14 травня 2019 року м. Житомир справа № 240/394/19
категорія 113020000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Єфіменко О.В.,
секретаря судового засідання Магдич В.М.,
за участю позивача ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_2 .,
представника відповідача Француз А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом громадянина Республіки Грузія ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Головне управління Національної поліції в Житомирській області, про визнання дій протиправними та скасування рішення, -
встановив:
28.01.2019 до Житомирського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява громадянина Республіки Грузія ОСОБА_1 , у якій він просить визнати протиправними дії Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області щодо прийняття рішення про скасування дозволу на імміграцію від 17.01.2019 №1801/3 та скасувати рішення про скасування дозволу на імміграцію громадянину Республіки Грузія ОСОБА_3 в Україну від 17.01.2019 №1801/3.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що знаходиться законно на території України, є чоловіком громадянки України ОСОБА_4 , а також є батьком народжених у цьому шлюбі двох дітей ОСОБА_5 , та ОСОБА_6 На підставі статті 4 Закону України «Про імміграцію» позивач має право на отримання дозволу на імміграцію в Україну, у зв'язку з чим, у 2013 році звернувся з відповідною заявою до Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області. Рішенням №1801/3 від 17.01.2019 Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області Букіа Автанділу скасовано, раніше виданий, дозвіл на імміграцію в Україну на підставі пункту 4 частини першої статті 12 Закону України «Про імміграцію». Такі дії позивач вважає незаконними, так як висновки міграційного органу про те, що його перебування в Україні спричинить загрозу здоров'ю, правам і законним інтересам громадян України є недоведеними належними доказами.
Після усунення позивачем недоліків позовної заяви, ухвалою суду від 18.02.2019 відкрите провадження у справі за правилами загального позовного провадження з проведенням підготовчого засідання та викликом (повідомленням) учасників справи на 19.03.2019 на 11:40.
11.03.2019 на адресу суду від відповідача надійшов відзив на адміністративний позов від 06.03.2019 №1801.13-1344/1801.13.1-19 (а.с. 27-30). В якому відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував та просив відмовити у їх задоволенні, у зв'язку із тим, що під час розгляду питання про надання дозволу ОСОБА_3 на імміграцію в Україну до Державної міграційної служби України надійшло подання Головного управління Національної поліції в Житомирській області за №5272/14/03-2018 від 19.12.2018 про скасування дозволу на імміграцію громадянину Грузії ОСОБА_7 , дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв'язку з виявленням фактів, які свідчать про причетність вказаної особи до скоєння тяжких злочинів, що негативно відображається на оперативній обстановці у регіоні, тобто, його дії несуть загрозу охороні здоров'я, захисту прав і законних інтересів громадян України. Пояснює, що в обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що УДМС не забезпечило йому можливості надати пояснення щодо підстав скасування дозволу на імміграцію в Україну, чим порушено його право на участь у розгляді вказаного питання. Однак, на виконання вимог пункту 23 Порядку №321 11.01.2019 на поштову адресу ОСОБА_7 УДМС направлене повідомлення про надходження подання ГУ НП в Житомирській області щодо скасування дозволу на імміграцію в Україну та запрошено останнього до Управління для надання пояснень із зазначеного питання.
14.01.2019 ОСОБА_7 з'явився до УДМС та особисто надав письмові пояснення, чим спростовуються його твердження щодо порушення його прав.
Висновком УДМС, затвердженим в.о. начальника УДМС України в Житомирській області 17.01.2019, встановлено підстави для скасування дозволу на імміграцію в Україну та скасування посвідки на постійне проживання в Україні.
17.01.2019 УДМС прийнято рішення №1801/3 про скасування дозволу на імміграцію в Україну, виданого 07.06.2013, на підставі пункту 4 частини 1 статті 12 Закону України «Про імміграцію». Одночасно скасована, видана на підставі цього рішення, посвідка на постійне проживання серії НОМЕР_1 від 18.07.2013 на підставі підпункту 1 пункту 64 Порядку №321. Копію вказаного рішення направлено іноземцю, ДМС України, Адміністрації Держприкордонслужби, Управлінню ведення реєстру територіальної громади Житомирської міської ради.
Крім того, від представника відповідача на адресу суду 11.03.2019 надійшло клопотання про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління Національної поліції в Житомирській області (а.с. 43-44).
19.03.2019 підготовче засідання відкладене на 16.04.2019 на 14:00 у зв'язку із задоволенням клопотання представника відповідача про залучення третьої особи до розгляду справи, що внесено секретарем до протоколу судового засідання від 19.03.2019 (а.с. 53-54). Ухвалою суду залучено до розгляду справи третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Головне управління Національної поліції в Житомирській області (а.с. 55-56).
12.04.2019 на адресу суду від представника третьої особи надійшли письмові пояснення по суті спору, у яких він просить відмовити у задоволенні позову та провести розгляд справи без його участі (а.с. 61-64).
У підготовчому засіданні 16.04.2019 оголошено перерву до 14.05.2019 до 14:00 для надання представнику позивача можливості підготувати додаткові докази по справі, що внесено секретарем до протоколу судового засідання від 16.04.2019 (а.с. 75-77).
У підготовче засідання прибули позивач, представник позивача та представник відповідача.
У підготовчому засіданні суд ухвалою від 14.05.2019, постановленою у порядку ст.243 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) без виходу до нарадчої кімнати, закрив підготовче провадження та перейшов до розгляду справи по суті, що внесено секретарем до протоколу судового засідання від 14.05.2019 (а.с. 82-83).
Позивач та представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити з підстав, що викладені у позовній заяві.
Представник відповідача проти заявлених вимог заперечував та просив відмовити у їх задоволенні з підстав, що викладені у відзиві на позовну заяву (а.с. 27-30).
Представник третьої особи у судове засідання не прибув, просив здійснювати розгляд справи без його участі з врахуванням поданих ним пояснень по суті спору (а.с. 61-64).
Заслухавши пояснення позивача, представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав.
Судом встановлено, що 25.09.2012 громадянин Республіки Грузія ОСОБА_8 звернувся із заявою до Богунського районного відділу у м. Житомирі Управління Державної міграційної служби України про надання дозволу на імміграцію в Україну на підставі пункту 1 частини 3 статті 4 Закону України «Про імміграцію», як чоловік громадянки України, з якою перебуває у шлюбі та є батьком спільних дітей ОСОБА_9 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_10 , дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 32).
Разом з заявою подано: засвідчений у встановленому законодавством порядку переклад українською мовою сторінок паспортного документа з особистими даними; довідку про місце проживання від 17.08.2012 №335; засвідчений у встановленому законодавством порядку переклад українською мовою довідки про місце проживання; довідку про відсутність судимості від 20.08.2012 №49/6/3-00501502; засвідчений у встановленому законодавством порядку переклад українською мовою довідки про відсутність судимості; копію свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 ; засвідчений у встановленому законодавством порядку переклад українською мовою свідоцтва про народження; документально підтверджені відомості про склад сім'ї (копії свідоцтва про шлюб з копією паспорта громадянина України дружини, свідоцтва про народження дитини); заяву-зобов'язання ОСОБА_11 забезпечити житловою площею та необхідним матеріальним забезпеченням з копіями документів на підтвердження права на житло; квитанцію про сплату державного мита.
У вказаній заяві, серед іншого, місцем проживання в Україні ОСОБА_8 зазначив: АДРЕСА_1 .
Рішенням УДМС від 07.06.2013 ОСОБА_7 надано дозвіл на імміграцію в Україну №391 (а.с. 33) та 18.07.2013 документовано посвідкою на постійне проживання серії НОМЕР_1 (а.с. 34).
До Державної міграційної служби України надійшло подання Головного управління Національної поліції в Житомирській області за №5272/14/03-2018 від 19.12.2018 про скасування дозволу на імміграцію громадянину Грузії ОСОБА_7 , дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_1 у зв'язку з виявленням фактів, які свідчать про причетність вказаної особи до скоєння тяжких злочинів, що негативно відображається на оперативній обстановці в регіоні, тобто його дії несуть загрозу охороні здоров'я, захисту прав і законних інтересів громадян України (а.с. 36).
На виконання вимог пункту 23 Порядку №321 11.01.2019 на адресу ОСОБА_7 УДМС направлене повідомлення про надходження подання ГУ НП в Житомирській області щодо скасування дозволу на імміграцію в Україну та запрошено останнього до Управління для надання пояснень із зазначеного питання (а.с. 37).
14.01.2019 ОСОБА_7 з'явився до УДМС та особисто надав письмові пояснення (а.с. 38).
Висновком УДМС, затвердженим в.о. начальника УДМС України в Житомирській області 17.01.2019, встановлено підстави для скасування дозволу на імміграцію в Україну та скасування посвідки на постійне проживання в Україні (а.с. 39).
17.01.2019 УДМС у Житомирській області прийняте рішення №1801/3 про скасування дозволу на імміграцію в Україну, виданого 07.06.2013, на підставі пункту 4 частини 1 статті 12 Закону України «Про імміграцію». Одночасно скасована і видана на підставі цього рішення посвідка на постійне проживання серії НОМЕР_1 від 18.07.2013 на підставі підпункту 1 пункту 64 Порядку №321 (а.с. 40).
Позивач, вважаючи вказане рішення відповідача про скасування дозволу на імміграцію в Україну протиправним, звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає про таке.
Згідно з статтею 2 Закону України від 22.09.2011 №3773-VI «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» (далі - Закон України №3773-VI) (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) іноземці та особи без громадянства мають ті ж права і свободи та виконують ті ж обов'язки, що і громадяни України, якщо інше не передбачене Конституцією, цим та іншими законами України, а також міжнародними договорами України.
Положеннями статті 3 Закону України №3773-VI встановлено, що іноземці та особи без громадянства можуть у встановленому порядку іммігрувати в Україну на постійне проживання або прибути для працевлаштування на визначений термін, а також тимчасово перебувати на її території. Порядок видачі дозволу на імміграцію, а також посвідки на постійне проживання та вирішення інших питань, пов'язаних з імміграцією іноземців та осіб без громадянства, визначається Законом України про імміграцію.
Умови та порядок імміграції в Україну іноземців та осіб без громадянства визначені Законом України від 07.06.2001 №2491-III «Про імміграцію» (далі - Закон України №2491-ІІІ), а процедуру провадження за заявами про надання дозволу на імміграцію іноземцям та особам без громадянства, які іммігрують в Україну, поданнями про його скасування та виконання прийнятих рішень, а також компетенцію центральних органів виконавчої влади та підпорядкованих їм органів, які забезпечують виконання законодавства про імміграцію, визначає Порядок, який затверджений постановою Кабінетів Міністрів України від 26.12.2002 №1983 (далі - Порядок №1983).
Відповідно до статті 1 Закону України №2491-ІІІ (в редакцій чинній на момент виникнення спірних правовідносин), імміграція - це прибуття в Україну чи залишення в Україні у встановленому законом порядку іноземців та осіб без громадянства на постійне проживання; іммігрант - іноземець чи особа без громадянства, який отримав дозвіл на імміграцію і прибув в Україну на постійне проживання, або, перебуваючи в Україні на законних підставах, отримав дозвіл на імміграцію і залишився в Україні на постійне проживання; імміграційна віза позначка у паспортному документі, що засвідчує право іноземця чи особи без громадянства на в'їзд в Україну для постійного проживання.
Згідно з абзацом шостим ст.1 Закону України №2491-ІІІ посвідка на постійне проживання - документ, що підтверджує право іноземця чи особи без громадянства на постійне проживання в Україні.
Відповідно до частини першої ст.4 Закону України №2491-ІІІ дозвіл на імміграцію надається у межах квоти імміграції.
Пунктом 1 частини третьої статті 4 Закону України №2491-ІІІ встановлено, що дозвіл на імміграцію поза квотою імміграції надається одному з подружжя, якщо другий з подружжя, з яким він перебуває у шлюбі понад два роки, є громадянином України, дітям і батькам громадян України.
