Тростянецький районний суд
Вінницької області
справа № 147/366/18
номер провадження № 2-а/147/5/19
21 травня 2019 року Тростянецький районний суд Вінницької області у складі:
головуючого судді Дудікова А.В.,
при секретарі Свистун А.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні Тростянецького районного суду Вінницької області адміністративну справу №147/366/18 за позовом ОСОБА_1 до інспектора СРПП Тростянецького ВП Кіщенка Юрія Олександровича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -
У квітні 2018р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до інспектоа СРПП Тростянецького ВП Кіщенка Ю.О. про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 29.03.2018 року відповідачем по справі винесено постанову НК № 911299 відносно нього та накладено стягнення у розмірі 340 гривень.
Вказану постанову позивач вважає незаконною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки інспектором не доведено в діях ОСОБА_1 порушень вимог ПДР України, що в свою чергу свідчить про недоведеність події і складу адміністративного правопорушення за ч.1 ст. 121 КУпАП. Позивач зазначив, що 29.03.18 р. рухався на автомобілі марки ЛУАЗ, д.н.з. НОМЕР_1 , з с. Четвертинівка в напрямку смт.Тростянець. На перехресті доріг, які сполучають с. Оляницю, смт.Тростянець та Четвертинівку був зупинений інспектором поліції Кіщенком Ю.О. Оглянувши документи, відповідач запитав про газовий балон, який знаходився в кузові автомобіля, а саме про те, чому в технічному паспорті не зроблено запис про встановлення газового обладнання. ОСОБА_1 відповів, що автомобіль працює лише на бензині, а газобалонна установка в автомобілі не встановлена. Пояснення позивача працівник поліції не прийняв до уваги, останній, залишивши у себе технічний паспорт на авто і водійське посвідчення, пішов до службового автомобіля. Після цього була винесена оскаржувана постанова, в якій не зазначені пункти ПДР, які порушив ОСОБА_1
А тому, просив закрити справу про адміністративне правопорушення відносно нього за ч.1 ст. 121 КУпАП за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Ухвалою суду від 19.02.2019р. прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній справі. Визначено, що розгляд справи необхідно проводити в порядку спрощеного позовного провадження.
Позивач у судове засідання не з'явився, подав до суду заяву, у якій просив суд розглянути справу за його відсутності та задовольнити позов.
Відповідач у судове засідання, призначені на 02.04.2019 р. та 21.05.2019 р., не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується розпискою про вручення судової повістки, про причини неявки суду не повідомив.
Відповідно до ч. 3 ст. 162 КАС України копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана (надана) іншим учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду.
Відповідачем не було надіслано на адресу суду відзив на позовну заяву, за таких обставин суд вирішує справу за наявними матеріалами справи.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання у зв'язку з неявкою всіх учасників справи за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.
Положеннями ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Стаття 23 Закону України «Про Національну поліцію України» визначає, що основними повноваженнями патрульної поліції є, зокрема, виявлення та припинення адміністративних правопорушень, а також регулювання дорожнього руху та контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками.
Порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративне правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення та притягати винних осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення регулюється КУпАП, яким серед іншого визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням не інакше як на підставах і в порядку встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні правопорушення, в тому числі й віднесених до компетенції органів внутрішніх справ, здійснюється на основі додержання принципу законності (ч.ч.1, 2 ст.7 КУпАП).
Як вбачається з копії постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія НК №911299; дата розгляду 29.03.2018; місце розгляду справи - Р-33 Вінниця - Турбів - Велика Михайлівка, 160 км. особа яка розглянула справу - інспектор СРПП №3 Тростянецького ВП, старший сержант поліції Кіщенко Ю.О.; особа, щодо якої розглянута справа - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , посвідчення водія НОМЕР_2 ; транспортний засіб ЛУАЗ 369М, номерний знак НОМЕР_1 ; час та місце скоєння, суть і обставини правопорушення: 29.03.2018 року о 15 год. 50 хв. на Р-33 Вінниця - Турбів - Велика Михайлівка, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ЛУАЗ, д.н.з. НОМЕР_1 , не пристебнувшись ременем та під час перевірки документів було виявлено встановлення газового обладнання на автомобіль без погодження з відповідними органами, чим скоїв правопорушення, передбачене ч.1 ст. 121 КУпАП.
