Житомирський апеляційний суд
Справа №280/767/19 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1
Категорія в порядку КПК України Доповідач ОСОБА_2
22 травня 2019 року Житомирський апеляційний суд
в складі: головуючого ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю: секретаря ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
підозрюваного ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Коростишівського районного суду Житомирської області від 09 травня 2019 року, якою задоволено клопотання слідчого СВ Коростишівського ВП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_9 та застосовано відносно підозрюваного
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Стрижівка, коростишівського району Житомирської області, українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, не одруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст.89 КК України раніше не судимого, -
запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк дії якого визначено до 03 липня 2019 року (включно), -
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_7 просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши ОСОБА_8 залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 у період доби з 22-00 год. до 06-00 год. наступного дня. Покласти на підозрюваного ОСОБА_8 обов'язки, передбачені п.2,3,4, ч.5 ст.194 КПК України. Вважає ухвалу слідчого судді необґрунтованою та безпідставною, постановленою без повного та всебічного з'ясування обставин справи. Зазначає, що слідчий в клопотанні та прокурор в судовому засіданні не довели, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України. Вказує, що при постановленні ухвали слідчий суддя в повній мірі не врахував дані про особу підозрюваного, який є особою молодого віку, має постійне місце проживання та реєстрації, проживає зі своєю сім'єю та працює на каменеобробному підприємстві ПП ОСОБА_10 . Стверджує, що прокурором не доведено жодного з ризиків, передбачених ст.177 КПК України, як підстави про обрання більш суворого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, окрім як формального «невизнання вини підозрюваним». Посилається на те, що підозрюваний жодним чином не зможе впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, оскільки всі свідки вже допитані та з ними було проведено відтворення місця події.
В ухвалі слідчого судді зазначено, що слідчий СВ Коростишівського ВП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_9 звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_8 в обґрунтуванні якого зазначив наступне.
06.05.2019 року близько 22 год. ОСОБА_11 та ОСОБА_8 маючи майнові претензії до ОСОБА_12 у вигляді повернення планшета ОСОБА_11 прийшли до місця проживання ОСОБА_12 за адресою: АДРЕСА_1 .
Перебуваючи в середині будинку, між ОСОБА_11 , ОСОБА_8 та ОСОБА_12 виник конфлікт через відсутність планшета. Під час даного конфлікту, на грунті виниклих неприязних відносин у ОСОБА_11 та ОСОБА_8 виник прямий злочинний умисел на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_12 .
Реалізовуючи свій злочинний умисел направлений на умисне спричинення тілесних ушкоджень, ОСОБА_11 , діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх карність та настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді спричинення потерпілому тілесних ушкоджень, наніс удар правою рукою в обличчя ОСОБА_12 від чого останній не втримавшись на ногах впав на підлогу. ОСОБА_11 продовжуючи свої протиправні дії направлені на спричинення тілесних ушкоджень, наніс чотири удару правою ногою в область живота ОСОБА_12 , який лежав на підлозі.
У свою чергу ОСОБА_8 діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх карність та настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді спричинення потерпілому тілесних ушкоджень, підійшов до лежачого на підлозі ОСОБА_12 і також наніс чотири удару правою ногою в область живота останнього.
В результаті умисних дій ОСОБА_11 та ОСОБА_8 , ОСОБА_12 спричинено тілесні ушкодження у вигляді - закритої тупої травми живота, що спричинило смерть потерпілого.
Відомості за даним фактом були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019060190000260 від 07.05.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
08.05.2019 року ОСОБА_8 за наявності достатніх доказів повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
Оцінивши в сукупності дані про особу підозрюваного, який раніше притягувався до кримінальної відповідальності, відсутність у нього сталих та міцних соціальних зв'язків, тяжкість злочину, у вчиненні якого обґрунтовано підозрюється ОСОБА_8 , а також дані, які свідчать про наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку про задоволення клопотання слідчого та застосував відносно підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Заслухавши доповідача, доводи захисника ОСОБА_7 та підозрюваного ОСОБА_8 в підтримання апеляційної скарги з наведених в ній мотивів, міркування прокурора в заперечення апеляційної скарги, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали клопотання слідчого, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Приймаючи рішення про задоволення клопотання органу досудового розслідування про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_8 , слідчим суддею в повній мірі враховані вимоги ст.ст. 177, 178, 183, 194, 197 КПК України.
