Тростянецький районний суд
Вінницької області
справа № 147/527/18
номер провадження № 2/147/114/19
13 травня 2019 року Тростянецький районний суд Вінницької області у складі:
головуючого судді Дудікова А.В.,
при секретарі Івасюк А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в приміщенні Тростянецького районного суду Вінницької області цивільну справу №147/527/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно,
У травні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно.
В обгрунтування позову зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 . помер його батько ОСОБА_3 Після його смерті залишилося спадкове майно, яке складається з 1/2 частини житлового будинку з господарськими спорудами в АДРЕСА_1 . Зазначений будинок, станом на 15.04.1991 р., належав колгоспному двору, головою якого був ОСОБА_3 та позивач ОСОБА_1 до майна покійного ОСОБА_3 є його син ОСОБА_1 , який своєчасно прийняв спадщину, тому що постійно проживала з батьком в АДРЕСА_1 . Інші спадкоємці відсутні, оскільки мати позивача, дружина померлого не прийняла спадкового майна, проживала окремо, заяви до шести місяців з дня смерті чоловіка не подавала та на обов'язкову частку не претендує. Позивач звернувся до Тростянецького державного нотаріуса з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину. У видачі свідоцтва про право на спадщину ОСОБА_1 відмовлено, у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на будинок. Позивач просив суд визнати за ним право власності на 1/2 частину житлового будинку та господарських споруд, що розташовані в АДРЕСА_1 , що належали померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 . ОСОБА_3
Ухвалою Тростянецького районного суду Вінницької області від 12.02.2019 р. справу прийнято до провадження суддею Дудіковим А.В. та призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою суду від 13.03.2019 р. закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.
Позивач в судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином, подав до суду заяву в якій просив розглянути справу без його участі, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явилася, про день та час розгляду справи повідомлялася належним чином, подала до суду заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги ОСОБА_1 визнала у повному обсязі (а.с.39).
Згідно з частиною третьою статті 211 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності; якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до наступного висновку.
Згідно копії паспорта серії НОМЕР_1 , ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , в селі Ободівка Тростянецького району Вінницької області. Зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 , з 13.06.2003р. (а.с.4).
З копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 встанолено, що батьками ОСОБА_1 записані: батько - ОСОБА_3 , мати - ОСОБА_2 (а.с.7).
Згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 61 року, про що в книзі реєстрації актів про смерть 26.01.2016 р. зроблений запис за №06 (а.с.5).
Згідно довідки виконавчого комітету Ободівської сільської ради Тростянецького району Вінницької області, ОСОБА_3 , 1954 р.н. був зареєстрований та проживав до дня своєї смерті в АДРЕСА_1 . В померлого є спадкоємцем відповідно до ст. 1241 ЦК України непрацездатна вдова ОСОБА_2 . Спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_3 є його син, ОСОБА_1 , який своєчасно прийняв спадщину, тому що фактично вступив в управління спадковим майном та проживав разом з померлим за адресою: АДРЕСА_1 з 1986 року по день смерті ОСОБА_3 , що підтверджується записами у погосподарських книгах. Заповіт, який посвідчено від його імені секретарем Ободівської сільської ради Щуренко Н.І. від 21.05.2015 р. за реєстровим номером 71, на даний час не змінювався та не скасовувався. До складу спадкового майна належить частина житлового будинку з господарськими спорудами в АДРЕСА_1 . За даними земельно-шнурової книги Ободівської сільської ради запис №1195, біля господарства за адресою: АДРЕСА_1 числиться земельна ділянка площею 0,35 га, з правовим режимом: 0,25 га для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, 0,10 га для ведення особистого селянського господарства. За даними погосподарських книг сільської ради станом на 15 квітня 1991 року господарство відносилося до категорії колгоспних дворів. Членами двору були: голова двору ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . та член двору - ОСОБА_1 (а.с.8).
21.05.2015р. секретар Ободівської сільської ради Тростянецького району Вінницької області посвідчила заповіт, який зареєстровано в реєстрі за №71, згідно якого ОСОБА_3 , що мешкає в АДРЕСА_2 Ободівка Тростянецького району Вінницької області АДРЕСА_1 , на випадок його смерті зробив заповітне розпорядження на все те, що йому буде належати на день смерті і на що він за законом матиме право, в тому числі 1/3 частину житлового будинку, розташованого в АДРЕСА_1 , земельну ділянку, розташовану на території Ободівської сільської ради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва серії НОМЕР_4 заповів синові ОСОБА_1 . (а.с.6).
25.04.2018р. ОСОБА_1 звернувся до Тростянецької державної нотаріальної контори Вінницької області, із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, просив видати йому, відповідно до ст. 1223 ЦК України, свідоцтво про право на спадщину за законом на цілий житловий будинок з господарськими спорудами, які розташовані в АДРЕСА_1 (а.с.9).
У листі завідувача Тростянецької державної нотаріальної контори від 26.03.2018р. №267/02-17 вказано, що так як документ, що посвідчує право власності спадкодавця на вищезазначений житловий будинок у нього відсутній, він має право звернутися до суду з позовом для визнання за ним права власності на вказаний вище житловий будинок після померлого (а.с.16).
Згідно технічного паспорта на садибний (індивідуальний) житловий будинок АДРЕСА_1 загальною площею 85,5 кв.м, житловою площею 56,1 кв.м, складається з житлового будинку, А; прибудови а; сараю Б; прибудови б; прибудови б1; вбиральні В; огорожі 1-3, криниці 4 (а.с.10-15).
Згідно з вказівками по веденню погосподарського обліку в сільських радах народних депутатів, затвердженими ЦСУ СРСР 13 квітня 1979 року №11215, визначення в сільській місцевості громадського типу господарства в погосподарській книзі та відомостей щодо членів колгоспного двору, що має правове значення, було покладено саме на сільські ради.
При вирішенні питання щодо визнання права власності на житлові будинки, споруди у порядку спадкування записи у погосподарських книгах оцінюються у сукупності з іншими доказами, наприклад, ухваленими органами місцевого самоврядування рішеннями про оформлення права власності громадян на будинки, технічним паспортом на будівлі, документами про відведення в установленому порядку земельних ділянок під забудову тощо.
Порядок ведення погосподарського обліку в сільських радах визначався Вказівками по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів (далі - Вказівки), затвердженими постановою Державного комітету статистики СРСР (далі - Держкомстат СРСР) від 12 травня 1985 року № 5-24/26, а згодом - Вказівками, затвердженими постановою Держкомстату СРСР від 25 травня 1990 року № 69.
Відповідно до статті 120 ЦК УРСР в редакції 1963 року колгоспний двір визначався, як сімейно-трудове об'єднання осіб, всі або частина яких були членами колгоспу, брали участь у суспільному виробництві колгоспу та спільно вели підсобне господарство. Майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності. При цьому за змістом частини другої статті 123 ЦК УРСР розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, які містяться в пункті 6 Постанови № 20 від 22 грудня 1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» положення статей 17, 18 Закону України «Про власність» щодо спільної сумісної власності поширюються на правовідносини, які виникли після введення в дію цього Закону (з 15 квітня 1991 року).
До правовідносин, що виникли раніше, застосовується чинне на той час законодавство. Зокрема, спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору. Право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні.
З огляду на викладене судом встановлено, що станом на ІНФОРМАЦІЯ_3 1991 року господарство, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , відносилося до категорії колгоспних дворів. Членами двору були: голова двору ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . та член двору ОСОБА_1 , а отже кожному з них належало по 1/2 частині майна колгоспного двору розташованого за вищевказаною адресою.
Згідно спадкової справи №139/2016р. до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 . ОСОБА_3 , із заявою про прийняття спадщини звертався ОСОБА_1
ОСОБА_1 отримав 14.12.2017 р. Свідоцтво про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку площею 0,1623 га в межах згідно з планом, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , Тростянецького району АДРЕСА_3 області, з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер земельної ділянки - НОМЕР_5 , належної спадкодавцю на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_6 (а.с.17).
Дружина померлого ОСОБА_2 відмовилася від належної їй частки спадщини, що залишилась після смерті ОСОБА_3 , про що подала до Тростянецької державної нотаріальної контори заяву, засвідчену секретарем виконавчого комітету Ободівської сільської ради 22.03.2016 р.
Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 року № 7, свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Водночас, в оформленні права на спадщину на спадкове майно та видачі відповідного свідоцтва позивачам, нотаріусом фактично було відмовлено у зв'язку з відсутністю документу, що посвідчує право власності спадкодавця на житловий будинок.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до ст. 1261 ЦК України в першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та нородженні після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
З огляду на викладене суд приходить до висновку, що оскільки ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , і спадкоємцем до його майна за законом є син ОСОБА_1 , який своєчасно прийняв спадщину, оскільки у встановлений законом строк звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, а тому позовні вимоги в частині визнання за ним права власності на спадкове майно після смерті батька ОСОБА_3 , а саме 1/2 частини житлового будинку та господарських споруд, що розташовані за адресою АДРЕСА_3 , яка належала останньому за життя, підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 259, 263-265, 268, 272 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно, - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , право власності на 1/2 частину житлового будинку та господарських споруд, що розташовані за адресою: АДРЕСА_3 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Апеляційна скарга на рішення суду подається до або через відповідні суди, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІПН: НОМЕР_7 , громадянин України, житель АДРЕСА_3 .
Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ІПН: НОМЕР_8 , громадяника України, жителька АДРЕСА_3 .
Суддя: