Справа № 22ц-328/2007 р. Головуючий по 1 інстанції
Категорія про стягнення Черненко В.О.
аліментів Доповідач в апеляційній інстанції
Захарова А.Ф.
"05" березня 2007 р. Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого Захарової А.Ф.
суддів Адаменко Л.В., Подорога В.М.
при секретарі Авласової М.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Городищенського районного суду Черкаської області від 22 грудня 2006 р. по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання непрацездатної дружини.
Вивчивши матеріали справи, вислухавши ОСОБА_1, який підтримав доводи апеляційної скарги, та ОСОБА_2, її представника ОСОБА_3, які на них заперечували, судова палата, -
встановила:
В грудня 2006 року ОСОБА_2 пред'явила до суду позов до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання непрацездатної дружини.
Вказувала, що перебуває з відповідачем в зареєстрованому шлюбі з 08 вересня 1990 року, мають двох дітей : дочку ОСОБА_4 і дочку ОСОБА_5.
Під час проживання в шлюбі вона захворіла і на даний час являється інвалідом 2-ої групи з 16.01.2006 року. В останній рік їхнього спільного проживання взаємовідносини між ними погіршились і вони мають намір розлучитись. Відповідач не надає ні їй ні дітям ніякої матеріальної допомоги, хоч має постійне місце роботи і гарні доходи, тобто має можливість надавати відповідну матеріальну допомогу на її утримання.
Вона не взмозі працювати через хворобу, а отримувана пенсія практично витрачається на утримання дітей.
На підставі наведеного , ст.ст. 75, 76 СК України просила постановити рішення, яким визначити стягнення на її користь аліментів з її чоловіка ОСОБА_1 на її утримання як дружини інваліда 2 групи, яка є непрацездатною і потребує матеріальної допомоги.
Рішенням Городищенського районного суду від 22 грудня 2006 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 аліменти на утримання непрацездатної дружини ОСОБА_2 в сумі 50 гривень щомісячно, починаючи з 05.12.2006 року по 16.01.2008 року. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави держмито в сумі 51 грн., на користь ТУ ДСА в Черкаській області витрати на інформаційно-технічне забезпечення в сумі 7 грн. 50 коп.
Рішення піддано до негайного виконання в межах суми платежу за один місяць.
В апеляційній скарзі на це рішення ОСОБА_1 просить його скасувати, оскільки не взмозі матеріально підтримувати колишню дружину, так як сам хворіє і витрачає значні кошти на лікування.
Обговоривши матеріали справи, судова палата вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.
Відповідно до ч. 2 ст. 75 СК України право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу. З ч. З цієї ж статті непрацездатним вважається той із подружжя, який досяг пенсійного віку, встановленого законом, або є інвалідом 1, 2 чи 3 групи. Згідно ч. 4 статті один з подружжя є таким, що потребує матеріальної допомоги, якщо заробітна плата, пенсія, доходи від використання його майна, інші доходи не забезпечують йому прожиткового мінімуму, встановленого законом.
По справі встановлено, що сторони з 8.09.1990 року перебували в зареєстрованому шлюбі, в якому мають двох неповнолітніх дітей : дочок ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які в даний час постійно проживають з матір'ю. Встановлено, що позивачка ОСОБА_2 з 1994 року являється інвалідом 2 групи, непрацездатною. В останній рік проживання відносини між сторонами погіршились, на час розгляду даної справи в апеляційній інстанції вони проживають окремо, розлучені. Відповідач сплачує аліменти на користь позивачки на утримання двох неповнолітніх дітей в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку, як стверджували сторони в суді. Виходячи з довідки про доходи відповідача ОСОБА_1 на ар. спр. 5 його середньомісячний заробіток токаря ЗAT «Хлистунівський завод ЗБК» дорівнює 1300-1400 грн. Тобто аліменти складають щомісячно приблизно 400 грн. на двох дітей.
Як видно з довідки Управління пенсійного фонду в Городищенському районі від 04.12.06 р. на ар. спр. 6, розмір пенсії позивачки ОСОБА_2 як інваліда 2 групи становить 369 грн. 22 коп. Виходячи з наведеного, слід зазначити, що прибутки позивачки з дітьми не забезпечують кожному з них прожиткового мінімуму, встановленого законом, який на даний час дорівнює 492 грн., а для дітей віком 6-18 років - 558 грн., - згідно Закону України від 19.12.2006 р. № 486-У «Про Державний бюджет України на 2007 рік».
З справи вбачається, що значні кошти витрачаються позивачкою на лікування, враховуючи що і вищевикладене її слід визнати такою, що дійсно, потребує матеріальної допомоги.
Відповідача, враховуючи його прибутки, слід визнати таким, що спроможний надати матеріальну допомогу хворій бувшій дружині, яка стала інвалідом ще під час шлюбу.
Районний суд, розглядаючи даний спір, враховуючи той факт, що відповідач в даний час теж хворіє, неодноразово перебував на стаціонарному лікуванні з приводу поперекового остеохондрозу (кила диску L-4-L-5), витрачає певні кошти на лікування, потребує санаторного лікування, вирішив, що він все ж таки спроможний надавати деяку матеріальну допомогу і стягнув з нього на користь позивачки на її утримання по 50 грн. щомісячно по 16.01.2008 року - час переосвідчування.
Оцінюючи обставини справи, судова палата вважає, що висновки суду їм відповідають, відповідають вимогам закону і підстав для зміни чи скасування рішення не вбачається. Встановлений судом розмір щомісячних платежів на користь ОСОБА_2 в обсязі 50 грн., з чим позивачка погодилася, хоча просила стягувати по 100 грн. з відповідача, не буде ущемлювати прав і інтересів останнього, надаючи йому можливість частину свого заробітку використовувати на витрати на лікування.
Таким чином, апеляційна скарга відповідача щодо звільнення його від встановлених судом аліментів на користь і утримання бувшої дружини - інваліда 2 групи, - не може бути задоволена.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307,308,314 ЦПК України, судова палата, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Городищенського районного суду Черкаської області від 22 грудня 2006 року, - залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена до Верховного Суду України в касаційному порядку на протязі двохмісячного строку.