Як видно з матеріалів справи та учасниками справи не заперечується, ОСОБА_8 знаходиться законно на території України та є батьком ОСОБА_12 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 від 28.04.2010 та ОСОБА_10 , дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 від 04.03.2014 (а.с. 12-13).
Згідно з п.2 ч.1 ст.9 Закону України №2491-ІІІ заяви про надання дозволу на імміграцію подаються особами, які перебувають в Україні на законних підставах, до органів спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань імміграції за місцем їх проживання. Термін розгляду заяви про надання дозволу на імміграцію не може перевищувати одного року з дня її подання.
Підстави для скасування дозволу на імміграцію визначені статтею 12 Закону України №2491-ІІІ, згідно якої дозвіл на імміграцію може бути скасовано органом, який його видав, якщо: 1) з'ясується, що його надано на підставі свідомо неправдивих відомостей, підроблених документів чи документів, що втратили чинність; 2) іммігранта засуджено в Україні до позбавлення волі на строк більше одного року і вирок суду набрав законної сили; 3) дії іммігранта становлять загрозу національній безпеці України, громадському порядку в Україні; 4) це є необхідним для охорони здоров'я, захисту прав і законних інтересів громадян України; 5) іммігрант порушив законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства; 6) в інших випадках, передбачених законами України.
Відповідно до статті 13 Закону України №2491-ІІІ орган спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань імміграції за місцем проживання особи, стосовно якої прийнято рішення про скасування дозволу на імміграцію, не пізніш як у тижневий строк з дня отримання цього рішення надсилає його копію особі та вилучає у неї посвідку на постійне проживання. Особа, стосовно якої прийнято рішення про скасування дозволу на імміграцію, повинна виїхати з України протягом місяця з дня отримання копії цього рішення. Якщо за цей час особа не виїхала з України, вона підлягає видворенню в порядку, передбаченому законодавством України. У разі скасування дозволу на імміграцію стосовно особи, яка мала до його надання статус біженця в Україні, її не може бути вислано або примусово повернуто до країни, де її життю або свободі загрожує небезпека через її расу, національність, релігію, громадянство (підданство), належність до певної соціальної групи або політичні переконання.
Відповідно до пунктів 21-24 Порядку №1983 дозвіл на імміграцію скасовується органом, який його видав. Для започаткування процедури розгляду питання про скасування дозволу на імміграцію відповідне подання надсилається до органу, який приймав рішення про надання такого дозволу. Департамент, територіальні органи і підрозділи всебічно вивчають у місячний термін подання щодо скасування дозволу на імміграцію, запитують у разі потреби додаткову інформацію в ініціатора подання, інших органів виконавчої влади, юридичних і фізичних осіб, а також запрошують для надання пояснень іммігрантів, стосовно яких розглядається це питання. На підставі результату аналізу інформації приймається відповідне рішення. Про прийняте рішення письмово повідомляються протягом тижня ініціатори процедури скасування дозволу на імміграцію та іммігранти. Рішення про скасування дозволу на імміграцію надсилається протягом тижня органам, що його прийняв, до територіального підрозділу за місцем проживання для вилучення посвідки на постійне проживання в іммігранта та вжиття заходів відповідно до статті 13 Закону України «Про імміграцію».
Пунктом 14 Порядку №1983 передбачено, що територіальні органи і підрозділи після отримання документів від зазначених у пунктах 12 і 13 цього Порядку органів перевіряють у місячний термін правильність їх оформлення, з'ясовують у межах своєї компетенції питання щодо наявності чи відсутності підстав для відмови у наданні дозволу на імміграцію, передбачених статтею 10 Закону України «Про імміграцію», надсилають відповідні запити до МВС, органів Національної поліції, регіональних органів СБУ, Робочого апарату Укрбюро Інтерполу та Держприкордонслужби.
МВС, органи Національної поліції, регіональні органи СБУ, Робочий апарат Укрбюро Інтерполу та Держприкордонслужба проводять відповідно до компетенції у місячний строк після надходження таких запитів перевірку з метою виявлення осіб, яким дозвіл на імміграцію не надається. Про результати перевірки інформується орган, який надіслав запит. Термін перевірки може бути продовжений, але не більше ніж на один місяць.
