Справа № 128/194/19
Іменем України
10 травня 2019 року місто Вінниця
Вінницький районний суд Вінницької області
в складі:
головуючого судді Ганкіна І.А.
секретаря судового засідання Жигарової Д.О.
без участі сторін по справі
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці заяву ОСОБА_1 з викликом заінтересованої особи - Мізяківсько- Хутірської сільської ради, Вінницького району Вінницької області про встановлення факту належності правовстановлюючих документів, -
ОСОБА_1 первинно звернувся до суду з заявою про встановлення факту належності правовстановлюючих документів з участю заінтересованої особи -Реєстраційної Служби Головного управління юстиції у Вінницькій області.
В подальшому заявником уточнено свою заяву, змінено заінтересовану особу у справі на Мізяківсько- Хутірську сільську раду, Вінницького району Вінницької області.
Вимоги заяви заявник обґрунтовує тим, що йому, ОСОБА_1 , на підставі Державного акту серії НОМЕР_1 про право власності належить на праві приватної власності земельна ділянка площею 0,2500 га по АДРЕСА_1 , та на підставі Державного акту серії НОМЕР_2 про право власності належить на праві приватної власності земельна ділянка площею 0,2074 га по АДРЕСА_1 .
Однак, при видачі вищевказаних Державних актів про право власності на земельні ділянки в них була допущена помилка, яка перешкоджає йому володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю на свій розсуд, а саме в них не вірно записано його по батькові: замість « ОСОБА_1 » вказано « ОСОБА_1 ».
Вказує, що на його думку така помилка могла виникнути в результаті неправильного перекладу його «по батькові» з російської мови на українську, в наслідок чого у нього на даний час виникла певна не відповідність між документами, що посвідчують його особу та з правовстановлюючими документами, а саме з Державними актами про право власності на земельні ділянки, які були видані на ім'я ОСОБА_1 , у зв'язку із чим виникла необхідність встановити факт належності йому, заявнику по справі цих правовстановлюючих документів.
Виправити зазначені помилки іншим способом ніж судовим не можливо, так - як в Україні з 2013 року Державні акти на землю не видаються.
Таким чином, зазначені обставини змусили заявника звернутися до суду з заявою, відповідно до якої просить встановити факт належності йому, ОСОБА_1 Державного акту серії НОМЕР_1 від 06.04.09 року про право власності на земельну ділянку, площею 0,2500 га по АДРЕСА_1 , виданого на ім'я ОСОБА_1 , та Державного акту серії НОМЕР_2 від 06.04.09р. про право власності на земельну ділянку площею 0,2074 га по АДРЕСА_1 , виданого на ім'я ОСОБА_1 .
В судове засідання учасники справи не з'явились.
Заявник ОСОБА_1 попередньо подав через канцелярію суду письмову заяву про розгляд справи без його участі, вимоги заяви ( змінені) підтримав в повному обсязі, просить її задовольнити.
Заінтересована особа представник Мізяківсько- Хутірської сільської ради Вінницького району в особі сільського голови ОСОБА_2 попередньо подав через канцелярію суду письмову заяву, відповідно до якої не заперечує проти вимог заяви, при вирішенні даної справи покладається на думку суду .
Частиною 3 статті 211 ЦПК України визначено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За вказаних обставин суд вважає можливим провести судове засідання за відсутності учасників справи та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що заява підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Дані правовідносини регулюються п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Відповідно до ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.
Положеннями ст. ст.3,8,9 Конституції України визначено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави, а чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Приписами п. 6 ч. 1ст. 315 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи про належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.
Згідно зі ст. 319 ЦПК України у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт. Рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів.
Відповідно листа ВСУ 01.01.2012 р. "Про судову практику розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення", громадяни мають право звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа у відповідності до п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК. Проте сам по собі факт належності документа не породжує для його власника жодних прав, юридичне значення має той факт, що підтверджується документом. Таким чином, для заявника важливо не так саме одержання документа, як оформлення особистих чи майнових прав, що випливають із цього факту. Це означає, що в судовому порядку можна встановити належність громадянину такого документа, який є правовстановлюючим.
Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Таким чином, заявник скористався своїм правом на звернення до суду із заявою про встановлення належності правовстановлюючих документів та надав про це відповідні докази.
Судом встановлено, що 06 квітня 2009 року на підставі рішення 15 сесії 5 скликання Мізяківсько- Хутірської сільської ради Вінницького району Вінницької області від 28.01.2008 року на ім'я заявника ОСОБА_1 було видано Державний акт серії НОМЕР_1 на право власності на земельну ділянку, площею 0,2500 га в межах згідно з планом, яка розташована в с АДРЕСА_1 , цільове призначення якої для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд та Державний акт серії НОМЕР_2 на право власності на земельну ділянку, площею 0,2074 га в межах згідно з планом, яка розташована в АДРЕСА_1 , цільове призначення якої для ведення особистого селянського господарства, в яких помилково зазначено по батькові заявника « ОСОБА_1 » замість вірного « ОСОБА_1 », що не відповідає даним зазначеним у його паспорті № НОМЕР_3 ; посвідченні учасника бойових дій, серії НОМЕР_4 .
Однак, зі свідоцтва про народження, серії НОМЕР_5 виданого 13.12.1980 року на ім'я ОСОБА_1 , вбачається, що дане свідоцтво виписано на російській мові, а саме прізвище, ім'я та по батькові заявника зазначено як « ОСОБА_1 » ( а.с.11).
Відповідно до перекладу з російської на українську мову свідоцтва про народження, виконаного перекладачем Татунь С. В . та засвідчено справжність підпису перекладача державним нотаріусом Гречко Ж.Б., по батькові заявника по справі ОСОБА_1 вказано як « ОСОБА_1 ».
З'ясувавши повно і всебічно обставини справи, перевіривши їх доказами, які були досліджені у судовому засіданні, суд приходить до висновку, що належить постановити рішення про встановлення факту належності державних актів саме ОСОБА_1 , а помилка в написанні по батькові заявника була допущена шляхом невірного перекладу з російської мови на українську.
Предметом розгляду заяви є встановлення факту належності правовстановлюючих документів які, необхідні заявнику для оформлення особистих, майнових прав, що випливають із цього факту.
У даному конкретному випадку, виключним способом захисту права заявника є звернення до суду із заявою в порядку окремого провадження про встановлення факту, належності державних актів на право власності на земельні ділянки має для заявника юридичне значення та тягне за собою юридичні наслідки, оскільки позбавляє його вільно розпоряджатися своєю власністю, а саме земельними ділянками, площею 0,2500 га по АДРЕСА_1 та відповідно, площею 0,2074 га по АДРЕСА_1 .
З огляду на викладені обставини та норми матеріального права, суд приходить до висновку, що зібрані у справі докази в їх сукупності вказують на можливість задоволення заяви ОСОБА_1 та встановити факт, про який просить заявник .
Керуючись ст.ст. 5, 95, 253, 265, 315, 319 ЦПК України, суд,
Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення - задовольнити.
Встановити факт належності ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_6 Державного акту серії НОМЕР_1 від 06.04.2009 року про право власності на земельну ділянку площею 0,2500 га по АДРЕСА_1 , виданого на ім'я ОСОБА_1 .
Встановити факт належності ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_6 Державного акту серії НОМЕР_2 від 06.04.2009 року про право власності на земельну ділянку площею 0,2074 га по АДРЕСА_1 , виданого на ім'я ОСОБА_1 .
Рішення може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду через Вінницький районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя І.А. Ганкіна