Україна
Донецький окружний адміністративний суд
20 травня 2019 р. Справа№263/16740/18
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Шинкарьової І.В.,
при секретарі судового засідання - Заїченко Я.В.,
за участі:
позивача - не з'явився,
представника позивача - не з'явився,
представника відповідача - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління державного архітектурно - будівельного контролю Маріупольської міської ради Донецької області про визнання протиправним та скасування припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 29 жовтня 2018 року, визнання протиправним та скасування припису про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 29 жовтня 2018 року, -
У грудні 2018 року ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області з позовною заявою до Управління державного архітектурно - будівельного контролю (далі відповідач), в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову № 15 по справі про адміністративне правопорушення від 01 листопада 2018 року, визнати протиправними та скасувати припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівельної діяльності, норм і правил від 29 жовтня 2018 року та припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 29 жовтня 2018 року.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 10 грудня 2018 року, позовна заява направлена за підсудністю до Донецького окружного адміністративного суду (арк. справи 15).
Відповідно до Витягу з протоколу автоматичного розподілу, судова справа №263/16740/18 передана на розгляд судді Шинкарьовій І.В. (арк. справи 19).
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 21 січня 2019 року, позовна заява залишена без руху, для усунення недоліків (арк. справи 20).
13 лютого 2019 року позивачем подана заява про усунення недоліків позовної заяви, позивачем сплачений судовий збір у розмірі 704,80 грн. (арк. справи 22-23, 49).
Також позивачем подана заява про залишення без розгляду позовну заяву в частині визнання протиправною та скасування постанови № 15 по справі про адміністративне правопорушення від 01 листопада 2018 року. В іншій частині позовних вимог, просив задовольнити позовні вимоги, а саме: в частині визнання протиправним та скасування припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 29 жовтня 2018 року, визнання протиправним та скасування припису про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 29 жовтня 2018 року (арк. справи 25).
Ухвалою суду від 18 лютого 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Призначено підготовче засідання на 19 березня 2019 року (арк. справи 51).
12 березня 2019 року позивачем через відділ діловодства та архівної роботи суду подані додаткові пояснення до позовної заяви, в якій позивач зазначив, що проведені роботи уявляють собою саме переобладнання жилого приміщення без втручання в огороджувальні та несучі конструкції, оскільки він є власником квартир і має всі законні підстави для проведення переобладнання належної йому квартири з метою поліпшення її функціональних властивостей. Влаштований ним балкон не є суб'єктом самочинного будівництва, а уявляє собою виключно переобладнання належного йому житла, на здійснення якого він має законне право. Зазначив, що факт перебування балкону у технічному стані та його придатність до експлуатації підтверджено висновком експертного будівельно-технічного дослідження № 4-д від 07 лютого 2019 року. Вважає, що вимога відповідача про демонтування балкону порушує його конституційне право володіти, користуватись, і розпоряджатись своєю власністю відповідно до статті 41 Конституції України. На підставі чого просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі ( арк. справи 55-58).
13 березня 2019 року відповідачем через відділ діловодства та архівної роботи суду поданий відзив на позовну заяву, в якому відповідач позовні вимоги позивача не визнав у повному обсязі та зазначив, що позивачем при будуванні балкону були порушені вимоги статті 9 Закону України «Про архітектурну діяльність», а саме, без затвердження проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності». В порушення вимог пункту 8.14 ДБН України «Житлові будинки. Реконструкція та капітальний ремонт», яким заборонено улаштування нових і розширення існуючих балконів і лоджій, їх скління, улаштування нових віконних прорізів і розширення існуючих віконних і балконних прорізів, позивач здійснив відповідно до висновку експертного будівельно-технічного дослідження, каркас балкону виконано шляхом скрізних прорізів у зовнішніх стінах будівлі у кількості 4 штук. З урахуванням зазначеного, позивачу було заборонено улаштування нових і розширення існуючих балконів лоджій. Добудова балкону є зміною геометричних розмірів квартири та збільшення площі квартири. В зв'язку з чим відповідач вважає, що мав законні повноваження та підстави для видання оскаржувальних приписів від 29 жовтня 2018 року, тобто діяв відповідно до статті 19 Конституції України та відповідно до норм чинного, в межах своїх повноважень та компетенції. На підставі чого просив відмовити у повному обсязі (арк. справи 68- 73).
Ухвалою суду від 18 березня 2019 року участь у підготовчому судовому засіданні на 19 березня 2019 року призначена в режимі відео конференції (арк. справи 78).
Ухвалою суду від 19 березня 2019 року розгляд справи відкладений до 09 квітня 2019 року в режимі відео конференції (акр. справи 122).
08 квітня 2019 року позивачем через відділ діловодства та архівної роботи суду подана відповідь на відзив відповідача, в якому позивач зазначив, що улаштування балкону не призвело порушень прав власників інших квартир у багатоквартирному житловому будинку та не порушує санітарно-технічні вимоги і правила експлуатації будинку. На підтвердження відсутності порушень експертно-будівельно-технічного дослідження № 4-д від 07 лютого 2019 року. Улаштування балкону не призвело до порушень прав власників інших квартир у багатоквартирному житловому будинку і не порушують санітарно-технічні вимоги і правила експлуатації будинку. Вважає втручання відповідача на його право на мирне володіння майном, яке регламентовано неодноразово в рішеннях ЄСПЛ. На підставі чого просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі (арк. справи 130- 133, 142- 145).
09 квітня 2019 року по справі у підготовчому судовому засіданні оголошена перерва до 16 квітня 2019 року.
16 квітня 2019 року підготовче судове засідання відкладено до 26 квітня 2019 року.
16 квітня 2019 року позивачем надана відповідь на відзив, в якому зазначив, що відповідач порушує право на мирне володіння належного йому на праві приватної власності майна, наданого статтею 41 Конституції України, а тому просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі (арк. справи 142-145).
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 26 квітня 2019 року закрито підготовче провадження по справі та призначено до розгляду по суті у судове засідання на 20 травня 2019 року (арк. справи 154).
20 травня 2019 року у судовому засіданні по справі оголошена перерва до 23 травня 2019 року.
Позивач, представник позивача, представник відповідача у судове засідання не з'явились, про день та час розгляду справи своєчасно повідомлені. Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив.
Позивачу, на підставі договору купівлі-продажу квартири від 17 липня 2018 року належить двокімнатна квартира № 90 , яка складається загальною площею 50,85 кв. м. , житловою 29,85 кв. м ., що розташована у будинку АДРЕСА_3 (арк. справи 30).
Відповідачем було проведено позапланову перевірку виконання будівельних робіт за адресою АДРЕСА_3 . Підставою для проведення позапланової перевірки управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Маріупольської міської ради було звернення третіх осіб до Маріупольської міської ради, що підтверджується заявою від 02 жовтня 2018 року від ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (арк. справи 113).
Позапланова перевірка була здійснена на підставі направлення для проведення перевірки від 19 жовтня 2018 року за № 45 (арк. справи 112).
За результатами проведеної позапланової повірки складений акт щодо дотримання позивачем містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів та правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт, яким виявлені порушення пункту 1 частини 1 статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», статті 9 Закону України «Про архітектурну діяльність». За результатами проведеної позапланової перевірки були виявлені порушення у квартирі АДРЕСА_4 виконувались роботи у з встановлення балкону з металоконструкцій виходи на який улаштовуються з приміщення 5 та кімнати 7 (номери приміщення та кімнати взяті з інвентаризаційної справи яка надана власником квартири). Геометричні розміри балкону складають 6.0 х 1.4 метра та заввишки 2.4 метра, усі металеві конструкції закріплені до зовнішньої стіни житлового будинку. Підлога балкону яка виконана з бетону розташована на металевих швелерах які заглиблені у зовнішню стіну житлового будинку. Також громадянином ОСОБА_1 демонтовані підвіконні блоки з приміщення 5 та кімнати 7. Вищевказані роботи виконуються громадянином ОСОБА_1 без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (CCI), внаслідок чого гр. ОСОБА_1 порушено вимоги пункту 1 частини 1 статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», згідно якого замовник має право виконувати будівельні роботи після подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об'єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (CCI), що є порушенням.
Окрім того, у квартирі АДРЕСА_4 виконувались роботи з встановлення балкону з металоконструкцій виходи на який улаштовуються з приміщення 5 та кімнати 7 (номери приміщення та кімнати взяті з інвентаризаційної справи яка надана власником квартири). Геометричні розміри балкону складають 6.0 х 1.4 метра та заввишки 2.4 метра, усі металеві конструкції закріплені до зовнішньої стіни житлового будинку. Підлога балкону яка виконана з бетону розташована на металевих швелерах які заглиблені у зовнішню стіну житлового будинку. Також громадянином ОСОБА_1 демонтовані підвіконні блоки з приміщення 5 та кімнати 7, що є порушенням пункту 8.14 ДБН В.3.2-2-2009. «Житлові будинки, реконструкція та капітальний ремонт» згідно якого при проектуванні реконструкції, капітальних ремонтів і перепланувань окремих квартир заборонено: утеплення і скління існуючих балконів і лоджій; улаштування нових і розширення існуючих балконів і лоджій, їх скління; улаштування нових віконних прорізів і розширення існуючих віконних і балконних прорізів; зміна форм і кольорів віконних рам і балконних дверей
Внаслідок чого, відповідачем встановлено порушення позивачем вимоги статті 9 Закону України "Про архітектурну діяльність" - будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» (арк. справи 104-111).
