Україна
Донецький окружний адміністративний суд
24 травня 2019 р. Справа№200/4125/19-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шинкарьової І.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області про визнання протиправною відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою, зобов'язання повторно розглянути заяву про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність,
ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області (далі - Відповідач) в якому просить суд:
Визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області (місцезнаходження: 85102, Донецька область, м. Костянтинівка, вул. Європейська, 13, код ЄДРПОУ 39767332) щодо відмови у наданні ОСОБА_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки площею 2,0 та із земель сільськогосподарського призначення державної власності, що перебувають у запасі, для ведення особистого селянського господарства на території Миколаївської міської ради Слов'янського району Донецької області.
Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Донецькій області (місцезнаходження: 85102, Донецька область, м. Костянтинівка, вул. Європейська, 13, код ЄДРПОУ 39767332) повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) від 04.02.2019 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність площею 2,0 та, із земель сільськогосподарського призначення державної власності, що перебувають у запасі, для ведення особистого селянського господарства, на території Миколаївської міської ради Слов'янського району Донецької області з урахуванням висновків, викладених у рішенні суду.
В обґрунтування позовної заяви Позивач зазначив, що 04 лютого 2019 звернулась до ГУ Держгеокадастру у Донецькій області із клопотанням про надання їй дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 2 га, для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Миколаївської сільської ради Слов'янського району Донецької області. Листом ГУ Держгеокадастру у Донецькій області від 04 березня 2019 року № П-476/0-422/0/37-19 зазначено про неможливість вирішення питання по суті через те, що земельна ділянка не увійшла до відповідного переліку земельних ділянок, які можуть надаватися в межах норм безоплатної приватизації на території Донецької області у поточному кварталі, тобто відмовив у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою з непередбачених законом підстав.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 25 березня 2019 року провадження по справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
06 травня 2019 року Відповідачем до суду надано відзив на адміністративний позов, в якому зазначено, що вважається не можливим надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за відсутності бажаної земельної ділянки у переліку земельних ділянок, який формується у відповідності до Стратегії удосконалення механізму управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності. Просив відмовити в задоволенні позовних вимог.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою України, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
04 лютого 2019 року Позивач в порядку ст. 121 Земельного кодексу України, звернулась до ГУ Держгеокадастру у Донецькій області з заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 2,00 га, для ведення особистого селянського господарства, розташованої на території Миколаївської сільської ради Великоновосілківсього району Донецької області за межами населеного пункту.
До вказаної заяви, Позивачем надано графічний матеріал, на якому зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, копія паспорту громадянина України, довідка про присвоєння ідентифікаційного номеру та довідку про відсутність передачі земельної ділянки безоплатно у власність громадянину по зазначеному виду використання. Листом ГУ Держгеокадастру у Донецькій області від 04 березня 2019 року № П-476/0-422/0/37-19їй відмолено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою у зв'язку з тим, що бажана земельна ділянка відсутності у переліку земельних ділянок, який формується у відповідності до Стратегії удосконалення механізму управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади і органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб що передбачений Конституцією та законами України.
Статтею 14 Конституції України закріплено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Частиною 1 ст. 3 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) визначено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Відповідно до пункту "а" ч. 3 ст. 22 ЗК України, землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.
За змістом ч. 1 ст. 35 ЗК України, громадяни України із земель державної і комунальної власності мають право набувати безоплатно у власність або на умовах оренди земельні ділянки для ведення індивідуального або колективного садівництва.
Згідно з абзацом першим ч. 1 та ч. 2 ст. 116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Частиною 1 ст. 117 ЗК України передбачено, що передача земельних ділянок державної власності у комунальну власність чи навпаки здійснюється за рішеннями відповідних органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, які здійснюють розпорядження землями державної чи комунальної власності відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.
Згідно з ч. 4 ст. 122 ЗК України, центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.
Пунктом "в" ч. 3 ст. 116 ЗК України передбачено, що безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться уразі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 6 ст. 118 ЗК України, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Ради Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Згідно з ч. 7 ст. 118 ЗК України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Пунктом "б" ч. 1 ст. 121 ЗК України передбачено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах:для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.
