копія
26 квітня 2019 року Справа № 160/9329/18
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Олійника В. М.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
10 грудня 20189 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою, із урахуванням уточнення, до Головного управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області, в якій просить:
визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, яка полягає у невиплаті, починаючи з 01.09.2018 року, пенсії за віком ОСОБА_1 ;
зобов'язати Головне Управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області:
поновити нарахування та виплату недоотриманої пенсії за віком ОСОБА_1 , з моменту припинення - 01.09.2018 року та перераховувати (виплачувати) пенсію одразу після проголошення рішення на той же банківський рахунок, на який пенсія перераховувалася до 01.09.2018 року включно;
нараховувати та виплачувати пенсію ОСОБА_1 на загальних підставах, без застосування законодавства в сфері внутрішньо переміщених осіб, негайно після проголошення судового рішення.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що він з 15.06.2008 р. є пенсіонером. З метою уникнення наслідків збройного конфлікту ОСОБА_1 вимушений був покинути своє місце проживання у м. Донецьку та у 2014 році перемістився до м.Курахове Донецької області де став на облік, як внутрішньо переміщена особа. 22.04.2015 р. позивач здійснив зміну реєстрації місця постійного проживання за адресою: АДРЕСА_1 . 01.03.2017 р. ОСОБА_1 у зв'язку із зміною місця фактичного проживання, здійснив зміну реєстрації місця проживання, був знятий з реєстрації за адресою АДРЕСА_1 на нове місце постійного проживання за адресою: АДРЕСА_2 . На підставі особистою заяви позивач був взятий на облік управління Пенсійного фонду в Південному (Баглійському) районі м. Кам'янське. Вказує, що з вересня 2018 року пенсійні виплати не отримав. 26.09.2018 р. ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про відновлення виплати пенсії, на що відповідач листом від 03.10.2018р. за №П15551-18 повідомив, що для поновлення виплати пенсії позивачу необхідно надати довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та її копію. Позивач зазначає, що відповідач припинив виплату пенсії без будь-яких на те правових підстав.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.02.2019 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/9329/18. Призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
08.04.2019 р. представником відповідача подано до канцелярії суду відзив на адміністративний позов (вх.№ 18250/19), в якому відповідач заперечив проти позову та зазначив, що поновити виплату пенсії з 01.09.2018 ОСОБА_3 управління немає підстав, у зв'язку з тим, що ані довідку про взяття на облік як внутрішньо переміщену особу, ані рішення про відмову видачі довідки про взяття на облік як внутрішньо переміщену особу позивачем до управління не надано, а отже обставини, внаслідок яких позивач звернувся із позовом щодо порушення його прав не є наслідком дій з боку управління, тому вимоги позивача до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області є безпідставними.
Дослідивши всі документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, згідно копії пенсійного посвідчення серії НОМЕР_1 з 2008 року є пенсіонером.
З метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту на території Луганської та Донецької областей ОСОБА_1 у 2014 році перемістився до м. Курахове, Мар'їнського району Донецької області, де став на облік як внутрішньо переміщена особа, про що свідчить довідка від 18.11.2014 р. №1443000865 про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції.
У зв'язку зі зміною місця проживання 22.04.2015р. ОСОБА_1 здійснив реєстрацію за адресою: АДРЕСА_1 , у зв'язку з чим довідку про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України від 18.11.2014 р. № 1443000865 було анульовано.
Позивач знявся з реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 та був зареєстрований за новою адресою проживання: АДРЕСА_2 , про що адміністрацією Південного району Кам'янської міської ради 01.03.2017 р. в паспорті позивача серії НОМЕР_2 був здійснений відповідний запис.
У вересні 2018 р. ОСОБА_1 пенсійні виплати не отримав.
26.09.2018р. позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з вимогою про негайне поновлення виплати пенсії.
Листом від 03.10.2018р. за №П15551-18 Кам'янський відділ обслуговування громадян (сервісний центр) управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повідомив позивача, що для поновлення виплати пенсії ОСОБА_1 необхідно надати відповідну заяву та довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.
Вказані обставини стали підставою для звернення до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
В преамбулі Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», зазначено, що цей закон встановлює гарантії дотримання прав, свобод та законних інтересів внутрішньо переміщених осіб.
