29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"09" липня 2007 р. Справа №10/415-НА
За позовом Приватного підприємця ОСОБА_1 , м. Хмельницький
до державної податкової інспекції у м. Хмельницькому, м. Хмельницький
про скасування рішення НОМЕР_1від ІНФОРМАЦІЯ_2р. про застосування фінансових санкцій
Суддя Виноградова В.В.
секретар судового засідання Матущак В.В.
Представники сторін:
позивача ОСОБА_1- приватний підприємець
відповідача Майстер І.П.- за довіреністю від 03.07.2007р. №24316/9/10
Постанова приймається ІНФОРМАЦІЯ_1р., так як в судовому засіданні оголошувалась перерва.
В судовому засіданні згідно ч.3 ст.160 КАС України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Суть спору: Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій з врахуванням поданого уточнення просить скасувати рішення ДПІ у м. Хмельницькому рішення НОМЕР_1 від ІНФОРМАЦІЯ_2р. про застосування штрафних санкцій за порушення вимог Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», яке було прийняте за результатами перевірки на підставі акту від ІНФОРМАЦІЯ_4р.
В обґрунтування своєї позиції вказує на те, що податковим органом була порушена передбачена чинним законодавством процедура проведення перевірок суб'єктів господарювання, а значить оспорюване рішення не може вважатись законним, оскільки воно прийняте на підставі неправомірно проведеної перевірки. Зазначає про невідповідність проведеної перевірки положенням ст.ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», ст.16 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», оскільки не визначено який саме вид перевірки, не надано належні направлення на перевірку, наказ на перевірку. При цьому, посилається на Закон України «Про державну податкову службу в Україні». Звертає увагу на те, що під час перевірки був присутній син, якому не виповнилося 18 років та який підмінив приватного підприємця, в зв'язку з терміновим відлучення матері .
Відповідач в письмових поясненнях та повноважний представник в судовому засіданні проти позовних вимог заперечує, вважає оспорюване рішення правомірним та таким, що відповідає вимогам чинного законодавства. Вказує на те, що рішення про застосування штрафних санкцій прийнято за результатами перевірки, на підставі акту в якому зафіксовано порушення позивачем Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Вказує на те, що перевірка проводилась в межах повноважень податкових органів визначених Законом України «Про державну податкову службу в Україні», відповідно до плану-графіка проведення перевірок.
Позицію позивача спростовує твердженням, що з метою контролю за порядком дотримання розрахункових операцій органи державної податкової служби в межах повноважень, передбачених ст.ст. 15,16 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" можуть проводити як планові, так і позапланові перевірки щодо застосування РРО.
При цьому вказує на те, що безпідставними є посилання позивача на ст.11-1 Закону України «Про державну податкову службу», оскільки дана стаття стосується перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єкта підприємницької діяльності і регулює порядок перевірки органами державної податкової служби виключно питань ,які пов'язані зі сплатою податків, зборів та обов'язкових платежів внаслідок здійснення фінансово-господарської діяльності. При цьому, Закон України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" визначає правові засади застосування РРО і не є законом з питань оподаткування.
Розглядом поданих матеріалів справи встановлено наступне:
ОСОБА_1, м. Хмельницький зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності-фізична особа ІНФОРМАЦІЯ_3р., що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію НОМЕР_2.
ІНФОРМАЦІЯ_4р. працівниками податкового органу було проведено перевірку щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності господарської одиниці магазину, що розташований за адресою с. Скаржинці Ярмолинецького району та належить приватному підприємцю ОСОБА_1, про що складено акт перевірки від ІНФОРМАЦІЯ_4 р.
В акті перевірки зазначено, що перевірку здійснили головні державні податкові ревізор-інспектори ОСОБА_2 та ОСОБА_3 згідно посвідчень від ІНФОРМАЦІЯ_4р. НОМЕР_3 та НОМЕР_4. Перевірка здійснена на підставі ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» та Законів України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», «Про державне регулювання виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами», «Про підприємництво», Указів Президента України та інших нормативно-правових актів, які регулюють готівковий обіг в Україні.Перевірка проведена в присутності ОСОБА_4.
В акті перевірки зафіксовано, що при реалізації однієї пляшки горілки «Хортиця» по ціні 19,50 грн., двох пляшок вина «Тамянка» по ціні 10,50 грн. (на загальну суму 21 грн.), двох пляшок пива «Львівське» по ціні 2,50 грн. (на загальну суму 5,00 грн.) однієї пляшки «Бренді-коли» по ціні 2,80 грн., пакет по ціні 0,60 грн., розрахункова операція на суму 48,90 грн. не проведена через РРО ,розрахунковий документ встановленого зразка ( касовий чек) не роздруковано та не видано, не забезпечено відповідність готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, що зазначена і в денному звіті РРО на суму 53,20 грн. (в поточному звіті РРО зазначено 1грн., на місці проведення розрахунків 54,20 грн.),не використовувався режим попереднього програмування РРО по кількості товарів, які знаходились в реалізації, використовувалася незареєстрована КОРО з ІНФОРМАЦІЯ_5р. по ІНФОРМАЦІЯ_6р., в результаті чого зроблено висновки про порушення пунктів 1,2,5,9,10,11,13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг",
На підставі акту перевірки, відповідно до п. 1,3,4,5,6 р. 5 ст.17 та ст.22 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" ДПІ у м.Хмельницькому прийнято рішення НОМЕР_1від ІНФОРМАЦІЯ_2р про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій на загальну суму 1445,00 грн.
