Рівненський апеляційний суд
Іменем України
22 травня 2019 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Рівненського апеляційного суду в складі:
судді-доповідача - ОСОБА_1 ,
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
з участю: секретаря - ОСОБА_4 ,
прокурора - ОСОБА_5 ,
захисника - ОСОБА_6 ,
засудженого - ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне апеляційну скаргу захисника засудженого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_6 на ухвалу Здолбунівського районного суду Рівненської області від 26 грудня 2018 року про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням щодо ОСОБА_7 , призначеного вироком Здолбунівського районного суду Рівненської області від 23 вересня 2016 року, та направлення засудженого для відбування покарання в місця позбавлення волі,
Ухвалою Здолбунівського районного суду Рівненської області від 26 грудня 2018 року задоволено подання старшого інспектора Здолбунівського районного відділу філії ДУ „Центр пробації у Рівненській області, скасовано звільнення від відбування покарання з випробуванням ОСОБА_7 , призначеного вироком Здолбунівського районного суду Рівненської області від 23 вересня 2016 року, та направлено засудженого для відбування покарання в місця позбавлення волі.
В поданій апеляційній скарзі захисник засудженого ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_6 , вважає, що ухвала підлягає скасуванню, з постановленням нової ухвали про відмову у задоволенні подання інспектора Здолбунівського районного відділу ДУ «Центр пробації» у Рівненській області, оскільки судом допущено неповноту судового розгляду та істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.
Свою позицію обґрунтовує тим, що вперше ОСОБА_7 не з'явився на реєстрацію 03 жовтня 2017 року, оскільки забув, при цьому умислу ухилятись від покладених на нього обов'язків не було, тому останній з'явився на наступний день - 04 жовтня 2017 року та надав відповідні пояснення. Щодо неявки ОСОБА_7 до органів пробації 03 липня 2018 року, пояснює, що останній з об'єктивних причин (перебування в іншому місті та відсутність коштів) не зміг вчасно прибути, однак по приїзду 05 липня 2018 року надав пояснення з приводу цього.
На думку захисника, суд залишив поза увагою, що начальник Здолбунівського районного відділу з питань пробації, всупереч нормам чинного законодавства, незаконно виніс застереження у виді письмових попереджень, оскільки в діях ОСОБА_7 ухилення від покладених на нього обов'язків не вбачається, та передчасно звернувся до суду з поданням про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням. Вважає, що інспектор повинен був з'ясувати у ОСОБА_7 причини неявки до органів пробації 02 жовтня 2018 року та 06 листопада 2018 року, оскільки останній перебував на амбулаторному лікуванні, що підтверджується копіями лікарських заключень, тому причини неявки ОСОБА_7 до органів пробації, вважає, поважними.
Додає, що судом першої інстанції порушено право на захист ОСОБА_7 , так як в матеріалах судового провадження відсутня підписана ним пам'ятка про права та обов'язки, як засудженого.
Заслухавши суддю-доповідача, захисника та засудженого, які підтримали апеляційну скаргу, думку прокурора, який заперечив проти задоволення апеляційної скарги захисника, перевіривши матеріали судової та особової справ, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.
Відповідно до ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно ст.370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Частиною 2 ст. 78 КК України визначено, що якщо засуджений не виконує покладені на нього обов'язки або систематично вчинює правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, суд направляє засудженого для відбування призначеного покарання.
Відповідно до ч. 2, ч.3 ст.166 КВК України подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання вноситься до суду після застосування уповноваженим органом з питань пробації до засудженого письмового попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання. У разі невиконання засудженим, звільненим від відбування покарання з випробуванням, обов'язків, визначених законом та покладених на нього судом, систематичного вчинення правопорушень, що тягнуть за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, уповноважений орган з питань пробації застосовує до нього письмове попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання.
При скасуванні звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням суддя зобов'язаний з'ясувати, чи мав засуджений реальні можливості виконати покладені на нього обов'язки і чи можна розглядати факти, викладені у поданні органу, що відає відбуванням покарання, як свідчення небажання засудженого стати на шлях виправлення.
Сам факт, що засуджений не з'являвся на реєстрацію, не є безумовною підставою для скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням.
Проте судом першої інстанції не дотримано вимог кримінального процесуального законодавства, спрямованих на встановлення об'єктивних обставин справи.
Ухвалюючи судове рішення, суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку про необхідність задоволення подання старшого інспектора Здолбунівського районного відділу філії ДУ „Центр пробації у Рівненській області про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням та направлення засудженого для відбування призначеного покарання.
