Справа № 278/828/19
23 травня 2019 року м. Житомир
Суддя Житомирського районного суду Житомирської област Зубчук І. В., розглянувши за правилами спрощеного провадження без виклику сторін справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -
Позивач звернулася до суду з позовною заявою, в якій зазначив, що є власником житлового будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , в якому зареєстрований відповідач, який більше десяти років у вказаному будинку не проживає, що перешкоджає користуватися та розпоряджатися будинком.
У зв'язку з наведеним позивач просить визнати відповідача таким, що втратив право користування житловим будинком, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
10 квітня 2019 року судом було постановлено ухвалу про прийняття позовної заяви до розгляду та про відкриття спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Розгляд справи здійснюється без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає вимогам частини 2 статті 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК).
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до положень ст.ст. 55, 124 Конституції України, ст. 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) та ст. 4 ЦПК кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (ч. 1 ст. 316 ЦК).
Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (ч. 1 ст. 317 ЦК).
Частиною 1 ст. 391 ЦК передбачає право власника вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Отже, право вимагати усунення перешкод у здійсненні права користування та розпоряджання своїм майном, у тому числі шляхом визнання осіб такими, що втратили право користування житловими приміщеннями, мають виключно власники майна.
Таким чином, одними з обставин, які необхідно з'ясувати під час розгляду даної категорії справ, є те, чи дійсно особа, яка звернулася до суду є власником житлового приміщення, та чи дійсно відповідач зареєстрований у такому житловому приміщенні.
Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78 ЦПК).
Позивачем всупереч наведеним нормам не надано суду належних доказів на підтвердження того, що він є власником житлового приміщення, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Суд звертає увагу, що наявна у матеріалах справи довідка Глибочицької сільської ради Житомирського району Житомирської області від 15 березня 2019 року № 806 про те, що згідно з погосподарською книгою житловий будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , обліковується за позивачем (а.с. 9), під час розгляду питання стосовно визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, не може бути визнана правовстановлюючим документом на вказане майно.
Крім того, суд зазначає про відхилення довідки Глибочицької сільської ради Житомирського району Житомирської області від 15 березня 2019 року № 805 згідно з якою відповідач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 10), оскільки вона суперечить наданим суду відомостям Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання УДМС України в Житомирській області, згідно з якою останній зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 (а.с. 15).
Отже, у зв'язку з недоведеністю позивачем належними доказами наявності у нього права власності на житловий будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а також недоведеністю факту реєстрації відповідача у зазначеному житловому приміщенні, суд вважає за потрібне відмовити в задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 13, 76-83, 89 ЦПК, ст.ст. 317, 391 ЦК, суд -
Відмовити в задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження в разі пропуску строку з поважних причин. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя І. В. Зубчук