Справа № 308/6026/17
22 травня 2019 року місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:
головуючого - Малюк В.М.,
при секретарі - Матіко Я.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Ужгороді, справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України, в особі Закарпатської митниці ДФС, державного інспектора відділу митного оформлення №1 митного посту «Тиса» Закарпатської митниці ДФС Федчік Вадима Васильовича про визнання дій неправомірними та скасування постанови в справі про порушення митних правил,-
ОСОБА_1 звернувся до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із даним адміністративним позовом, який мотивує тим, що 13.06.2017 року Закарпатською митницею Державної фіскальної служби України було винесено постанову у справі про порушення митних правил №1315/30500/17, відповідно до змісту якої його було притягнуто до відповідальності за порушення митних правил, передбачених ч.3 ст.470 МК України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500 грн. Відповідно до обставин справи, 30.05.2017 року в зоні митного контролю на ділянці «В'їзд» митного посту «Тиса», Закарпатської митниці ДФС при проведенні митного контролю ОСОБА_1 , який слідував в якості пасажира на автобусі марки «Neoplan», моделі «N516-SHD», р/н НОМЕР_1 , було виявлено, що ним 04.11.2016 року через митний пост «Ужгород», Закарпатської митниці ДФС було ввезено в режимі «транзит» легковий автомобіль марки «CHRYSLER», моделі «VOYAGER», д/н Чехії НОМЕР_2 . Станом на 30.05.2017 року термін перебування вищевказаного транспортного засобу на митній території України, ввезеного гр. України ОСОБА_1 з метою транзиту, перевищено більше, ніж на десять днів.
Позивач вважає, що оскаржувана постанова винесена відповідачем без з'ясування всіх обставин, що мали значення при розгляді справи про порушення митних правил та поза межами строків, передбачених ст. 467 МК України. Стверджує, що під час проходження прикордонного контролю інспектор відділу митного контролю Федчік В.В. протиправно, проти волі позивача заволодів його закордонним паспортом та не надав позивачу скористатися правом на отримання правової допомоги. Також зазначає, що транспортний засіб «CHRYSLER», моделі «VOYAGER», д/н Чехії НОМЕР_2 , був ввезений для особистого користування, а тому відповідач невірно керувався приписами ст.ст. 93,95 МК України.
Посилаючись на наведене, позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову в справі про порушення митних правил № 1315/30500/17 від 13.06.2017 року, якою на позивача ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу розміром 8500 грн. і визнати протиправними дії державного інспектора відділу митного оформлення №1 митного посту «Тиса» Закарпатської митниці ДФС Федчіка В .В.
ОСОБА_1 та його представник - адвокат Субота М.І. будучи належним чином повідомленими про день, час та місце розгляду справи в судове засідання не з'явилися, однак адвокат Субота М.І. подав до суду письмову заяву, згідно якої просить розглянути справу у його відсутності та відсутності позивача, позовні вимоги підтримують повністю та просять суд такі задоволити.
Представник відповідача Закарпатської митниці ДФС України Зубенко І.І. будучи належним чином повідомленим про день, час та місце розгляду справи в судове засідання також не з'явився, однак подав до суду письмову заяву про розгляд справи за його відсутності, у задоволенні позовних вимог просить відмовити в повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані сторонами докази, виходячи з їх належності, допустимості, достовірності та в сукупності достатності, суд приходить до наступного висновку.
Згідно із частиною 1 стаття 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положеннями ст.77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Як вбачається з матеріалів справи, 30 травня 2017 р. державним інспектором відділу митного оформлення №1 митного посту «Тиса» Закарпатської митниці ДФС Федчік В.В. було складено протокол про порушення митних правил №1315/30500/17 відносно ОСОБА_1 за ч.3 ст. 470 МК України.
