Справа № 138/2277/18
Провадження №:2/138/154/19
Іменем України
16 квітня 2019 року м. Могилів-Подільський
Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області в складі:
головуючого, судді: Цибульського О.Є.,
з участю: секретаря Політанської Т.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Могилів-Подільського міськрайонного суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні жилим приміщенням шляхом визнання осіб такими що втратили право користування жилим приміщенням, -
Позивач звернулася до Могилів-Подільського міськрайонного суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні жилим приміщенням шляхом визнання осіб такими що втратили право користування жилим приміщенням, посилаючись на те, що вона є власником житлового будинку по АДРЕСА_1 . Як зазначено позивачем в позовній заяві, в 1980 році вона зареєструвала шлюб з ОСОБА_2 . ІНФОРМАЦІЯ_1 в їхній сім'ї народився син ОСОБА_3 . На той час вони були зареєстровані в домоволодінні АДРЕСА_1 , 15.11.2005 як члени її сім'ї. Однак ОСОБА_2 в 2014 році в добровільному порядку виїхав на заробітки в Російську Федерацію, де в подальшому залишився проживати на постійній основі. Слідом за батьком в Росію на заробітки виїхав і їхній син ОСОБА_3 в 2015 році, який також залишився там проживати на постійній основі. З тих пір вони не з'являлися в зазначеному домоволодінні, не проживають в ньому та ним не користуються. В данному домоволодінні на сьогодні проживає вона та її колишня невістка ОСОБА_4 , з онуком ОСОБА_5 В добровільному порядку знятися з реєстрації відповідачі не бажають, чим створюють їй перешкоди в користуванні її власністю, бо вона не в змозі отримати субсидію, якої вкрай потребує та не може відчужити даний об'єкт нерухомості з зареєстрованими особами. Враховуючи викладене позивач вимушена булла звернутися до суду з даним позовом.
Позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилися. Представник позивача Орлова О.В. подала до суду заяву, де просила розглянути справу у їхню відсутність, позовні вимоги підтримує, просить їх задовольнити, не заперечує проти ухвалення по справі заочного рішення.
Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилися, хоча повістки надсилалися за адресою місця їхнього проживання зареєстрованою у встановленому порядку та повернулися до суду з поштовою відміткою про те, що адресат не проживає. Оскільки на підставі ст.130,131 ЦПК України відповідачі вважаються повідомленими, а позивач не заперечує щодо заочного розгляду справи, це дає підстави суду відповідно до ст. 280 ЦПК України, ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі матеріалів про права та взаємовідносини сторін.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав:
позивач є власником домоволодіння АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 20.11.2003, договором дарування частини будинку від 22.12.2003, договором дарування частини жилого будинку від 05.11.2004, свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 14.03.2012, , та відповідними витягами про реєстрацію права власності на нерухоме майно (а.с.11-18).
Відповідно до довідки голови квартального комітету №10 «Островки» м. Могилева-Подільського, за адресою АДРЕСА_1 , м. Могилів-Подільський Вінницької області ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не проживає з 2014 року, а ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не проживає з 2015 року (а.с.10).
Відповідно до довідок відділу надання адміністративних послуг виконавчого комітету Могилів-Подільської міської ради № 4060 від 05.06.2018 та № 02-22/3221 від 26.11.2018, № 02-22/3222 від 26.11.2018, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.6,30,31).
На підставі ст. 72 ЖК України суд може визнати особу такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки.
Частиною 1 статті 319 ЦК України передбачено право власника володіти, користуватись та розпоряджатись своїм майном на власний розсуд.
Відповідно до частини першої статті 383 ЦК України власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб.
Згідно ст. 150 ЖК України громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.
Згідно з положеннями статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до ст. 405 ЦК України право члена сім'ї власника будинку, який не є його співвласником, на користування цим будинком обумовлено наявністю сімейних відносин із власником і спільним із ним проживанням у цьому будинку. Відповідно до ч. 2 ст. 405 ЦК України член сім'ї власника житла втрачає право на користування житлом у разі відсутності його без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником будинку або законом.
Як встановлено судом, відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зареєстровані у належному на праві власності позивачу ОСОБА_1 домоволодінні АДРЕСА_1 , однак з 2014 та 2015 років по теперішній час за місцем реєстрації не проживають, а тому суд вважає обґрунтованими вимоги власника житлового приміщення щодо визнання відповідачів такими, що втратили право користування жилим приміщенням, що знаходиться за вище вказаною адресою.
При таких обставинах суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити, визнати ОСОБА_2 , та ОСОБА_3 такими, що втратили право користування домоволодінням по АДРЕСА_1 .
На підставі ст. 72, 150 ЖК України, ст. 319, 383, 391, 450 ЦК України, керуючись ст.12,13,81,89,141,258,259,263-265,268,280-283 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такими, що втратили право користування домоволодінням по АДРЕСА_1 .
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення або складення. Учасник справи якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: