27 травня 2019 року Справа №160/4602/19
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Юхно І.В., перевіривши матеріали адміністративного позову Депутата Підгородненської міської ради ОСОБА_1 до Підгородненської міської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області про визнання засідання незаконним та визнання протиправними, скасування рішень, -
21.05.2019 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Депутата Підгородненської міської ради ОСОБА_1 до Підгородненської міської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області, у якому позивач просить суд:
- визнати незаконним засідання 56 сесії Підгородненської міської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області VII скликання, що відбулось 17 травня 2019 року;
- визнати протиправними та скасувати рішення, що були прийняті Підгородненською міською радою Дніпропетровського району Дніпропетровської області VII скликання під час чергового засідання 56 сесії, що відбулась 17 травня 2019 року, саме: рішення «Про передбачення спів фінансування заходів за рахунок коштів місцевого бюджету створення фізичної інфраструктури ЦНАП»; рішення «Про встановлення геліосистеми «Івушка»; рішення «Про призначення відповідального за організацією роботи правопорушників, притягнутих до громадських робіт»; рішення «Про внесення змін до договору оренди нежитлового приміщення»; рішення «Про внесення змін до рішення МР від 26.12.18р №905н»; рішення «Про надання дозволу на складання проекту ВЗД у власність»; рішення «Про затвердження ТД із землеустрою щодо встановлення меж з-д»; рішення «Про затвердження проекту землеустрою щодо ВЗД у власність»; рішення «Про продовження терміну дії рішення сесії»; рішення «про затвердження проекту землеустрою Булейко»; рішення «Про надання погодження на передачу з-д в суборенду ФОП Савченко»; рішення «Про надання згоди на прийняття до комунальної власності сміттєвоза ГАЗ 3309»; рішення «Про затвердження проектно- кошторисної документації»; рішення «Про надання попередньої згоди на прийняття на баланс проектно-кошторисної документації по об'єкту «Реконструкція системи гарячого водопостачання та опалення з встановленням геліосистеми в Комунальному дошкільному навчальному закладі (ясла-садок) загального розвитку №7 «Івушка» Підгородненської міської ради по вул.Шосейна, 99-а в м. Підгородне Дніпровського району Дніпропетровської області»; рішення «Про прийняття до комунальної власності»; рішення «Про внесення змін до рішення сесії міської ради від 26.12.2018 року №899Н-LІІ/VІІ «Про встановлення надбавок, премій та матеріальних допомог»; рішення «Про внесення змін до рішення сесії міської ради від 17 січня 2019 року. № 907 Н-LІІ/УІІ «Про затвердження програм та заходів по їх виконанню на 2019 рік»; рішення «Про внесення змін до рішення сесії міської ради від 26 грудня 2018 року № 886 Н-LІІ/VІІ «Про міський бюджет на 2019 рік»; рішення «Про скасування Положення про порядок розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності в населеному пункті, затвердженого рішенням сесії міської ради № 2020-ХХХ/VІ від 30.11.2012»; рішення «Про передбачення спів фінансування заходів за рахунок коштів місцевого бюджету створення фізичної інфраструктури ЦНАП»; рішення «Про встановлення геліосистеми «Івушка»; рішення «Про внесення змін до рішення МР від 26.12.18р №905н»; рішення «Про надання дозволу на складання проекту ВЗД у власність»; рішення «Булейко затвердження проекту землеустрою»; рішення «Про надання погодження на передачу з-д в суборенду ФОП Савченко»; рішення «Про скасування Положення про порядок розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності в населеному пункті, затвердженого рішенням сесії міської ради № 2020-ХХХ/VІ від 30.11.2012».
22.05.2019 року від представника позивача - адвоката Шпакової Ольги Сергіївни до суду надійшов уточнений адміністративний позов до Підгородненської міської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області, в якому позовні вимоги викладені в такій редакції:
- визнати незаконним засідання 56 сесії Підгородненської міської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області VII скликання, що відбулось 17 травня 2019 року;
- визнати протиправними та скасувати рішення, що були прийняті Підгородненською міською радою Дніпропетровського району Дніпропетровської області VII скликання під час чергового засідання 56 сесії, що відбулась 17 травня 2019 року.
Відповідно до пунктів 3 та 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
В зв'язку з наведеним суд з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням редакції адміністративного позову від 22.05.2019 року.
Відповідно до пункту 4 частини 5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Поряд із цим, суд звертає увагу позивача, що статтею 5 КАС України визначено способи судового захисту, відповідно до частини першої якої кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Суд зазначає, що заявлена позивачем вимога «визнати незаконним засідання 56 сесії Підгородненської міської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області VII скликання, що відбулось 17 травня 2019 року» не передбачена приписами Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з чим, вважає за необхідне запропонувати позивачу уточнити позовні вимоги у відповідності до приписів Кодексу адміністративного судочинства України.
Щодо позовної вимоги «визнати протиправними та скасувати рішення, що були прийняті Підгородненською міською радою Дніпропетровського району Дніпропетровської області VII скликання під час чергового засідання 56 сесії, що відбулась 17 травня 2019 року» суд вважає за необхідне зазначити наступне.
В порушення наведених норм позивачем не визначено предмет спору, а саме: не зазначені назви, номери, зміст, тощо оскаржуваних у позові рішень.
Посилання позивача на неможливість визначення предмету спору у зв'язку з ненаданням документів на адвокатський запит не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки наданий до матеріалів справи адвокатський запит датований 21.05.2019, тобто датою подання адміністративного позову до суду, що унеможливлює надання запитуваних документів на такий запит. Таким чином, суд зазначає, що позивачем не надано належних доказів, що ним вжито адекватних заходів для з'ясування предмету спору до подання позовної заяви до суду.
При цьому, позивач до матеріалів позову надає витяги з офіційного сайту Підгородненської міської ради http://pidgorodne-mrada.dnipro-rn.dp.gov.ua з метою підтвердження відсутності конкретного переліку рішень, прийнятих відповідачем 17.05.2019 року, посилаючись у заяві про забезпечення позову на відсутність протоколу засідання сесії як на неможливість встановлення повного переліку рішень, прийнятих Підгородненською міською радою на засіданні 17.05.2019 року. Проте, суд зазначає, що станом на день подання позивачем до суду заяви про забезпечення позову та позовної заяви на зазначеному сайті вже оприлюднені рішення Підгородненської міської ради, прийняті на засіданні 17.05.2019 року, які у разі з їх незгодою можуть бути оскаржені.
Відповідно до частини 1 статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Згідно з частиною 1 статті 47 КАС України крім прав та обов'язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п'ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Таким чином, враховуючи наведені норми, позивач не позбавлений можливості змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог.
Крім того у Рішенні Конституційного Суду України від 14 грудня 2011 року №19-рп/2011 зазначено, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (ч. 2 ст. 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб'єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист. Право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення (ст. 55 Конституції України).
Суд зазначає, що позивачем в адміністративному позові не наведено обґрунтувань її порушених прав та законних інтересів.
При цьому, суд звертає увагу позивача, що згідно частини 1 статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Пунктом 4 частини 1 статті 38 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать звернення до суду про визнання незаконними актів органів виконавчої влади, інших органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які обмежують права територіальної громади, а також повноваження органів та посадових осіб місцевого самоврядування.
Відповідно до частини 10 статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.
Згідно частини 2 статті 2 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» депутат районної ради як представник інтересів територіальної громади, виборців свого виборчого округу зобов'язаний виражати і захищати інтереси відповідної територіальної громади та її частини - виборців свого виборчого округу, виконувати їх доручення в межах своїх повноважень, наданих законом, брати активну участь у здійсненні місцевого самоврядування.
За приписами статті 11 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» у виборчому окрузі депутат місцевої ради має право: 1) офіційно представляти виборців свого виборчого округу та інтереси територіальної громади в місцевих органах виконавчої влади, відповідних органах місцевого самоврядування, підприємствах, установах і організаціях незалежно від форми власності з питань, що належать до відання органів місцевого самоврядування відповідного рівня; 2) брати участь з правом дорадчого голосу у засіданнях інших місцевих рад та їх органів, загальних зборах громадян за місцем проживання, засіданнях органів самоорганізації населення, що проводяться в межах території його виборчого округу; 3) порушувати перед органами і організаціями, передбаченими пунктом 1 частини першої цієї статті, та їх посадовими особами, а також керівниками правоохоронних та контролюючих органів питання, що зачіпають інтереси виборців, та вимагати їх вирішення; 4) доступу до засобів масової інформації комунальної форми власності з метою оприлюднення результатів власної депутатської діяльності та інформування про роботу ради в порядку, встановленому відповідною радою; 5) вносити на розгляд органів і організацій, передбачених пунктом 1 частини першої цієї статті, та їх посадових осіб пропозиції з питань, пов'язаних з його депутатськими повноваженнями у виборчому окрузі відповідно до закону, брати участь у їх розгляді.
При здійсненні депутатських повноважень депутат місцевої ради має також право: 1) на депутатське звернення, депутатський запит, депутатське запитання; 2) на невідкладний прийом; 3) вимагати усунення порушень законності і встановлення правового порядку.
Депутат місцевої ради є відповідальним перед виборцями свого виборчого округу і їм підзвітним. У своїй роботі у виборчому окрузі взаємодіє з органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, органами самоорганізації населення, трудовими колективами, об'єднаннями громадян.
