Справа № 127/11022/19
Провадження 2-адр/127/1/19
27 травня 2019 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Борисюк І. Е.,
за участю: секретаря Максимчука Я.В.,
представника позивача ОСОБА_3,
відповідача Чухно І.В. ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні питання про судові витрати в адміністративній справі за позовом адвоката Балтака Дмитра Олеговича, який діє в інтересах ОСОБА_2 , до державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель на території Вінницької області Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області Чухно Ірини Володимирівни про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,-
В провадженні Вінницького міського суду Вінницької області перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , до державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель на території Вінницької області ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області Чухно Ірини Володимирівни про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення.
Представник позивача надав суду заяву про неможливість надання суду доказів розміру витрат на правничу допомогу адвоката до закінчення судових дебатів, а тому просив суд вирішити дане питання після ухвалення рішення суду.
07.05.2019 у вищевказаній адміністративній справі було ухвалено судове рішення, яким позов було задоволено і, зокрема, встановлено позивачу термін після ухвалення рішення суду для надання суду доказів щодо розміру понесених судових витрат і призначено судове засідання для вирішення питання про судові витрати.
Відповідно до ч. 1 ст. 247 і п. 3 ч. 1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
У строк, встановлений судом, представником позивача було надано суду докази щодо розміру понесених судових витрат.
27.05.2019 відповідачем подано до суду заперечення щодо стягнення витрат на користь позивача на професійну правничу допомогу, які у судовому засіданні відповідач підтримала.
Враховуючи положення ч. 3 ст. 252 КАС України, додаткове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Згідно із п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно із ч. 2 ст. 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Судом встановлено, що 15.04.2019 позивачем було укладено договір про надання йому правової допомоги адвокатом Балтаком Д.О. (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 558 від 29.10.2007). Предметом даного договору визначено: представництво інтересів ОСОБА_2 у Вінницькому міському суді Вінницької області при розгляді справи за позовом про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за адміністративне правопорушення, передбачене ст. 53-1 КУпАП. (а.с. 23-24,104)
Суду надано акт прийому-передачі наданих послуг від 08.05.2019, розрахунок суми гонорару за надану правову допомогу від 08.05.2019 та квитанцію до договору про надання правової допомоги від 15.04.2019, згідно яких позивачем було сплачену адвокату 5 000, 00 гривень. (а.с. 105-107)
Судом прийнято до уваги, що розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Судом встановлено, що заявлені витрати на професійну правничу допомогу пов'язані саме із розглядом адміністративної справи за позовом ОСОБА_2 до державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель на території Вінницької області ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області Чухно Ірини Володимирівни про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, що підтверджується наданими представником позивача доказами, які спростовують, в свою чергу, твердження відповідача про те, що такі витрати не пов'язані із розглядом даної адміністративної справи.
Клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу відповідачем не заявлялось. Однак, відповідач, зокрема, заперечувала щодо співмірності витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Судом враховано, що обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Представником позивача суду подано детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом. За умовами договору про надання правової допомоги від 15.04.2019 (п. 4.2.), розмір гонорару зазначається в акті прийому-передачі наданих послуг. Актом прийому-передачі наданих послуг від 08.05.2019 чітко визначено вартість наданих Малюті Д.В. послуг - 5 000, 00 гривень, які були ним сплачені у повному обсязі 08.05.2019 на виконання умов договору від 15.04.2019 і розрахунок яких надано суду.
Розрахунок суми гонорару за надану правову допомогу від 08.05.2019 містить інформацію про час, витрачений на вчинення необхідних дій, конкретизовано обсяг наданих послуг, вартість кожної з них окремо.
Крім того, відповідач не навела жодного аргументу щодо неспівмірності таких витрат, а лише зазначила, що позивач не надав документи на обґрунтування вартості послуг.
Вказаний довід є безпідставним, враховуючи той факт, що чинним процесуальним законодавством не передбачено обов'язку сторони, яка заявляє клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу, доводити обґрунтованість їх вартості. Натомість саме на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, покладено обов'язок доведення неспівмірності витрат з наданням відповідних доказів, що відповідачем не здійснено.
У межах встановлення обсягу фактично понесених витрат на правову допомогу та їх відшкодування відповідною стороною у справі не вирішується питання обліку отриманих доходів адвокатом та в подальшому їх оподаткування. Тому суд відхиляє посилання суб'єкта владних повноважень на неподання адвокатом Книги обліку доходів і витрат в якості підстави для відмови у відшкодуванні витрат на правничу допомогу.
Судом встановлено, що розмір заявлених витрат на професійну правничу допомогу є обґрунтованим та пропорційним предмету спору, тобто є співмірним, враховуючи положення ч. 5 ст. 134 КАС України.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат судом встановлено, що учасники справи звільнені від сплати судових витрат.
Згідно із ч. 5 ст. 139 КАС України, якщо обидві сторони звільнені від сплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку про компенсацію позивачу витрат на професійну правничу допомогу в сумі 5 000, 00 гривень за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 132, 134, 139, 252, 268-272, 286 КАС України, суд, -
Компенсувати ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5 000 (п'ять тисяч) гривень 00 копійок за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Апеляційна скарга на додаткове рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до Сьомого апеляційного адміністративного суду або через суд першої інстанції.
Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Суддя: