Справа № 761/24383/18
Провадження № 1-кп/761/1032/2019
13 лютого 2019 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальне провадження, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018100100003773 від 03 квітня 2018 року, відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, українця, громадянина України, з вищою освітою, непрацюючого, одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого,
за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.263, ч.3 ст. 307 КК України,
за участю:
секретаря - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
захисника - ОСОБА_7 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4
Судом проводиться судовий розгляд у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_4 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.263, ч.3 ст.307 КК України.
Ухвалою від 18 грудня 2018 року відносно обвинуваченого ОСОБА_4 продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 15 лютого 2019 року, включно.
В судовому засіданні судом з урахуванням положень кримінального процесуального закону щодо судового контролю за дотриманням прав обвинуваченого, у зв?язку із неможливістю закінчити розгляд кримінального провадження до спливу вказаного строку, поставлене питання про доцільність продовження тримання обвинуваченого ОСОБА_4 під вартою відповідно до ст.331 КПК України.
Прокурор в судовому засіданні просив продовжити строк тримання обвинуваченого ОСОБА_4 під вартою, оскільки підстави для застосування до останнього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не відпали. Крім того, ризики, визначені ст.177 КПК України, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може переховуватись від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, продовжити злочинну діяльність, на даний час не відпали і не зменшилися.
Захисник ОСОБА_7 заперечував щодо продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Зазначає про те, що заявлені прокурором ризики є необґрунтованими, оскільки прокурором не доведено, що ОСОБА_8 переховувався від органів досудового розслідування. При цьому, просив звернути увагу на незадовільний стан здоров'я ОСОБА_4 , його сталі соціальні зв'язки. Водночас, вказує про те, що обвинувачений ОСОБА_8 вже тривалий час знаходиться під вартою, а тому просив змінити обвинуваченому запобіжний захід з тримання під вартою на більш м'який запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою.
Обвинувачений ОСОБА_8 підтримав позицію свого захисника. Зазначив про те, що не переховувався від органів досудового розслідування, а перебував в розшуку через маніпуляції слідчого, який навмисно оголосив його в розшук, щоб примусити його надати викривальну інформацію про інших учасників злочину. Однак стверджує, що не вчиняв інкриміновані йому злочини. Просив змінити йому запобіжний захід з тримання під вартою на більш м'який запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою.
Вислухавши думку учасників процесу, вивчивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів керуючись принципом правової визначеності, відповідно до положень ст.ст.183, 331 КПК України, приходить до наступного висновку.
Відповідно до положень ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Проаналізувавши доводи, наведені прокурором, захисником та обвинуваченим, з урахуванням змісту та обсягу обвинувачення, конкретних обставин тих кримінальних правопорушень, які інкриміновані ОСОБА_4 , а саме вчинення тяжкого та особливо тяжкого злочинів, покарання за найсуворіший з яких передбачає позбавлення волі на строк від дев?яти до дванадцяти років з конфіскацією майна, дані про особу обвинуваченого ОСОБА_4 , а саме те, що він раніше судимий за вчинення злочину, пов?язаного із незаконним обігом наркотичних засобів, обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень у період іспитового строку, призначеного вироком Подільського районного суду м. Києва від 13.09.2017 року, не працює, що у своїй сукупності свідчить про те, що продовжують існувати ризики, які були враховані при прийнятті рішення про обрання запобіжного заходу, а саме: що він перебуваючи на волі зможе вчинити спроби переховуватись від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, а тому не знаходить підстав для зміни ОСОБА_4 запобіжного заходу з тримання під вартою на інший запобіжний захід.
При цьому судом приймаються до уваги дані про особу обвинуваченого ОСОБА_4 , а саме те, що він має місце проживання, родину, є інвалідом ІІІ групи, однак зазначені обставини, на переконання суду, не зменшують суттєво тих істотних ризиків, існування яких було встановлено судом, та не є підставою для зміни чи скасування останньому вказаного запобіжного заходу.
Обставини, що могли б свідчити про можливість запобігання зазначеним ризикам шляхом застосуванням інших, більш м'яких запобіжних заходів, судом не встановлено.
При цьому, колегія суддів вважає обґрунтованою і доведеною ту обставину, що застосування більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою не забезпечить попередження зазначених прокурором ризиків.
Посилання сторони захисту на незадовільний стан здоров'я обвинуваченого ОСОБА_4 , також не є підставою для зміни чи скасування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки об'єктивні дані, які б безперечно свідчили про неможливість перебування ОСОБА_4 в умовах тримання під вартою - відсутні.
При цьому, судом враховується інформація, надана ДУ «Київський слідчий ізолятор» про задовільний стабільний стан здоров'я ОСОБА_4 , який стаціонарного лікування в умовах медичної частини слідчого ізолятора та лікарняних закладах МОЗ України не потребує.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що запобіжний захід відносно ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою необхідно вважати продовженим до 13 квітня 2019 року включно, підстав для зміни запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 з тримання під вартою на інший - суд не вбачає.
Так, згідно ч.3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України.
Визначаючи відповідно до вимог ч.4 ст.182 КПК України розмір застави, а також виходячи з практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, якесь бажання сховатися, суд з урахуванням даних про особу обвинуваченого, відсутність у нього постійного джерела доходів, нерухомого або цінного рухомого майна, вважає, що ОСОБА_4 слід зменшити розмір застави з огляду на збільшення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01 січня 2019 року.
А тому, з метою недопущення погіршення становища обвинуваченого ОСОБА_4 , суд вважає можливим зменшити розмір застави, який визначається у прожиткових мінімумах для працездатних осіб, до 91 розміру прожиткових мінімумів для працездатних осіб станом на 01 січня 2019 року, що у грошовому еквіваленті буде співрозмірним із раніше визначеним обвинуваченому ОСОБА_4 розміром застави та становитиме 174 811 (сто сімдесят чотири тисячі вісімсот одинадцять) гривень 00 копійок, враховуючи, що зазначений розмір застави буде належною гарантією того, що у разі сплати його, ОСОБА_8 вирішить не зникати через побоювання втратити цю заставу.
Такий розмір застави є справедливим, здатний забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, не порушує права обвинуваченого, та підстав вважати його завідомо непомірним для ОСОБА_4 , суд не вбачає.
Враховуючи викладене, керуючись 177, 182, 183, 194, 331 КПК України, суд, -
Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 13 квітня 2019 року включно.
Визначити для ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених КПК України, у вигляді 91 (дев?яноста одного) розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 174 811 (сто сімдесят чотири тисячі вісімсот одинадцять) гривень 00 копійок, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншими фізичними або юридичними особами (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації в м. Києві для внесення застави (отримувач - ТУ ДСА України в місті Києві, ЄДРПОУ 26268059, МФО 820172, банк - Державна казначейська служба України м. Київ, р/р № 37318005112089, призначення платежу: застава за… (П.І.Б., дата народження особи, за яку вноситься застава), згідно ухвали… (назва суду) від… (дата ухвали) по справі № …, кримінальне провадження № …, внесені (П.І.Б. особи, що вносить заставу), згідно квитанції від … (дата та № квитанції).
У разі внесення застави покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , наступні обов'язки:
- прибувати до суду за першою вимогою;
- не відлучатися з населеного пункту, де проживає, без дозволу суду;
- утримуватися від спілкування з свідками у даному кримінальному провадженні;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
Визначити строк дії обов'язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 2 (два) місяці з моменту внесення застави в розмірі, визначеному судом.
Копію ухвали направити для виконання до Державної Установи «Київський слідчий ізолятор».
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали оголосити 15 лютого 2019 року о 08 год. 15 хв.
Судді: