про повернення позовної заяви
27 травня 2019 року м. Житомир справа №240/7090/19
категорія 105000000
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Попова О. Г., розглянувши позовну заяву Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області до Головного територіального управління юстиції у Житомирській області про скасування постанов,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області із позовом, в якому просить:
- скасувати постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області про стягнення виконавчого збору від 23 квітня 2019 року, якою зобов'язано Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області сплатити виконавчий збір у розмірі 16 692,00 грн;
- скасувати постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області про стягнення витрат виконавчого провадження від 23 квітня 2019 року, якою зобов'язано Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області сплатити витрати виконавчого провадження у розмірі 121,64 грн.
Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 08 травня 2019 року позовну заяву Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області залишено без руху із наданням позивачу строку для усунення недоліків позовної заяви протягом семи днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом надання до суду: 1) доказів сплати судового збору у розмірі 1 921,00 грн; 2) нової (уточненої) позовної заяви із зазначенням: а) уточнених позовних вимог відповідно до статті 5 КАС України та із зазначенням належного відповідача; б) ціни позову; 3) доказів надіслання рекомендованим листом з повідомленням примірників нової (уточненої) позовної заяви з додатками відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб у справі.
Ухвалу суду від 08 травня 2019 року було отримано позивачем 13 травня 2019 року, що підтверджується наявним у матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Позивачем в порядку частини п'ятої статті 165 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) до відділу документального забезпечення суду подано клопотання про відстрочення сплати судового збору, в обґрунтування якої посилається на блокування рахунків, що ускладнює сплату судового збору. Крім того, прохальна частина вказаного клопотання також містить вимогу про продовження строку на усунення недоліків позовної заяви.
Частиною першою статті 133 КАС України встановлено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Відповідно до частини другої статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" від 08 липня 2011 року №3674-VI (далі - Закон №3674-VI).
Положеннями статті 8 Закону №3674-VI визначено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або -
2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або -
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Здійснивши системний аналіз норм чинного законодавства суд зазначає, що Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області не належить до відповідного переліку категорій осіб, щодо яких передбачено відстрочення/розстрочення чи звільнення від сплати судового збору.
Предмет спору у вказаній справі також не підпадає під положення пункту 3 частини першої статті 8 Закону №3674-VI.
Крім того, суд звертає увагу позивача, що юридична конструкція частини першої статті 8 Закону №3674-VI за своєю юридичною природою не передбачає можливості відстрочення/розстрочення сплати судового збору для юридичних осіб-суб'єктів владних повноважень.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивач не може бути суб'єктом відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати в розумінні статті 8 Закону №3674-VI.
Суд також роз'яснює позивачу, що Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4.XI.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя N R (81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14.05.1981, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду.
При цьому, суд враховує, що звільнення та відстрочення суб'єкту владних повноважень сплати судового збору буде суперечити завданню та меті Закону №3674-VI в частині надходження до спеціального фонду Державного бюджету України коштів від сплати судового збору, а також може розцінюватися як надання державним органам певних процесуальних переваг перед іншими учасниками судового процесу - юридичними та фізичними особами, які зобов'язані сплачувати відповідний збір, що суперечить засадам адміністративного судочинства.
Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що підстави для звільнення від сплати судового збору або відстрочення/розстрочення такої сплати щодо позивача відсутні, а тому клопотання Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області не підлягає задоволенню.
Щодо викладеного в прохальній частині заяви клопотання про продовження строку на усунення недоліків позовної заяви, суд зазначає наступне.
Так,позивачем не було усунуто інші недоліки позовної заяви в частині надання на адресу суду: 1) нової (уточненої) позовної заяви із зазначенням: а) уточнених позовних вимог відповідно до статті 5 КАС України та із зазначенням належного відповідача; б) ціни позову; 2) доказів надіслання рекомендованим листом з повідомленням примірників нової (уточненої) позовної заяви з додатками відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб у справі.
Згідно з частиною другою статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Приписами частини п'ятої статті 44 КАС України регламентовано, що учасники справи, зокрема, зобов'язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Положеннями статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року №3477-IV, рішення Європейського суду з прав людини підлягають застосуванню судами як джерела права.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 10 липня 1984 року у справі "Гінчо проти Португалії" передбачив, що держави-учасниці Ради Європи зобов'язані організовувати свою правову систему таким чином, щоб забезпечити додержання положень п. 1 ст. 6 Конвенції та вимог щодо судового розгляду упродовж розумного строку. При цьому вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов'язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі.
Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Суд звертає увагу, що позивачем у встановлений ухвалою суду від 08 травня 2019 року строк не було усунуто усіх недоліків позовної заяви. При цьому, позивачем не було надано сукупності належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів на підтвердження неможливості усунення інших недоліків позовної заяви, які не стосуються сплати судового збору.
З окремим та належним чином оформленим у відповідності до вимог статей 166, 167 КАС України клопотанням про поновлення процесуального строку в порядку статті 121 КАС України. Крім того, в порушення вимог частини четвертої статті 121 КАС України, позивачем при заявленні клопотання не було одночасно вчинено процесуальну дію, щодо якої пропущено процесуальний строк.
Враховуючи вищевикладене, клопотання Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області є необґрунтованим та не підлягає задоволенню.
Пунктом першим частини четвертої статті 169 КАС встановлено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Відповідно до частини шостої статті 169 КАС України про повернення позовної заяви суд постановляє у хвалу.
Оскільки позивачем, як у встановлений ухвалою граничний строк, так і станом на 27 травня 2019 року не було усунуто недоліки позовної зави, зазначені в ухвалі суду від 08 травня 2019 року, позовна заява Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області підлягає поверненню.
Керуючись статтями 169, 243, 248, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
ухвалив:
У задоволенні клопотання Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про відстрочення сплати судового збору та продовження строку усунення недоліків позовної заяви - відмовити.
Позовну заяву Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області до Головного територіального управління юстиції у Житомирській області про скасування постанов - повернути позивачу.
Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення, разом із позовною заявою й усіма доданими до неї матеріалами.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду, у строк та в порядку, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалу суду складено у повному обсязі: 27 травня 2019 року.
Суддя О.Г. Попова