Справа № 22ц-383-2007р. Головуючий по 1 інстанції
Категорія поновлення на Пироженко С.А.
роботі Доповідач в апеляційній інстанції
Бурлака В.О.
"7" березня 2007 р. Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого Бурлаки В.О.
суддів Бабенко В.М., Василенко Л.І.
при секретарі Шульга Я.В.
з участю адвоката ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ВАТ «Черкасигаз» на рішення Соснівського районного суду від 21 грудня 2006р. по справі за позовом ОСОБА_2 до ВАТ «Черкасигаз», третя особа: територіальна державна інспекція праці у Черкаській області про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди,-
встановила:
ОСОБА_2 звернулась з позовом у суд до «ВАТ «Черкасигаз» про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди посилаючись на те, що наказом НОМЕР_1 її було звільнено з посади контролера газового господарства дільниці по обліку природного газу та розрахунків за його використання у зв'язку з закінченням строку трудового договору по ч.1 п.2 ст.36 КЗпП України з тих же підстав.
Вважала, що звільнення проведено з порушенням норм трудового законодавства і просила суд стягнути на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 3483 грн., моральну шкоду в сумі 5000 грн. та витрати за надання юридичної допомоги адвокатом в сумі 500 грн.
Рішенням Соснівського районного суду від 21.12.2006р. позов задоволено частково.
Визнано недійсними та скасовано накази НОМЕР_1 та НОМЕР_2 про звільнення ОСОБА_2 по ст.36 ч.1 п.2 КЗпП України.
Поновлено ОСОБА_2 на посаді контролера газового господарства дільниці по обліку природного газу та розрахунків «Черкасигаз».
Стягнуто з ВАТ «Черкасигаз» на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 3605 грн. 68 коп., 500 грн. витрат за надання юридичної допомоги та моральну шкоду в сумі 1000 грн.
Стягнуто з ВАТ «Черкасигаз» державне мито в сумі 365 грн. та 30 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
В апеляційній скарзі ВАТ «Чсркасигаз» просить скасувати рішення та ухвалити нове яким повністю відмовити ОСОБА_2 в задоволенні позову вважаючи його незаконним.
Заслухавши доповідача, сторони третю особу, адвоката ОСОБА_1, вивчивши та обговоривши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення скасуванню.
Поновлюючи позивачку на посаді та визнаючи недійсними накази НОМЕР_1 «Про звільнення ОСОБА_2» по п.2 ч.1 ст.36 КЗпП України та аналогічний наказ НОМЕР_2 суд виходив з вимог законодавства про те, що працівник відпрацювавший хоч один день зі згоди власника або уповноваженого ним органу після закінчення строку строкового трудового договору стає постійним працівником. З ОСОБА_2 неправомірно був укладений строковий договір.
Проте погодитись з такими висновками суду не можна зі слідуючих підстав.
Згідно матеріалів справи позивачка працювала у відповідача на посаді бухгалтера.
Статтею 64 Господарського кодексу України передбачено, що підприємства самостійно визначають свою організаційну структуру, штатний розклад та чисельність працівників.
Вказана норма мається в п.8 Статуту ВАТ «Черкасигаз», затвердженого загальними зборами акціонерів 24.06.1998р.
На засіданні правління ВАТ «Черкасигаз» від 30.09.2005р. (протокол №2) прийнято рішення про скорочення в штатному розкладі бухгалтерії головного підприємства посади бухгалтера з посадовим окладом 1115 грн. з 24.12.2005р. у зв'язку з заключения договору з банком на відкриття карткових рахунків та розрахунково-касового обслуговування при видачі заробітної плати та інших виплат, зменшення обсягів робіт бухгалтерії.
На підставі рішення 20.10.2005р. виданий наказ №267/ОД про скорочення посади в штатному розкладі бухгалтерії, а 24.10.2005р. наказ НОМЕР_3 про попередження бухгалтера , ОСОБА_2 про наступне вивільнення з роботи 24.12.2005р.
В останнім наказом вона ознайомлена в цей же день.
З тих же підстав введено в штатний розклад строкову посаду до 01.02.2006р. контролера газового господарства дільниці по обліку природного газу та розрахунків за його використання.
Про те, що цей договір має строковий характер і позивачці було відомо про це підтверджується актом НОМЕР_4, коли їй була офіційно запропонована робота контролера. Листом НОМЕР_5, в якому також вказано, що вакантна посада є обмеженою, кінцевим строком 01.02.2005р.
Написом на листі на ім.'я ОСОБА_2 НОМЕР_6 про те, що вона «згідна на перевод на посаду контролера після відпустки.
Заявою ОСОБА_2 від 20.12.2005р. про переведення на роботі в дільницю по обліку природного газу та розрахунків його використання контролером.
Наказом НОМЕР_7про тимчасове переведення ОСОБА_2 згідно поданої заяви з 23.12.2005р. по 01.02.2006р. контролером газового господарства з окладом 475 грн., на якому мається підпис позивачки.
Фактично ОСОБА_2 погодилась зі скороченням посади, переведення на іншу роботу, оскільки ці дії ВАТ «Черкасигаз» не оскаржувала.
Звернулась до суду 25.05.2006р. з приводу звільнення з роботи.
Згідно листків непрацездатності ІНФОРМАЦІЯ_1 вона з 24.10. по 16.11.2005р., з 12.01. по 28.02.2006р., з 01.03 по 18.04.2006р. та з 19.04. по 06.05.2006р. хворіла.
Наказом НОМЕР_1 ОСОБА_2 звільнена з роботи у зв'язку із закінченням строку трудового договору п.2 ст.36 КЗпП України з обговоренням, що оскільки вона є непрацездатною, днем звільнення вважати день відновлення працездатності.
Наказом НОМЕР_2 ОСОБА_2 звільнена з роботи у зв'язку із закінченням строку трудового договору п.2 ст.36 КЗпП України з 10.05.2006р., так як днем відновлення працездатності було 07.05.2006р.,та виплатити їй компенсацію за невикористану відпустку за період з 17.08.1999р. по 06.05.2006р. за 197 календарних днів.
В період між 01.02.2006р. ОСОБА_2 не працювала, а тому не можна вважати, що вона стала постійним працівником і договір пролонгований на певний строк.
Статтею 23 КЗпП України передбачено два види строкових договорів: на визначений строк, встановлений за погодженням сторін, та на час виконання певної роботи. Закінчення терміну яких згідно ст.36 п.2 КЗпП України є підставою для звільнення з роботи, крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна з сторін не поставила вимоїн про їх розірвання.
Однак, при вказаних обставинах позивачка не ставила питання про продовження трудового договору, а ВАТ «Черкасигаз», розірвало договір.
7, 8 і 9 травня 2006р. були днями відпочинку.
При таких обставинах підстав для задоволення позову немає.
Керуючись ст.ст. 23, п.2 ст.36 КЗпП України, 307, 309, 314 ЦПК України, судова
колегія,-
вирішила:
Апеляційну скаргу ВАТ «Черкасигаз» задоволити.
Рішення Соснівського районного суду від 21.12.2006р. скасувати.
Відмовити ОСОБА_2 в задоволенні позову до ВАТ «Черкасигаз» про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу і моральної шкоди.
Рішення може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України на протязі 2 місяців з дня проголошення.