27 травня 2019 року Справа № 160/4601/19
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Юрков Е.О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Ізюмського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
21 травня 2019 року ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул.Набережна Перемоги, б.26, м.Дніпро, 49094; код ЄДРПОУ 21910427), Ізюмського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області (пр. Незалежності, буд. 2, м.Ізюм, Харківська область, 64309, код ЄДРПОУ 40387920) з вимогами:
- визнати протиправною бездіяльність Ізюмського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області щодо припинення виплати пенсії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо невиплати пенсії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 01.03.2016 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області нарахувати та виплатити пенсію ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за минулий період з 01.03.2016 року по 01.12.2018 року шляхом зарахування коштів на поточний рахунок ОСОБА_1 , відкритий у Публічному акціонерному товаристві «Державний ощадний банк України»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , компенсацію втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати з 01.03.2016 року по 01.12.2018 року, відповідно до Закону України від 19 жовтня 2000 року № 2050-ІІІ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку проведення компенсацій громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 21 лютого 2001 року № 159.
Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю дій Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та Ізюмського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області щодо припинення та невиплати пенсії, що порушує право позивача на отримання належної пенсії.
До поданого позову позивачем заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору, яке обґрунтовано тим, що внаслідок протиправних дій відповідача позивач позбавлений єдиного доходу - пенсії, що унеможливлює сплату судового збору.
Вирішуючи заявлене клопотання, суд виходить із того, що відповідно до частини першої статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
При цьому, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.
У розумінні приписів указаної норми відстрочення або розстрочення сплати судового збору позивачу, звільнення його від сплати може мати місце за наявності виключних обставин та підтвердження їх належними доказами.
Даною статтею передбачено право суду, а не обов'язок щодо відстрочки, розстрочки або звільнення позивача від сплати судового збору.
Судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв'язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв'язку з вирішенням конкретної справи.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя №R (81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду. Разом із тим, ураховуючи положення пункту 1 статті 6 Конвенції та прецедентну практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення від 19 червня 2001 року у справі "Креуз проти Польщі" (Kreuz v. Poland)), сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.
У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
У зв'язку із цим, при здійсненні правосуддя в адміністративних справах суди повинні вирішувати питання, пов'язані з судовими витратами (зокрема, щодо відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати), у чіткій відповідності до статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України, Закону України "Про судовий збір", а також інших нормативно-правових актів України, забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ, з одного боку, та інтересами позивача (заявника) щодо можливості звернення до суду, з другого боку.
З урахуванням наведених норм права єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору, звільнення від сплати судового збору, є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи з податкового органу (центру зайнятості), про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо).
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно із ст.133 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.8 Закону України "Про судовий збір" повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Так, на підтвердження неможливості сплати судового збору, позивач зазначає, що не працює, єдиним джерелом для існування є пенсія. Вказує, що за період з 01.03.2016 року по 01.12.2018 року взагалі не отримувала пенсію, у зв'язку з чим і звернулась до суду, на підтвердження чого додано лист Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 05.03.2019 р. № 1301/Х-09. Інші докази позивачем не надано.
Суд оцінює вказані довідки критично, оскільки виплату пенсії позивачу відновлено з 01.08.2018 року.
Таким чином, позивачем не надано належних та достатніх доказів неможливості сплати судового збору, у зв'язку з чим суд дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання ОСОБА_1 щодо звільнення позивача від сплати судового збору.
Натомість, приймаючи до уваги той факт, що позивач не працює, а єдиним джерелом для існування є пенсія, а за період з 01.03.2016 року по 01.12.2018 року взагалі не отримувала пенсію, суд вважає за доцільне в порядку статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України та статті 8 Закону України "Про судовий збір" відстрочити позивачу сплату судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру в сумі 768,40 грн. - до ухвалення судового рішення у справі № 160/4601/19.
Позовна заява відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161, 171 Кодексу адміністративного судочинства України, підсудна Дніпропетровському окружному адміністративному суду та підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження згідно частини 2 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України.
З матеріалів адміністративного позову порушень строків, передбачених статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України, не вбачається.
Підстав для її повернення або відмови у відкритті провадження у справі не має.
Керуючись статтями 171, 257, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Прийняти позовну заяву до розгляду, та відкрити провадження у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Ізюмського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовити.
Відстрочити позивачу сплату судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру в сумі 768,40 грн. - до ухвалення судового рішення у справі № 160/4601/19.
Призначити справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін з 25 червня 2019 року в приміщенні суду за адресою: 49005, м.Дніпро, вул. Академіка Чекмарьова, 5.
Здійснювати розгляд адміністративної справи одноособово суддею Е.О. Юрковим.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надати до суду завірену належним чином копію пенсійної справи позивача.
Роз'яснити відповідачу його право на подання відзиву на позовну заяву та доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, а також документів, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів позивачу, протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі.
Встановити позивачу строк для подання відповіді на відзив протягом п'яти днів з дня отримання відзиву на позов.
Встановити відповідачу строк для подання заперечень на відповідь на відзив протягом п'яти днів з дня отримання відповіді на відзив.
Повідомити сторін, що відзив на позовну заяву (відзив), відповідь на відзив, заперечення та пояснення повинні відповідати вимогам частин другої-четвертої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України.
Інформацію щодо адміністративної справи учасники даної справи можуть отримати на офіційному порталі судової влади України у мережі Інтернет (веб-адреса сторінки: http://adm.dp.court.gov.ua/sud0470/gromadyanam/csz/).
Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в строки передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України окремо від рішення суду у випадку, передбаченому п.5 ч. 1 статті 294 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя (підпис) Е.О. Юрков