Справа № 136/463/19
провадження № 2/136/166/19
іменем України
"23" травня 2019 р. м. Липовець
Липовецький районний суд Вінницької області
в складі:
головуючого судді Кривенка Д.Т.
за участі секретаря судового засідання Марчук Н.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Липовець у порядку письмового провадження за правилами спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів за порушення грошового зобов'язання, -
Позивач звернувся до суду із вищевказаним позовом до відповідача, підставність якого обґрунтував тим, що 23.05.2013 між ним, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 було укладено договір купівлі продажу транспортного засобу, предметом якого був автомобіль марки "Москвич" ІЖ 2717, державний номерний знак НОМЕР_1 , 2005 року випуску, ціну якого сторони узгодили в розмірі 1500 доларів США із розстрочкою сплати відповідачем платежів щомісячно до виконання зобов'язання у розмірі по 2000 грн.. Позивач передав транспортний засіб відповідачеві, однак останній в порушення взятих на себе зобов'язань сплатив частково вартість товару.
Рішенням Липовецького районного суду Вінницької області від 04.01.2019 у справі №128/1920/18 з ОСОБА_2 на його, ОСОБА_3 , користь було стягнуто заборгованості внаслідок не виконання грошового зобов'язання в розмірі 24 259 (двадцять чотири тисячі двісті п'ятдесят дев'ять) гривень 14 коп.
Ураховуючи те, що відповідач порушив грошове зобов'язання, позивач вважає, що він має нести юридичну відповідальність шляхом стягнення із нього 3 % річних в розмірі 1 462.00 грн., інфляційних витрат в розмірі 6 314.64 грн. 74 коп., а також пені у розмірі 14 790, 00 грн.
Ухвалою суду від 28.03.2019 відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін та визначено відповідачеві строк для подання відзиву.
У визначений судом строк відповідач відзиву та заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін не надав, також не надав зустрічного позову в межах визначеного судом строку, тому суд здійснює розгляд справи у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження.
Суд, вивчивши та дослідивши матеріали цивільної справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши зібрані у справі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив, що за рішенням Липовецького районного суду Вінницької області від 04.01.2019 у справі №128/1920/18 із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 було стягнуто заборгованість за невиконання грошового зобов'язання в розмірі 24 259 (двадцять чотири тисячі двісті п'ятдесят дев'ять) гривень 14 коп.
Рішення суду набрало законної сили 01.03.2019.
Вказаним рішенням суду було встановлено, що згідно розписки від 23.05.2013 у ОСОБА_2 виник обов'язок сплатити на користь ОСОБА_3 1500 доларів США із розстрочкою сплати платежів щомісячно до виконання зобов'язання у розмірі по 2 000 грн.. з розрахунку по курсу долара за придбання автомобіля марки "Москвич" ІЖ 2717, державний номерний знак НОМЕР_1 , 2005 року випуску.
Зважаючи на те, що такі обставини були встановлені рішенням суду у цивільній справі, що набрало законної сили, отож вони не доказуються при розгляді цієї справи, у якій беруть участь ті самі особи та щодо яких встановлено ці обставини (ст.82 ЦПК України).
Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, установлених статтею 11 цього Кодексу.
Так, у статті 11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
У відповідності із ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пеня є особливим видом відповідальності за неналежне виконання зобов'язання, яка, крім відшкодування збитків після вчиненого порушення щодо виконання зобов'язання, передбачає додаткову стимулюючу функцію для добросовісного виконання зобов'язання.
Згідно із частиною другою статті 625 ЦК України в разі порушення грошового зобов'язання боржник, який прострочив його виконання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Отже, передумовою для стягнення пені, інфляційних збитків та трьох відсотків річних є порушення виконання грошового зобов'язання відповідачем.
З урахуванням вказаних правових норм та наявності судового рішення, за яким із відповідача на користь позивача було стягнуто заборгованість в розмірі 24 259 (двадцять чотири тисячі двісті п'ятдесят дев'ять) гривень 14 коп. та таке зобов'язання зводиться до сплати грошей, отже є грошовим зобов'язанням, суд дійшов висновку щодо наявності між сторонами грошових зобов'язань, які відповідач належним чином не виконував, що дає підстави для стягнення на користь позивача пені, інфляційних витрат за весь час прострочення та 3 % річних від простроченої суми, які входять до складу грошового зобов'язання.
Позивачем до позову додано розрахунок, відповідно до якого розмір пені склав 14 790, 03 гривень; інфляційних витрат за весь час прострочення склав 6 314, 64 грн., 3 % річних від простроченої суми 1 462, 00 грн. грн. з яким суд повністю погоджується.
Заперечень зі сторони відповідача щодо розрахунку зробленого позивачем та визначеної суми, яка підлягає стягненню із відповідача на пропозицію суду викладену в ухвалі від 28.03.2019 не було надано.
З огляду на вищевикладене, суд вважає, що позивачем доведено належними та допустимими доказами обставини викладені у позовній заяві, які ґрунтуються на нормах закону та підтверджують наявність порушених прав позивача зі сторони відповідача, отож вони підлягають захисту судом у спосіб, що ним обраний.
За таких обставин, суд задовольняє позов у повному обсязі.
Розподіл судових витрат здійснити відповідно до Глави 8 ЦПК України.
Керуючись ст. 549, 625 ЦК України, ст. 2, 12, 13, 141, 259, 263, 268, 274 - 279 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_3 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 ) до ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_2 ) про стягнення грошових коштів за невиконання грошового зобов'язання, - задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 заборгованість за невиконання грошового зобов'язання, а саме: інфляційних витрат в розмірі 6 314.64 гри 74 коп. ; 3% річних від суми основного боргу в розмірі 1 462.00 грн.; пеню у розмірі 14 790, 00 грн., а всього 22 566 (двадцять дві тисячі п'ятсот шістдесят шість) гривень 74 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів учасниками справи до Вінницького апеляційного суду через Липовецький районний суд Вінницької області.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Д.Т. Кривенко