Підставою для запровадження протоколу було встановлення митним органом наступних обставин: 30.05.2017 року о 22 год. 42 хв. в зону митного контролю на ділянку "Вїзд" митного посту «Тиса» Закарпатської митниці ДФС заїхав автобус марки «Neoplan», моделі «N516-SHD», реєстраційний номерний знак України НОМЕР_1 , де в якості пасажира слідував громадянин України ОСОБА_1 , який прямував у приватних справах із Угорщини в Україну. До митного контролю гр. України ОСОБА_1 було подано закордонний паспорт НОМЕР_3 від 19.11.2012 р. Під час здійснення митних формальностей було проведено аналітично-перевірочні заходи з використанням баз даних, а саме: АСМО «Інспектор» та ЄАІС ДФС України, внаслідок чого встановлено, що 04.11.2016 року через митний пост «Ужгород» Закарпатської митниці ДФС гр. України ОСОБА_1 ввезено на митну територію України легковий автомобіль марки «CHRYSLER», моделі «VOYAGER», державний реєстраційний номерний знак Чехії НОМЕР_2 . Станом на 30.05.2017 року термін перебування вищевказаного транспортного засобу на митній території України, ввезеного гр. України ОСОБА_1 з метою транзиту, перевищено більше ніж 10 діб.
На підставі вказаного протоколу, 13.06.2017 року заступником начальника Закарпатської митниці ДФС - начальником управління протидії митним правопорушенням Уретій С.В. було складено постанову про порушення митних правил №1315/30500/17, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.3 ст.470 МК України, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі п'ятисот неоподаткованих мінімумів доходів громадян - на суму 8500 грн.
Згідно ч.1 та ч.4 ст.529 МК України постанова митниці у справі про порушення митних правил може бути оскаржена до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, або до місцевого загального суду як адміністративного суду в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України. Скарга (адміністративний позов) на постанову органу доходів і зборів у справі про порушення митних правил подається у строк, встановлений Кодексом України про адміністративні правопорушення. У разі пропуску цього строку з поважних причин він за заявою особи, яка подає скаргу (адміністративний позов), може бути поновлений відповідно митницею, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, або судом.
Відповідно до положень ст.458 МК України порушенням митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
Відповідно до ч.1 ст.494 МК України про кожний випадок виявлення порушення митних правил уповноважена посадова особа органу доходів і зборів, яка виявила таке порушення, невідкладно складає протокол за формою, установленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Докази у справі про порушення митних правил визначаються статтею 495 МК України. Дана норма закону передбачає, що доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; поясненнями свідків; поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; висновком експерта; іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України. Посадова особа органу доходів і зборів, яка здійснює провадження у справі про порушення митних правил, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Частиною 3 статті 470 МК України передбачено відповідальність за перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше ніж на десять діб, а так само втрата цих товарів, транспортних засобів, документів чи видача їх без дозволу органу доходів і зборів.
Згідно ст.95 Митного кодексу України та п.2.2 § IV наказу Держмитслужби України від 17.11.2005 року №1118 «Про затвердження Правил митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України», зареєстрованого в Мінюсті України 25.11.2005 року №1428/11708, встановлюються такі строки транзитних перевезень залежно від виду транспорту: для автомобільного транспорту - 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб).
Зі змісту постанови та протоколу про ПМП слідує, що ОСОБА_1 , який подав до митного оформлення закордонний паспорт НОМЕР_3 від 19.11.2012 р., ввіз 04.11.2016 року через митний пост «Ужгород», Закарпатської митниці ДФС на митну територію України легковий автомобіль марки «CHRYSLER», моделі «VOYAGER», державний реєстраційний номерний знак Чехії НОМЕР_2 , в режимі транзит і станом на 30.05.2017 року термін перебування вищевказаного транспортного засобу на митній території України, перевищено більше ніж 10 діб.
Вказані обставини також стверджуються наданими відповідачем електронними витягами з баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС.
Відповідно до ст.90 МК України транзит - це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома органами доходів і зборів України або в межах зони діяльності одного органу доходів і зборів без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.
Статтею 93 МК України визначено, що товари, транспортні засоби, що переміщуються у митному режимі транзиту, повинні: перебувати у незмінному стані, крім природних змін їх якісних та/або кількісних характеристик за нормальних умов транспортування і зберігання; не використовуватися з жодною іншою метою, крім транзиту; бути доставленими у митний орган призначення до закінчення строку, визначеного статтею 95 цього Кодексу.
Частиною 1 ст.381 МК України встановлено, що громадянам дозволяється ввозити транспортні засоби особистого користування з метою транзиту через митну територію України за умови їх письмового декларування в порядку, передбаченому для громадян, та внесення на рахунок митного органу, що здійснив пропуск таких транспортних засобів на митну територію України, грошової застави в розмірі митних платежів, що підлягають сплаті при ввезенні таких транспортних засобів на митну територію України з метою вільного обігу. Зазначені вимоги не поширюються на транспортні засоби, постійно зареєстровані у відповідних реєстраційних органах іноземної держави, що підтверджується відповідним документом.
Згідно ч.1 ст.102 МК України митний режим транзиту завершується вивезенням товарів, транспортних засобів, поміщених у цей режим, за межі митної території України. Таке вивезення здійснюється під контролем органу доходів і зборів призначення.
Отже, пропуск ввезеного 04.11.2016 року ОСОБА_1 на митну територію України автомобіля марки «CHRYSLER», моделі «VOYAGER», державний реєстраційний номерний знак Чехії НОМЕР_2 , здійснено у порядку, передбаченому нормами ч.1 ст.381 МК України - в митному режимі «транзит», на строк, передбачений нормами ст. 95 МК України для автомобільного транспорту - 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб).
Згідно ч.3 ст. 470 МК України перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше ніж на десять діб, а так само втрата цих товарів, транспортних засобів, документів чи видача їх без дозволу органу доходів і зборів - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Хоча транспортний засіб, яким керував ОСОБА_1 не є транспортним засобом комерційного призначення, на нього поширюється застосування ч. 3 ст. 470 МК України, оскільки згідно з п. 57 ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України термін «товар» вживається в значенні будь-якої рухомої речі, у тому числі такої, на яку законом поширено режим нерухомої речі (крім транспортних засобів комерційного призначення), валютні цінності, культурні цінності, а також електроенергію, що переміщується лініями електропередачі. Таким чином поняття "транспортний засіб особистого користування" охоплюється поняттям «товар», оскільки він є рухомою річчю, що спростовує доводи позивача, що відповідач при запровадженні протоколу та винесенні постанови невірно керувався приписами ст.ст. 93,95 МК України.
Щодо твердження позивача про те, що постанова Закарпатської митниці ДФС є протиправною, оскільки винесена поза межами строків, передбачених ст. 467 МК України, а правопорушення не є триваючим, суд констатує наступне.
Загальний строк накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил становить шість місяців з дня вчинення правопорушення.
При цьому у разі розгляду органами доходів і зборів або судами справ про триваючі порушення митних правил, у тому числі передбачені статтями 469, 477 - 485 цього Кодексу, стягнення накладається не пізніше ніж через шість місяців з дня виявлення цих правопорушень.
Оскільки у Митному кодексі України та Кодексі України про адміністративні правопорушення немає визначення поняття "триваючого правопорушення", листами Міністерства юстиції України від 01.12.2003 N 22-34-1465, від 17.07.2007 N 22-14-493 надані роз'яснення.
Так, триваючими визнаються правопорушення, які, розпочавшись з будь-якої протиправної дії чи бездіяльності, здійснюються потім безперервно шляхом невиконання обов'язків. Початковим моментом такого діяння може бути активна дія чи бездіяльність, коли винна особа або не виконує конкретний покладений на неї обов'язок, або виконує його неповністю або неналежним чином.
Частиною 3 статті 470 МК України передбачено відповідальність за перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше ніж на десять діб, а так само втрату цих товарів, транспортних засобів, документів чи видачу їх без дозволу органу доходів і зборів.
