ун. № 759/19287/18
пр. № 1-кп/759/374/19
27 травня 2019 року м. Київ
Святошинський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження № 12018100080008007 внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань 05.10.2018 року відносно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
уродженки м. Києва, громадянки України, освіта
незакінчена середня, не працює, навчається в 9-А класі
ЗОШ № 163 ім. М.Кирпоноса м. Києва,
РНОКПП в матеріалах справи відсутній, яка
зареєстрована та проживає за адресою:
АДРЕСА_1 , не судима, -
у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 15, ч.1 ст. 185 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченої ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_5 ,
законного представника обвинуваченого ОСОБА_6 ,
Неповнолітня ОСОБА_3 , 04.10.2018, приблизно о 15 годині 50 хвилин, знаходячись за адресою: м. Київ, вул. Берковецька, 6-Д, в приміщенні торгового магазину «Сінсей», вирішила таємно викрасти чуже майно.
Реалізуючи свій злочинний умисел, неповнолітня ОСОБА_3 04.10.2018, перебуваючи в приміщенні торгівельного залу вказаного магазину, приблизно о 16 годині 00 хвилин, з метою обернення на свою користь та особистого збагачення, користуючись тим, що за її діями ніхто з оточуючих не спостерігає, взяла з торгової полиці товар, що належить підприємству «ЛПП Україна», а саме:
-кросівки жіночі, артикул TY 252MLC-37, в кількості 1 шт., вартістю без ПДВ 479 гривень 20 копійок.
Маючи намір таємно викрасти дане чуже майно, неповнолітня ОСОБА_3 , приблизно о 16 годині 00 хвилин, 04.10.2018, виконавши всі дії, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця, а саме: винести викрадене майно та розпорядитися ним на власний розсуд, не розрахувавшись на касі, направилась з торгівельного залу до виходу, однак не довела свій злочин до кінця з причин, що не залежали від її волі, оскільки була викрита працівниками охорони торгового магазину «Сінсей» разом з наявним при ній товаром, який вона намагалась таємно викрасти.
Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_3 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 15, ч.1 ст. 185 КК України за наведених вище обставин визнала в повному обсязі, щиро розкаялась і дала показання, які за своїм змістом відповідають викладеним вище обставинам вчинення злочину та пояснила, що 04.10.2018, приблизно о 15 годині 50 хвилин, знаходячись за адресою: м. Київ, вул. Берковецька, 6-Д, в приміщенні торгового магазину «Сінсей», вирішила таємно викрасти чуже майно з даного магазину. Перебуваючи в приміщенні торгівельного залу вказаного магазину, приблизно о 16 годині 00 хвилин, користуючись тим, що за її діями ніхто з оточуючих не спостерігає, взяла з торгової полиці кросівки жіночі, в кількості 1 шт., вартістю 479 гривень 20 копійок. Не розрахувавшись на касі, направилась з торгівельного залу до виходу, однак була викрита працівниками охорони магазину «Сінсей» разом з наявним при ній товаром, який вона намагалась таємно викрасти.
Враховуючи те, що обвинувачена не оспорює всі обставини справи, і судом встановлено, що вона правильно розуміє зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності її позиції, суд, роз'яснивши обвинуваченій положення ст. 349 КПК України, провів судовий розгляд даної справи щодо всіх її обставин із застосуванням ч.3 ст. 349 КПК України, визнавши недоцільним дослідження інших доказів до справі.
Суд, оцінюючи надані сторонами кримінального провадження докази кожен з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв'язку, прийшов до висновку про доведеність винуватості обвинуваченої ОСОБА_3 у вчиненні злочину середньої тяжкості і кваліфікує її дії за ч.2 ст. 15, ч.1 ст. 185 КК України, як закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка).
При призначенні покарання суд враховує фактичні обставини справи, безпосередню роль обвинуваченої у вчиненні злочину, характер та ступінь тяжкості вчиненого злочину, який згідно ст. 12 КК України відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості.
Крім того, суд приймає до уваги дані про особу обвинуваченої, яка є неповнолітньою, не судима, навчається у 9-А класі ЗОМ № 163 ім. М. Кирпоноса м. Києва, та за місцем навчання характеризується посередньо, має друзів негативної спрямованості, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, що підтверджується даними медичної документації.
Також при призначені покарання суд бере до уваги умови життя та виховання ОСОБА_3 , які встановлені в судовому засіданні та не суперечать інформації, викладеній у досудовій доповіді. Зокрема, ОСОБА_3 має задовільні умови проживання та проживає у кімнаті гуртожитку разом із матір'ю. Батьки останньої не одружені, перебували у цивільному шлюбі. Мати працює в ТРЦ «Більшовик» прибиральницею, батько - інвалід з дитинства, проживає окремо в селі та періодично відвідує родину. Старший брат обвинуваченої допомагає та підтримує фінансово, обвинувачена вільний час проводить у брата, доглядає за його донькою. Мати характеризує доньку як виховану, добру та чесну дитину.
Відповідно до соціально-психологічної характеристики обвинуваченої з досудової доповіді в якій представник сектору ювенальної пробації м. Києва на основі наявних матеріалів визначив ризик вчинення повторного кримінального правопорушення, як середній.
Суд враховує і те, що завдана злочином шкода представнику потерпілого відшкодована повністю шляхом повернення викраденого майна, а представник потерпілого щодо призначення обвинуваченій покарання поклався на розсуд суду. (а.с. 10).
Згідно ст. 66 КК України, обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченої ОСОБА_3 , є щире каяття та вчинення злочину неповнолітнім. Згідно ст. 67 КК України, обставин, що обтяжують покарання останньої, судом не встановлено.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що обвинуваченій ОСОБА_3 слід обрати міру покарання у виді позбавлення волі. Поряд з цим суд вважає за можливе перевиховання ОСОБА_3 без ізоляції від суспільства, в зв'язку з чим вважає за необхідне застосувати до неї ст.ст.75, 104 КК України.
Суд вважає, що відповідно до вимог ч.2 ст.65 КК України дане покарання є достатнім для виправлення обвинуваченої та попередження вчинення нею нових злочинів.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.
Питання про речові докази необхідно вирішити відповідно до вимог ч.9 ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 100, 368, 369, 373-376 КПК України, суд -
ОСОБА_3 визнати винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 15, ч.1 ст. 185КК України та призначити покарання у виді 1 (одного) року позбавлення волі.
На підставі ст.ст. 75, 104 КК України обвинувачену ОСОБА_3 звільнити від відбуття покарання з випробуванням, встановивши їй іспитовий строк 1 (один) рік та на підставі ст. 76 КК України зобов'язати періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Речові докази після набрання вироком законної сили:
1)кросівки жіночі, артикул TY 252MLC-37, в кількості 1 шт., які було передано під зберігальну розписку адміністрації торгового магазину «Сінсей» - повернути власнику ДП «ЛПП Україна» АТ «ЛПП».
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду, шляхом подачі апеляції через Святошинський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутній в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Суддя: ОСОБА_1