Справа № 163/598/19 Провадження №33/802/377/19 Головуючий у 1 інстанції:Чишій С. С.
Категорія: ст. 471 МК УкраїниДоповідач: Денісов В. П.
27 травня 2019 року місто Луцьк
Суддя Волинського апеляційного суду - Денісов В.П.,
з участю представника митниці - Пікалюка М.С.,
захисника особи. яка притягується до адміністративної відповідальності - адвоката Джури О.М.,
розглянувши апеляційну скаргу т.в.о. заступника начальника Волинської митниці ДФС Джиги Д.В. на постанову судді Любомльського районного суду Волинської області від 29 березня 2019 року щодо ОСОБА_1 ,
Вказаною постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.471 МК України із накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 1700 (одна тисяча сімсот) гривень, провадження у справі за ст.472 МК України закрито на підставі п.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 384 (триста вісімдесят чотири) гривні 20 копійок судового збору.
Вилучену за протоколом про порушення митних правил 10 штук кросівок, 20 штук устілок до взуття, 10 штук носків, 12 штук ременів, 15 штук підтяжок з кліпсою постановлено повернути ОСОБА_1 для проведення митного оформлення згідно з чинним законодавством..
Оскаржуваною постановою судді ОСОБА_1 . визнаний винним у тому, що він, слідуючи 28.02.2019 з Республіки Польща в Україну через пункт пропуску "Устилуг" митного поста "Володимир-Волинський" Волинської митниці ДФС пасажиром автомобіля "Ніссан", н.з. НОМЕР_1 , порушив порядок проходження митного контролю в зоні спрощеного митного контролю, переміщуючи понад неоподатковувану норму 10 штук кросівок, 20 штук устілок до взуття, 10 штук носків, 12 штук ременів, 15 штук підтяжок з кліпсою загальною вартістю 15 232,56 гривень, чим вчинив правопорушення, передбачене ст.471 МК України.
Крім цього, ОСОБА_1 ставилось у провину те, що він, за вищевикладених обставин, не задекларував за встановленою формою вказаний товар, який, згідно ст.374 МК України, підлягав обов'язковому письмовому декларуванню, використавши, всупереч вимог ст.ст.366, 374 МК України, смугу руху «зелений коридор», як форму декларування, шляхом вчинення дій, чим вчинив правопорушення, передбачене ст.472 МК України.
В апеляційній скарзі т.в.о. заступника начальника Волинської митниці ДФС просить скасувати постанову судді та ухвалити нове судове рішення, яким визнати ОСОБА_1 винним у порушенні митних правил за ст.ст.471, 472 МК України, наклавши на нього стягнення в межах санкцій даних норм Закону. Посилається на те, що суддя безпідставно дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ст.472 МК України. Так, він своїми діями обрав спрощену форму митного контролю «зелений коридор», отримавши відповідний талон для проходження даним коридором, тим самим порушив вимоги ст.366 МК України.
На думку апелянта, в матеріалах справи наявні достатні докази того, що ОСОБА_1 вчинив також правопорушення, передбачене ст.472 МК України.
Заслухавши в судовому засіданні пояснення представника митниці Пікалюка М.С., який підтримав апеляційну скаргу у повному обсязі та просив її задовольнити, захисника Джуру О.М., який заперечив апеляційну скаргу і просив рішення судді залишити змін, перевіривши доводи скарги та вивчивши матеріали справи, доходжу висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Висновки суду про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.471 МК України, відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються зібраними у передбаченому законом порядку, належно дослідженими і оціненими судом доказами у їх сукупності.
Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст.471 МК України, не оспорюється і в апеляційній скарзі т.в.о. заступника начальника митниці.
Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку і про відсутність у діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ст.472 МК України.
У відповідності до вимог ст.472 МК України адміністративним правопорушенням є недекларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, тобто незаявлення за встановленою формою точних та достовірних відомостей (наявність, найменування або назва, кількість тощо) про товари, транспортні засоби комерційного призначення, які підлягають обов'язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України.
Об'єктивна сторона зазначеного правопорушення характеризується дією (недостовірне декларування), або ж бездіяльністю (недекларування). Тобто, це незаявлення за встановленою письмовою, усною, або будь-якою іншою формою відомостей або заявлення недостовірних відомостей про товари, їх митного режиму і інших відомостей для митної мети.
Як убачається із матеріалів справи, під час проходження митного контролю по «зеленому коридору» він заявив про переміщуваний ним товар та пред'явив його для огляду, тобто вчинив усне декларування свого товару.
Як встановлено судом, ОСОБА_1 митна декларація для письмового декларування товару співробітниками митниці не надавалась, що об'єктивно доводиться відсутністю її у матеріалах справи, як і відсутністю протоколу, у якому зафіксовано факт відмови ОСОБА_1 від заповнення митної декларації і подання її до митного контролю.
Отже, суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що переміщення через митний кордон України товарів, які підлягають обов'язковому письмовому декларуванню та оподаткуванню, ОСОБА_1 , який за формою проходження митного контролю обрав смугу спрощеного митного контролю «зелений коридор» та під час проходження митного контролю усно заявив про його переміщення, вказує лише на порушення останнім порядку проходження спрощеного митного контролю, що в повному обсязі охоплюється складом правопорушення, передбаченого ст.471 МК України, та додаткової кваліфікації за ознаками правопорушення, передбаченого ст.472 МК України, не потребує.
На підставі наведеного, вважаю, що місцевий суд дійшов обґрунтованого висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ст.472 МК України, та закриття провадження у справі в цій частині на підставі п.1 ст.247 КУпАП.
Постанова судді є законною та обґрунтованою і підстав для її скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається.
На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП,
Апеляційну скаргу т.в.о. заступника начальника Волинської митниці ДФС Джиги Д.В. - залишити без задоволення, а постанову судді Любомльського районного суду Волинської області від 29 березня 2019 року щодо ОСОБА_1 - без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Волинського апеляційного суду В.П. Денісов