Частина 1 статті 121 КУпАП передбачає відповідальність за керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів.
Згідно з ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 246 КУпАП порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України.
У силу приписів ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення можуть бути будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото-і кінозйомки, відеозапису, які використовуються під час нагляду за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно з ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 238 КУпАП визначено, що постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Зазначених вимог КУпАП щодо порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення та змісту постанови про адміністративне правопорушення відповідачем не дотримано, зокрема в оскаржуваній постанові відсутні будь-які посилання на докази, на підставі яких відповідач встановив вину позивача у вчиненні адміністративного правопорушення та взагалі не зазначено, вимоги яких нормативно-правових актів було порушено позивачем, не наведено норм закону, що регулюють порядок переобладнання транспортних засобів, а тому не викладено повно фактичних обставин правопорушення.
Суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у постанові про адміністративне правопорушення, суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини у справах Лучанінова проти України» від 09.06.2011 р., заява №16347/02 та Малофєєва проти Росії» від 30.05.2013 р., заява №36673/04).
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, суд звертає увагу на те, що для того, щоб особа була притягнута до адміністративної відповідальності необхідно довести наявність в її діях (бездіяльності) складу та події адміністративного правопорушення. А в силу принципу презумпції невинуватості, діючого при розгляді справ про адміністративні правопорушення, всі сумніви у винності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Згідно із ст. 9 КпАП України адміністративним правопорушенням визнається протиправна винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст. 293 КпАП України орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає зокрема, рішення про скасування постанови і закриття справи.
Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, на якого ч.2 ст.77 КАС України покладає обов'язок доказування правомірності прийнятого ним рішення, не надав до суду жодних доказів, визначених ст. 251 КУпАП.
Зокрема, не надано доказів того, що ОСОБА_1 встановив в транспортному засобі ЛУАЗ 369М газове обладнання, зокрема позивач стверджує, що автомобіль працює на бензині, а в кузові автомобіля мали місце окремі деталі від ГБО.
Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та вважає, що відповідачем не надано достатніх доказів, які вказували б на вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 132-1 КУпАП.
Згідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на суд покладається обов'язок відповідно до здійснювати неупереджений розгляд та ухвалювати обґрунтовані рішення.
Відповідно до цієї ж статті Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на суд покладається обов'язок сприяти максимальному забезпеченню процесуальних прав учасників судового провадження.
Приймаючи до уваги, що всі сумніви щодо доведеності вини правопорушника слід тлумачити на його користь, за відсутності переконливих доказів вини ОСОБА_1 , суд приходить до висновку, що останнього неправомірно було притягнуто до адміністративної відповідальності.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що оскільки відповідачем не доведено правомірність свого рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, та зокрема, факту вчинення позивачем порушення ПДР відповідними доказами, а тому постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії НК №911299 від 29.03.2018р., складена інспектором СРПП №3 Тростянецького ВП, старшим лейтенантом поліції Кіщенком Ю.О. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП у вигляді адміністративного штрафу в сумі 340 грн., підлягає скасуванню.
Відповідно до ч. 3 ст. 286 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Однак, позивач просив суд лише закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно нього на підставі п.1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
За таких обставин позов підлягає задоволенню частково.
Керуючись ст. ст. 241-243, 245, 250, 255 КАС України, суд -
ухвалив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора СРПП Тростянецького ВП Кіщенка Юрія Олександровича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, - задовольнити частково.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії НК №911299 від 29.03.2018р.
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 121 КУпАП, згідно постанови про накладення адміністративного стягнення серії НК №911299 від 29.03.2018р.
Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається до або через відповідні суди, протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: