22 травня 2019 року ЛуцькСправа № 140/768/19
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Андрусенко О. О.,
при секретарі судового засідання Масюк Г. С.,
за участю представника позивача Ємчика Р. І.,
представника відповідача Ярошика Т. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦЕНТУРІОН-ДІСТРІБЮШИН" до Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Товариство з обмеженою відповідальністю "ЦЕНТУРІОН-ДІСТРІБЮШИН" (надалі - ТзОВ "ЦЕНТУРІОН-ДІСТРІБЮШИН", товариство, підприємство, позивач) звернулося з позовом до Головного управління ДФС у Волинській області (надалі - ГУ ДФС у Волинській області, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 10 грудня 2018 року № 0015101405 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 107289,06 грн. на підставі статті 20 Закону України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (надалі - Закон №265/95-ВР) за реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку.
В обґрунтування позову позивач вказав, що спірне рішення прийняте на підставі акта фактичної перевірки від 26 листопада 2018 року № 0283/14/29/14/41048714, проведеної інспекторами Головного управління ДФС у Миколаївській області на автозаправній станції (АЗС) з магазином (м. Миколаїв, Одеське шосе, 116), де здійснює діяльність товариство. За висновком акта перевірки у господарській одиниці не ведеться у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснюється продаж товарів, які не відображені в такому обліку, що є порушенням пункту 12 статті 3 Закону №265/95-ВР.
Позивач не погоджується із вказаними податковим повідомленням-рішенням. Зазначив, що в порядку, встановленому Інструкцією про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженою наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Міністерства економіки України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики України від 20 травня 2008 року №281/171/578/155, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02 вересня 2008 року за №805/15496 (надалі - Інструкція №281/171/578/155), товариство здійснює оперативне кількісне контролювання паливно-мастильних матеріалів, результати якого використовуються для ведення обліку, звіряння кількості отриманих і відпущених нафтопродуктів. Після завершення зміни оператором АЗС складається змінний звіт АЗС за формою №17-НП у двох примірниках, з яких один з доданими товарно-транспортними накладними на відпуск нафтопродуктів (ТТН) здається до бухгалтерської служби, а другий - залишається на АЗС. Бухгалтерія товариства перевіряє та приймає змінні звіти з доданими до них первинними документами (ТТН, талони, відомості, супровідні відомості за інкасацією коштів та ін.), перевіряють правильність перенесення показників лічильників паливороздавальних колонок (ПРК) з попередньої зміни, звіти про обсяг реалізації і форми оплати за РРО, визначення фактичних залишків нафтопродуктів у резервуарах АЗС за результатами вимірювання, відображених у формі №17-НП, та надходження готівки. Зауважує, примірники змінного звіту форми №17-НП з доданими до них ТТН надавалися для перевірки.
Робота АЗС з магазином є автоматичною, оскільки використовується реєстратор розрахункових операцій (РРО). Облік реалізації нафтопродуктів ведеться через зареєстрований, опломбований у встановленому порядку та переведений до фіскального режиму роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів. Z-звіти містять відомості про фактичні залишки пального у літрах за кожним найменуванням у кожному розхідному резервуарі, внесення яких передбачено у змінний звіт АЗС форми №17-НП. РРО здійснює точний та повний контроль за залишками товарних запасів за місцем їх реалізації.
Водночас, зазначені в акті перевірки результати вимірювання рівня нафтопродуктів були здійснені відповідачем з порушенням вимог Інструкції, оскільки в акті не зазначено інформації щодо методів, способів та обладнання, за допомогою яких здійснювалося зняття фактичних залишків паливно-мастильних матеріалів, тому, на думку позивача, інформація щодо фактичної кількості залишків не може вважатися достовірною. З наведених підстав висновки про порушення товариством порядку ведення обліку товарних запасів у встановленому порядку не є доведеним. Також позивач зазначає, що відповідно до вимог статті 20 Закону №265/95-ВР фінансова санкція може бути застосована саме за реалізацію товариством товару, який не обліковано у встановленому порядку, водночас актом перевірки факту реалізації товару, вказаного у додатку № 4 до акту не встановлено, а отже застосування до підприємства фінансових санкцій за статтею 20 Закону №265/95-ВР є безпідставним.
З наведених підстав позивач просив позов задовольнити.
Ухвалою від 25 березня 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі, судовий розгляд справи постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з без повідомлення сторін.
Ухвалою суду від 08.04.2019 року у справі було призначено судове засідання на 16.04.2019 року, в якому було оголошено перерву до 22.05.2019 року у зв'язку з необхідністю подання доказів.
Відповідач у відзиві на позов його вимоги заперечує. В обґрунтування своєї позиції вказав, що ГУ ДФС у Миколаївській області проведено фактичну перевірку за місцем провадження діяльності ТзОВ "ЦЕНТУРІОН-ДІСТРІБЮШИН" та розташування його господарського об'єкта - АЗС з магазином (м. Миколаїв, Одеське шосе, 116). Так під час перевірки 19 листопада 2018 року у присутності начальника АЗС Кошурко М. Т. метроштоком здійснено вимірювання паливно-мастильних матеріалів в резервуарах та знято фактичні залишки. При цьому було враховано показники фактичних залишків з вимірювальною таблицею паливно-мастильних матеріалів резервуарів. За результатами перевірки встановлено надлишок паливно-мастильних матеріалів, незабезпечення ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації: в реалізації знаходяться товари, які не обліковані у встановленому законом порядку на загальну суму 53644,53 грн., що є порушенням пункту 12 статті 3 Закону №265/95-ВР.
Відповідач вважає, що приймаючи податкове повідомлення-рішення, яке є предметом даного позову, ним об'єктивно встановлені обставини та оскільки було встановлено невиконання позивачем обов'язку вести облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації у встановленому порядку, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, то застосування фінансових санкцій за реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, у розмірі подвійної їх вартості відповідає статті 20 Закону №265/95-ВР. Відтак, з наведених підстав відповідач просив у задоволенні позову відмовити.
У судовому засіданні представник позивача позов підтримав з підстав, викладених у позовній заяві; позовні вимоги просив задовольнити. У судовому засіданні представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог із підстав, викладених у відзиві на позов.
Суд, заслухавши усні пояснення представників сторін (вступне слово), дослідивши доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, та письмові докази, встановив такі обставини.
19 листопада 2018 року працівниками ГУ ДФС у Миколаївській області на підставі направлень від 19 листопада 2018 року було розпочато фактичну перевірку господарської одиниці - АЗС з магазином, що розташована за адресою: м. Миколаїв , Одеське шосе , 116 , суб'єкта господарської діяльності ТзОВ "ЦЕНТУРІОН-ДІСТРІБЮШИН". За результатами перевірки складено акт від 26 листопада 2018 року № 0283/14/29/14/41048714 (а. с. 8-12, надалі - акт перевірки).
Як зазначається в акті перевірки 19 листопада 2018 року здійснено вимірювання паливно-мастильних матеріалів та знято фактичні залишки на АЗС. При знятті залишків паливно-мастильних матеріалів було враховано показники фактичних залишків з вимірювальною таблицею ПММ резервуарів.
Зазначені вище розрахунки відображені у відомості про результати перевірки щодо повноти оприбуткування, реалізації та фактичних залишків запасів (товарно-матеріальних цінностей) станом на 19 листопада 2018 року в розрізі найменувань паливно-мастильних матеріалів (а. с. 12). Різниця між документально-підтвердженими залишками та фактичними залишками становить 56 л бензину А95 на суму 1875,44грн., 3 л дизельного палива на суму 103,47 грн. та 3079 л газу скрапленого «LPG Mustang» на суму 51665,62 грн., тобто, виявлено надлишок на суму 53644,53 грн.
В акті перевірки зроблено висновок, що за місцем реалізації не обліковано в установленому порядку паливно-мастильних матеріалів на суму 53644,53 грн., тобто, в порушення пункту 12 статті 3 Закону № 265/95-ВР не ведеться у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснюється продаж товарів, які не відображено в такому обліку.
На підставі акта перевірки 10 грудня 2018 року ГУ ДФС у Волинській області прийняло податкове повідомлення-рішення № 0015101405 (а. с. 7) про застосування до позивача на підставі статті 20 Закону №265/95-ВР штрафних (фінансових) санкцій у сумі 107289,06 грн., тобто у подвійному розмірі товарних запасів, щодо яких встановлено надлишок на суму 53644,53 грн.
Позивач не погоджується із таким рішенням, що стало підставою для його звернення із даним позовом до суду.
Так пунктом 12 статті 3 Закону №265/95-ВР передбачено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку.
Відповідальність за невиконання цього обов'язку встановлена статтею 20 Закону №265/95-ВР, якою закріплено, що до суб'єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість.
Таким чином, вказана норма передбачає відповідальність саме за реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку.
Перевіряючи правильність оцінки відповідачем обставин, за якими він визначив склад правопорушення, передбаченого пунктом 12 статті 3 Закону №265/95-ВР, та наявність підстав для застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 20 цього Закону, судом взято до уваги, що єдиний порядок організації та виконання робіт, пов'язаних з прийманням, транспортуванням, зберіганням, відпуском та обліком нафтопродуктів (усіх типів, марок і видів (залежно від масової частки сірки) визначено Інструкцією №281/171/578/155. Вимоги цієї Інструкції є обов'язковими для всіх суб'єктів господарювання (підприємств, установ, організацій та фізичних осіб - підприємців), що займаються хоча б одним з таких видів економічної діяльності, як закупівля, транспортування, зберігання і реалізація нафти і нафтопродуктів на території України (далі - підприємства).
Порядок приймання і відпуску нафтопродуктів на АЗС визначений у пункті 10 Інструкції №281/171/578/155. Відповідно до підпунктів 10.2.1, 10.2.10 пункту 10.2 цієї Інструкції приймання нафтопродуктів, що надійшли автомобільним транспортом від постачальників, здійснюється працівниками АЗС за марками та видами (дизельне паливо залежно від масової частки сірки) за даними ТТН у разі наявності паспорта якості та копії сертифіката відповідності. На підставі ТТН та акта приймання (у разі його наявності) оператор АЗС має оприбуткувати прийнятий нафтопродукт за марками та видами (дизельне паливо залежно від масової частки сірки), тобто зробити необхідні записи в журналі обліку надходження нафтопродуктів на АЗС за формою №13-НП. Дані про оприбутковані нафтопродукти заносяться до змінного звіту АЗС за формою №17-НП (додаток 14).
За умовами підпункту 10.3.1.3 пункту 10.3 Інструкції №281/171/578/155 облік реалізації нафтопродуктів ведеться через зареєстрований, опломбований у встановленому порядку та переведений до фіскального режиму роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій кожною АЗС, яка здійснює розрахунки із споживачами готівкою. Відпуск нафтопродуктів за готівку відображається у Змінному звіті АЗС за формою N 17-НП.
Відповідно до пункту 10 постанови Кабінету Міністрів України від 20 грудня 1997 року №1442 "Про затвердження Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами" розрахунки за продані нафтопродукти здійснюються готівкою та/або у безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, талонів, відомостей на відпуск нафтопродуктів тощо) в установленому законодавством порядку.
Тобто, законодавством визначено можливість розрахунку за придбані у роздріб нафтопродукти як у готівковій формі, так і з використанням відомостей на відпуск, талонів, платіжних карток, смарт-карток (паливних карток).
Як визначено підпунктами 10.3.1.1, 10.3.2.1, 10.3.3.2, 10.3.4.2 пункту 10.2 Інструкції №281/171/578/155 розрахунки під час відпуску нафтопродукту власникам автотранспорту за готівку здійснюються на АЗС з використанням РРО, які відповідають технічним вимогам до їх застосування та внесені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій згідно з Положенням про Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 серпня 2002 року №1315.
Відпуск нафтопродуктів за безготівковим розрахунком за відомостями здійснюється АЗС на підставі договорів, укладених між підприємством та споживачем. Відпуск нафтопродуктів відображається у відомості на відпуск нафтопродуктів за формою №16-НП (додаток 16).
Заправлення за талонами та відпуск нафтопродуктів за платіжними картками відображається у змінному звіті АЗС за формою №17-НП.
Згідно з пунктом 10.4 Інструкції №281/171/578/155 на АЗС здійснюється оперативне кількісне контролювання, результати якого використовуються для ведення обліку, звіряння кількості отриманих і відпущених нафтопродуктів. Кількісний облік нафтопродуктів на АЗС здійснюється за формою змінного звіту АЗС №17-НП. Під час приймання-передавання зміни оператори АЗС: визначають залишки нафтопродуктів на кінець зміни з урахуванням залишків на початок зміни (цей залишок переноситься з графи "обліковий залишок попередньої зміни"), надходження нафтопродуктів за зміну, які підтверджено відповідними документами, та кількості відпущених за зміну нафтопродуктів за сумарними показниками лічильників усіх ПРК, ОРК (обліковий залишок); вимірюють загальний рівень нафтопродуктів і рівень підтоварної води в кожному резервуарі та за результатами вимірювань визначають об'єм нафтопродуктів (фактичний залишок); роздруковують на РРО фіскальний звітний чек і визначають обсяг виконаних розрахункових операцій, що заносяться до фіскальної пам'яті; передають залишок готівки; перевіряють наявність та фіксацію у місцях, передбачених експлуатаційним документом, свинцевих пломб з відбитком повірочного тавра та відповідність відбитку цих тавр у формулярах на ПРК, ОРК.
