Справа № 357/1301/19
2/357/1827/19
Категорія
20 травня 2019 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді - Ярмола О. Я. ,
при секретарі - Сливка І. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Білоцерківського міськрайонного суду, в залі судового засідання №5 цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу,-
Позивач звернувся до суду з вказаним позовом мотивуючи тим, що ПАТ КБ «Приватбанк» та відповідач уклали кредитний договір № б/н від 27.12.2012 р., за умовами якого позивач надав відповідачу кредит у розмірі 5000,00 грн. у вигляді встановлено кредитного ліміту на картковий рахунок. Відповідач неналежно виконував свої зобов'язання за договором, та допустив виникнення заборгованості, яка станом на 01.01.2019р. становить 15474грн.50коп., яку просить позивач стягнути з відповідача та стягнути судові витрати по справі.
Позивач не направив в судове засідання свого представника, подали суду заяву де просять справу розглядати без участі їхнього представника, позов підтримали.
Відповідно до ч.3 ст.211 ЦПК України, учасник справи має право заявляти клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідач в судовому засіданні позов не визнав, подав відзив на позов..
Заслухавши пояснення відповідача, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
В судовому засіданні було встановлено, що 27.12.2012 року ПАТ КБ «Приватбанк» та відповідач по справі ОСОБА_1 уклали кредитний договір за № б/н .
Відповідно до умов договору, відповідач отримав кредит у розмірі 5000,00 грн. на картковий рахунок. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з "Умовами та правилами надання банківських послуг" та "Тарифами Банку", які викладені на банківському сайті складає між ним та Банком Договір, що підтверджується підписом у заяві.
Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту банк керувався п. 2.1.1.2.3, п. 2.1.1.2.4 Договору, на підставі яких відповідач при укладанні договору дав свою згоду, щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою банку.
Позивач зазначає, що відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з "Умовами та правилами надання банківських послуг" та "Тарифами Банку", які викладені на банківському сайті складає між ним та банком договір, що підтверджується підписом у заяві.
Власник картрахунку зобов'язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення Овердрафту, згідно п. 2.1.1.5.7 Договору.
Заявою відповідача підтверджується той факт, що він був повністю проінформований про умови кредитування в ПАТ КБ "Приватбанк", які були надані йому для ознайомлення в письмовій формі.
Пунктом 1.1.3.2.4 Договору для АТ КБ "Приватбанк" передбачена можливість зміни Тарифів та інших невід'ємних частин Договору. При цьому у сторін Договору виникають обов'язки:
- у кредитора: інформування позичальника щодо внесених змін шляхом надання виписки по картковому рахунку на умовах, зазначених в п. 1.1.3.1.9 Договору;
- у позичальника: отримання виписки про стан та про здійснені операції по карткових рахунках (п. 1.1.2.1.5 Договору).
На підставі п. 1.1.5.2 Договору, неотримання або несвоєчасне отримання клієнтом виписок про стан рахунків не звільняє Клієнта від виконання його зобов'язань за даним Договором.
Згідно п.п. 1.1.6.1, 1.1.6.2 Договору зміни в «Умови та правила надання банківських послуг» вносяться банком щомісячно в односторонньому порядку, а у випадках, коли в односторонньому порядку внесення змін неможливо, банк повідомляє клієнтів про внесені зміни шляхом використання різних каналів зв'язку, серед яких: офіційний сайт банку, SMS - повідомлення клієнтам про зміни даних правил, клієнтські виписки, інші канали інформування.
У разі незгоди зі змінами "Умов та правил надання банківських послуг" або "Тарифів Банку" клієнт має право надати Банку заяву про розірвання Договору виконавши умови п. 2.1.1.5.4 Договору.
На підставі п. 2.1.1.5.5 Договору відповідач зобов'язався: погашати заборгованість за Кредитом, відсотками за його використання, по перевитраті платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим Договором.Слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення Овердрафту, згідно п.2.1.1.5.7 Договору, а у разі невиконання зобов'язань за Договором, у відповідності до п.2.1.1.5.6, на вимогу Банку виконати зобов'язання з повернення Кредиту, оплати винагороди Банку.
