Справа № 308/9575/18
17 травня 2019 року місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:
головуючого судді Малюк В.М.,
при секретарі Матіко Я.Ю.
з участю представника ОСОБА_1 - адвоката Кричфалушій І.І.
та представника ОСОБА_2 - адвоката Рутьковського С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Ужгороді, цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа служба у справах дітей Ужгородської міської ради про усунення перешкод у здійсненні прав щодо виховання онука ,-
Позивач ОСОБА_1 звернулася до Ужгородського міськрайонного суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , третя особа служба у справах дітей Ужгородської міської ради, про усунення перешкод у здійсненні прав щодо виховання онука.
Свої вимоги мотивує тим, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є її внуком, сином її дочки - ОСОБА_4 , яка загинула в дорожньо-транспортній пригоді ІНФОРМАЦІЯ_3. Зазначає, у позивачки з внуком дуже гарні стосунки, з моменту свого народження він і його батьки часто приїжджали до неї, вона часто їздила до них. Після смерті її дочки відповідач по справі ОСОБА_2 , починаючи з липня 2018 року, почав уникати спілкування з нею, з'явилися непорозуміння щодо її спілкування з онуком. Відповідач ОСОБА_2 заборонив їй спілкуватись з онуком навіть по телефону, повідомив школу, щоб їй не дозволяли зустрічатись з ним. У зв'язку із тим, що чисельні спроби вирішити питання про участь у вихованні онука у мирний спосіб виявилися марними, позивач вимушена була звернутися до суду із даним позовом, та просити суд ухвалити рішення яким усунути перешкоди у її спілкуванні з онуком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та визначити такі способи її участі у його вихованні: систематичні побачення з онуком, без присутності батька, щотижня в суботу з 10 год. 00 хв. до 18 год. 00 хв.; спільний відпочинок з онуком влітку - 7 (сім) днів та спільний відпочинок під час осінніх, зимніх та весняних канікул по 3 (три) дні безперервно дитина проводити з позивачкою, ОСОБА_1 , без присутності батька ОСОБА_2
У судовому засіданні представник ОСОБА_1 - адвокат Кричфалушій І.І. позов підтримав повністю з викладеними в ньому мотивами.
У судовому засіданні представник ОСОБА_2 - адвокат Рутьковський С.В. пояснив, що позов є безпідставним, оскільки його довіритель перешкод у спілкуванні позивачки ОСОБА_1 з її онуком не чинить.
Представник служби у справах дітей Ужгородської міської ради в судове засідання не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно і належним чином, однак надав до суду заяву якою просить провести розгляд справи без його участі.При вирішенні даного спору покладається на розсуд суду, при цьому просить враховувати думку та бажання самої дитини та брати їх за основу при вирішенні справи.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, виходячи з їх належності, достовірності та достатності, суд приходить до наступного висновку.
Підстави виникнення, зміст особистих немайнових і майнових прав та обов'язків батьків і дітей, усиновлювачів та усиновлених, інших членів сім'ї та родичів визначено Сімейним кодексом України (далі - СК України).
Відповідно до ч.8 ст.7 СК України, регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім'ї .
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.3 Конвенції ООН про права дитини, яка набула чинності для України 27 вересня 1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Держави-учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.
Відповідно до Конвенції ООН про права дитини діти мають право на належне спілкування та допомогу.
Дані гарантії закріплені і в інших нормативних документах щодо охорони дитинства.
Відповідно до ст.1 Закону України "Про охорону дитинства" контакт з дитиною - це реалізація матір'ю, батьком, іншими членами сім'ї та родичами, у тому числі тими, з якими дитина не проживає, права на спілкування з дитиною, побачення зазначених осіб з дитиною, а також надання їм інформації про дитину або дитині про таких осіб, якщо це не суперечить інтересам дитини.
У відповідності до ч.3 ст.291 ЦК України фізична особа має право на підтримання зв'язків з членами своєї сім'ї та родичами незалежно від того, де вона перебуває.
Одним із найважливіших прав дитини є право на сімейне виховання. Це право дитини включає, крім виховання батьками, право на спілкування з іншими членами сім'ї: дідом, бабою, іншими родичами.
Відповідно до частини 2 статті 1 СК України регулювання сімейних відносин здійснюється цим Кодексом з метою: зміцнення сім'ї як соціального інституту і як союзу конкретних осіб; утвердження почуття обов'язку перед батьками, дітьми та іншими членами сім'ї; побудови сімейних відносин на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги і підтримки; забезпечення кожної дитини сімейним вихованням, можливістю духовного та фізичного розвитку.
Однак, відповідно до частин 9 та 10 статті 7 СК України сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства. Кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист.
Так, згідно зі статтею 257 СК України баба, дід, прабаба, прадід мають право спілкуватися зі своїми внуками, правнуками, брати участь у їх вихованні. Батьки чи інші особи, з якими проживає дитина, не мають права перешкоджати у здійсненні бабою, дідом, прабабою, прадідом своїх прав щодо виховання внуків, правнуків. Якщо такі перешкоди чиняться, баба, дід, прабаба, прадід мають право на звернення до суду з позовом про їх усунення від спілкування та виховання.
Законодавством також встановлено обов'язок батьків або інших осіб, з якими проживає дитина, не чинити перешкоди у здійсненні бабою та дідом своїх прав щодо виховання онуків та правовий механізм захисту цього права у випадку його порушення в судовому порядку.
Спір щодо участі баби, діда, прабаби, прадіда, брата, сестри, мачухи, вітчима у вихованні дитини вирішується судом відповідно до статті 159 СК України (ст. 263 СК України).
Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_5 перебували у шлюбі. Від даного шлюбу у них народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданого 21 вересня 2011 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Ужгороду, Ужгородського міськрайонного управління юстиції Закарпатської області.
ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5 загинула в дорожньо-транспортній пригоді, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 02.05.2018 року
ОСОБА_1 є бабусею малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позивачка є матір'ю ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 від 26.08.1986 року, актовий запис №368.
У судовому засіданні встановлено та доведено, що відповідачем чиняться перешкоди у спілкуванні бабусі з онуком. Між сторонами існує спір щодо участі позивачки у спілкуванні та вихованні онука.
Вказані обставини стверджуються самим вже фактом звернення позивачки до суду з даним позовом.
Позивачка ОСОБА_1 зазначає, що нею вжито всіх необхідних заходів, для вирішення питання про участь у вихованні онука, але всі її намагання мирним шляхом врегулювати даний спір не призвели до результату, оскільки відповідач перешкоджає та створює обставини, через які вона не може зустрічатися з онуком.
В ході розгляду справи судом не встановлено наявність негативного впливу позивача на виховання онука. Позивачка ОСОБА_1 є вчителем фізики Хустської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів №6. Згідно характеристики, яка міститься в матеріалах справи, ОСОБА_1 має 35 років стажу педагогічної роботи, сумлінно виконує свої професійні обов'язки, любить своїх вихованців, вміє їх організувати. Організовує та проводить на високому рівні відкриті уроки та методичні заходи, постійно підвищує свій фаховий рівень.
Крім цього, як вбачається із акту обстеження умов проживання від 18.10.2018 року, працівники відділу у справах дітей виконавчого комітету Хустської міської ради обстежили умови проживання ОСОБА_1 , про що склали акт, з якого вбачається, що будинок останньої налічує п'ять житлових кімнат. Для проживання, виховання та розвитку дітей відведено окрему кімнату, обладнану сучасними меблями, комп'ютером підключеним до мережі інтернет.
Таким чином, матеріали справи не містять належних та беззаперечних доказів того, що спілкування онука з бабою буде мати негативний вплив на дитину чи зашкодить її інтересам.
