Україна
Донецький окружний адміністративний суд
23 травня 2019 р. Справа№263/17297/18
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Череповський Є.В., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про зобов'язання здійснити перерахунок пенсії згідно з довідками про працю з коефіцієнтами заробітної плати за період з 1975 по 1979 роки,
ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернувся до суду з позовною заявою до Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (далі - Відповідач) про зобов'язання здійснити перерахунок пенсії згідно з довідками про працю з коефіцієнтами заробітної плати за період з 1975 по 1979 роки.
В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на те, що при перерахунку його пенсії Відповідач застосував індивідуальний коефіцієнт середнього заробітку 2,06553. Проте, на думку Позивача, такий розрахунок є протиправним, оскільки повинен був застосовуватися індивідуальний коефіцієнт середнього заробітку 2,81508. Цей коефіцієнт Позивач розрахував із заробітних плат за періоди з 1975 року по 1979 року. Використання Відповідачем індивідуального коефіцієнта середнього заробітку 2,06553 , призвело до неправильного розрахунку пенсії Позивача, до її заниження.
Просить суд:
- зобов'язати Маріупольське ОУПФУ Донецької області здійснити перерахунок пенсії Позивача згідно з довідками про працю з коефіцієнтами заробітної плати за період з 1975 року по 1979 рік.
Ухвалою суду від 06 лютого 2019 року відкрито провадження в адміністративній справі в порядку спрощеного позовного провадження.
07 березня 2019 року суд своєю ухвалою залишив без розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про зобов'язання здійснити перерахунок пенсії згідно з довідками про працю з коефіцієнтами заробітної плати за період з 1975 по 1979 роки.
Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2019 року ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 07 березня 2019 року скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
На підставі ухвали суду від 23.05.2019 року, позовні вимоги за період з січня 2004 року по 11.06.2018 року залишені без розгляду.
07.03.2019 року до суду надійшов відзив на позов, згідно якого Позивач перебуває на обліку в управлінні, як отримувач пенсії за віком, призначеної на пільгових умовах з 16.08.1988 року. З 01.10.2017 року проведено масовий перерахунок пенсії. Порядок призначення пенсії за віком врегульовано нормами Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-ІV (далі - Закон №1058).
Індивідуальний коефіцієнт середньої заробітної плати для обчислення пенсії Позивача становить 1,81255. Коефіцієнт розраховано із розрахунку даних заробітної плати за період з 01.09.1975 по 31.08.1980 року та з 01.07.2000 по 31.01.2008 року. На підставі зазначеного, просить відмовити Позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
В судове засідання сторони не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені судом належними чином, просили справу розглянути без їх участі.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , згідно ст. 43 КАС України здатний здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки (а.с. 5).
Відповідач - Маріупольське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області, є органом виконавчої влади, який в цих правовідносинах здійснює повноваження, покладені на нього пунктом 12 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», «Положенням про Пенсійний фонд України», затвердженим Указом Президента України від 6 квітня 2011 року №384/2011, згідно ст. 43 КАС України здатний здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки.
ОСОБА_1 з 16.08.1988 року призначена пенсія за віком на пільгових умовах, відповідно до ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
На підставі заяви від 29.11.2013 року Позивачу проведено перерахунок розміру пенсії з додаванням страхового стажу (а.с. 52).
З 13.12.2013 року після перерахунку пенсії страховий стаж складав 53 роки 04 місяці 5 днів. Індивідуальний коефіцієнт стажу з урахуванням кратності 1,35 склав 0,85000 (а.с. 54).
При цьому, пенсію розраховано відповідно до п.1 ст. 40 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» (далі Закон №1058) з заробітку за період з 01.01.1975 року по 31.12.1979 року та з 01.07.2000 року по 31.01.2008 року. Індивідуальний коефіцієнт середньої заробітної плати для обчислення пенсії становить 1,81255 (після оптимізації) (а.с. 13-14, 56-59).
24.07.2018 року ОСОБА_1 звернувся до пенсійного органу з інформаційним запитом, в якому просив, зокрема, надати детальний розрахунок розміру його пенсії (а.с. 47-48).
Листом від 12.11.2018 року Позивачу роз'яснено порядок нарахування та виплати йому пенсії та зазначено про застосування при розрахунку індивідуального коефіцієнта заробітку 1,81255 (а.с. 13-14).
В листі зазначено, що перерахунок пенсії проведений позивачу вірно та на підставі чинного пенсійного законодавства України.
Не погодившись з такою відповіддю, Позивач звернувся до суду з цим позовом.
Як передбачено Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 06.04.2011 року № 384/2011, Пенсійний фонд України (його територіальні органи) входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань пенсійного забезпечення та ведення персоніфікованого обліку надходжень від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок).
Одними з основних завдань Пенсійного фонду України є: реалізація державної політики з питань пенсійного забезпечення та ведення персоніфікованого обліку надходжень від сплати єдиного внеску; керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; призначення (перерахунок) пенсій, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством.
Відповідно до покладених завдань і функцій, саме Пенсійний фонд України є суб'єктом владних повноважень у сфері правовідносин щодо призначення (перерахунку) і виплати пенсій, а спори, що виникають між учасниками цих відносин, є публічно-правовими, тому згідно з вимогами частини 2 ст.4 Кодексу адміністративного судочинства України їх вирішення належить до юрисдикції адміністративних судів.
В силу положень частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи (а тому і органи та посадові особи пенсійного фонду України, як органи виконавчої влади, до яких відноситься і Відповідач) зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до ст. 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», розмір пенсії за віком визначається за формулою: П = Зп х Кс, де: П - розмір пенсії у гривнях, Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія у гривнях, Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.
На підставі ч.1 ст.40 Закону № 1058, для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами у період до 1 січня 2016 року або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року незалежно від перерв.
У разі якщо страховий стаж становить менший період, ніж передбачено абзацом першим цієї частини, враховується заробітна плата (дохід) за фактичний страховий стаж.
За змістом зазначених норм Закону для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року.
Згідно ч.2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики; Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, а за період страхового стажу, починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
Коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи за кожний місяць страхового стажу, який враховується при обчисленні пенсії, визначається за формулою: Кз = Зв : Зс, де: Кз - коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи; Зв - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу); Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу).
Індивідуальний коефіцієнт заробітної плати розраховується, як сума коефіцієнтів заробітної плати поділити на кількість місяців заробітної плати для розрахунку пенсії.
Суд зазначає, що коефіцієнт заробітної плати є співвідношенням між заробітною платою, яку особа фактично отримує в певний місяць, з якої сплачено страхові внески, до середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за цей місяць, і безпосередньо залежить від величини отримуваної особою, в даному випадку заробітної плати позивача. Зазначений коефіцієнт визначається щомісячно.
Наведене дає підстави для висновку, що заробітна плата, яку отримував пенсіонер, продовжуючи працювати після призначення йому пенсії, має значення для визначення коефіцієнтів заробітної плати за кожний відпрацьований місяць після призначення пенсії.
Таким чином, коефіцієнт заробітної плати не є постійним показником та залежить від розміру заробітної плати, яку отримував пенсіонер, продовжуючи працювати після призначення йому пенсії.
Суд зазначає, що обчислені щомісячні коефіцієнти заробітку підсумовуються та шляхом ділення одержаної суми на кількість місяців страхового стажу, за які розраховано коефіцієнти заробітної плати, визначається середній коефіцієнт заробітної плати особи (Ск : К).
Відповідно до відомостей зазначених у листі УПФУ від 12.11.2018 року, Відповідачем після звернення Позивача за перерахунком пенсії, було здійснено розрахунок коефіцієнту заробітної плати з урахуванням відпрацьованого Позивачем періоду та отриманого за цей період заробітку у відповідності до ч.1 ст. 40 та ч.4 ст. 42 Закону № 1058, тобто, у відповідності та з додержанням вимог законодавства.
При цьому, суд зазначає, що чинним законодавством не встановлено право Позивача самостійно визначати коефіцієнт заробітної плати для призначення/перерахунку пенсії, це є повноваженнями органу Пенсійного фонду України.
У зв'язку з цим, суд не приймає до уваги твердження ОСОБА_1 , що управлінням ПФУ незаконно було зменшено індивідуальний коефіцієнт заробітку для розрахунку пенсії, оскільки він був визначений з урахуванням середнього заробітку за період з 01.01.1975 року по 31.12.1979 року та з 01.07.2000 року по 31.01.2008 року.
Одночасно, суд звертає увагу, що відповідно до ч.3 ст.40 Закону №1058, за вибором особи, яка звернулася за призначенням пенсії, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключаються періоди до 60 календарних місяців страхового стажу, з урахуванням будь-яких періодів незалежно від перерв, що включаються до страхового стажу згідно з частиною третьою статті 24 цього Закону, та будь-якого періоду страхового стажу підряд за умови, що зазначені періоди в сумі складають не більш як 10 відсотків тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі. Додатково за бажанням особи можуть бути виключені періоди строкової військової служби, навчання, догляду за інвалідом I групи або дитиною-інвалідом віком до 16 років, за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, за період з 1 липня 2000 року до 1 січня 2005 року, а також періоди, коли особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню відповідно до пунктів 8, 13 і 14 статті 11 цього Закону. У всіх випадках, крім випадку, передбаченого абзацом другим цієї частини, період, за який враховується заробітна плата, не може бути меншим, ніж 60 календарних місяців.
Доказів того, що ОСОБА_1 звертався до Маріупольського ОПФУ Донецької області з відповідною заявою про виключення певних періодів з його страхового стажу для підвищення індивідуального коефіцієнту, необхідного для визначення розміру пенсії, суду не надано.
Таким чином, враховуючи, що ухвалою суду від 23.05.2019 року позовні вимоги за період з січня 2004 року по 10.06.2018 року залишені без розгляду, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 з 11.06.2018 року є необгрунтованими та задоволенню не підлягають.
Судові витрати, що підлягають розподілу відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, - відсутні.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 2, 6, 8-9, 19-20, 22, 25-26, 72-78, 90, 139, 241-246, 255, 295-297, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (87548, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Зелінського, 27 а, код в ЄДРПОУ 42171861) про зобов'язання здійснити перерахунок пенсії згідно з довідками про працю з коефіцієнтами заробітної плати за період з 1975 по 1979 роки - відмовити.
Рішення складене в повному обсязі та підписано 23 травня 2019 року.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Череповський Є.В.