Відповідно до приписів п.16 Порядку №1983 територіальні органи і підрозділи ДМС аналізують у місячний термін отриману від МВС, органів Національної поліції, регіональних органів СБУ, Робочого апарату Укрбюро Інтерполу та Держприкордонслужби інформацію та на підставі матеріалів справи приймають рішення про надання дозволу на імміграцію чи про відмову у наданні такого дозволу.
Таким чином, законодавством регламентовано повноваження органів Державної міграційної служби України здійснювати перевірку законності підстав надання дозволів на імміграцію в Україну та їх скасування у разі виявлення порушень при видачі таких дозволів.
Як зазначалось вище, до міграційного органу надійшло подання Головного управління Національної поліції в Житомирській області за №5272/14/03-2018 від 19.12.2018 про скасування дозволу на імміграцію громадянину Грузії ОСОБА_7 , дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_1 у зв'язку з виявленням фактів, які свідчать про причетність вказаної особи до скоєння тяжких злочинів, що негативно відображається на оперативній обстановці в регіоні, тобто його дії несуть загрозу охороні здоров'я, захисту прав і законних інтересів громадян України (а.с. 36).
Суд дійшов висновку про те, що відповідач обґрунтовано звернув увагу на рекомендації Головного Управління Національної поліції у Житомирській області стосовно надання дозволу на імміграцію позивачу, однак при прийнятті оскаржуваного рішення не здійснив усіх належних заходів, передбачених Порядком №1983.
Як вбачається зі змісту висновку головного спеціаліста відділу у справах іноземців та осіб без громадянства УДМС України в Житомирській області від 17.01.2019 про скасування дозволу на імміграцію в Україну та посвідки на постійне проживання в Україні громадянину Грузії ОСОБА_3 , дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв'язку із виявленням фактів, що свідчать про причетність вказаної особи до скоєння тяжких злочинів, що негативно відображається на оперативній обстановці в регіоні. Його дії несуть загрозу охороні здоров'я, захисту прав і законних інтересів громадян України (а.с. 39).
Крім того, у матеріалах справи міститься подання Головного управління Національної поліції в Житомирській області від 19.12.2018 №5272/14/03-2018 та подання про скасування посвідки на постійне проживання від 19.12.2018 №5271/14/03-2018 згідно з якими громадянин Букіа Автанділ, дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин Грузії, непрацюючий, проживаючий на території Житомирської області негативно впливає на криміногенну ситуацію в регіоні та відомий правоохоронним органам, як особа, яка причетна до скоєння тяжких злочинів, дотримується кримінальних «понять» та злодійських «звичаїв», що негативно відображається на оперативній обстановці в регіоні, впливає на криміногенний елемент, з метою вчинення тяжких злочинів, для підтримання злодійських традицій, поповнення так званого «общака», що негативно відображається на оперативній обстановці в області та державі у цілому, а тому його перебування на території країни створює загрозу у забезпеченні національній безпеці України та охороні громадського порядку (а.с. 36, 71).
З пояснень третьої особи, яке наявне у матеріалах справи видно, що Управлінням карного розшуку Головного управління Національної поліції в Житомирській області надано інформацію про те, що позивач притягався до кримінальної відповідальності за фактом вчинення кримінального правопорушення відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015060020003494 від 09.07.2015 за частиною 2 статті 125 Кримінального кодексу України про спричинення тілесних ушкоджень, а саме колото-різаних ран гр. ОСОБА_13 . Вказане кримінальне провадження направлено до суду з обвинувальним актом.
Позивачем під час розгляду справи було пояснено, що вказаний вище конфлікт мав місце і відбувся з братом його дружини громадянином ОСОБА_13 , однак на сьогоднішній день його вже вичерпано. Крім того, зазначив, що ні в яких кримінальних колах він не перебуває, злочинів не скоював, має трьох дітей - громадян України та одружений з громадянкою України. Також позивачем надано до матеріалів справи характеристику з місця роботи Приватного підприємства «Вода України» від 28.01.2019 №1/28, на якому ОСОБА_8 працював у період з 01.10.2013 до 31.03.2017 та згідно з якою характеризується позитивно (а.с. 46).
Суд дійшов висновку про те, що відповідачем не вчинялись дії, спрямовані на перевірку обставин, зазначених у поданнях ГУ НП в Житомирській області від 19.12.2018 №5272/14/03-2018 та від 19.12.2018 №5271/14/03-2018.
Крім того, у матеріалах справи відсутні рішення, які набрали законної сили, про притягнення позивача до кримінальної відповідальності за скоєні злочини чи будь якого іншого виду відповідальності, таким чином обставини, що слугували підставою для скасування дозволу на імміграцію в Україну та скасування посвідки на постійне проживання в Україні ОСОБА_3 не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.
За таких обставин, суд вважає, що рішення УДМС України в Житомирській області про скасування дозволу на імміграцію від 17.01.2019 №1801/3 не може бути визнано таким, що прийнято на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку про те, що спірне рішення прийняте з порушенням вимог ст.2 КАС України, а саме: без врахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, адже позивач проживає на території України з 2010 року і органом який на той час виконував функції щодо прийняття рішень про надання дозволу на імміграцію наданням безстрокової посвідки на постійне проживання в Україні у 2013 році підтверджено законність перебування іноземця в Україні; у 2010 році позивач одружився з громадянкою України, у позивача на території України у 2010 році та 2014 році народилися сини; без урахування принципу пропорційності, тобто при прийнятті рішення мало місце відсутність досягнення розумного балансу між публічними інтересами, на забезпечення яких спрямоване рішення та дії, та інтересами позивача, адже при видачі посвідки на постійне проживання в Україні орган, який на той час виконував функції щодо прийняття рішень про надання дозволу на імміграцію підтвердив правильність надання позивачем необхідних документів та наявність підстав для надання позивачу дозволу на імміграцію в Україну.
Відповідно до вимог частини 2 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії). Матеріали справи свідчать, що відповідні положення відповідачем не були дотримані.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З урахуванням вищенаведеного та встановлених судом фактів, суд дійшов висновку, що відповідач - суб'єкт владних повноважень УДМС України в Житомирській області приймаючи рішення про скасування дозволу на імміграцію в Україну від 17.01.2019 №1801/3 громадянину Республіки Грузія ОСОБА_3 , діяв не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
В той же час позивач довів обґрунтованість позовних вимог належними та допустимими доказами.
Частиною 1 та 2 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідачем у порушення ч.2 ст.77 КАС України не доведено, а позивачем та наявною у матеріалах справи сукупністю належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів спростовано правомірність дій УДМС України в Житомирській області, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При зверненні до суду з адміністративним позовом позивачем сплачений судовий збір у розмірі 768,40 грн. У зв'язку з задоволенням позовних вимог суд дійшов висновку, що судові витрати, понесені позивачем, належать до відшкодування за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у сумі 768,40 грн.
Керуючись статтями 77, 90, 139, 242-246, 250-251, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
вирішив:
Адміністративний позов громадянина Республіки Грузія ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 . РНОКПП/ЄДРПОУ: НОМЕР_5 ) до Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області (вул. Пушкінська, 44, м. Житомир, 10008. РНОКПП/ЄДРПОУ: 37808497), третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Головне управління Національної поліції в Житомирській області (10008, м. Житомир, вул. Старий Бульвар, 5/37, код ЄДРПОУ 40108625), про визнання дій протиправними та скасування рішення - задовольнити.
Визнати протиправними дії Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області щодо прийняття рішення про скасування дозволу на імміграцію від 17.01.2019 №1801/3 та скасувати рішення про скасування дозволу на імміграцію громадянину Республіки Грузія ОСОБА_3 в Україну від 17.01.2019 №1801/3.
Стягнути на користь громадянина Республіки Грузія ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області судові витрати зі сплати судового збору у сумі 768,40 грн.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.
Повне судове рішення складене 27 травня 2019 року.
Головуючий суддя Єфіменко Ольга Володимирівна