питань, пов'язаних з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб) і є завершальною стадією цивільного процесу.
У відповідності до ч. 1 ст. 37 ЦПК України суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження у справі.
Пунктом 4 ч. 1 ст. 36 ЦПК України передбачено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо було порушено порядок визначення судді для розгляду справи.
У відповідності до ч. 1 ст. 39 ЦПК України, з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя зобов'язаний заявити самовідвід.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 40 ЦПК України, питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Законодавець надає учасникам судового процесу можливість коректного розв'язання ситуації, що створилася, шляхом заяви самовідводу, що і є етичним моментом законодавства, яке регулює ці питання. На переконання суду, кінцевою метою законодавця було досягнення максимальної впевненості в тому, що у учасників процесу не повинно виникати сумнівів у неупередженості судді.
При цьому, якщо рішення суду (судді) оскаржувалося позивачем або відповідачем, то виникає «зайва» напруга у відносинах судді з такими особами, оскільки вона могла скластися з невдоволення таких осіб рішенням і діями конкретного судді. Тому доцільно надати такій особі в інших справах право відводу такого судді, щоб особисті стосунки такої особи та судді не впливали на об'єктивність майбутнього судового рішення.
Окрім того, декілька «помилок суду на користь однієї із сторін» можуть свідчити про упередженість суду і майбутнє рішення вже може розцінюватися як умисне.
Відповідно до п.п. 66 рішення ЄСПЛ у справі "Бочан проти України" суб'єктивний критерій - це особисті переконання та поведінка конкретного судді. Об'єктивний критерій - це факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви у безсторонності судді та оцінка того, чи забезпечив суддя достатні гарантії для виключення правомірних сумнівів в безсторонності (зовнішні ознаки).
ЄСПЛ нагадує, що "безсторонність", в сенсі п. 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб'єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об'єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу (див., серед багатьох інших джерел, "Булут проти Австрії" (Bulut v. Avstria), рішення від 22 лютого 1996 року, Reports 1996-II, с. 356, п. 31, та "Томан проти Швейцарії" (Thomann v. Switzerland), рішення від 10 червня 1996 року, Reports 1996-III, 825, п. 30). Відповідно до об'єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв'язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.
Реалізація принципу верховенства права, визначеного ЦПКУкраїни, є неможливою без забезпеченої можливості доступу особи до незалежного, неупередженого суду, провадження в якому відповідає вимогам справедливого судового розгляду.
Пункт 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, які схвалені резолюцією 2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року, наголошує, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього є неможливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в його неупередженості.
Враховуючи, що ухвала Центрального районного суду м. Миколаєва від 10 квітня 2019 року скасовано постановою Миколаївського апеляційного суду від 8 травня 2019 року, з метою усунення будь-яких сумнівів в об'єктивності та неупередженості судді,суддя Гуденко О.А. вважає необхідним заявити собі самовідвід по справі №490/1517/14-ц за клопотанням представника відповідача адвоката Костенюк Марії Володимирівни про поновлення пропущеного процесуального строку на подачу заяви про перегляд заочного рішення від 20 травня 2014 року по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Керуючись 4 ч. 1 ст. 36, 39, 40 ЦПК України, суддя, -
Відвести суддю Гуденко О.А. від розгляду клопотання представника відповідача адвоката Костенюк Марії Володимирівни про поновлення пропущеного процесуального строку на подачу заяви про перегляд заочного рішення від 20 травня 2014 року по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по цивільній справі №490/1517/14-ц.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О.А. Гуденко