29 жовтня 2018 року управління державного архітектурно-будівельного контролю Маріупольської міської ради видало позивачу Припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів та правил, відповідно до якого позивачу було запропоновано привести зовнішню стіну житлового будинку на другому поверсі у попередній стан, шляхом демонтування металевих конструкцій балкону та приведення віконних блоків у попередній стан до 29 грудня 2018 року, а також Припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт до усунення виявлених порушень (арк. справи 12,11).
При прийнятті рішення суд виходив з наступного.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про основи містобудування» (в редакції, чинній на момент виникнення спору) державне регулювання у сфері містобудування здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою та Радою Міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування, а також спеціально уповноваженими органами з питань містобудування та архітектури, іншими органами в порядку, встановленому законодавством.
Згідно зі статтею 8 Закону України «Про основи містобудування» державне регулювання, зокрема, полягає в контролі за дотриманням законодавства у сфері містобудування, державних стандартів і норм, вимог вихідних даних, затвердженої містобудівної документації та проектів конкретних об'єктів, раціональним використанням територіальних і матеріальних ресурсів при проектуванні та будівництві.
Статтею 15 вказаного Закону передбачено, що компетенція центрального спеціально уповноваженого органу з питань містобудування та архітектури визначається положенням, яке затверджується відповідно до закону. Окремі функції органів з питань містобудування та архітектури визначаються законодавством.
Відповідно до статті 41 державний архітектурно-будівельний контроль це сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих і будівельних робіт.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Процедура здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності визначена Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Порядок № 553), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553.
Відповідно до пункту 1 Цей Порядок визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями (далі - суб'єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Пунктом 9 частини 7 цього Порядку передбачено, що позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Підставами для проведення позапланової перевірки є: подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об'єкта; перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів органу державного архітектурно-будівельного контролю; вимога Держархбудінспекції про проведення перевірки; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.
Перевірка зазначеного об'єкту призначалася за заявою від 02 жовтня 2018 року від ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які вимагали перевірити законність виконання будівельних робіт по реконструкції балкону (арк. справи 113).
Відповідно до вимог статті 27 Закону України «Про архітектурну діяльність» під час організації та виконання будівельних робіт не повинні бути порушені права та інтереси суміжних землекористувачів, а також власників будинків і споруд.
Статтею 5 Закону України «Про основи містобудування» передбачено, що при здійснені містобудівної діяльності повинні бути забезпеченні урахування законних інтересів та вимог власників або користувачів об'єктів нерухомості, що оточують місце будівництва.
Відповідно до статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (у редакції що діяла на момент будівництва) замовник має право виконувати будівельні роботи після: направлення замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю (далі - орган державного архітектурно-будівельного контролю) - щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування; реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до I-III категорій складності; видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до IV і V категорій складності.
Відповідно до частини 2 статті 383 Цивільного Кодексу України власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого, - за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир у багатоквартирному житловому будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.
Згідно зі статтею 152 ЖК України, виконання власниками робіт з переобладнання та перепланування жилого будинку і жилого приміщення приватного житлового фонду, які не передбачають втручання в несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування, не потребує отримання документів, що дають право на їх виконання. Після завершення зазначених робіт введення об'єкта в експлуатацію не потребується.
Визначення термінів «переобладнання» і «перепланування» міститься в Правилах утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005р. №76, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005р. за №927/11207. Цими Правилами також встановлено, що переобладнання і перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у будинках приміщень дозволяється робити після одержання дозволу виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів відповідно до законодавства (пункт 1.4.1).
Разом з тим, слід враховувати, що нормативними правовими актами визначено переобладнання, які не належать до самочинного будівництва і, відповідно, не потребують дозволу на їх проведення.
Відповідно до пункту 1 Переліку будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об'єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 № 406, роботи з переобладнання та перепланування жилого будинку і жилого приміщення, а також нежилого будинку, будівлі, споруди, приміщення в них, виконання яких не передбачає втручання в огороджувальні та несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування, - щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (CCI).
