15 травня 2019 р. справа № 480/492/19
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Бондаря С.О.
за участю секретаря судового засідання - Алексеєнко Є.А.
позивача - ОСОБА_1
представників відповідача - Харченка О.О, Чайченка О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу № 480/492/19 за позовом ОСОБА_1 до Сумської міської ради про скасування рішення,-
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до Сумської міської ради про скасування рішення "Про затвердження Положення про самоорганізацію мешканців багатоквартирних будинків міста Суми для вирішення питань, що виникають в процесі надання та споживання житлових послуг" від 26.09.2018 №3915-МР. Свої вимоги мотивує тим, що є співвласником квартири за адресою: АДРЕСА_1 та співвласником багатоквартирного будинку за вказаною адресою. Оскаржуване рішення суперечить нормам чинного законодавства та порушує її права як співвласника багатоквартирного будинку на управління належної їй власності. Так, Законом України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» чітко визначено хто є суб'єктом права власності в багатоквартирному будинку це - власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку - фізичні та юридичні особи, територіальні громади, держава. Інші користувачі квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, наймачі, орендарі можуть брати участь в управлінні багатоквартирним будинком виключно за дорученням власників таких квартир та приміщень. Всупереч вказаних вимог законодавства, у Положенні визначено, що мешканці багатоквартирного будинку, а не співвласники, обирають так званого «представника мешканців», здійснюють управління майном співвласників будинку без їх доручення. Крім того, правовідносини, які намагалася урегулювати оскаржуваним рішенням Сумська міська рада, урегульовані чинним законодавством, а тому не потребує прийняття рішень органами місцевого самоврядування.
Ухвалою суду від 12.02.2019 позовна заява була залишена без руху, позивачу наданий строк для усунення недоліків.
На виконання вказаної ухвали суду, 19.02.2019 ОСОБА_1 подана заява про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 20.02.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження за правилами загального позовного провадження. Призначено проведення підготовчого засідання. Зобов'язано Сумську міську раду опублікувати оголошення про відкриття провадження.
01.03.2019 на офіційному сайті Сумської міської ради відповідачем опубліковано оголошення про відкриття провадження у даній справі (а.с.37).
Сумська міська рада, подала відзив на позов та свою позицію обґрунтовує тим, що дійсно Положенням про самоорганізацію мешканців багатоквартирних будинків міста Суми для вирішення питань, що виникають в процесі надання та споживання житлових послуг, затвердженого рішенням Сумської міської ради від 26.09.2018 №3915-МР, визначено поняття представника мешканців багатоквартирного будинку, як мешканця, який на підставі рішення мешканців багатоквартирного будинку представляє інтереси та волевиявлення мешканців цього будинку для здійснення взаємодії з управителем у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг. Його діяльність спрямована на взаємодію мешканців будинку з управителем, збереження житлового фонду і дотримання технічних та санітарно-гігієнічних норм при утриманні і експлуатації будинків, споруд та прибудинкових територій; здійснення контролю за відповідністю житлових послуг їх кількісним та якісним показникам, що визначені відповідними договорами, нормативами, стандартами та правилами. Також Положенням передбачено, що представник будинку може обиратись лише у випадку необрання уповноваженої особи відповідно до Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» або не створено ОСББ. Тобто право співвласників багатоквартирного будинку обрати уповноважену особу є першочерговим і лише у випадку необрання такої особи, через безініціативність співвласників або з інших причин, вже безпосередньо мешканцям будинку надана можливість обрати представника будинку. У відзиві на позов відповідач зазначає, що згідно з п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» фізична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги визнається індивідуальним споживачем. Отже, вказаний Закон визначає споживачем не лише власника нерухомого майна в багатоквартирному будинку, а й іншого мешканця цього будинку, який користується об'єктом нерухомого майна будинку за згодою власника. Права і обов'язки таких споживачів визначені частинами 1, 2 ст. 7 цього Закону. На думку відповідача, саме з метою забезпечення реалізації та захисту цих та інших визначених Законом України «Про житлово-комунальні послуги» прав мешканців багатоквартирних будинків, як споживачів житлової послуги, формування у громадян - членів територіальної громади міста Суми відповідального ставлення до утримання житла багатоквартирних будинків, підвищення їх активності та широкого залучення до участі у розвитку житлового фонду за місцем їх проживання, впровадження якісно нового рівня взаємовідносин у житлово-комунальній сфері та підвищення кількісних та якісних показників житлово-комунальних послуг, які отримують мешканці міста, було прийнято рішення №3915-МР.
19.03.2019 позивачем подана відповідь на відзив, в якій ОСОБА_1 зазначила, що позиція відповідача, викладена у відзиві на позов є необґрунтованою, тому наполягала на своїх вимогах (а.с.42-45).
Ухвалою від 12.04.2019 суд закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до судового розгляду по суті.
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі.
Представники відповідача Харченко О.О. та Чайченко О.В. позов не визнали з підстав, викладених у відзиві на позов.
Суд, заслухавши пояснення позивача, представників відповідача, свідків, вивчивши письмові матеріали справи, проаналізувавши всі докази в сукупності, зазначає наступне.
В судовому засіданні встановлено, що рішенням Сумської міської ради VII скликання від 26.09.2018 № 3915-МР затверджено «Положення про самоорганізацію мешканців багатоквартирних будинків міста Суми для вирішення питань, що виникають у процесі надання та споживання житлових послуг» (далі Положення), яке було оприлюднене на сайті Сумської міської ради 04.10.2018.
Позивач ОСОБА_1 як співвласник квартири за адресою: АДРЕСА_1 та співвласник багатоквартирного будинку за вищезазначеною адресою, звернулася до суду за захистом своїх прав, зважаючи на те, що відповідач своїм рішенням від 26.09.2018 № 3915-МР грубо порушує її права як співвласника будинку на управління належною їй власністю.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає, що правовідносини, які склалися між сторонами врегульовані Законами України «Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку», «Про житлово-комунальні послуги», «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про органи самоорганізації населення».
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За приписами ч. 6 ст. 140 Конституції України сільські, селищні, міські ради можуть дозволяти за ініціативою жителів створювати будинкові, вуличні, квартальні та інші органи самоорганізації населення і наділяти їх частиною власної компетенції, фінансів, майна.
Повноваження органів місцевого самоврядування визначені Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні».
Так, згідно з ст. 14 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські, районні в місті (у разі їх створення) ради можуть дозволяти за ініціативою жителів створювати будинкові, вуличні, квартальні та інші органи самоорганізації населення і наділяти їх частиною власної компетенції, фінансів, майна.
Правовий статус, порядок організації та діяльності органів самоорганізації населення за місцем проживання визначаються законом.
Отже, вказаною нормою встановлено, що порядок організації, діяльність та правовий статус органу самоорганізації населення за місцем проживання, у тому числі багатоквартирного будинку визначаються законом, а не органом місцевого самоврядування.
При цьому суд звертає увагу, що законом повинні бути врегульовані правовий статус і діяльність органу самоорганізації населення за місцем проживання з будь-якого питання, у тому числі і для вирішення питань, що виникають у процесі надання та споживання житлових послуг.
Такий висновок суду узгоджується з положеннями Глави І Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», яка визначає повноваження сільських, селищних, міських рад.
Аналіз зазначеної глави закону свідчить про відсутність повноважень органу місцевого самоврядування щодо визначення правового статусу, порядку організації та діяльності мешканців багатоквартирних будинків для вирішення питань, що виникають у процесі надання та споживання житлових послуг.
Необхідно також зауважити, що у Сумської міської ради не було а ні підстав, а ні необхідності врегульовувати правовідносини, щодо самоорганізації мешканців багатоквартирних будинків для вирішення питань, що виникають у процесі надання та споживання житлових послуг, оскільки правові засади самоорганізації мешканців багатоквартирних будинків визначені Законом України «Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку».
Відповідно до ст. 4 вказаного Закону власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку можуть бути фізичні та юридичні особи, територіальні громади, держава. Власники квартир та нежитлових приміщень є співвласниками спільного майна багатоквартирного будинку.
Згідно із ст. 6 Закону України «Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку» співвласники мають право, у тому числі: вільно користуватися спільним майном багатоквартирного будинку з урахуванням умов та обмежень, встановлених законом або рішенням співвласників; брати участь в управлінні багатоквартирним будинком особисто або через представника; одержувати інформацію про технічний стан спільного майна багатоквартирного будинку, умови його утримання та експлуатації, витрати на утримання спільного майна багатоквартирного будинку та надходження, отримані від його використання.
Форми управління багатоквартирним будинком визначені статтею 9 Закону України «Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку», згідно якої управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками. За рішенням співвласників усі або частина функцій з управління багатоквартирним будинком можуть передаватися управителю або всі функції - об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку (асоціації об'єднань співвласників багатоквартирного будинку). Наймачі, орендарі та інші користувачі квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку можуть брати участь в управлінні багатоквартирним будинком виключно за дорученням власників таких квартир та приміщень.
Відповідно до ст. 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку» співвласники приймають рішення щодо управління багатоквартирним будинком на зборах у порядку, передбаченому цією статтею. Якщо у багатоквартирному будинку в установленому законом порядку утворено об'єднання співвласників, проведення зборів співвласників та прийняття відповідних рішень здійснюється згідно із законом, що регулює діяльність об'єднань співвласників багатоквартирних будинків.
До повноважень зборів співвласників належить прийняття рішень з усіх питань управління багатоквартирним будинком, у тому числі про: розпорядження спільним майном багатоквартирного будинку, встановлення, зміну та скасування обмежень щодо користування ним; визначення управителя та його відкликання, затвердження та зміну умов договору з управителем; обрання уповноваженої особи (осіб) співвласників під час укладання, внесення змін та розірвання договору з управителем, здійснення контролю за його виконанням; визначення повноважень управителя щодо управління багатоквартирним будинком; проведення поточного і капітального ремонтів, реконструкції, реставрації, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку та визначення підрядників для виконання таких робіт; визначення дати та місця проведення наступних зборів співвласників; визначення переліку та розміру витрат на управління багатоквартирним будинком; відключення будинку від мереж (систем) централізованого постачання комунальних послуг у порядку, встановленому законом, і визначення системи подальшого забезпечення будинку комунальними послугами, за умови дотримання вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища; прийняття рішення про вибір моделі організації договірних відносин з виконавцем комунальної послуги (укладення індивідуального та/або колективного договору про надання комунальної послуги).
В той же час, Сумська міська рада Положенням про самоорганізацію мешканців багатоквартирних будинків міста Суми для вирішення питань, що виникають в процесі надання та споживання житлових послуг, затвердженого рішенням Сумської міської ради від 26.09.2018 №3915-МР, визначила поняття мешканця багатоквартирного будинку, як фізичну особу, яка постійно, або тимчасово проживає та має реєстрацію місця проживання (місця перебування) у багатоквартирному будинку.
Також в Положенні визначено поняття представника мешканців багатоквартирного будинку, як мешканця, який на підставі рішення мешканців багатоквартирного будинку представляє інтереси та волевиявлення мешканців цього будинку для здійснення взаємодії з управителем у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг.
Положення наділяє мешканців правами приймати участь у загальних зборах мешканців багатоповерхового будинку та самостійно, без згоди співвласників будинку, приймати рішення, у тому числі обирати та відкликати представника мешканців.
Такі визначення понять та надання прав мешканцям і представнику мешканців самостійно брати участь в управлінні будинком суперечать вимогам Закону України «Про особливості здійснення права власності в багатоквартирного будинку» та порушує права ОСОБА_1 , яка є співвласником квартири за адресою: АДРЕСА_1 , однак не зареєстрована за вказаною адресою, а тому позбавляє позивача, як власника квартири на реалізацію наданих законом прав у випадку відсутності реєстрації місця проживання у будинку.
Крім того, суд зазначає, що відповідно до ст. 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.
За приписами ч.1 ст.321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Право володіння майном передбачає право власника, у тому числі, на управління майном.
Враховуючи викладене, суд вважає, що рішення Сумської міської ради № 3915-МР «Про затвердження Положення про самоорганізацію мешканців багатоквартирних будинків міста Суми для вирішення питань, що виникають у процесі надання та споживання житлових послуг» суперечить нормам чинного законодавства України та порушує права позивача як співвласника багатоквартирного будинку м. Суми, оскільки позбавляє його наданих Законом України «Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку» та Цивільним кодексом України прав брати участь в управлінні будинком у випадку відсутності реєстрації місця проживання у будинку, надаючи мешканцям будинку права не передбачені законом.