Відповідно до наданої заяви представника органу опіки та піклування виконавчого комітету Ужгородської міської ради від 02.10.2018 року, при визначенні способів участі ОСОБА_1 у вихованні її малолітнього онука, слід максимально врахувати потреби, інтереси та бажання малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Судом встановлено, що спілкування баби з онуком жодним чином не створюватиме перешкод у нормальному розвитку дитини, а навпаки матиме позитивний вплив, а тому належить зобов'язати відповідача не чинити перешкоди позивачу у спілкуванні з дитиною та визначити спосіб такого спілкування.
При визначенні способу участі баби у виховання онуки, з метою забезпечення позитивного психоемоційного стану дитини, у відповідності до вимог та норм СК України, суд враховує вік та стан здоров'я дитини, щотижневий розпорядок дня дитини, індивідуальні потреби дитини даного віку, її особисту прихильність, стосунки між родинами (конкретними родичами), а також законодавчо закріплені права батьків та інших родичів брати участь у вихованні дитини. Суд також звертає увагу на те, що до смерті матері дитини позивачка систематично та тривалий час спілкувалась з онуком, що свідчить про наявність сталих стосунків між ними, а також позитивне ставлення позивача до виконання обов'язків бабусі, проте враховує також наявність складних стосунків між позивачем та відповідачем.
З огляду на викладене, враховуючи, що позивачка має гарантоване законом рівне з батьком дитини право на спілкування зі своїми онуком, а відповідач не вправі перешкоджати їй в цьому, виходячи із забезпечення інтересів дітей, суд дійшов висновку, що відповідача слід зобов'язати усунути перешкоди позивачу у спілкуванні з онуком та визначити спосіб участі позивачки у вихованні онука за наступним графіком: систематичні побачення з онуком, в присутності батька або за його згоди без його присутності, з обов'язковою згодою дитини, кожної першої та третьої суботи місяця з 10.00 год. до 18.00 год.; спільний відпочинок ОСОБА_1 зі своїм онуком, в присутності батька або за його згоди без його присутності, з обов'язковою згодою дитини, під час літніх, осінніх, зимових та весняних канікул.
При цьому суд враховує практику Європейського Суду з прав людини у зазначеній категорії спорів, зокрема звертає увагу на рішення Європейського Суду з прав людини від 7 грудня 2006 року у справі "Хант проти України" та рішення від 27 листопада 1992 року у справі "Олссон проти Швеції", в яких зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага, і дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.
На переконання суду такий порядок спілкування є достатнім і відповідає принципу розумності, справедливості, збалансованості між інтересами всіх учасників сімейних відносин, пріоритетному інтересу дитини, підтримці зв'язків з родичами.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про усунення перешкод у здійсненні прав щодо виховання онука є обґрунтованими та такими, що відповідають інтересам дитини та підлягають частковому задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.19, 159, 257, 263 СК України, ст.3, ст.9 Конвенції про права дитини, Законом України «Про охорону дитинства», ст.ст.2, 10, 12, 13, 27, 81, 82, 89, 141, 200, 211, 258-259, 263, 265, 268, 273, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
Позов задоволити частково.
Зобов'язати ОСОБА_2 не чинити перешкоди у спілкуванні ОСОБА_1 зі своїм онуком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Встановити такі способи участі ОСОБА_1 у вихованні свого онука ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 :
систематичні побачення з онуком, в присутності батька або за його згоди без його присутності, з обов'язковою згодою дитини, кожної першої та третьої суботи місяця з 10.00 год. до 18.00 год.
спільний відпочинок ОСОБА_1 зі своїм онуком, в присутності батька або за його згоди без його присутності, з обов'язковою згодою дитини, під час літніх, осінніх, зимових та весняних канікул.
В решті позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.п.15.5 п.15 розділу 13 Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються до або через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.
Повний текст рішення суду складено та проголошено 27 травня 2019 року.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду В.М. Малюк