В матеріалах адміністративної справи позивачем поданий висновок №4-д експертного будівельно-технічного дослідження від 07 лютого 2019 року, каркас балкону квартири АДРЕСА_4 виконано шляхом скрізних прорізів у зовнішніх стінах будівлі у кількості 4 штук, встановлені прорізи металевий швелер № 12 , який замонолічений бетоном та укріплений сзовні та зсередини (з боку кімнати) контрфорсами з металевого кута (арк. справи 63).
Окрім того суд зазначає що відповідно до пункту 8.14. ДБН України «ЖИТЛОВІ БУДИНКИ. РЕКОНСТРУКЦІЯ ТА КАПІТАЛЬНИЙ РЕМОНТ», при проектуванні реконструкції, капітальних ремонтів і перепланувань окремих квартир заборонено: - утеплення і скління існуючих балконів і лоджій; - улаштування нових і розширення існуючих балконів і лоджій, їх скління; - улаштування нових віконних прорізів і розширення існуючих віконних і балконних прорізів; - зміна форм і кольорів віконних рам і балконних дверей.
Відповідно до вимог ДБН А.2.2-3: 2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво»:
3.2 будівництво - нове будівництво, реконструкція, капітальний ремонт та технічне переоснащення об'єктів будівництва.
3.12 об'єкт будівництва - будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси або частини, лінійні об'єкти інженерно-транспортної інфраструктури.
Як зазначено у пункті 3.21 реконструкція - перебудова введеного в експлуатацію в установленому порядку об'єкту будівництва, що передбачає зміну його геометричних розмірів та/або функціонального призначення, в наслідок чого відбувається зміна основних техніко- економічних показників (кількість продукції, потужність тощо), забезпечується удосконалення виробництва, підвищення його технікоекономічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації та якості послуг. Реконструкція передбачає повне або часткове збереження елементів несучих і огороджувальних конструкцій та призупинення на час виконання робіт експлуатації об'єкту в цілому або його частин (за умови їх автономності).
Відповідно до вимог п. 2 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №466 від 13.04.2011, будівельні роботи - роботи з нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту.
Відповідно до вимог додатку Б ДБН В.2.2-15-2005 «Житлові будинки. Основні положення»:
Балкон - виступаюча з площини стіни фасаду обгороджена площадка, що служить для відпочинку влітку.
Загальна площа квартири (житлового будинку) - сумарна площа житлових і підсобних приміщень з урахуванням лоджій, балконів, веранд і терас, що враховуються з коефіцієнтом відповідно до додатка В.
Враховуючи те, що в результаті дій позивача було змінено не тільки геометричні розмірі балкону, а встановлений новий балкон з приміщення 5 та кімнати 7 (номери приміщення та кімнати взяті з інвентаризаційної справи яка надана власником квартири), геометричні розміри балкону які складають 6.0 х 1.4 метра та заввишки 2.4 метра, суд приходить до висновку що позивачем були порушені норми архітектурно-будівельного законодавства.
Аналогічної правової позиції дійшов Верховний Суд у постанові від 17 жовтня 2018 року по справі № 814/1486/17.
Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Стосовно доводів позивача щодо не пред'явлення посадовими особами службового посвідчення під час проведення позапланової перевірки, суд зазначає наступне.
Відповідно до п.1 Загальної частині Постанови КМУ від 23 травня 2011 р. № 553 «Про затвердження Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю» (Далі Порядок №553), цей Порядок визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями (далі - суб'єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Під час здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю щодо суб'єктів містобудування (юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців) на об'єктах будівництва органи державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, пункту 3 статті 22 «Прикінцеві положення» Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
Відповідно до п.5 ст.7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб'єкту господарювання копію посвідчення (направлення).
Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб'єкта господарювання.
Суб'єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред'явили документів, передбачених цією статтею
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Приймаючи до уваги в сукупності вставлене та проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що відповідач діяв на законних підставах, оскільки управлінням був встановлений факт здійснення позивачем реконструкції балкону, в порушення вимог архітектурно-будівельного законодавства, тому відсутні підстави для задоволення позову.
Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 243, 246, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління державного архітектурно - будівельного контролю Маріупольської міської ради Донецької області про визнання протиправним та скасування припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 29 жовтня 2018 року, визнання протиправним та скасування припису про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 29 жовтня 2018 року - відмовити у повному обсязі.
Рішення прийняте в нарадчій кімнаті, вступна та резолютивна частини проголошені в судовому засіданні 20 травня 2019 року.
Повний текст рішення складений та підписаний 27 травня 2019 року.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя Шинкарьова І.В.