Враховуючи те, що ст. 467 МК України не дає вичерпного переліку триваючих правопорушень, а лише констатує приналежність до таких порушень, у тому числі тих, що передбачені ст. 469, 477 - 485 МК України, обґрунтованим є накладення стягнення за порушення митних правил, передбачене ч. 3 ст. 470 МК України, за наявності підстав віднесення його до категорії триваючих (наприклад, при втраті товарів, недоставлених до митниці у встановлений ст. 95 МК України строк, тощо) не пізніше ніж через шість місяців з дня виявлення (лист Міністерства доходів і зборів від 30.08.2013 р. N 16666/7/99-99-24-03- 09-17).
З огляду на вище викладене та те, що гр. ОСОБА_1 не виконано обов'язок доставити товари у митний орган призначення, дане правопорушення є триваючим, а адміністративне стягнення за вчинене правопорушення може бути накладене не пізніше шести місяців з дня його виявлення.
Як вбачається з матеріалів адміністративної справи та встановлено судом, позивач ввіз транспортний засіб на митну територію України в режимі транзиту через митний пост «Ужгород» 04.11.2016 року, однак обов'язку щодо вивезення вказаного транспортного засобу за межі митної території у строк, визначений ст. 95 МК України, не виконав.
Про вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 470 МК України, відповідачу стало відомо 30.05.2017 року. Тобто, датою виявлення порушення слід вважати 30.05.2017 року та із цього часу орган доходів і зборів мав шість місяців для вирішення питання щодо накладення на позивача відповідного адміністративного стягнення.
Отже, не вивезення ОСОБА_1 транспортного засобу, що перебуває в режимі транзиту, та щодо якого існує обов'язок вивезення за межі митної території, протягом десятиденного строку, є триваючим правопорушенням, оскільки в даному випадку особа перебуває в безперервному стані протиправної бездіяльності через невиконання свого обов'язку, а відтак, виявивши вказане порушення 30.05.2017 року та приймаючи 13.06.2017 року постанову, адміністративне стягнення за порушення митних правил накладене відповідачем в межах строку, передбаченого ст. 467 МК України, а саме не пізніше, ніж через шість місяців з дня виявлення правопорушення.
Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 31.01.2018 року у справі № 369/11924/16-а.
Що стосується вимог позивача про визнання дій інспектора неправомірними, то такі не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи, оскільки позивачем не надано суду жодного належного доказу, що інспектор митниці під час запровадження протоколу діяв неправомірно і що мало місце незаконне заволодіння паспортом позивача.
З урахуванням вищенаведених норм законодавства та фактичних обставин справи, беручи до уваги, що доказів, які мали б спростувати факт наявності порушення митних правил та обставин, що виключають адміністративну відповідальність, позивачем у межах розгляду даної справи надано не було, а відповідачем доведено законність та правомірність винесення оскаржуваної постанови про порушення митних правил відносно ОСОБА_1 , суд вважає що оскаржувана постанова винесена у межах повноважень, у визначений законодавством спосіб та з урахуванням обставин, що мають значення для прийняття рішення, а тому суд приходить до висновку, що підстав для задоволення адміністративного позову ОСОБА_1 про визнання дій неправомірними та скасування постанови в справі про порушення митних правил № 1315/30500/17 від 13.06.2017 року не має.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.95, 102, 192, 458, 460, 470 ч.3, 495, 529, 530 МК України, ст.ст. 33, 245, 280 КУпАП, ст.ст. 2, 6, 77, 246, 250, 286, 293 КАС України, суд,-
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України, в особі Закарпатської митниці ДФС, державного інспектора відділу митного оформлення №1 митного посту «Тиса» Закарпатської митниці ДФС Федчік Вадима Васильовича про визнання дій неправомірними та скасування постанови в справі про порушення митних правил - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду відповідно до ст.286 КАС України подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено та проголошено 27 травня 2019 року.
Суддя В.М. Малюк