іменем України
Справа № 285/498/19
провадження у справі № 2/0285/453/19
20 травня 2019 року м. Новоград-Волинський
Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області
в складі головуючої - судді Заполовської Т.Г.,
за секретаря судового засідання Матвіюк Т.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Новограді-Волинському
за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу
за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів,
У лютому 2019 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив зменшити розмір аліментів, які стягуються з нього за рішенням Новоград-Волинського міськрайонного суду від 12.01.2005 року на користь ОСОБА_2 на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з ј частки на 1/6 частку його доходів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідно віку щомісячно.
В обґрунтування позову зазначає, що за рішенням суду з нього стягуються аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 , 2004 року народження, в розмірі ј частини його доходів. Однак у лютому 2004 році позивач одружився і у шлюбі має ще двох дітей: Єлизавету, 2005 року народження, та ОСОБА_4 , 2008 року народження, на утримання яких на підставі судового наказу від 28.01.2019 року на користь дружини сплачує аліменти у розмірі 1/3 частини його доходів. Тобто, фактично утримується більше половини його заробітної плати на сплату аліментних зобов'язань. Позивач проходить службу у ЗСУ, однак розмір аліментів ставить його у скрутне матеріальне становище, внаслідок чого нараховується і збільшується щомісячно заборгованість зі сплати аліментів. У зв'язку зі збільшенням кількості утриманців, його матеріальний стан погіршився, тому змушений звернутись до суду з позовом про зменшення розміру аліментів.
Сторони в судове засідання не прибули.
Позивач в заяві позовні вимоги підтримав, просив задовольнити у повному обсязі, судове засідання провести без його участі у зв'язку з службовою необхідністю.
Відповідач у заяві також просила судове засідання провести без її присутності. Позовні вимоги не визнала, просила відмовити у їх задоволенні за безпідставністю.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи та давши їм належну оцінку, приходжу до наступних висновків.
Позивач є батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішенням Новоград-Волинського міськрайонного суду № 2-1357 від 12.01.2005 року встановлено батьківство останнього та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі ј частини заробітку. Вказане рішення залишене без змін ухвалою Апеляційного суду Житомирської області від 01.06.2005 року (а.с. 29-31).
Також судовим наказом Охтирського міськрайонного суду Сумської області № 583/4804/18 від 28.01.2019 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_6 аліменти на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та доньки ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/3 частини заробітку, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину до досягнення ними повноліття (а.с. 13).
Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 перебуває у шлюбі з ОСОБА_6 .
У позовній заяві місце проживання відповідач ОСОБА_1 зазначає за адресою: АДРЕСА_1 і таку ж адресу проживання зазначено і стягувача ОСОБА_6 у судовому наказі від 28.01.2019 року (а.с. 1, 13).
Обов'язок батьків щодо утримання своїх дітей є одним з головних конституційних обов'язків і традиційно закріплюється в сімейному законодавстві. Таке утримання є безумовним, оскільки закон не передбачає будь-яких спеціальних умов для виникнення обов'язку батьків з утримання своїх дітей, та не передбачає звільнення батьків від утримання незалежно від того, чи є вони працездатними, та чи є в них кошти, достатні для утримання.
Конвенція ООН про права дитини від 20.11.1989 pоку встановлює принцип загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини, яка має право на рівень життя, необхідний для її фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку.
Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини, вони зобов'язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття (ст.ст. 141, 180 СК України).
Відповідно до ч. 1 ст.192 Сімейного кодексу України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Положеннями ст. 182 СК України визначено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини та обмежено мінімальний розмір аліментів та встановлено, що їх розмір на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Також законами України встановлено обмеження щодо максимального розміру відрахувань із заробітної плати, так, зокрема, положеннями ст. 128 КЗпП України, ст. 70 ЗУ «Про виконавче провадження» встановлено, що при відрахуванні заробітної плати за кількома виконавчими документами за працівником у всякому разі повинно бути збережено п'ятдесят відсотків заробітку.
Зазначено, що вказані обмеження не поширюються на відрахування із заробітної плати при стягненні аліментів на неповнолітніх дітей. У цих випадках розмір відрахувань із заробітної плати не може перевищувати сімдесят відсотків.
Дослідивши докази в сукупності, суд вважає, у позивача не змінився матеріальний стан, оскільки він продовжує проходити військову службу у військовій частині НОМЕР_1 в м. Охтирка, користується пільгами як учасник бойових дій, у нього не збільшилась кількість утриманців, оскільки у другому шлюбі донька народилася ще 2005 року, а син 2008 року.
Оскільки позивачем не доведено існування обставин, що визначені ст. 192 СК України як підстави для зміни розміру аліментів та розмір відрахувань по аліментних зобов'язаннях на утримання неповнолітніх дітей не перевищує 70 відсотків його заробітної плати, тому суд приходить до переконання про безпідставність позовних вимог.
Відтак у задоволенні позову слід відмовити у повному обсязі.
Керуючись статтями 4, 12, 13, 19, 76-81, 141, 259, 263-265, 354-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів на утримання доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - відмовити повністю.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційний розгляд справи.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом 30-ти днів з дня складення повного судового рішення.
Згідно п.15 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Дата складення повного тексту рішення 24.05.2019 року.
Головуюча Т.Г. Заполовська