20 травня 2019 року Справа №160/1887/19
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіПрудника С.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
26 лютого 2019 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з вимогами:
- визнати протиправними та скасувати рішення про відмову у поновленні пенсії позивачу від 31.08.2018 року та визнати бездіяльність відповідача, щодо не поновлення пенсії - протиправною та зобов'язати вчинити певні дії;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести поновлення та виплату пенсії за вислугою років ОСОБА_1 07.10.2009 року з її одночасним перерахунком, відповідно до норм Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з проведенням індексації і компенсацією втрати частини доходів.
Одночасно із позовною заявою, ОСОБА_1 надано до суду клопотання (від 26.02.2019р. вх. № 10247/19) про поновлення строку звернення до суду.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.03.2019р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Розгляд справи розпочато з 18.03.2019р.
В період з 02.05.2019 року по 03.05.2019 року суддя Прудник С.В. перебував у щорічній відпустці, в період з 06.05.2019 року по 08.05.2019 року та в період з 10.05.2019 року по 11.05.2019 року надані дні відпочинку за раніше відпрацьовані дні, та також в період з 13.05.2019 року по 17.05.2019 року перебував на лікарняному.
В обґрунтування заявленого клопотання про поновлення строку звернення до суду зазначено, що позивач був введений органами Пенсійного фонду України в оману і лише 17.06.2018р. дізнався у адвоката, що він має право на пенсію, перебуваючи на постійному місці проживання в іншій країні. З дня набрання чинності Рішення Конституційного Суду України № 25-рп/2009 щодо неконституційності положень п.2 ч.1 ст. 49, другого речення ст.51 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» виникли підстави для поновлення конституційного права особи на виплату пенсії. Вказує, що із заявою про поновлення виплати пенсії ОСОБА_1 звернувся до відповідача 17.08.2018р., відповідь про відмову в поновленні пенсійних виплат позивач отримав 14.09.2018р. Окрім всього вказує, що оскільки рішення Конституційного суду прийнято 07.10.2009р., то й право позивача у поновленні йому пенсійних виплат виникає з 07.10.2009.
Вирішуючи клопотання про поновлення строку звернення до суду, суд виходить з наступного.
Частиною 1. ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч.2 ст. 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Як встановлено судом, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є громадянином України, що підтверджується копією закордонного паспорту громадянина України НОМЕР_1 .
По досягненню пенсійного віку та наявності необхідного страхового стажу позивачу була призначена пенсія за вислугою років.
З 02.12.2001р. ОСОБА_1 виїхав з України до Ізраїлю на постійне місце проживання, де був прийнятий на консульський облік в консульському відділі посольства України в Державі Ізраїль.
Починаючи з 2002 року та станом на сьогоднішній день ОСОБА_1 пенсійні виплати не отримує.
Як вказує позивач, порушення його права в частині невиплати пенсії триває з 07.10.2009р., тобто з моменту прийняття Конституційним судом України рішення № 25-рп/2009 щодо неконституційності положень п.2 ч.1 ст. 49, другого речення ст.51 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Однак, із заявою про поновлення виплати пенсії ОСОБА_1 звернувся до Пенсійного органу лише 17.08.2018р., тобто через, майже, 8 років з моменту виникнення в нього права на отримання пенсійного забезпечення.
Суд звертає увагу на те, що наявність обов'язку у відповідача поновити виплату пенсії ОСОБА_1 не позбавляє особу необхідності вживати заходів щодо захисту свого права, якщо воно порушується.
Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Аналогічної правової позиції щодо строків звернення до суду дотримується Верховний Суд в постанові від 31.07.2018р. у справі №757/42126/15-а (провадження №К/9901/45142/18), в постанові від 22 листопада 2018 року у справі №483/1359/16-а (адміністративне провадження №К/9901/20307/18).
Відповідно до ч. 3. ст. 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Отже, даний спір повинен розглядатися у межах звернення ОСОБА_1 з позовом до адміністративного суду, тобто в межах шестимісячного строку, а саме з 26.08.2018р. по 26.02.2019р. Підстав для поновлення строку звернення до суду, які б можна було вважати поважними, позивачем не наведено, тому суд вважає клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.
З огляду на наведене, з урахуванням часу звернення ОСОБА_1 з позовом до суду (26.02.2019р.), позовні вимоги в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести поновлення та виплату пенсії за вислугою років ОСОБА_1 у період з 07.10.2009 року по 25.08.2018р. включно підлягають залишенню без розгляду.
Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Керуючись ст. ст. 122, 123, 248, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України суд,-
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду - відмовити.
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії в частині позовних вимог щодо зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести поновлення та виплату пенсії за вислугою років ОСОБА_1 у період з 07.10.2009 року по 25.08.2018р. включно залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена у строки встановлені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С. В. Прудник