Посилання відповідача на те, що згідно пункту 1.2 оскаржуваного Положення представник будинку може обиратись лише у випадку необрання уповноваженої особи відповідно до Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» або не створено ОСББ, тобто право співвласників багатоквартирного будинку обрати уповноважену особу є першочерговим і лише у випадку необрання такої особи, через безініціативність співвласників або з інших причин, вже безпосередньо мешканцям будинку надана можливість обрати представника будинку, є необґрунтованим, оскільки права позивача не повинні ставитися в залежність від обрання чи необрання уповноваженої особи, а тим більше від ініціативності чи безініціативності позивача.
Слід також зауважити, що Законом України «Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку» визначені повноваження органу місцевого самоврядування у разі необрання уповноваженої особи.
Так, згідно з п. 5 ст. 13 (Прикінцеві та перехідні положення) Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» у разі якщо протягом одного року з дня набрання чинності цим Законом співвласники багатоквартирного будинку, в якому не створено об'єднання співвласників, не прийняли рішення про форму управління багатоквартирним будинком, управління таким будинком здійснюється управителем, який призначається на конкурсних засадах виконавчим органом місцевої ради, на території якої розташований багатоквартирний будинок. У разі якщо місцевою радою або її виконавчим органом відповідно до законодавства прийнято рішення про делегування іншому органу - суб'єкту владних повноважень функцій із здійснення управління об'єктами житлово- комунального господарства, забезпечення їх утримання та ефективної експлуатації, необхідного рівня та якості послуг, управитель призначається на конкурсних засадах таким органом. У період від оголошення конкурсу з призначення управителя багатоквартирного будинку до моменту визначення переможців конкурсу і укладення договорів про надання послуг з управління багатоквартирним будинком послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій продовжують надавати у відповідних багатоквартирних будинках виконавці таких послуг, які надавали відповідні послуги до початку проведення конкурсу.
Якщо протягом дії договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, укладеного за результатами конкурсу, співвласники приймуть рішення про зміну форми управління багатоквартирним будинком або про обрання іншого управителя, співвласники мають право достроково розірвати такий договір, попередивши про це управителя, призначеного на конкурсних засадах, не пізніш як за два місяці до дня розірвання договору.
У разі зміни форми управління багатоквартирним будинком або обрання іншого управителя виконавець послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій має здійснити остаточне нарахування плати за послуги відповідно до фактичних нарахувань та обсягів наданих послуг.
Отже, Закон України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» визначає повноваження органу місцевого самоврядування, якщо співвласники багатоквартирного будинку, в якому не створено об'єднання співвласників, не прийняли рішення про форму управління багатоквартирним будинком, а саме: призначити на конкурсних засадах управителя і підписати з ним договір.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Сумська міська рада, як суб'єкт владних повноважень, не довела правомірності рішення "Про затвердження Положення про самоорганізацію мешканців багатоквартирних будинків міста Суми для вирішення питань, що виникають в процесі надання та споживання житлових послуг" від 26.09.2018 №3915-МР.
Згідно з ч. 10 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування» акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.
Відповідно до ч. 9 ст. 264 Кодексу адміністративного судочинства України суд може визнати нормативно-правовий акт протиправним (незаконним чи таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили) та нечинним повністю або в окремій його частині
Таким чином, суд вважає за необхідне визнати протиправним та нечинним рішення Сумської міської ради "Про затвердження Положення про самоорганізацію мешканців багатоквартирних будинків міста Суми для вирішення питань, що виникають в процесі надання та споживання житлових послуг" від 26.09.2018 №3915-МР.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи задоволення позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Сумської міської ради сплачений судовий збір в розмірі 768,40 грн.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Сумської міської ради про скасування рішення - задовольнити.
Визнати протиправним та нечинним рішення Сумської міської ради "Про затвердження Положення про самоорганізацію мешканців багатоквартирних будинків міста Суми для вирішення питань, що виникають в процесі надання та споживання житлових послуг" від 26.09.2018 №3915-МР.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Сумської міської ради (м. Суми, майдан Незалежності, 2, код ЄДРПОУ 23823253) сплачений судовий збір в розмірі 768,40 грн (сімсот шістдесят вісім грн. 40 коп.).
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.О. Бондар
Повний текст рішення виготовлений 24.05.2019.