Банк нараховує відсотки за користування кредитом в розмірі, встановленому «Тарифами Банку», що діють на дату нарахування та викладені на банківському сайті з розрахунку 365/366 календарних днів на рік, що підтверджується п. 2.1.1.12.6 Договору.
У разі виникнення прострочених, зобов'язань відповідно до п. 2.1.1.12.2.1 Договору, клієнт сплачує проценти в подвійному розмірі від зазначених в Тарифах, що діють на дату нарахування. При непогашенні суми простроченого кредиту згідно п.2.1.1.12.6.1.Договору на суму від 100грн. клієнт сплачує Банку пеню відповідно до встановлених тарифів, що діють на дату нарахування та викладені на банківському сайті. Пеня нараховується в день нарахування відсотків за кредитом.
Відповідно до п.2.1.1.7.6 Договору, при порушенні позичальником строків платежів по якомусь з грошових зобов'язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити банку судовий штраф в розмірі 500 гри. (в еквіваленті 500грн. за кредитними картками, відкритим у валюті USD) + 5% від суми позову.
Згідно наданого позивачем розрахунку, станом на 01.01.2019року у відповідача виникла прострочена заборгованість на загальну суму 15474грн.50коп., яка складається з: 5308,60грн. -нараховано відсотків за користування кредитом; 8952,83грн. - нараховано пені; а також штрафи відповідно до п.2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500грн. - штраф (фіксована частина), та 713,07грн. - штраф (процентна складова).
При вирішенні даного спору, суд виходить з наступного.
Зобов'язання виникають із підстав, передбачених статтею 11 ЦК України, зокрема з договорів.
Відповідно до ч. 1ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з ч. 1ст. 626 цього Кодексу договором є домовленість двох або більше осіб, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних справа та обов'язків.
Частиною першоюстатті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Згідно з ч. 1ст. 610 цього Кодексу порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно ч. 1ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі статтею 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірах та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитний договір укладається у письмовій формі (частина перша статті 1055 ЦК України).
За змістом статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до частини першої статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди (стаття 638 ЦК України).
Так, встановленим є те, що між сторонами укладено кредитний договір шляхом підписання Анкети-заяви позичальника, у якій указано, що вона разом з "Умовами та правилами надання банківських послуг" та "Тарифами Банку", які викладені на банківському сайті складає між ним та банком договір про надання банківських послуг.
Разом з тим, зазначені умови та правила надання банківських послуг, а також тарифи не містять підпису відповідача. Відсутні належні і допустимі докази в підтвердження, що саме ці умови та тарифи є складовою частиною укладеного між сторонами кредитного договору і що саме ці умови та тарифи мав на увазі відповідач, підписуючи Анкету-заяву позичальника, та відповідно, чи брав на себе зобов'язання відповідач зі сплати щомісячного платежів, комісії за несвоєчасне внесення мінімального щомісячного платежу, відсотків, винагороди та неустойки в разі порушення зобов'язання з повернення кредиту.
При цьому, суд враховує правовий висновок, що міститься у постанові Верховного Суду України у справі № 6-2320цс16 від 22 березня 2017 року.
Відповідач в судовому засіданні пояснив, що за даним кредитним договором підтвердив визначений в договорі кредитний ліміт - 5000 грн. Відповідач, згідно умов договору сплачував кожного місяця 500 грн. до травня 2019 року, тіло кредиту з відсотками повністю повернуто, але відповідач в 2019 році пропустив виплати за 2-3 місяці і банк нарахував відсотки в невідомому розмірі, нарахував пеню двох видів, штрафи двох видів, що відповідач вважає незаконним, необґрунтованим, та таким, що порушує його права.
