27 травня 2019 року Справа № 160/4570/19
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Тулянцева Інна Василівна, перевіривши матеріали позовної заяви Приватного акціонерного товариства «Юнікон» до Дніпропетровської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
21 травня 2019 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства «Юнікон» до Дніпропетровської митниці ДФС, в якому позивач просить:
- визнати протиправною та скасувати картку (рішення) про відмову в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA10150/2019/00142 від 14.02.2019 року;
- повернути на рахунок Приватного акціонерного товариства «Юнікон» антидемпінгове мито у розмірі 31 137,98 грн. безпідставно сплаченого за тимчасовою митною декларацією «ІМ 40 ТН» №UA10150/2019/205912 від 05.02.2019 року та за додатковою митною декларацією №UA10150/2019/212099 від 26.02.2019 року.
Відповідно до пунктів 3 та 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Частиною 2 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
В позовній заяві зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти (пункт 2 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України).
Згідно з частиною 6 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо позовна заява подається представником, то у ній додатково зазначаються відомості, визначені у пункті 2 частини п'ятої цієї статті стосовно представника.
За приписами частини першої статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України, сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Пунктом 1 частини 1 статті 59 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені, зокрема довіреністю фізичної особи.
Відповідно до частини 2 статті 59 Кодексу адміністративного судочинства України, довіреність фізичної особи повинна бути посвідчена нотаріально або, у визначених законом випадках, іншою особою.
Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» (ч. 4 ст. 59 Кодексу адміністративного судочинства України).
За приписами частини 6 статті 59 Кодексу адміністративного судочинства України оригінали документів, зазначених у цій статті, копії з них, засвідчені суддею, або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи.
У свою чергу, відповідно до частини першої статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 року № 5076-VI (далі - Закон № 5076-VI), адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Згідно з частиною другою статті 26 Закону № 5076-VI, ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги; ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням та повинен містити підпис адвоката; Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.
Відповідно до пункту 4 Положення про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17 грудня 2012 року № 36 із змінами (далі - Положення № 36), ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням та повинен містити обов'язкові реквізити, передбачені цим Положенням.
Згідно з пунктом 13 Положення № 36, ордер, що видається адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням, обов'язково має містити підпис адвоката, який надає правову допомогу на підставі цього ордера, та підпис керівника адвокатського бюро, адвокатського об'єднання і скріплений печаткою юридичної особи.
Ордер встановленої цим Положенням форми є належним та достатнім підтвердженням правомочності адвоката на вчинення дій в інтересах клієнта. Про обмеження правомочності адвоката, встановлені угодою про надання правової допомоги, останній або керівник адвокатського об'єднання (бюро) зобов'язані вказати на звороті ордера (пункт 14 Положення № 36).
Зазначена норма узгоджується з імперативною вимогою частини четвертої статті 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», положеннями статей 55, 57 Кодексу адміністративного судочинства України, статей 237, 240 Цивільного кодексу України, що спрямовані на забезпечення інтересів особи, яка прийняла рішення брати участь у судовому процесі через представника, гарантування захисту її інтересів цим представником в межах наданих йому повноважень, що забезпечує справедливе і ефективне судочинство.
Із матеріалів позовної заяви вбачається, що позовна заява від імені Приватного акціонерного товариства «Юнікон» підписана представником позивача - адвокатом Горобець М . А.
При цьому, відомостей, визначених у пункті 2 частини п'ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, стосовно представника у позові не вказано.
На підтвердження своїх повноважень до позову ОСОБА_2 додано:
- завірену копію ордера серії ДП №2446/008 про надання правової допомоги Приватному акціонерному товариству «Юнікон», в якому зазначено, що підставою його видачі є договір про надання правової допомоги від 13 листопада 2018 року;
- завірену копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю від 08.10.2018 року серії ДП №3906 на ім'я ОСОБА_2 .
Судом встановлено, що поданий ордер не містить обов'язкових реквізитів: на звороті наданого ордера не вказано про наявність/відсутність обмежень правомочностей адвоката, встановлених угодою про надання правової допомоги, у відповідності до пункту 14 Положення № 36.
Крім того, до позовної заяви не додано зазначеного в ордері договору про надання правової допомоги №1 від 13 листопада 2018 року (його завіреної копії) або витягу з нього, засвідченого підписами сторін.
Згідно з позицією Великої Палати Верховного Суду (ухвала від 12 січня 2018 року у справі № К/800/28757/13) є неприйнятним поданий до суду від імені довірителя документ, який хоча і підписаний довірителем з наданою копією ордера, проте всупереч вимогам статті 58 Кодексу адміністративного судочинства України до якого не долучено копії витягу з договору, у якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій, засвідченого підписом сторін.
Тобто у матеріалах позову відсутній будь-який документ, який би підтверджував рішення Приватного акціонерного товариства «Юнікон» реалізувати своє право на звернення до суду не самостійно, а через представника, та, відповідно, обсяг повноважень, наданий такому представнику.
Пунктом 3 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Враховуючи, що до позовної заяви не надано документів, які б підтверджували волевиявлення Приватного акціонерного товариства «Юнікон» на надання адвокату Горобець М.А. права підпису процесуальних документів (в тому числі позовної заяви), які подаються до суду, суд прийшов до висновку, що позовна заява підлягає поверненню позивачу, як така, що підписана особою, яка не має права її підписувати.
Вказана позиція узгоджується з практикою Верховного Суду, викладеній в ухвалі від 22 грудня 2018 року по справі №802/1024/18-а.
Керуючись статтями 169, 248, 256, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву Приватного акціонерного товариства «Юнікон» до Дніпропетровської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - повернути позивачу.
Копію ухвали разом з позовною заявою та доданими матеріалами надіслати позивачу.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена у порядку та строки, встановлені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя І.В. Тулянцева