17 липня 2007 р.
№ 23/335-б
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Хандуріна М.І., -головуючого,
Мамонтової О.М.,
Панової І.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва
на ухвалу
Київського апеляційного господарського суду від 23 квітня 2007 року
у справі господарського суду
№ 23/335-б м. Києва
за заявою
Відкритого акціонерного товариства "Чернігівське головне підприємство "Облагротехсервіс"
до
Відкритого акціонерного товариства "Украгротех"
про
визнання банкрутом,
арбітражний керуючий
ОСОБА_1,
за участю представників сторін:
ДПІ у Дніпровському районі м. Києва -Білоцький В.В. (дов. від 09.07.2007 № 2382/9/10),
ВАТ "Украгротех" -Прибиш Л.Б. (дов. від 25.05.2007),
ТОВ "Юридична фірма "Кравченко і Коваленко" -Чурікова Т.Ю. (дов. від 12.07.2007 р.),
встановив:
У серпні 2006 року ВАТ "Чернігівське головне підприємство "Облагротехсервіс" звернувся до суду із заявою про порушення справи про банкрутство ВАТ "Украгротех" у зв'язку з неспроможністю останнього сплатити борг.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 16.08.2006 р. порушено провадження у справі, справу призначено до розгляду, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.
Ухвалою підготовчого засідання господарського суду м. Києва від 04.10.2006 р. визнано розмір ініціюючого кредитора на суму 211 338,00 грн., призначено розпорядником майна арбітражного керуючого ОСОБА_1, якого зобов'язано опублікувати в офіційному друкованому органі оголошення про порушення справи про банкрутство, не пізніше 2 місяців та 10 днів після дати проведення підготовчого засідання надати на затвердження реєстр вимог кредиторів боржника, призначено попереднє засідання.
Оголошення про порушення справи про банкрутство опубліковано у газеті "Голос України від 01.11.2006 р. № 204.
Ухвалою попереднього засідання господарського суду від 17.01.2007 р. (суддя Демидова А.М.) визнано кредитори ВАТ "Украгротех" на відповідні суми, зокрема, ДПІ у Дніпровському районі м. Києва на суму 17 854,90 грн., з реєстру виключені певні кредитори та заборгованість з вихідної допомоги та заробітної плати. Розпорядника майна зобов'язано внести зміни до реєстру вимог кредиторів, повідомити про час та місце проведення зборів кредиторів та надати протокол.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.04.2007р. (колегія суддів у складі: Коваленко В.М. -головуючий, Вербицька О.В., пантелієнко В.О.) ДПІ у Дніпровському районі м. Києва відмовлено у задоволенні клопотання про відновлення пропущеного строку для подання апеляційної скарги, апеляційну скаргу повернуто скаржнику без розгляду.
У касаційній скарзі ДПІ у Дніпровському районі м. Києва просить ухвалу апеляційного господарського суду скасувати з підстав порушення норм процесуального права, справу направити до Київського апеляційного господарського суду для розгляду апеляцій6ої скарги.
Заслухавши суддю - доповідача, представників сторін, перевіривши правильність застосування норм процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно ч. 2 ст. 106 ГПК України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.
Згідно зі ст. 93 ГПК України апеляційна скарга подається, а апеляційне подання вноситься, протягом десяти днів з дня прийняття рішення місцевим господарським судом, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.
Як вбачається з матеріалів справи, з апеляційною скаргою на ухвалу господарського суду м. Києва від 17.01.2007 р. ДПІ у Дніпровському районі м. Києва звернулася до Київського апеляційного господарського суду 14.03.2007 р. тобто з пропуском строку, встановленого ст. 93 ГПК України. Одночасно скаржником було заявлено клопотання про відновлення процесуального пропущеного строку. В обґрунтування ДПІ посилається на направлення ухвали з порушенням вимог ст. 87 ГПК України, якою встановлено, що рішення та ухвали надсилаються сторонам не пізніше п'яти днів після їх прийняття або вручаються під розписку.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвала від 17.01.2007 р. була надіслана стороні 20.02.2007 р., що підтверджується відбитком поштового штемпелю на конверті.
Відповідно до ч. 2 ст. 93 ГПК України відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги (подання) можливе протягом трьох місяців з дня прийняття рішення місцевим господарським судом
Положеннями ст. 53 ГПК України передбачено, що за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.
Відмовляючи у відновленні пропущеного процесуального строку апеляційний господарський суд виходив, зокрема, з того, що за змістом ст. 53 ГПК України поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами справи процесуальних дій.
Проте зроблене апеляційним господарським судом витлумачення процесуальної норми не ґрунтується на її змісті, у зв'язку з чим при вирішенні питання про відмову у відновленні пропущеного процесуального строку допущено неправильне застосування ст. 53 ГПК України.
Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи не поважності причин пропуску строку.
Встановлені законом строки вчинення процесуальних дій мають своїм завданням забезпечення ефективного захисту порушених прав особи. Тому пропуск строку внаслідок усунення стороною недоліків при поданні апеляційної скарги, не може розглядатися як такий, що вчинений без поважних причин.
Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувану ухвалу не можна вважати законною та обґрунтованою, у зв'язку з чим її слід скасувати, а справу передати на розгляд до цього суду.
Керуючись ст. ст. 1115, 1117 -11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва задовольнити.
Ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 23 квітня 2007 року у справі № 23/335-б скасувати, справу передати на апеляційний перегляд до Київського апеляційного господарського суду.
Головуючий - М.І. Хандурін
Судді О.М. Мамонтова
І.Ю. Панова