Справа № 308/4679/16-к
27 травня 2019 року м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в особі:
головуючого - судді ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3
обвинуваченого - ОСОБА_4
захисника - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді кримінальне провадження № 12016070030000846 від 18.03.2016 року про обвинувачення:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ужгорода, ромської народності, громадянина України, без освіти, тимчасово не працюючого, неодруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого вироком Першотравневого районного суду м. Чернівці від 20.02.2018 року за ч.2 ст. 185 КК України, до одного року п"яти місяців позбавлення волі
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України, -
15.03.2016 року в період часу з 00 год. 30 хв. по 05 год. 30 хв. ОСОБА_4 , знаходячись в приміщенні квартири АДРЕСА_2 , діючи таємно, умисно, повторно, з метою заволодіння чужим майном, з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу викрав куртку в кишенях якої знаходився мобільний телефон марки «Нокіа», модель 206 та грошові кошти в сумі 400 грн., належні громадянину ОСОБА_6 , чим спричинив останньому матеріальної шкоди на суму 860 грн., що підтверджено висновком експертизи № 11/238 від 06.04.2016 року.
Зазначеними діями ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене - ч.2 ст. 185 КК України - викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.
Враховуючи, що такі фактичні обставини справи ніким не оспорюються, а обвинувачений ОСОБА_4 та інші учасники судового провадження правильно зрозуміли зміст цих обставин і сумнівів у добровільності їх позиції немає, суд, роз'яснивши обвинуваченому та іншим учасникам кримінального провадження, що вони в такому випадку будуть позбавлені права оскаржувати ці фактичні обставини в апеляційному порядку, в порядку ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів, щодо тих обставин, які ніким не оспорюються та обмежив дослідження фактичних обставин справи допитом обвинуваченого ОСОБА_4 і дослідженням характеризуючих особу обвинуваченого документів.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою винність у вчиненні злочину визнав повністю. Показав, що з ОСОБА_6 вони дружили Того дня пізно ввечері обвинувачений стояв пив пиво і до нього підійшов ОСОБА_6 та пригостив його пивом, а потім запросив до себе в гості. Вдома у ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_3 , починаючи з опівночі і майже до ранку вони сиділи та вживали алкогольні напої, а саме: горілку та пиво. Потім ОСОБА_6 заснув, а він ще трохи посидів та скориставшись тим, що ОСОБА_6 спить, викрав його куртку, в якій знаходилися телефон марки «Нокіа», модель 206 та гроші в сумі 400 грн. та пішов з квартири.
Обвинувачений ОСОБА_4 просив суворо його не карати, врахувати повне визнання вини, щире каяття.
Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_5 просив суд при призначенні покарання ОСОБА_4 врахувати його щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, відсутність до ОСОБА_4 претензій з боку потерпілого.
Потерпілий ОСОБА_6 в судове засідання не з"явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений. В матеріалах справи наявна заява ОСОБА_6 про проведення судового розгляду справи без його участі, в якій він також зазначає, що претензій до ОСОБА_4 немає.
В судовому засіданні встановлено, що відповідно до вироку Першотравневого районного суду м. Чернівці від 20.02.2018 року ОСОБА_4 раніше судимий за ч.2 ст. 185 КК України, до одного року п"яти місяців позбавлення волі.
Згідно з довідкою ОКТМО «Фтизіатрія» від 22.03.2016 року, ОСОБА_4 на обліку у лікаря-фтизіатра не перебуває.
Згідно з довідкою ЗОНД від 28.03.2016 року № 168, ОСОБА_4 під диспансерним наглядом в Закарпатському обласному наркологічному диспансері не перебуває.
Згідно з довідкою Ужгородської міської поліклініки від 22.03.2016 року, ОСОБА_4 на диспансерному обліку у відділенні психоневрологічного диспансеру УМП не перебуває, ознак психічного захворювання не проявляє.
Суд, оцінивши кожен із доказів по справі, вважаючи їх належними, допустимими та достовірними, а сукупність зібраних доказів достатніми та взаємопов'язаними по справі, кваліфікує дії ОСОБА_4 за ч.2 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.
При призначенні обвинуваченому ОСОБА_4 міри та виду покарання на основі всебічного врахування фактичних обставин справи в їх сукупності, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 є щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 не встановлено.
Враховуючи тяжкість злочину, конкретні обставини справи, особу винного, обставини, які пом'якшують покарання, відсутність обставин, які обтяжують покарання, а також вимоги ч. 2 ст. 65 КК України, відповідно до яких особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для його виправлення, попередження нових злочинів, та враховуючи вимоги ч. 2 ст. 50 КК України, відповідно до яких покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами, суд приходить до переконання, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_4 можливе лише в умовах його ізоляції від суспільства.
На думку суду, саме таке покарання ОСОБА_4 буде відповідати вимогам ст. 50 КК України, а саме - буде сприяти виправленню ОСОБА_4 , а також запобіганню вчинення нових злочинів як ОСОБА_4 , так і іншими особами.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, обраний щодо ОСОБА_4 до набрання цим вироком законної сили - залишити без змін.
Цивільний позов у кримінальному провадженні - не заявлено.
Речовий доказ по справі - мобільний телефон марки «Nokia», модель 206, який переданий на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_6 - повернути ОСОБА_6 .
Процесуальні витрати на проведення товарознавчої експертизи у сумі 439 грн.80 коп. стягнути з ОСОБА_4 на користь держави.
Керуючись ст. ст. 349, 369, 370, 373, 374, 376, 392, 395 КПК України, суд, -
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України, призначивши покарання у виді позбавлення волі на строк один рік п"ять місяців.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України шляхом часткового складання покарань, призначених за вироком Першотравневого районного суду м. Чернівці від 20 лютого 2018 року та за даним вироком, визначити ОСОБА_4 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк один рік шість місяців.
Строк відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_4 рахувати з дня його затримання - 27 грудня 2017 року.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, обраний відносно ОСОБА_4 , до набрання цим вироком законної сили - залишити без змін.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
Процесуальні витрати на проведення товарознавчої експертизи у сумі 439 грн.80 коп. стягнути з ОСОБА_4 на користь держави.
Речовий доказ по справі - мобільний телефон марки «Nokia», модель 206, який переданий на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_6 - повернути ОСОБА_6 .
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд - протягом 30 днів з дня його проголошення, а особою яка перебуває під вартою - в той же строк з моменту вручення їй копії вироку.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не подано. У разі її подання вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду: ОСОБА_1