Згідно з абзацом першим ч. 3 ст. 123 ЗК України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Із аналізу вищезазначених положень слідує, що законодавцем передбачено вичерпні підстави для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, а саме: невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Разом із тим, як слідує із матеріалів справи, у тому числі і з відзиву на адміністративний позов Відповідача, відмова у наданні Позивачу дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,0 га у власність для ведення особистого селянського господарства мотивована тим, що запитувана земельна ділянка не увійшла до переліку земельних ділянок, які можливо передати у межах норм безоплатної приватизації на території Донецької області.
Так, Відповідач зазначає, що надання дозволів на розроблення документації із землеустрою та передача земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у приватну власність в межах норм безоплатної приватизації може здійснюватися лише відповідно до переліків земельних ділянок, які пропонується передавати у наступному кварталі (розрахованих за формулою), оприлюднених на офіційних веб-сайтах територіальних органів Держгеокадастру за місцем розташування земельних ділянок.
Також суд зауважує, що Відповідачем не надано доказів того, що на час відмови Позивачу у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою оприлюднено перелік земельних ділянок, які пропонується передавати у наступному кварталі, на офіційному веб-сайті.
Крім того, суд зазначає, що зміст статей 118, 122 ЗК України свідчить про те, що отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає прийняття позитивного рішення про надання її у власність, оскільки процес передачі земельної ділянки громадянам у власність є стадійним, зокрема, першою стадією якого є надання уповноваженим органом дозволу на розробку проекту землеустрою, що свідчить про відсутність у відповідача законних підстав для встановлення будь-яких обмежень у надані дозволу на розробку проекту землеустрою іншій особі при дотриманні нею вимог вказаних статей Земельного кодексу України.
До того ж, будь-які законні критерії визначення пріоритетності того чи іншого заявника на стадії надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність відсутні.
Таким чином, викладені Відповідачем у листі від 04 березня 2019 № С-6467/0-167/0/37-19 мотиви для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність не містять жодної із передбачених ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України підстав для такої відмови.
Враховуючи вищевикладене, Головне управління Держгеокадастру у Донецькій області протиправно відмовило Позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2,0 га, розташованої на території Миколаївської сільської ради Великоновосілківсього району Донецької області.
Що стосується позовної вимоги про зобов'язання Відповідача повторно розглянути заяву Позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 2,00 га, для ведення особистого селянського господарства, розташованої на території Миколаївської сільської ради Великоновосілківсього району Донецької області за межами населеного пункту, суд зазначає наступне.
Відповідач, відмовляючи у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, діяв всупереч положень Земельного кодексу України, а тому суд розцінює відмову Відповідача, оформлену листом від 04 березня 2019 року № П-476/0-422/0/37-19, як протиправну.
З цих підстав, суд для захисту прав Позивача вважає за необхідне зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Донецькій області повторно розглянути заяву Позивача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 2,00 га, для ведення особистого селянського господарства, розташованої на території Миколаївської сільської ради Великоновосілківсього району Донецької області за межами населеного пункту.
У відповідності до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином даний адміністративний позов підлягає задоволенню повністю.
Судові витрати розподілити відповідно до вимог ст. 139 КАС України.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 2, 6, 8-9, 19-20, 22, 25-26, 72-78, 90, 139, 205, 241-246, 255, 295-297, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області (85102, Донецька обл., м. Костянтинівка, вул. Європейська, 13, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 39767332) про визнання протиправною відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою, зобов'язання повторно розглянути заяву про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність - задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області (місцезнаходження: 85102, Донецька область, м. Костянтинівка, вул. Європейська, 13, код ЄДРПОУ 39767332) щодо відмови у наданні ОСОБА_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки площею 2,0 та із земель сільськогосподарського призначення державної власності, що перебувають у запасі, для ведення особистого селянського господарства на території Миколаївської міської ради Слов'янського району Донецької області.
Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Донецькій області (місцезнаходження: 85102, Донецька область, м. Костянтинівка, вул. Європейська, 13, код ЄДРПОУ 39767332) повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) від 04 лютого 2019 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність площею 2,0 та, із земель сільськогосподарського призначення державної власності, що перебувають у запасі, для ведення особистого селянського господарства, на території Миколаївської міської ради Слов'янського району Донецької області з урахуванням висновків, викладених у рішенні суду.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп.
Повний текст рішення складено та підписано 24 травня 2019 року.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Шинкарьова І.В.