Справа № 472/1375/18
Провадження №2/472/119/19
23 квітня 2019 року смт. Веселинове
Миколаївської області
Веселинівський районний суд Миколаївської області у складі:
головуючого судді - Орленко Л.О.,
за участю секретаря
судового засідання - Крамарчук Л.Б.,
позивача - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №3 смт. Веселинове цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні житлом шляхом визнання особи такою, що втратила право користування житлом,
13 грудня 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні житлом шляхом визнання особи такою, що втратила право користування житлом.
Позов обгрунтовує тим, що вона є власником будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .
В зазначеному будинку також зареєстрований її колишній чоловік ОСОБА_2 Проте, після розірвання шлюбу, а саме з 18 жовтня 2013 року він не проживає в даному будинку, проживає в іншому місті. Особистих речей відповідача у будинку немає, щодо сплати комунальних послуг або підтримання житла в належному стані відповідач не цікавиться.
Реєстрація відповідача порушує її права як власника будинку розпоряджатися своїм майном на власний розсуд, в зв'язку з чим вона просить суд визнати відповідача таким, що втратив право користування житловим приміщенням.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов пітримала в тому ж обсязі та просила його задовольнити з підстав, вказаних в позовній заяві. Згодна на заочний розгляд справи.
Відповідач ОСОБА_2 в судові засідання 12.03.2019 року та 23.04.2019 року не з'явився, до суду повернулися конверти з повістками, з відмітками, що адресат за вказаною адресою не проживає, про дату, час та місце судових засідань повідомлений належним чином, а саме телефонограмою від 16.04.2019 року.
Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Враховуючи, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не повідомив суд про причини неявки в судове засідання, та те, що позивач не заперечує проти такого вирішення справи, то суд вважає за необхідне розглядати справу в заочному порядку на підставі наявних у справі доказів.
Суд, заслухавши вступне слово позивача ОСОБА_1 , показання свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, дійшов висновку, що позов слід задовольнити повністю з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 є власником житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно (а.с. 5).
В зазначеному будинку зареєстрований колишній чоловік позивача - ОСОБА_2 з 06.04.2010 року, що підтверджується копією будинкової книги (а.с. 7).
18 жовтня 2013 року між позивачем ОСОБА_5 та відповідачем ОСОБА_2 було розірвано шлюб, що підтверджується рішенням Веселинівського районного суду Миколаївської області від 18.10.2013 року, яке набрало законної сили 29.10.2013 року.
Після розірвання шлюбу, а саме: з 2013 року, відповідач не проживає в даному житловому будинку, проживає в іншому місті. Особистих речей відповідача у квартирі немає, щодо сплати комунальних послуг або підтримання житла в належному стані відповідач не цікавиться.
Вказаний факт підтверджений сукупністю досліджених в судовому засіданні доказів: показаннями свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які показали, що дійсно відповідач ОСОБА_2 не проживає за адресою: АДРЕСА_1 з 2013 року по теперішній час; актом обстеження Веселинівської селищної ради від 12.12.2018 року (а.с. 4), відповідно до якого ОСОБА_2 не проживає за адресою: АДРЕСА_1 з жовтня 2013 року по теперішній час.
Докази, які б свідчили про наявність поважних причин непроживання відповідача в житловому приміщенні позивача у матеріалах справи відсутні.
Суд вважає, що реєстрація відповідача у житловому будинку позивача перешкоджає останній вільно володіти та розпоряджатися своїм майном на власний розсуд, а тому вона звернулася до суду за захистом своїх прав.
Частиною 1 ст. 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності або обмежений у його здійсненні.
Згідно з ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до ст. ст. 71 та 72 ЖК України особа може бути визнана такою, що втратила право користування житловим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад шість місяців, без поважних на те причин.
Згідно з ч. 2 ст. 405 ЦК України член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання особи може здійснюватись, зокрема, на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.
Враховуючи те, що відповідач ОСОБА_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , добровільно залишив даний будинок та не проживає в ньому більше одного року, без поважних на те причин та у нього відсутні договірні відносини щодо користування житлом з власником будинку, суд вважає за необхідне задовольнити позовну заяву та визнати відповідача таким, що втратив право користування житловим приміщенням.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 14, 19, 77, 78, 81, 223, 259, 263-265, 280, 282, 284 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні житлом шляхом визнання особи такою, що втратила право користування житлом, - задовольнити повністю.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , таким, що втратив право користуватися житловим приміщенням по АДРЕСА_1 .
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення (або з дати складення повного заочного рішення суду).
Учасник справи, якому заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення (або в день складення повного заочного рішення суду), має право на поновлення пропущеного строку, на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного тексту заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку відповідачем шляхом подачі апеляційної скарги через Веселинівський районний суд Миколаївської області до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про перегляд заочного рішення, а в разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення - після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Повний текст заочного рішення виготовлено 03 травня 2019 року.
Суддя Веселинівського районного суду
Миколаївської області Л.О. Орленко