Справа № 22ц-414-2007р. Головуючий по 1 інстанції
Категорія інші спори Діденко Т.І.
Доповідач в апеляційній інстанції
Трюхан Г.М.
"6" березня 2007 р. Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого Кісіль М.О.
судців Трюхана Г.М., Бородійчука В.Г.
при секретарі Петренко С.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу СТОВ МТС «Поляна» на рішення Монастирищенського районного суду від 24 жовтня 2006р. по справі за позовом ОСОБА_1 до СТОВ МТС «Поляна» про відшкодування майнової шкоди.
встановила:
Позивач звернувся до відповідача з позовом про відшкодування майнової шкоди.
В обгрунтування своїх вимог вказував, що навесні 2005 року мав у власності 20
бджолосімей яких утримував у відповідній кількості вуликів.
В травні 2005 року ці вулики з бджолами були розташовані біля посівів озимого ріпаку відповідача.
Вранці 18 травня 2005р. відповідач без попередження населення, власників пасік і т.і. всупереч санітарним нормам, без погодження з санепідемстанцією обробив поля озимого ріпака хімічними засобами захисту рослин, а саме: пестицидами «Децис-Форте» і «Дана дим».
Внаслідок цього загинули всі 20 сімей бджіл, що стверджується актом від 20 травня 2005 р.
Посилаючись на наявність вини відповідача в загибелі бджіл позивач просив стягнути з МТС «Поляна» на його користь 3600 грн. виходячи з вартості 1 бджолосім'ї у 180 грн.
Рішенням Монастирищенського районного суду від 24 жовтня 2006 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені.
Стягнуто з СТОВ «Поляна» на користь ОСОБА_1 3600 грн. майнової шкоди та 51 грн. судового збору та 30 грн. за ІТЗ процесу, а всього стягнуто 3681 грн.
В апеляційній скарзі на це рішення СТОВ МТС «Поляна» просить його скасувати вказуючи на те, що його вина в нанесенні позивача матеріальної шкоди загибеллю бджоли не доведена.
Апеляційна скарга не підлягає до задоволення з слідуючих підстав.
Відповідно до вимог ч.3 ст.386 ЦК України власник права якого порушені має право на відшкодування завданої йому майнової шкоди.
Відповідно до вимог ч.ч.1, 2 ст. 1187 діяльність пов'язана з використанням хімічних речовин, є джерелом підвищеної небезпеки і шкода завдана цим джерелом відшкодовується особою, яка на правовій підставі володіє об'єктом, використання якого створює підвищену небезпеку.
З матеріалів справи вбачається, що саме внаслідок порушення вимог санітарних правил та норм при застосуванні гербіцидів відповідачем позивачу понесена матеріальна шкода внаслідок загибелі 20 бджолосімей в розмірі 3600 грн.
Ці обставини стверджені рядом доказів і сумнівів не викликають.
Тому суд обгрунтовано поклав відповідальності за нанесену ОСОБА_1 шкоду на відповідача і стягнув на його користь 3600 грн. та понесені судові витрати.
Рішення суду обгрунтоване матеріалами справи рядом доказів яким суд дав належний аналіз та оцінку і підстав для його скасування судова палата не вбачає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 307, 308 ЦПК України,-
ухвалила:
Апеляційну скаргу СТОВ МТС «Поляна» відхилити, а рішення Монастирищенського районного суду від 24 жовтня 2006 року залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена протягом 2-х місяців до Верховного Суду України.