Суд звертає увагу, що з наданого позивачем розрахунку вбачається відсутність заборгованості за кредитом /тіло кредиту/, а визначена банком заборгованість по відсотків за користування кредитом, пеня, штрафи. Суд вважає недоведеним розрахунок заборгованості з наступних підстав.
Згідно ст. ст. 12,81 ЦПК України кожна сторона має довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Крім того, у ч. 6 ст. 81 ЦПК України визначено, що доказування (а, отже, і рішення суду) не може ґрунтуватися на припущеннях.
Так, з наданого позивачем розрахунку боргу вбачається нарахування банком відсотків на неустойку. Крім того, у відповідності до п.2.1.1.12.2.1 Договору у разі виникнення прострочених, зобов'язань клієнт сплачує проценти в подвійному розмірі від зазначених в Тарифах, що діють на дату нарахування. Тобто, позивачем нараховані відсотки в подвійному розмірі у зв'язку з порушеннями відповідачем своїх зобов'язань щодо належного повернення кредитних коштів.
Також, слід зазначити, що відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов надання банківських послуг, - при порушенні позичальником строків платежів по кожному з грошових зобов'язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф в розмірі 500 грн. + 5% від суми заборгованості по кредитному ліміту з урахуванням нарахованих і прострочених відсотків і комісій. Штраф враховується на окремому рахунку і підлягає оплаті в зазначені банком строки.
За ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Отже, пеня і штраф є різновидами неустойки, яка є видом цивільно-правової відповідальності за порушення грошового зобов'язання. Як було зазначено вище, зазначеним договором передбачено, окрім пені двох видів, ще передбачено сплату двох видів штрафів «фіксована частина» та «процентна складова», як виду цивільно-правової відповідальності, за одне й те саме порушення клієнтом строків виплати грошових зобов'язань, передбачених договором, більш ніж на 30 днів. Згідно тарифів банку та відповідно до Умов і Правил надання банківських послуг, штраф нараховується банком у твердій сумі -500 грн. та 5 % від суми заборгованості по кредитному ліміту з урахуванням нарахованих і прострочених відсотків і комісій, що суперечить нормам ЦК України.
Як вбачається з Умов та правил надання банківських послуг і вказано вище в рішенні, штраф, як і пеня, нараховується при порушенні позичальником строків платежів по будь-якому з грошових зобов'язань, тобто, за одні і ті ж самі порушення. А відповідно до ст.61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме порушення.
Дана позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 21.10.2015 року № 6-2003цс15.
Крім того, як було вже зазначено, банк застосував нарахування відсотків в подвійному розмірі у зв'язку з порушеннями відповідачем своїх зобов'язань щодо належного повернення кредитних коштів. Тобто, і відсотки за умовами даного Договору /п.2.1.1.12.2.1./ нараховані, як цивільно-правова відповідальність за порушення грошового зобов'язання.
Наданий суду розрахунок заборгованості за договором бн від 27.12.2012 року не містить даних про те, за якою карткою зроблено цей розрахунок.
Умови і правила надання банківських послуг, на які посилається позивач як на складову договору банківських послуг, укладеного 27.12.2012 рокуіз відповідачем стосуються всього спектру фінансових послуг, що надавалися банком, у тому числі платіжних карт, вкладних операцій, кредитних карт, але не мають підпису позичальника, його реквізитів, відсутня дата їх складання або підпису сторонами, а також жодної ідентифікуючої ознаки на предмет їх невід'ємності від Анкети-заяви позичальника.
Розрахунок заборгованості відсотків, пені, штрафів суд вважає необґрунтованим, тоді як за ст.ст.12,81 ЦПК України кожна сторона повинна обґрунтувати свої вимоги та заперечення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 526, 549,610,1054 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 76, 77, 81, 133, 141, 259, 268, 279,354 ЦПК України суд, -
В задоволенні позову АТ КБ "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного тексту судового рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Повний текст рішення суду виготовлено 24.05.2019 року.
СуддяО. Я. Ярмола