Справа № 760/7017/19
Провадження № 1-кс/760/4111/19
11 квітня 2019 року м. Київ
Слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 на постанову від 14.12.2018р. слідчого Солом'янського управління поліції ГУ НП України в м. Києві ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження № 12018100090014178 від 14.12.2018р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, -
До Солом'янського районного суду м. Києва надійшла зазначена скарга.
Подана скарга обґрунтована тим, що 20.02.2019р. на адресу ОСОБА_3 надійшла постанова від 14.12.2018р. слідчого Солом'янського управління поліції ГУ НП України в м. Києві ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження № 12018100090014178 від 14.12.2018р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, у зв'язку з встановленням відсутності складу кримінального правопорушення.
На думку, заявника ОСОБА_3 прийняте слідчим рішення про закриття кримінального провадження не ґрунтується на всебічному, повному та неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження. Зокрема, слідчий не зазначив в ЄРДР, що заяву від 14.09.2018р. про вчинене кримінальне правопорушення подав не тільки ОСОБА_3 , але і його дружина ОСОБА_5 .
Крім того, заявник ОСОБА_3 зазначив, що слідчим невірно внесено відомості до ЄРДР за ч. 1 ст. 382 КК України, оскільки у своїй заяві заявники зазначали про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 382 КК України
Також, заявник ОСОБА_3 зазначив, що оскаржувана постанова слідчого не містить оцінки будь-яких інших дій заступника начальника з питань державної виконавчої служби - начальника Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві ОСОБА_6 , які на думку заявників, свідчили про умисне невиконання судового рішення від 15.05.2018р. Крім цього, в оскаржуваній постанові відсутні посилання на фактичні обставини та відповідні їм докази, які свідчать про відсутність ознак злочину, передбаченого ч. 3 ст. 382 КК України щодо невиконання рішення суду.
Крім того, слідчим в даному кримінальному провадженні не було здійснено всіх необхідних слідчих (розшукових) дії, які має значення для даного досудового розслідування. Тому, заявник ОСОБА_3 просив скасувати постанову детектива від 14.12.2018р., а також зобов'язати слідчого, службову особу Солом'янського УП ГУ НП України в м. Києві, до компетенції яких входить внесення відомостей до ЄРДР, виправити помилку, яка була допущена при внесені відомостей до ЄРДР про правову кваліфікацію, вказану за ч. 3 ст. 382 КК України, замість зазначеної ч. 1 ст. 382 КК України.
У судове засідання заявник ОСОБА_3 не з'явився, проте просив розглядати скаргу у його відсутності, оскільки є інвалідом 2-ї групи, та за станом здоров'я не може з'явитися у судове засідання для розгляду скарги. Тому, відповідно до вимог ч. 3 ст. 306 КПК України слідчий суддя ухвалив проводити судовий розгляд скарги у відсутності заявника ОСОБА_3 .
Представник Солом'янського УП ГУ НП України в м. Києві в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про день, час та місце розгляду клопотання. Відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України його неявка не є перешкодою для розгляду скарги, у зв'язку з чим слідчий суддя ухвалив проводити судовий розгляд у його відсутності.
Згідно ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів кримінального провадження, не здійснювалось, у зв'язку з неприбуттям у судове засідання осіб, які беруть участь у судовому провадженні.
Дослідивши матеріали скарги та матеріали кримінального провадження № 12018100090014178 від 14.12.2018р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, слідчий суддя вважає, що скарга заявника ОСОБА_3 підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
Так, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 303 КПК України під час досудового розслідування заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником може бути оскаржене рішення слідчого про закриття кримінального провадження.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається в разі, якщо встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.
Згідно ч. 5 ст. 40 КПК України слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові особи, інші фізичні особи зобов'язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення слідчого.
Закриття кримінального провадження відповідно до положень Глави 24 КПК України є формою закінчення досудового розслідування, яке здійснюється в силу наявності обставин, що виключають кримінальне провадження, або при наявності підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності.
Прийняття рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після проведення всебічного, повного та неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження та безпосереднього дослідження і оцінки слідчим, прокурором показань, речей і документів, які стосуються цього провадження у їх сукупності.
З метою виконання завдань кримінального провадження, передбачених ст. 2 КПК України, прийняттю слідчим рішення про закриття кримінального провадження має передувати вжиття ним всіх можливих заходів в порядку, передбаченому КПК України, для з'ясування обставин, які мають значення для кримінального провадження.
Змістом досудового розслідування є діяльність слідчого, спрямована на збирання, дослідження, оцінку, перевірку і використання доказів, попередження, запобігання та розкриття злочинів, встановлення об'єктивної істини, забезпечення правильного застосування закону, охорону прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб.
Основним засобам збирання доказів, а отже - основним засобом всебічного, повного та неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження, досягнення його завдань, є проведення слідчих дій.
Відповідно до ч. 1-2 та 6 ст. 223 КПК України слідчими (розшуковими) є дії, спрямовані на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні. Підставами для їх проведення є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети.
Доказуванню у кримінальному провадженні згідно із ч. 1 ст. 91 КПК України підлягають, зокрема, подія кримінального правопорушення, винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення. Процесуальними джерелами доказів відповідно до ч. 2 ст. 84 КПК України є показання, речові докази, документи та висновки експертів.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 КПК України прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Таким чином, прийняття рішення про закриття кримінального провадження можливо лише після всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин кримінального провадження, безпосереднього дослідження та оцінки слідчим доказів, які стосуються цього провадження в сукупності.
В ході судового розгляду скарги встановлено, що в провадженні Солом'янського управління поліції ГУ НП України в м. Києві перебували матеріали кримінального провадження № 12018100090014178 від 14.12.2018р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України.
14.12.2018р. постановою слідчого Солом'янського управління поліції ГУ НП України в м. Києві ОСОБА_4 було закрите кримінальне провадження № 12018100090014178 від 14.12.2018р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, у зв'язку з встановленням відсутності складу кримінального правопорушення
Відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України на слідчого суддю покладається функція здійснення контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Основна мета функції судового контролю полягає в захисті прав і законних інтересів учасників кримінального судочинства. Для її досягнення перед судовим контролем постає низка завдань: а) запобігти неправомірним діям і рішенням, що порушують конституційні права і свободи громадян; б) відновлювати права, безпідставно порушені органами досудового розслідування; в) надавати правомірним діям і рішенням особи, що провадить дізнання, слідчого, прокурора юридичної сили, легалізувавши, тим самим, отримані докази.
Враховуючи те, що процесуальне рішення про закриття кримінального провадження має істотне значення для кримінального провадження, слідчий суддя при розгляді скарги на відповідні постанови, з'ясовує питання дотримання вимог щодо всебічності та повноти дослідження, оскільки така неповнота може призвести до прийняття необґрунтованого рішення про закриття кримінального провадження.
Правова природа аналізованого виду оскарження процесуального рішення слідчого чи прокурора, передбачає необхідність перевірки не лише дотримання процесуального порядку закриття кримінального провадження посадовими органами досудового розслідування, а й підстави його закриття.
В ході судового розгляду скарги, з метою з'ясування питання щодо дотримання слідчим вимог законодавства про всебічне та повне дослідження всіх обставин, які підлягають доказуванню в даному провадженні, були досліджені матеріали кримінального провадження № 12018100090014178 від 14.12.2018р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, відповідно до яких, слідчий суддя прийшов до висновку, що доводи заявника ОСОБА_3 щодо неповноти проведеного досудового розслідування, знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду скарги, а також, що вказана постанова слідчого не мотивована належним чином та не відповідає вимогам процесуального законодавства.
Так, слідчим суддею встановлено, що під час проведення досудового розслідування слідчим не було навіть допитано в якості потерпілих заявників ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , за заявою яких 14.12.2018р. були внесенні відомості до ЄРДР за ч. 1 ст. 382 КК України.
Крім того, в матеріалах кримінального провадження наявне доручення слідчого Солом'янського УП ГУ НП України в м. Києві ОСОБА_4 , надане оперативним підрозділам, провести слідчі (розшукові) дії в даному кримінальному провадженні, а саме: встановити та допитати гр. ОСОБА_3 на предмет обставин вчинення кримінального правопорушення, викладеного в заяві останнього; встановити та допитати свідків, яким можуть бути відомі обставини вчинення кримінального правопорушення; у разі необхідності, провести інші заходи, у проведенні яких виникне необхідність.
Разом з тим, жодна із зазначених слідчих (розшукових) дій в даному кримінальному провадженні проведена не була, документи витребувані не були, що свідчить про порушення слідчим вимог КПК України щодо всебічного та повного дослідження всіх обставин кримінального провадження.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях неодноразово зазначав, що державні органи завжди повинні добросовісно намагатись з'ясувати, що трапилось, і не покладатися на поспішні та необґрунтовані висновки для закриття кримінальної справи або використовувати такі висновки як підставу для своїх рішень (рішення у справі «Ассенов та інші проти Болгарії» (Assenov and Others v. Bulgaria), пп. 103 et seq.).
Крім того, вони повинні вживати усіх розумних і доступних їм заходів для забезпечення збирання доказів, що стосуються події, включаючи, серед іншого, покази свідків та висновки судових експертиз (рішення у справах «Танрікулу проти Туреччини» (Tanrikulu v. Turkey) [ВП], заява № 23763/94, пп. 104 et seq., ECHR 1999-IV, та «Гюль проти Туреччини» (Gul v. Turkey), заява № 22676/93, п. 89, від 14 грудня 2000 року).
Враховуючи вказане, слідчий суддя вважає, що винесена слідчим постанова від 14.12.2018р. про закриття кримінального провадження, ґрунтуються на неповному та поверхневому досудовому розслідуванні, та не відповідає завданням та засадам кримінального провадження, передбаченим ст.ст. 2, 9 КПК України, а також практиці Європейського суду з прав людини стосовно проведення ефективного розслідування, оскільки вказана постанова не містить аналізу доводів заявників, опису заходів, які вживались слідчим для їх перевірки, що свідчить про порушення слідчим вимог КПК України щодо всебічного та повного дослідження всіх обставин кримінального провадження, що призвело у подальшому до прийняття необґрунтованого рішення про закриття кримінального провадження.
Разом з тим, не підлягає задоволенню скарга ОСОБА_3 в частині зобов'язання слідчого, службової особи Солом'янського УП ГУ НП України в м. Києві, до компетенції яких входить внесення відомостей до ЄРДР, виправити помилку, яка була допущена при внесені відомостей до ЄРДР про правову кваліфікацію, вказану за ч. 3 ст. 382 КК України, замість зазначеної ч. 1 ст. 382 КК України, оскільки розгляд (оскарження) таких питань не передбачений, в порядку, визначеному Главою 26 КПК України.
За таких обставин, скарга підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст. 2, 3, 9, 40, 84, 91, 110, 223, 284, 303, 304, 307, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Скаргу ОСОБА_3 - задовольнити частково.
Постанову від 14.12.2018р. слідчого Солом'янського управління поліції ГУ НП України в м. Києві ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження № 12018100090014178 від 14.12.2018р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України - скасувати.
В задоволенні іншої частини скарги відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: ОСОБА_1