У разі встановлення розбіжності фактичної і облікової кількості нафтопродуктів у резервуарі в границях відносної похибки методу вимірювання маси згідно з ГОСТ 26976 зміна передається і приймається за обліковим залишком нафтопродукту. Перевищення фактичного залишку на кінець зміни над обліковим залишком на кінець зміни понад допустиме граничне відхилення фіксується у змінному звіті. У разі перевищення розбіжності фактичної і облікової кількості нафтопродуктів у резервуарі понад зазначених норм керівництво повинно вжити заходів щодо проведення позачергової інвентаризації. До встановлення обставин перевищення фактичного залишку на кінець зміни над обліковим залишком на кінець зміни понад допустиме граничне відхилення обліковий залишок не корегується.
Після завершення зміни оператором АЗС складається змінний звіт АЗС за формою №7-НП у двох примірниках, з яких один з доданими ТТН здається до бухгалтерської служби, а другий - залишається на АЗС.
Після оприбуткування нафтопродуктів, дані лічильника сумарного обліку паливно-роздавальних колонок, система керування паливно-роздавальними колонками та реєстратори розрахункових операцій діють як одне ціле та не повинні мати розбіжностей даних більш ніж на 0,1 %. Як наслідок, дані про оприбутковане за даними бухгалтерського обліку пальне повинні відповідати даним реєстратора розрахункових операцій, який є носієм доказової інформації про обіг пального на АЗС.
Фактичні залишки нафтопродуктів на АЗС мають відповідати обліковим залишкам надходження нафтопродуктів за певний проміжок часу, що підтверджені відповідними документами (ТТН), змінного звіту АЗС за формою №17-НП, за вирахуванням кількості відпущених нафтопродуктів за сумарними показниками лічильників паливно-роздавальних колонок. Обсяг реалізації нафтопродуктів, що фіксується лічильником сумарного обліку паливно-роздавальних колонок за певний проміжок часу, має збігатися з обсягом реалізації, відображеним у звітних документах касових апаратів за всіма формами оплати за цей самий проміжок часу.
Така ж позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12 червня 2018 року у справі №826/18483/13-а.
У судовому засіданні з пояснень представників сторін встановлено, що при здійсненні перевірки виявлено різницю залишків паливно-мастильних матеріалів за документами та їх фактичними залишками в резервуарах, виміряних метроштоком.
Способом перевірки наявності неоприбуткованих нафтопродуктів є співставлення даних обліку звітів АЗС за формою №16-НП, №17-НП та даних РРО з фактичними вимірюваннями залишків пального в резервуарах, тобто визначення різниці між кількістю нафтопродуктів, які надійшли на АЗС та кількістю реалізованих нафтопродуктів. Якщо різниця показників у документах є меншою, ніж кількість фактично наявного в резервуарах пального, то має місце реалізація товарів, які не обліковані у встановленому порядку.
Згідно з пунктом 14.3 Інструкції №281/171/578/155 облік нафти і нафтопродуктів у фізичних величинах (за об'ємом, масою) ведеться безпосередньо матеріально відповідальними особами, а бухгалтерська служба підприємства здійснює їх кількісно-грошовий облік.
Вимірювання рівня нафтопродуктів у резервуарах на АЗС має здійснюватись методами та з дотриманням всіх передбачених вимог щодо здійснення таких замірів, що визначені Інструкцією №281/171/578/155, яка є спеціальним нормативним актом, що встановлює єдиний порядок організації та виконання робіт, пов'язаних з прийманням, транспортуванням, зберіганням, відпуском та обліком товарної нафти і нафтопродуктів та є обов'язковою для всіх суб'єктів господарювання, що займаються хоча б одним з таких видів економічної діяльності, як закупівля, транспортування, зберігання і реалізація нафти і нафтопродуктів на території України.
Підпунктом 4.2.1 пункту 4.2 Інструкції №281/171/578/155 встановлено, що облік нафти і нафтопродуктів на нафто- та газопереробних заводах, підприємствах із забезпечення нафтопродуктами, підприємствах нафтопровідного і нафтопродуктопровідного транспорту, наливних пунктах ведеться в одиницях маси, а на АЗС - одиницях об'єму. Для визначення маси та об'єму нафти і нафтопродуктів можуть використовуватися об'ємно-масовий статичний, об'ємно-масовий динамічний, прямий масовий (статичне зважування та зважування під час руху) і об'ємний методи вимірювань відповідно до вимог ГОСТ 26976.
Згідно з підпунктами 4.2.2, 4.2.5 пункту 4.2 Інструкції №281/171/578/155 об'ємно-масовим статичним методом визначається маса нафти і нафтопродукту за їх об'ємом, густиною та температурою. Об'єм нафти і нафтопродуктів визначається за допомогою градуйованих резервуарів та засобів вимірювань рівня нафти і нафтопродуктів у резервуарах, залізничних цистернах, танках суден або за повною місткістю мір (автоцистернах, причепах-цистернах, напівпричепах-цистернах).
Об'ємним методом вимірюється лише об'єм нафтопродукту. Для вимірювань об'єму нафтопродуктів на АЗС використовуються паливороздавальні колонки (ПРК) і оливороздавальні колонки (ОРК), що мають відлікові пристрої для індикації ціни, об'єму та вартості виданої дози.
Під час реалізації споживачам світлих нафтопродуктів та олив споживачам на АЗС мають застосовуватись лише паливороздавальні колонки з допустимою відносною похибкою в умовах експлуатації в усьому діапазоні температур не гіршою, ніж ± 0,5% та оливороздавальні колонки з допустимою основною відносною похибкою не гіршою, ніж ± 1,0% з реєстраторами розрахункових операцій відповідно до вимог Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".
Об'єм нафтопродукту під час його відпуску власникам автомобільного транспорту вимірюється у режимах дистанційного і місцевого керування ПРК і ОРК. Для дистанційного керування ПРК і ОРК мають використовуватись технічні засоби, що належать до складу спеціалізованих електронних контрольно-касових апаратів, унесених до Державного реєстру електронних контрольно-касових апаратів і комп'ютерних систем України для сфери застосування на АЗС. Зазначені засоби мають відповідати технічним вимогам до спеціалізованих електронних контрольно-касових апаратів для сфери застосування на АЗС та забезпечувати реєстрацію грошових коштів і надання розрахункових документів у єдиному технологічному циклі з відпусканням нафтопродуктів. Місцеве керування ПРК і ОРК має передбачати можливість функціонування з РРО.
Обсяг реалізації нафтопродукту, що фіксується лічильником сумарного обліку ПРК і ОРК за певний проміжок часу, має збігатися з обсягом реалізації, відображеним у звітних документах касового апарата за всіма формами оплати за цей самий проміжок часу. При цьому розбіжність за добу між показами лічильника сумарного обліку і даними звітних документів касового апарата не повинна перевищувати 0,1% від об'єму відпущених пального або олив. Сумарний об'єм нафтопродуктів, відпущених через ПРК та ОРК, не може використовуватись для обліку маси нафтопродуктів.
Відповідно до підпункту 4.3.2 пункту 4.3 Інструкції №281/171/578/155 рівень нафти, нафтопродукту та підтоварної води або льоду в резервуарах має вимірюватись металевими рулетками з вантажем, метроштоками, стаціонарними рівнемірами або іншими засобами вимірювання, допущеними до застосування Держспоживстандартом України. Границі допустимої похибки вимірювання рівня світлих нафтопродуктів та підтоварної води не повинні перевищувати ± 2 мм, нафти та газового конденсату - ± 4 мм, мазуту - ± 5 мм, інших нафтопродуктів - ± 2 мм. Перед кожним вимірюванням рівня нафти і нафтопродукту у вертикальних і горизонтальних резервуарах здійснюється перевірка базової висоти згідно з підпунктом 4.3.2.6 цієї Інструкції. Після завершення приймання нафти і нафтопродуктів вимірювання здійснюється при закритих вхідних і вихідних засувках після 30-хвилинного відстоювання в горизонтальних резервуарах і годинного - у вертикальних резервуарах. У разі вимірювання рівня нафтопродуктів у горизонтальних циліндричних резервуарах нижній кінець метроштока чи вантажу рулетки має потрапляти на нижню твірну резервуара. Вимірювання рівня нафти або нафтопродукту здійснюються двічі. У разі виявлення розбіжностей між результатами двох вимірювань понад допустиму похибку (± 2 мм) вимірювання необхідно повторювати доти, доки різниця між результатами трьох поспіль проведених вимірювань не буде в границях допустимої похибки вимірювання. При цьому за результат вимірювань береться середнє арифметичне значення результатів трьох найближчих вимірювань.