Як вбачається з матеріалів судового провадження, вироком Здолбунівського районного суду Рівненської області від 23 вересня 2016 року ОСОБА_7 було засуджено за вчинення злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України до 3 (трьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі, із застосуванням ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням на 3 (три) роки та покладено на ОСОБА_7 обов'язки, передбачені ст.76 КК України, зокрема: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи; повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання та роботи; періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.
Постановою інспектора Здолбунівського районного відділу КВІ ОСОБА_8 від 18 листопада 2016 року та постановою старшого інспектора Здолбунівського РВ з питань пробації ОСОБА_8 від 07 березня 2017 року засудженому ОСОБА_7 встановлено дні для явки на реєстрацію (перший вівторок кожного місяця), з якими останній був ознайомлений (а.с.15, 26).
Приймаючи рішення щодо ОСОБА_7 суд вказав, що останній не виконує покладені на нього вироком Здолбунівського районного суду Рівненської області від 23 вересня 2016 року обов'язки, не бажає стати на шлях виправлення, зокрема за неявку засудженого для реєстрації до Здолбунівського РВ з питань пробації 03 жовтня 2017 року та 03 липня 2018 року, останньому 04 жовтня 2017 року і 05 липня 2018 року, відповідно, винесено письмові попередження (а.с. 34, 45), після чого продовжував ухилятися від виконання покладених на нього вироком суду обов'язків та не з'явився на реєстрацію, зокрема 02 жовтня 2018 року та 06 листопада 2018 року (а.с.46-49).
Однак, висновки суду першої інстанції щодо небажання засудженого ОСОБА_7 стати на шлях виправлення не відповідають фактичним обставинам провадження.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_7 03 жовтня 2017 року не з'явився, однак, з'явившись на наступний день, 04 жовтня 2017 року, надав пояснення, що забув (а.с.33).
Щодо неявки на реєстрацію 03 липня 2018 року, то відповідно до матеріалів справи ОСОБА_7 , з'явившись 05 липня 2018 року пояснив, що був на роботі в іншому місті (м. Костопіль), і не мав коштів на проїзд, чекав «виконроба», щоб повернутися з ним у м. Здолбунів.
Разом з тим, на підтвердження поважності причин неявки на реєстрацію 02 жовтня 2018 року та 06 листопада 2018 року ОСОБА_7 надав лікарські заключення, видані Комунальним некомерційним підприємством «Здолбунівський районний центр первинної медичної допомоги» від 03 жовтня 2018 року та 07 листопада 2018 року про його перебування на амбулаторному лікуванні з 01 жовтня 2018 року по 03 жовтня 2018 року та з 05 листопада 2018 року по 07 листопада 2018 року, відповідно.
За наведеного, зафіксовані дві неявки ОСОБА_7 на реєстрацію до органу пробації в період з 06 грудня 2016 року по 06 листопада 2018 року, відповідно до листків реєстрації (а.с.16, 27), враховуючи встановлені фактичні обставини такої поведінки засудженого, причини, що унеможливили з'явитися йому на реєстрацію у встановлені дні, його явки на реєстрацію одразу після виникнення об'єктивної можливості, на думку колегії суддів, не свідчать про небажання засудженого ОСОБА_7 стати на шлях виправлення та його ухилення від покладеного на нього судом обов'язку, а тому не є достатньою підставою для скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням та направлення його для відбування покарання.
На переконання колегії суддів, доводи подання органу пробації стосовно засудженого ОСОБА_7 , з якими погодився і суд першої інстанції, не знайшли свого підтвердження і спростовуються сукупністю перевірених під час апеляційного розгляду обставин, тому висновок суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення подання є передчасним.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала суду не може бути визнана законною, обґрунтованою і вмотивованою, у зв'язку з чим відповідно до ст.ст. 407, 409, 411 КПК України вона підлягає скасуванню з ухваленням апеляційним судом нової ухвали про відмову у задоволенні вищевказаного подання.
Керуючись ст.ст.404, 405, 407 КПК України, колегія суддів, ?
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_7 задовольнити.
Ухвалу Здолбунівського районного суду Рівненської області від 26 грудня 2018 року про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням щодо ОСОБА_7 , призначеного вироком Здолбунівського районного суду Рівненської області від 23 вересня 2016 року, та направлення засудженого для відбування покарання в місця позбавлення волі - скасувати.
Відмовити у задоволенні подання інспектора Здолбунівського районного відділу ДУ «Центр пробації» у Рівненській області про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням щодо ОСОБА_7 та направлення засудженого для відбування призначеного судом покарання.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3