іменем України
Справа № 285/3178/18
провадження у справі № 2/0285/259/19
15 травня 2019 року м. Новоград-Волинський
Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області
в складі головуючої - судді Заполовської Т.Г.,
за секретаря судового засідання Матвіюк Т.М.,
за участі представника позивача ОСОБА_1 , представника відповідача ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Новограді-Волинському
за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про припинення права на частку у майні, що перебуває у спільній частковій власності зі стягненням грошової компенсації,
Позивач у серпні 2018 року звернулась до суду та, уточнивши позовні вимоги, просила припинити право на частку, яка складає 3/8, у однокімнатній квартирі АДРЕСА_1 , що перебуває у спільній власності ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зі стягненням відповідної грошової компенсації у розмірі 108 600 грн. та визнати право власності на вказану частку у квартирі за ОСОБА_2
Свої вимоги мотивувала тим, що вони з відповідачем є співвласниками однокімнатної квартири АДРЕСА_1 . Відповідно до правовстановлюючих документів частка позивача складає 5/8 ідеальних частин, а частка відповідача - 3/8 ідеальні частини. У вказаній квартирі тимчасово проживає відповідач і ухиляється від обов'язку утримання свого майна, яке йому належить. ОСОБА_3 не проводить поточний ремонт помешкання, не сплачує комунальні послуги, заборгованість по яких змушена погашати позивач. Порядок користування спільною квартирою не встановлювався, питання про виділ частки в натурі також не ставився, оскільки однокімнатна квартира є неподільною. Позивач неодноразово ставила питання про сплату відповідачу грошової компенсації, а також не заперечувала, щоб він сплатив їй вартість її частки квартири. У листопаді 2017 року відповідач погодився, щоб позивач сплатила йому вартість частки, провела експертне дослідження для визначення вартості цієї частки, однак відповідач зник і відмовляється вирішити питання мирним шляхом. Позивач просить припинити право власності за відповідачем відповідно до положень ст. 365 ЦК України, зважаючи на те, що частка відповідача є незначною і не може бути виділена у натурі, також ця однокімнатна квартира є неподільною, спільне користування нею є неможливе, та таке припинення не завдасть істотної шкоди ОСОБА_3 , який не має інших членів сім'ї, та зможе за кошти грошової компенсації придбати собі інше житло. З метою захисту своїх прав змушена звернутись до суду.
В судовому засіданні позивач та її представник позовні вимоги підтримали з підстав, зазначених у позовній заяві. Просили задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав. Просив відмовити у задоволенні позову, оскільки припинення права власності за відповідачем завдасть йому істотної шкоди, оскільки останній не має іншого місця проживання.
Заслухавши пояснення учасників судового засідання, дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до наступних висновків.
Позивачу належить 5/8 ідеальних частин (62%) у праві власності на однокімнатну квартиру АДРЕСА_1 згідно договору дарування від 23.09.2009 року та свідоцтва про право власності на спадщину за заповітом від 12.12.2017 року (а.с. 8-13).
Відповідач згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 07.11.2017 року є власником 3/8 ідеальних частин (38%) зазначеної вище квартири (а.с. 14).
18, 29 і 31 серпня 2016 року складені акти, що ОСОБА_3 не відчиняє двері квартири, власником якої є покійний ОСОБА_4 , батько ОСОБА_2 (а.с. 15-17).
Також позивачем надано копії квитанцій про сплату комунальних послуг, де зазначено про наявність заборгованості на такі послуги станом на 2016 рік (а.с. 18-23).
Згідно квитанції від 29.08.2018 року ОСОБА_2 внесла на депозитний рахунок суду 132 493 грн. (а.с. 25).
Відповідно до висновку про вартість майна станом на серпень 2018 року ринкова вартість 3/8 частин однокімнатної квартири АДРЕСА_1 складає 132 493 грн. (а.с. 30).
По справі ухвалою суду була призначена судова будівельно-технічна експертиза, згідно висновку якої № 848/12.18 від 19.12.2018 року встановлено відсутність можливості поділу в натурі між співвласниками відповідно до їх часток у праві власності (3/8 та 5/8) спірної однокімнатної квартири та визначена ринкова вартість станом на грудень 2018 року вартість квартири в цілому у розмірі 289 600 грн. та, відповідно, її 3/8 частини у розмірі 108 600 грн. (а.с. 68-92).
У силу положень статтей 21, 24, 41 Конституції України, статтей 319, 358 ЦК України всі громадяни є рівними у своїх правах, усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення цих прав, у тому числі щодо захисту права спільної часткової власності.
Згідно із статтею 365 ЦК України право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: частка є незначною і не може бути виділена в натурі; річ є неподільною; спільне володіння і користування майном є неможливим; таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї. Суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.
При цьому право власності співвласника на частку в спільному майні може бути припинено, але за умови, що така шкода не буде істотною. Саме ця обставина є визначальною при вирішенні позову про припинення права на частку у спільному майні за вимогою інших співвласників.
Таких висновків дійшов ВС/КЦС у справі № 760/8958/15-ц від 30.05.2018 року.
Аналізуючи фактичні обставини справи у сукупності суд приходить до переконання, що позивачем доведено факт, що спільна однокімнатна квартира є неподільною річчю, спільне володіння та користування майном є неможливим.
Також встановлено, що частка відповідача хоча і не є незначною (38 %), проте не може бути виділена в натурі. Позивачем внесено на депозитний рахунок суду вартість частки відповідача.
Однак у суду відсутні правові підстави стверджувати, що припинення права ОСОБА_3 на частку у спільному майні не завдасть істотної шкоди його інтересам.
Встановлено, що відповідач не має членів сім'ї, які користуються зазначеним нерухомим майном, але позивач є військовослужбовцем, безпосередньо приймає участь у здійсненні заходів із забезпечення національнорї безпеки і оборони в Донецькій та Луганській областях, є учасником бойових дій і не має на праві власності іншого нерухомого майна, ніж частка у спільній квартирі (а.с. 44, 55).
Оскільки вказане житло є єдиним місцем проживання ОСОБА_3 , тому суд приходить до переконання, що припинення за останнім права власності завдасть відповідачу істотної шкоди, позбавить гарантованого Конституцією України права на житло.
Відтак у задоволенні позову слід відмовити у повному обсязі.
Також необхідно повернути позивачу грошову компенсацію вартості частки квартири, внесену нею на депозитний рахунок ДСА України.
Керуючись статтями 4, 10, 12, 76-83, 141, 258-259, 264-265, 268, 354-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про припинення права власності на 3/8 ідеальні частини однокімнатної квартири АДРЕСА_1 - АДРЕСА_2 зі стягненням грошової компенсації та визнання права власності на вказану частку у майні за позивачем - відмовити повністю.
Повернути ОСОБА_2 132 493 (сто тридцять дві тисячі чотириста дев'яносто три) грн., внесених на депозитний рахунок ДСА України в Житомирській області згідно квитанції від 29.08.2018 року.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційний розгляд справи.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом 30-ти днів з дня складення повного судового рішення.
Згідно п.15 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Дата складення повного тексту рішення 24.05.2019 року.
Головуюча Т.Г. Заполовська