Системний аналіз наведених обставин справи в контексті наведених норм права дає підстави погодитися з доводами позивача, що вимірювання рівня нафтопродуктів у резервуарах на АЗС були здійснені відповідачем з порушенням вимог Інструкції № 281/171/578/155, оскільки в акті перевірки та додатку до нього (відомості про результати перевірки щодо повноти оприбуткування, реалізації та фактичних залишків запасів станом на 19 листопада 2018 року) не зазначено інформації щодо методів, способів, за допомогою яких здійснювалось зняття фактичних залишків паливно-мастильних матеріалів, як того вимагає вказана Інструкція, а тому її результати не можуть вважатися достовірними, а відповідно і твердження відповідача про те, що позивач реалізовував паливно-мастильні матеріали, які не є облікованими у встановленому законом порядку, не є доведеним.
Такі ж висновки викладені у постановах Верховного Суду від 12 червня 2018 року у справі № 826/18483/13-а та від 12 грудня 2018 року у справі № 819/1026/13-а.
Також судом враховано, що з наявного у справі Z-звіту № 0082 від 19.11.2018 року (розділ «Резервуари») вбачається, що станом на 17 годину 38 хвилин надходження газу скрапленого «LPG Mustang» становило 0 літрів, залишок - 4741 л. Разом з тим, згідно службового документу № 7833 від 19.11.2018 року, роздрукованого з реєстратора розрахункових операцій, вбачається, що станом на 19 годину 33 хвилини було оприбутковано 3000 літрів газу скрапленого. Також за даними Z-звіту № 0083 від 19.11.2018 року (розділ «Резервуари») станом на 23 годину 48 хвилин зафіксовано надходження газу скрапленого «LPG Mustang» у кількості 3000 л. На думку суду вказані документи свідчать про дотримання позивачем обов'язку щодо обліку газу скрапленого в день його надходження.
Також судом враховано, що положення статті 20 Закону №265/95-ВР передбачають застосування фінансової санкції у разі реалізації необлікованих товарів. Однак, у акті перевірки не відображено факт реалізації нафтопродуктів - 56 л бензину А95 на суму 1875,44грн., 3 л дизельного палива на суму 103,47 грн. та 3079 л газу скрапленого «LPG Mustang» на суму 51665,62 грн., які, на думку відповідача не були належним чином обліковані. Не надано доказів реалізації вказаного товару і при розгляді справи судом. Оскільки фінансова санкція застосовується виключно за умови реалізації необлікованих товарів, то її застосування у даному випадку є неправомірним. Такої ж позиції притримується Верховний Суд у постанові від 5 березня 2019 року у справі № 806/2402/16.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Оскільки під час розгляду справи було встановлено порушення відповідачем вимог Інструкції № 281/171/578/155 при здійсненні замірів нафтопродуктів, достовірних доказів на підтвердження фактів, викладених в акті перевірки відповідачем не надано, факт реалізації необлікованого, на думку фіскального органу, товару не підтверджено належними доказами, суд дійшов переконання, що підстави для застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій у зв'язку із реалізацією товарів, які не обліковані у встановленому порядку, відсутні. Відтак, податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Волинській області від 10 грудня 2018 року № 0015101405 є протиправним та підлягає скасуванню.
Відповідно до вимог статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивач при зверненні до суду з даним позовом сплатив судовий збір у сумі 1921,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 18 березня 2019 року № 7431 (а. с. 2), випискою від 21 лютого 2019 року про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України (а. с. 26).
Оскільки суд задовольняє позов повністю, то за правилами частини першої статті 139 КАС України на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача як суб'єкта владних повноважень необхідно стягнути документально підтверджені судові витрати у сумі 1921,00 грн.
Керуючись статтями 243 ч. 3, 245, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Волинській області від 10 грудня 2018 року № 0015101405.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦЕНТУРІОН-ДІСТРІБЮШИН" (43010, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Кременецька, будинок 38, код ЄДРПОУ 41048714) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, 4, код ЄДРПОУ 39400859) судовий збір у розмірі 1 921,00 грн. (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна грн. 00 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий-суддя О. О. Андрусенко
Повний текст судового рішення складено 27.05.2019 року.