Статтею 15 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» передбачено, що депутат місцевої ради як представник інтересів територіальної громади, виборців свого виборчого округу у разі виявлення порушення прав та законних інтересів громадян або інших порушень законності має право вимагати припинення порушень, а в необхідних випадках звернутися до відповідних місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб, а також до правоохоронних і контролюючих органів та їх керівників з вимогою вжити заходів щодо припинення порушень законності.
У разі виявлення порушення законності депутат місцевої ради має право на депутатське звернення до керівників відповідних правоохоронних чи контролюючих органів.
Місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, об'єднання громадян, керівники підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, до яких звернувся депутат місцевої ради, зобов'язані негайно вжити заходів до усунення порушення, а в разі необхідності - до притягнення винних до відповідальності з наступним інформуванням про це депутата місцевої ради.
У разі невжиття відповідних заходів посадові особи місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та керівники правоохоронних і контролюючих органів, до яких звернувся депутат місцевої ради, несуть адміністративну або кримінальну відповідальність, встановлену законом.
З аналізу наведених норм чинного законодавства вбачається, що питання звернення до суду щодо визнання незаконними актів місцевих органів виконавчої влади може бути вирішено на пленарних засіданнях відповідної ради.
Саме відповідні ради, а не окремі депутати, згідно статтею 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» є тими представницькими органами місцевого самоврядування, які представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами, а отже й наділені в силу Закону на звернення до суду з метою захисту порушених прав територіальної громади.
Право захищати інтереси територіальної громади (або її окремих представників) в суді може бути реалізоване шляхом представництва. При цьому, депутат місцевої ради не уповноважений представляти у судах інтереси такої ради, або інтереси утворених нею комісій, або інтереси виборців інакше, ніж поза відносинами представництва.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 07.02.2019 року №144/1883/15-а (провадження №К/9901/1751/18).
Відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позивачу необхідно надати до суду уточнений адміністративний позов з уточненими позовними вимогами та обґрунтуванням порушення прав, свобод чи законних інтересів позивача у відповідності до приписів Кодексу адміністративного судочинства України, а також його копії для направлення відповідачам у справі.
Крім цього, частиною 3 статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
До адміністративного позову позивачем було додано квитанцію від 21.05.2019 року №МР-АВ020383АІА_7641189 про сплату судового збору у розмірі 1 536,80 грн.
Як вже зазначено судом, у своєму адміністративному позові позивач, окрім «законності засідання 56 сесії Підгородненської міської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області VII скликання, що відбулось 17 травня 2019 року», оскаржує «всі рішення, що були прийняті Підгородненською міською радою Дніпропетровського району Дніпропетровської області VII скликання під час чергового засідання 56 сесії, що відбулась 17 травня 2019 року». Проте не визначає конкретного переліку оскаржуваних рішень, що унеможливлює встановлення судом кількості заявлених в адміністративному позову позовних вимог немайнового характеру.
За положеннями частини 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року №3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру, який подано фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з положеннями частини 3 статті 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Абзацом четвертим статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» від 23.11.2018 року № 2629-VIII передбачено, що прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць з 1 січня 2019 року становить 1 921,00 гривня.
Таким чином, за кожну немайнову вимогу, заявлену в адміністративному позові, позивач має сплатити судовий збір у розмірі 768,40 грн. (0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб за вимогу немайнового характеру).
Отже, суд звертає увагу, що позивачеві після уточнення позовних вимог необхідно доплатити судовий збір за кожну заявлену в адміністративному позові немайнову вимогу у розмірі 768,40 грн. за наступними реквізитами: отримувач коштів: УК у Чечелівському районі міста Дніпра, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37989253, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача: 34316206084014, код класифікації доходів бюджету: 22030101, призначення платежу: судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпропетровський окружний адміністративний суд, код ЄДРПОУ(суду) 34824364.
Частинами першою та другою статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
На підставі викладеного суд залишає подану заяву без руху та пропонує позивачу усунути наступні недоліки шляхом надання до суду:
- уточненого адміністративного позову з уточненими позовними вимогами та обґрунтуванням порушення прав, свобод чи законних інтересів позивача у відповідності до приписів Кодексу адміністративного судочинства України, а також його копії для направлення відповідачам у справі;
- документу, що підтверджує сплату судового збору в розмірі та в порядку, передбачених чинним законодавством України, відповідно до уточнених позовних вимог.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Адміністративний позов Депутата Підгородненської міської ради ОСОБА_1 до Підгородненської міської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області про визнання засідання незаконним та визнання протиправними, скасування рішень - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п'яти днів з дня отримання ухвали суду.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно направити на адресу позивача.
Роз'яснити позивачу, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та в самостійному порядку оскарженню не підлягає.
Суддя І.В. Юхно