Вважаючи, що проведена перевірка суперечить вимогам Закону України «Про державну податкову службу в Україні», позивач просить суд скасувати прийняте за її результатами рішення від 10.05.2007р. №0019102303/0 про застосування штрафних санкцій.
Аналізуючи надані по справі докази та пояснення представників сторін, оцінюючи їх в сукупності, до уваги приймається наступне.
Частиною 2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
Як вбачається з акту перевірки, підставою для здійснення перевірки позивача зазначена, крім іншого, ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» та Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Згідно статті 15 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», із змінами і доповненнями, контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України. При цьому відповідно до ст.16 даного Закону планові або позапланові перевірки осіб, що використовують реєстратори розрахункових операцій , розрахункові книжки або книги обліку розрахункових операцій , здійснюється у порядку ,передбаченому законодавством України.
Правове регулювання здійснення перевірок органами державної податкової служби визначається Законом України «Про державну податкову службу в Україні». Зокрема, згідно ст. 11-1 цього Закону планова виїзна перевірка проводиться щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ним податків та зборів (обов'язкових платежів), яка передбачена у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за сукупними показниками фінансово-господарської діяльності платника податків за письмовим рішенням керівника відповідного органу державної податкової служби не частіше одного разу на календарний рік. Забороняється проведення планових виїзних перевірок за окремими видами зобов'язань перед бюджетами. Право на проведення планової виїзної перевірки платника податків надається лише у тому випадку, коли йому направлено повідомлення не пізніше ніж за десять днів до дня проведення зазначеної перевірки.
Враховуючи, що згідно наданих відповідачем плану -графіка проведення перевірок відділом оперативного контролю на ІНФОРМАЦІЯ_7р. проведена перевірка визначена як планова, суд не вбачає правових підстав, викладених вище, для визнання даної перевірки такою, що проведена у відповідності до вимог ст.11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», зважаючи на відсутність письмового повідомлення позивача не пізніше ніж за 10 днів .
Крім того, судом враховується, що згідно тієї ж ст. 11-1 Закону перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених законами України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" вважаються позаплановими і проводяться за рішенням керівника податкового органу, яке оформляється наказом. Тому проведення планової перевірки не відповідає зазначеному .
Згідно статті 11-2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» визначено , що посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку: направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку, копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та дата закінчення.
Позапланова виїзна перевірка здійснюється на підставі виникнення обставин, викладених у цій статті, за рішенням керівника податкового органу, яке оформляється наказом.
Відповідачем під час проведення перевірки і у судовому засіданні не надано відповідного наказу керівника на проведення перевірки позивача із зазначенням виду перевірки, дати її початку та кінця.
При цьому судом враховуються, положення ч.2 ст.19 Конституції України .
Оскільки податковим органом не дотримана передбачена чинним законодавством України процедура проведення планових та позапланових перевірок господарської діяльності відповідача та не надано документів, передбачених ст.11-1 Закону «Про державну податкову службу в Україні», рішення відповідача не можуть базуватися на неправомірно проведеній перевірці.
Враховуючи вищевикладені обставин, суд вважає позовні вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню.
Доводи відповідача судом до уваги не приймаються з підстав викладених вище. При цьому суд зважає на приписи ч.3 ст.2 КАС України та ст.71 КАС України, в силу якої, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи задоволення позову згідно ч. 3 ст. 94 КАСУ судові витрати, здійснені позивачем присуджуються йому. При цьому згідно ч. 1 ст. 94 цього Кодексу документально підтверджені судові витрати присуджуються з Державного бюджету України.
Керуючись ст.ст. 6, 14, 71, 86, 94, 104, 158-163, 167, 254-259, п.п.3,6-7 Розділу 7 «Прикінцеві та перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, СУД, -
Позов Приватного підприємця ОСОБА_1, м. Хмельницький до державної податкової інспекції у м.Хмельницькому, м. Хмельницький про скасування рішення НОМЕР_1 від ІНФОРМАЦІЯ_2р. про застосування фінансових санкцій задоволити.
Скасувати рішення ДПІ у м. Хмельницькому НОМЕР_1 від ІНФОРМАЦІЯ_8р. про застосування фінансових санкцій .
Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_5) відшкодування судового збору в розмірі 3 грн. 40 коп. (три гривні сорок коп. )
Згідно ст.ст. 185-186 КАСУ сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають право оскаржити в апеляційному порядку Постанову повністю або частково. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення, апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Подаються до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції.
Згідно ст. 254 КАСУ Постанова, якщо інше не встановлено КАСУ набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя В.В. Виноградова
Постанова складена у повному обсязі і підписана 12.07.2007р.
Віддруковано 3 примірника 1-до матеріалів справи,2,3 -сторонам