Згідно частини 1 статті 1 Закону внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
У відповідності до ч. 1 та ч. 3 ст.4 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону. Для отримання довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи така особа звертається із заявою до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад за місцем проживання у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
У відповідності до ч.1 ст. 6 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» оформлення документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, або документів, що посвідчують особу та підтверджують її спеціальний статус, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), за місцем проживання внутрішньо переміщеної особи.
Порядок оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 № 509.
Згідно пунктів 1 та 2 Порядку довідка є документом, який підтверджує факт внутрішнього переміщення і взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. Для отримання довідки повнолітня або неповнолітня внутрішньо переміщена особа звертається особисто, а малолітня дитина, недієздатна особа або особа, дієздатність якої обмежена, - через законного представника із заявою про взяття на облік, форму якої затверджує Мінсоцполітики, до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - уповноважені органи).
З наведеного видно, що визнання особи внутрішньо переміщеною відбувається лише на підставі її заяви. Отже подання такої заяви обумовлено наявністю у особи, що звертається до відповідних органів зацікавленості у визнанні її внутрішньо переміщеною, що передбачає наявність відповідного волевиявлення особи на це.
З матеріалів справи вбачається, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області заявлено ОСОБА_1 , в певній мірі, вимогу стосовно отримання довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, таким чином поставивши позивача в залежність від факту надання такої довідки задля отримання ним пенсійних виплат.
Отже, з наведеного видно, що на момент зупинення відповідачем виплати пенсії ОСОБА_1 , тобто з 01.09.2018р., останній був знятий з обліку в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб, оскільки 01.03.2017р. здійснив реєстрацію свого місця проживання за адресою: АДРЕСА_2 .
Враховуючи положення приведених вище норм законодавства, суд зазначає, що як саме звернення особи, так і внесення її до реєстру внутрішньо перемішених осіб не може бути здійснено за вказівкою органів державної влади, в тому числі і органів пенсійного фонду.
Повноваження Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області визначені Положенням про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженим Постановою правління Пенсійного фонду України 22.12.2014 № 28-2.
Згідно п. 2 Положення Головне управління Фонду у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими нормативно-правовими актами, а також постановами правління Фонду, у тому числі цим Положенням, та наказами Фонду.
Суд зазначає, що ставлячи позивачу умовою для поновлення виплати пенсії постановлення його на облік як внутрішньо переміщеної особи, відповідач вийшов за межі власних повноважень.
Громадяни України та іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні є вільними у виборі місця проживання, що гарантується статтею 33 Конституції України.
Статтею 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання» визначено, що громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, гарантуються свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території, за винятком обмежень, які встановлені законом. Реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.
Отже, починаючи з 22.04.15р. (реєстрація місця проживання позивача за адресою АДРЕСА_1 ), а згодом, 01.03.2017 р. ОСОБА_1 зареєструвався за новою адресою АДРЕСА_2 , що є достатньою підставою для його перебування на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області як отримувача пенсії.
Також ст. 46 Конституції України гарантується право громадян на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Підстави для припинення виплати пенсії, визначені в ст. 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Так, відповідно до частини першої наведеної статті виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; у разі смерті пенсіонера; у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; в інших випадках, передбачених законом.
Відповідачем не надано суду доказів наявності обставин, передбачених ст. 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» для зупинення виплати пенсії ОСОБА_1
Згідно до п.п. 1, 3 ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
На підставі викладеного, суд доходить висновку про те, що бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, яка полягає у невиплаті пенсії за віком ОСОБА_1 з 01.09.2018 року є протиправною, вчиненою не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що передбачений Конституцією та Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Таким чином, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню. підлягають задоволенню.
Згідно вимог пункту першого частини 1 статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України негайно виконуються рішення суду про: присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.
З огляду на викладене є необхідність допустити негайне виконання рішення суду в частині здійснення виплати ОСОБА_1 пенсії відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у межах суми стягнення за один місяць.
Керуючись ст. ст. 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Головного Управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області, яка полягає у невиплаті, починаючи з 01.09.2018 року, пенсії за віком ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне Управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області поновити нарахування та виплату недоотриманої пенсії за віком ОСОБА_1 з моменту припинення - 01.09.2018 року.
Допустити негайне виконання рішення суду в частині здійснення виплати ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у межах суми стягнення за один місяць.
Присудити на користь ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_3 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) судові витрати у розмірі 704,80 грн. (сімсот чотири гривні вісімдесят копійок).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя (підпис) В.М. Олійник
Рішення не набрало законної сили
26 квітня 2019 року.
Суддя В.М. Олійник
З оригіналом згідно.
Суддя В.М. Олійник