Відповідно до ч.1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Так, слідчим суддею було встановлено, що існує обґрунтована підозра у вчиненні підозрюваним ОСОБА_8 умисного тяжкого злочину, за який передбачено покарання від 7 до 10 років позбавлення волі.
У п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_8 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України, підтверджується зібраними доказами:
- протоколом огляду місця пригоди від 07.05.2019
- протоколом огляду місця пригоди від 07.05.2019 року;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_13 ;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_14 ;
- протоколом слідчого експерименту від 07.05.2019 з участю ОСОБА_14 ;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_15 ;
- протоколом слідчого експерименту від 07.05.2019 з участю ОСОБА_15 ;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_16 ;
- протоколом допиту потерпілого ОСОБА_17 ;
- протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_18 ;
- протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_8 ;
- протоколом слідчого експерименту від 07.05.2019 року;
- протоколом слідчого експерименту від 07.05.2019 року, копії яких містяться в матеріалах клопотання слідчого.
Підстав для визнання вказаних доказів недопустимими на даний час немає.
Також, судом враховано особу підозрюваного ОСОБА_8 , який раніше притягався до кримінальної відповідальності, неодружений, не має стійких соціальних зв'язків, за місцем проживання характеризується посередньо, утриманців не має.
Оскільки ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні даного злочину через короткий проміжок часу після погашення попередньої судимості, вказане свідчить про наявність ризику повторного вчинення кримінального правопорушення.
Наявність ризику щодо можливості підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду обґрунтована тяжкістю можливого покарання.
Ризик можливості незаконно впливати на свідків в даному кримінальному провадженні обґрунтовується тим, що підозрюваний ОСОБА_8 вину не визнає та може змусити свідків змінити показання з метою уникнути можливої кримінальної відповідальності.
Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку, що з огляду на тяжкість покарання, передбаченого за кримінальне правопорушення у вчиненні якого обґрунтовано підозрюється ОСОБА_8 та даних про особу останнього, прокурором та слідчим в судовому засіданні доведено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України. Зокрема, можливість підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду, можливість вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення, можливість незаконно впливати на свідків.
Тому, є необґрунтованими посилання в апеляційній скарзі на те, що слідчим суддею не було проведено аналіз наявності всіх ризиків, передбачених кримінальним процесуальним законом.
Враховуючи вищенаведене та, на підставі викладеного, доведеність прокурором неможливості застосування більш м'якого запобіжного заходу, слідчий суддя дійшов висновку щодо обрання відносно ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Доводи апелянта про те, що до ОСОБА_8 може бути застосований більш м'який запобіжний захід, апеляційний суд вважає безпідставними, оскільки слідчим суддею при розгляді клопотання не встановлено достатніх стримуючих факторів від порушень з боку підозрюваного своїх зобов'язань в разі застосування більш м'якого запобіжного заходу. Не наведено доводів, які б вказували на належну процесуальну поведінку підозрюваного в разі обрання йому запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, і в апеляційній скарзі.
Зазначення апелянтом про те, що підозрюваний є особою молодого віку, має постійне місце проживання та реєстрації, проживає зі своєю сім'єю та працює на каменеобробному підприємстві «ПП Дідківський», не може свідчити про те, що останній не буде переховуватися від органів досудового розслідування та суду, та не виключає можливості вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення.
Крім того, в клопотанні слідчого зазначено та прокурором в засіданні апеляційного суду підтверджено, що на даний час в кримінальному провадженні проводяться слідчі дії направлені на здобуття додаткових доказів та встановлення додаткових свідків.
Інші доводи апеляційної скарги також не спростовують правильність висновків слідчого судді.
Колегія суддів звертає увагу, що відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес.
Крім того, слід зазначити, що у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшують ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. Так, у справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року Європейським судом з прав людини зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
Таким чином, доводи апеляційної скарги не можуть бути визнані колегією суддів достатніми для скасування оскаржуваного судового рішення, яке є законним та обґрунтованим.
Керуючись ст.ст. 404, 407, 422 КПК України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Коростишівського районного суду Житомирської області від 09 травня 2019 року, якою задоволено клопотання слідчого СВ Коростишівського ВП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_9 та застосовано відносно підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк дії якого визначено до 03 липня 2019 року (включно) - без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і касаційному оскарженню не підлягає.
Судді: