07 березня 2019 року Справа № 0440/6677/18
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Конєвої С.О.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін за наявними у справі матеріалами у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Відповідача-1: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Відповідача-2: Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
04.09.2018р. ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до Відповідача-1: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Відповідача-2: Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області та, з урахуванням уточненого адміністративного позову від 14.09.2018р., просить:
- визнати протиправною бездіяльність Ліквідаційної комісії ГУМВС України в Дніпропетровській області щодо не включення до довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії позивачеві деяких складових, яка надана до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та зобов'язати Ліквідаційну комісію Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області направити Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області довідку відносно позивача про розмір грошового забезпечення з зазначенням таких складових: посадового окладу - 3250,00 грн., окладу за спеціальне звання - 2200,00 грн., 50% надбавки за стаж служби - 2725,00 грн., 10% надбавки за службу в умовах режимних обмежень - 325,00 грн., 50% надбавки за виконання особливо важливих завдань - 4087,50 грн., 38% премії - 4783,25 грн., матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та на оздоровлення у сумі - 1447,56 грн., а також із врахуванням одноразової грошової допомоги при звільненні у сумі - 3646,72 грн.;
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не здійснення перерахунку пенсії з урахуванням усіх видів грошового забезпечення позивачеві, встановлених законодавством для поліцейських з урахуванням надбавки за виконання особливо важливих завдань у розмірі 50%, надбавки за службу в умовах режимних обмежень у розмірі 10%, премії 38% та не врахування при обчисленні пенсії 79% від суми грошового забезпечення, яка діяла на час звільнення;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок пенсії позивачеві з урахуванням всіх видів грошового забезпечення, у розмірах встановлених законодавством для поліцейських, та з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення, а саме: із зазначенням таких складових: посадового окладу - 3250,00 грн., окладу за спеціальне звання - 2200,00 грн., 50% надбавки за стаж служби - 2725,00 грн., 10% надбавки за службу в умовах режимних обмежень - 325,00 грн., 50% надбавки за виконання особливо важливих завдань - 4087,50 грн., 38% премії - 4783,25 грн., матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та на оздоровлення у сумі - 1447,56 грн., а також із врахуванням одноразової грошової допомоги при звільненні у сумі - 3646,72 грн.;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити виплату позивачеві різниці недоотриманих пенсій з 01.01.2016р. та не застосовувати норми постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018р., яка звужує права позивача щодо виплати різниці перерахованої пенсії з вказаної дати.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що з грудня 2010 року він є пенсіонером органів внутрішніх справ України, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію, призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон №2262). З урахуванням змін грошового забезпечення, внесених постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015р. №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» (далі - Постанова №988) у позивача виникло право на перерахунок пенсії з 01.01.2016р., проте на дату звернення позивача до пенсійного органу у 2017р. відповідний перерахунок йому проведено не було у зв'язку з чим позивач звернувся до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська із відповідним позовом. Постановою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 15.11.2017р. у справі №201/13457/17, залишеною без змін постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17.01.2018р. у цій справі, зокрема, було зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області вчинити всі необхідні дії та перерахувати пенсію ОСОБА_1 з 01.01.2016р., і виплатити різницю донарахованої суми з цієї дати. На виконання вказаного судового рішення пенсійним органом було проведено перерахунок пенсії позивача на підставі довідки Ліквідаційної комісії Головного управління МВС України в Дніпропетровській області №83/33004 від 18.05.2017р. з таких видів грошового забезпечення, а саме: посадового окладу - 3250,00 грн., окладу за спеціальним званням - 2200,00 грн., надбавки за стаж служби 50% - 2725,00 грн. та премії 2,65% - 216,64 грн., всього - 8429,24 грн., виходячи із основного розміру пенсії 70% за 28 років вислуги. Позивач вважає, що вказана довідка про розмір його грошового забезпечення не відповідає нормам Закону №2262 та Конституції України, оскільки при її складанні виключено суттєві складові грошового забезпечення позивача, які були нараховані йому при звільненні, а саме: процентна надбавка за виконання особливо важливих завдань - 50% (від посадового окладу, окладу за звання, надбавки за стаж служби - 18718,93 грн. за 24); надбавка за службу в умовах режимних обмежень 10% (від посадового окладу - 2173,39 грн. за 24 місяці); щомісячна премія (26203,51 грн. за 24 місяці), а також і не враховано 79% від суми грошового забезпечення при обчисленні пенсії, які виплачувалися позивачеві з моменту призначення пенсії до березня 2018 року. Окрім того, позивач вказує і на те, що у зазначеній довідці не врахована матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань та на оздоровлення (1447,56 грн.), а також одноразова грошова допомога при звільненні (3646,72 грн.), з яких сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування відповідно до ч.3 ст.43 Закону №2262. Також і позивач зазначає, що при проведенні перерахунку пенсій відповідно до Закону №2262 пенсійний орган керується постановою Кабінету Міністрів України №45 від 13.02.2008р. зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018р., проте, позивач вважає, що вказані зміни порушують його право на законний перерахунок пенсії, оскільки не відповідають нормам Закону №2262, Конституції України та Кодексу адміністративного судочинства України, так як за нормами зазначеної постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018р. розмір підвищеної пенсії виплачується не у повному обсязі. Позивач зазначає, що оскільки обов'язок проводити перерахунок пенсії за Законом №2262 покладено на Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та на Ліквідаційну комісію ГУМВС України Дніпропетровської області, то обов'язок звертатися з даним питанням до пенсійного органу у позивача відсутній. В обґрунтування своєї правової позиції позивача посилається на рішення Конституційного Суду України та постанову Верховного Суду України від 10.03.2015р. у справі №21-70а15. Додатково у відповіді на відзив позивач просить врахувати окрему думку судді Верховного Суду Мороз Л.Л. по справі №802/2196/17-а (а.с.91-94).
Відповідачем-1 (Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області) 05.10.2018р. подано до канцелярії суду відзив на позов, у якому Відповідач-1 просить відмовити позивачеві у задоволенні його позовних вимог у повному обсязі посилаючись на те, що повноваження з видачі довідок та визначення складових грошового забезпечення покладено на Головне управління МВС України в Дніпропетровській області (на сьогодні - Ліквідаційну комісію ГУМВС України в Дніпропетровській області), а тому Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області не наділено повноваженнями визначати розмір грошового забезпечення та змінювати його, про що свідчить і правова позиція Верховного Суду України у його постанові від 25.11.2014р. у справі №21-322а14. Окрім того, Відповідач-1 вказує і на те, що механізм проведення перерахунку та виплати пенсій працівникам міліції врегульовано постановою Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018р., за п.3 якої підлягають перерахунку з 1 січня 2016р. пенсії, призначені працівникам органів внутрішніх справ (міліції) за прирівняною посадою з розміру грошового забезпечення поліцейського, враховуючи відповідні оклади за посадою, спеціальним званням, відсоткову надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (ЄСВ), за січень 2016 року, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №988, розмір премії визначається у середніх розмірах, що фактично виплачені за відповідною посадою поліцейського за січень 2016 року. Також Відповідач-1 посилається і на те, що згідно до Порядку №45 вказаною постановою №103 були внесені зміни, які набули чинності з 24.02.2018р. за п.3, п.5 яких встановлено, що уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, за формою згідно з додатками 2 і 3 та під час перерахунку таких пенсій використовуються такі види грошового забезпечення як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням. Отже, до довідок вносяться розміри грошового забезпечення, визначені у п.5 Порядку №45, зокрема, розмір оскаржуваних надбавок і премії повинен бути зазначений у середніх розмірах, що фактично виплачені за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії за відповідною посадою, тобто за січень 2016 року. Окрім того, Відповідач-1 зазначає, що ч.7 ст.43 Закону №2262 визначено граничний розмір пенсій, призначених за цим Законом, який не може перевищувати 10740,00 грн. В обґрунтування своєї правової позиції посилається на рішення Верховного Суду від 12.03.2018р. у зразковій справі №802/2196/17-а (Пз/9901/1/18) (а.с.47-49).
Також і Відповідачем-2 (Ліквідаційною комісією Управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області) 18.01.2019р. було надано відзив на позов, у якому Відповідач-2 просив у задоволенні даної позовної заяви позивача відмовити в повному обсязі посилаючись на те, що заявлені позивачем позовні вимоги є безпідставними, оскільки суперечать вимогам п.1 постанови Кабінету Міністрів України №988, у якому встановлено, що грошове забезпечення поліцейських складається з: посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Вказаний перелік видів грошового забезпечення поліцейських є вичерпним. Також і згідно до п.3 розділу І Порядку №260 визначений вичерпний перелік надбавок у грошовому забезпеченні поліцейського. На підставі постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018р. та Порядку №45 відповідачем для перерахунку пенсії позивача була підготовлена довідка №83/33004 від 29.03.2018р. про розмір грошового забезпечення позивача за формою згідно з додатком 2 з урахуванням інформації про середній розмір надбавок і премій, що фактично сплачені за січень 2016 року, яка надіслана до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області 29.03.2018р. супровідним листом №18715/Лк. У вказаній довідці до складу грошового забезпечення увійшли тільки ті складові, що встановлені вказаним вище п.1 постанови Кабінету Міністрів України №988 та відповідно до вимог Порядку №260, а саме: посадовий оклад - 3250,00 грн.; оклад за званням «підполковник міліції» - 2200,00 грн.; надбавка за стаж служби (50%) - 2725,00 грн.; премія (середня премія по Україні за січень 2016 року 5,74%) - 469,25 грн., всього - 8644,25 грн. Відповідач вважає, що інші надбавки, а саме: надбавка за виконання особливо важливих завдань - 50% - 4087,50 грн., яку позивач вимагає включити до довідки відповідно додатку 2 Порядку не можуть бути включені до складових перерахунку пенсії позивача, так як не передбачені ані постановою КМУ №988, ані Порядком №260, при цьому, відповідач зазначає, що у січні 2016 року жодному поліцейському ГУНП в Дніпропетровській області не виплачувалася надбавка за виконання особливо важливих завдань, передбачена постановою Кабінету Міністрів України №1294 від 07.11.2007р. Також і відповідач вважає, що незгода позивача із визначенням премії у розмірі 5,74% для перерахунку його пенсії не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки розмір премії позивача, визначений для перерахунку його пенсії відповідно до листа Міністерства внутрішніх справ України №3261/06/22-2018 від 12.03.2018р. про середні розміри надбавок та премії, що фактично сплачені за січень 2016 року. Окрім того, щодо вимог позивача включити до складових довідки про грошове забезпечення одноразову грошову допомогу при звільненні, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань та на оздоровлення, то Відповідач-2 вважає їх безпідставними, оскільки вони відносяться до разових платежів і мають характер окремих гарантій держави щодо соціального захисту громадян та їх включення до довідки про складові грошового забезпечення для перерахунку пенсії не передбачено ані ч.3 ст.43 Закону №2262, ані ст.9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». За викладеного, Відповідач-2 вважає, що під час складання довідки про розмір грошового забезпечення позивача для перерахунку його пенсії, відповідач діяв у межах повноважень та у спосіб, що передбачений діючим законодавством та просить врахувати рішення Верховного Суду від 12.03.2018р. у зразковій справі №802/2196/17-а (Пз/9901/1/18) згідно до вимог ст.291 КАС України та рішення Верховного Суду від 03.04.2018р. у справі №235/2874/17 (а.с.64-72).
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.09.2018р. було відкрито провадження у даній справі та призначено розгляд даної справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами відповідно до ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України (а.с.2).
Ухвалою суду від 19.09.2018р. провадження у цій справі було зупинено на підставі п.9 ч.2 ст.236 Кодексу адміністративного судочинства України до набрання чинності рішенням Верховного Суду у зразковій справі №Пз/9901/1/18 (а.с.37-38).
Ухвалою суду від 08.01.2019 року було поновлено провадження у даній справі, у зв'язку з набранням законної сили рішення Верховного Суду у зразковій справі №Пз/9901/1/18 (а.с.59).
Згідно до ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Відповідно до ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Отже, рішення у даній адміністративній справі приймається 07.03.2019р. у межах строку, встановленого ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи в порядку письмового провадження фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Із наданих суду документів судом встановлені наступні обставини у справі.
ОСОБА_1 з 16.12.2010р. перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон №2262), що підтверджується копією пенсійного посвідчення та протоколом за пенсійною справою 0403007799, наявними в матеріалах справи (а.с.13,107).
Так, у 2010 році пенсія ОСОБА_1 була призначена з таких складових грошового забезпечення, а саме: посадовий оклад - 1120,00 грн., оклад за військове звання - 130,00 грн., процентна надбавка за вислугу років 40% - 500,00 грн., середньомісячна сума додаткових видів ГЗ за 24 місяці - 1663,08 грн., у розмірі 79% грошового забезпечення, що підтверджується змістом копії протоколу за пенсійною справою 0403007799 від 16.12.2010р. (а.с.107).
18.05.2017р. Ліквідаційною комісією Головного управління МВС України у Дніпропетровській області була видана довідка №83/33004 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії позивача, яке на 01.01.2016р. складається з таких складових, а саме: посадовий оклад - 3250,00 грн., оклад за звання підполковник міліції - 2200,00 грн., надбавка за стаж служби 50% - 2725,00 грн., премія 2,65% - 216,64 грн., всього 8391,64 грн., що підтверджується її копією (а.с.14).
Також, 29.03.2018р., на підставі постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018р., Ліквідаційною комісією Головного управління МВС України у Дніпропетровській області була видана довідка №83/33004 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії позивача, яке складається з таких складових, а саме: посадовий оклад - 3250,00 грн., оклад за звання підполковник міліції - 2200,00 грн., надбавка за стаж служби 50% - 2725,00 грн., премія 5,74% - 469,25 грн., всього 8644,25 грн., що підтверджується її копією (а.с.76).
Згідно перерахунку пенсії по пенсійній справі №0403007799 від 02.04.2018р. пенсія позивачеві перерахована, виходячи з 70% грошового забезпечення, що підтверджується копіями відповідного перерахунку пенсії та листа №О3849-18 від 27.03.2018р. (а.с.15,108).
Вказаний спір виник у зв'язку із незгодою позивача зі складовими його грошового забезпечення для перерахунку пенсії, що визначені Ліквідаційною комісією Управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області, оскільки їх зазначено не в повному обсязі (знижено відсоток премії до 2,65% (замість 38%) та не включено такі види грошового забезпечення як надбавка за виконання особливо важливих завдань 50% - 4087,50 грн., надбавка за службу в умовах режимних обмежень 10% - 325,00 грн., матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань та на оздоровлення - 1447,56 грн. та одноразова грошова допомога при звільненні - 3646,72 грн.), а також і з не проведенням Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області перерахунку пенсії позивача з 01.01.2016р. з урахуванням усіх надбавок та доплат, що передбачені чинним законодавством України із розміру 79% відповідних сум грошового забезпечення, які виплачувалися позивачеві з моменту призначення пенсії до березня 2018 року.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованих правових підстав для часткового задоволення позовних вимог позивача в частині визнання протиправними дій Відповідача-1 щодо зменшення раніше призначеної позивачеві пенсії відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" пенсії з 79% до 70% відповідних сум грошового забезпечення з 01.01.2016р. та зобов'язання Відповідача-1 здійснити перерахунок та виплату позивачеві пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" з урахуванням основного розміру пенсії 79% відповідних сум грошового забезпечення з 01.01.2016р., виходячи з наступного.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон №2262).
Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Відповідно до ст. 13 Закону №2262 (у редакції, чинній на момент призначення позивачеві пенсії) було визначено, що пенсії за вислугу років призначаються у таких розмірах, а саме: особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.
При цьому, згідно ст.13 Закону №2262 (в редакції чинній до 01.10.2011р.) визначено, що загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення.
Згідно з ч.4 ст.63 Закону №2262 (у редакції, чинній станом на 01.01.2016р.) усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені ч.2 ст.51 цього Закону.
При цьому, ч.2 ст.13 Закону №2262 в редакції Закону України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" від 27.03.2014 № 1166-VII, що набрав чинності з 19.04.2014р., визначено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43).
За приписами ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Аналізуючи вищевказані норми законодавства, можна дійти висновку, що лише з 19.04.2014р. при реалізації права громадян на призначення пенсії за наведеним Законом №2262, розмір пенсії не повинен перевищувати 70 відсотків сум грошового забезпечення та наведеними нормами не врегульовується питання проведення перерахунку уже призначених до 19.04.2014р. пенсій, при цьому, перерахунок уже призначених пенсій врегульований ч.4 ст.63 Закону №2262.
Таким чином, призначення пенсії вперше та перерахунок уже призначеної пенсії є різними за змістом та механізмом їх проведення, а прийняті нормативно-правові акти та Закони не мають зворотної дії в часі за нормами Конституції України.
Отже, із наведеного можна дійти висновку, що при перерахунку пенсії застосуванню підлягає відсотковий розмір грошового забезпечення, з якого відбулося призначення пенсії, тобто 79% грошового забезпечення, що також узгоджується і з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 19.06.2018р. у справі №583/2264/17.
Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку, що Відповідач-1 при перерахунку пенсії позивача з 01.01.2016р. не мав правових підстав застосовувати зворотню дію Закону в часі та зменшувати позивачеві відсотковий розмір уже призначеної пенсії з 79% сум грошового забезпечення до 70% за нормами ч.2 ст.13 Закону №2262, оскільки вказані норми набули чинності лише з 19.04.2014р. та стосувалися призначення пенсій вперше, а не перерахунку уже призначеної пенсії до 19.04.2014р.
Разом з тим, як вбачається із матеріалів справи, при проведенні перерахунку пенсії позивача з 01.01.2016р., Відповідачем-1 вказаний перерахунок проведено із розміру 70% сум грошового забезпечення, тобто зменшено відсотковий розмір, з якого розраховується пенсія, що підтверджується копіями перерахунку пенсії по пенсійній справі №0403007799 від 02.04.2018р. та листа №О3849-18 від 27.03.2018р. (а.с.15,108).
Таким чином, проаналізувавши вищенаведені норми законодавства та встановлені обставини, суд приходить до висновку, що Відповідач-1 при проведенні перерахунку пенсії позивача з 01.01.2016р. протиправно зменшив загальний розмір відсотку грошового забезпечення, з якого розрахована пенсія з 79% до 70%, застосувавши норми законодавства України чинні на момент проведення такого перерахунку, що суперечить вищенаведеним вимогам та ст.58 Конституції України.
Окрім того, слід зазначити, що згідно до ст. 22 Конституції України закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Так, Конституційний Суд України у своєму рішенні №5-рп/2005 від 22.09.2005р. прийшов до висновків, що скасування конституційних прав і свобод - це їх офіційна (юридична або фактична) ліквідація. Звуження змісту та обсягу прав і свобод є їх обмеженням. У традиційному розумінні діяльності визначальними поняття змісту прав людини є умови і засоби, які становлять можливості людини, необхідні для задоволення потреб її існування та розвитку. Обсяг прав людини - це їх сутнісна властивість, виражена кількісними показниками можливостей людини, які відображені відповідними правами, що не є однорідними і загальними. Загальновизнаним є правило, згідно з яким сутність змісту основного права в жодному разі не може бути порушена. Отже положення ч.3 ст.22 Конституції України необхідно розуміти так, що при ухваленні нових законів або внесені змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих конституційних прав і свобод людини, якщо таке звуження призводить до порушення їх сутності.
Зазначеної правової позиції дотримується і Верховний Суд України у своїх постановах від 10 грудня 2013 року у справі № 21-348а13 та від 17.12.2013 у справі № 21-445а13 та Верховний Суд у постанові від 03.04.2018р. у справі №175/1665/17.
Згідно ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Частина 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.
Проте, Відповідачем-1 не було надано суду жодних належних і допустимих доказів, які б свідчили про правомірність проведення перерахунку пенсії позивача з 01.01.2016р. із застосуванням граничного розміру пенсії - 70% грошового забезпечення чинного на момент перерахунку пенсії з урахуванням норм вищенаведеного пенсійного законодавства та обставин справи, встановлених судом.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З урахуванням вимог ч. 2 ст. 2 вказаного Кодексу, перевіривши дії Відповідача-1 щодо зменшення раніше призначеної позивачеві відповідно до Закону №2262 пенсії з 79% до 70% відповідних сум грошового забезпечення при проведенні перерахунку пенсії позивача з 01.01.2016р., суд приходить до висновку, що такі дії Відповідача-1 щодо проведення перерахунку пенсії позивача з 01.01.2016р. із розрахунку 70% грошового забезпечення чинного на момент перерахунку пенсії, вчинені не у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, не обґрунтовано та без врахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Отже, дії Відповідача-1 щодо проведення вищезазначеного перерахунок пенсії позивача з 01.01.2016р. із розрахунку 70% (тобто зменшення з 79%) сум грошового забезпечення призвели до порушення саме Відповідачем-1 прав та інтересів позивача на належне пенсійне забезпечення, а тому такі порушені права підлягають судовому захисту шляхом визнання протиправними дій Відповідача-1 щодо зменшення раніше призначеної позивачеві відповідно до Закону №2262 пенсії з 79% до 70% відповідних сум грошового забезпечення з 01.01.2016р., вийшовши таким чином за межі позовних вимог позивача відповідно до ст.ст. 9, 245 Кодексу адміністративного судочинства України.
Також і слід зобов'язати Відповідача-1 здійснити перерахунок та виплату позивачеві пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" з урахуванням основного розміру пенсії 79% відповідних сум грошового забезпечення з 01.01.2016р., з урахуванням того, що судом встановлено протиправність дій пенсійного органу щодо зменшення позивачеві в ході перерахунку пенсії відсоткового рівня грошового забезпечення, з якого позивачу призначено основний розмір пенсії за вислугою років з 79% на 70% та належним і ефективним способом захисту порушеного права позивача є саме зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії, направлені на усунення порушеного права позивача виходячи із наданих повноважень адміністративного суду, встановлених ст.245 Кодексу адміністративного судочинства України.
При цьому, слід зобов'язати Відповідача-1 здійснити перерахунок пенсії позивача з 79% сум грошового забезпечення саме з 01.01.2016р., оскільки зменшення відсоткового рівня грошового забезпечення з 79% на 70% відбулося з вини пенсійного органу, а згідно приписів ст.51 Закону №2262 належний перерахунок пенсії не проведений з вини органів Пенсійного фонду України провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Так, за приписами ст.245 вказаного Кодексу, встановлено, що у разі задоволення позову, суд може прийняти постанову про зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії.
Окрім того, і за приписами ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, дає найбільший ефект.
Відтак, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права та відповідати наявним обставинам.
Також слід зазначити, що за приписами ст.6 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Суду як джерело права.
Так, Європейський Суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011р. (остаточне) по справі "Чуйкіна проти України" констатував: " 50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов'язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів ( див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. The United Kingdom),п.п.28-36, Series A №18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє всіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції - гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі - провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені.
Таким чином, з урахуванням наведеної правової позиції, суд приходить до висновку, що зобов'язання Відповідача-1 здійснити перерахунок та виплату позивачеві пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" з урахуванням основного розміру пенсії 79% відповідних сум грошового забезпечення з 01.01.2016р. є дотриманням судом гарантій того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.
Разом з тим не підлягають задоволенню позовні вимоги позивача про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання Відповідача-2 (Ліквідаційну комісію ГУМВС України в Дніпропетровській області) направити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області довідку відносно позивача про розмір грошового забезпечення з зазначенням таких складових: посадового окладу - 3250,00 грн., окладу за спеціальне звання - 2200,00 грн., 50% надбавки за стаж служби - 2725,00 грн., 10% надбавки за службу в умовах режимних обмежень - 325,00 грн., 50% надбавки за виконання особливо важливих завдань - 4087,50 грн., 38% премії - 4783,25 грн., матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та на оздоровлення у сумі - 1447,56 грн., а також із врахуванням одноразової грошової допомоги при звільненні у сумі - 3646,72 грн., виходячи з наступного.
Так, згідно з ч.4 ст.63 Закону №2262 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені ч.2 ст.51 цього Закону. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
29 грудня 2015 року набрав чинності Закон України від 23 грудня 2015 року № 900-VIII «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей» (далі - Закон №900).
Наведеним Законом №900 статтю 63 Закону №2262 доповнено новою частиною такого змісту: «Перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських».
Статтею 51 Закону №2262 передбачено, що перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
Перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Відповідно до абзацу другого розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію» за колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб.
Кабінет Міністрів України постановою від 11.11.2015 року №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» (далі - Постанова №988) та постановою від 18.11.2015 року №947 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 9 березня 2006 року № 268» встановив розміри грошового забезпечення працівникам поліції за посадовими окладами і спеціальними званнями, що значно перевищують посадові оклади і плату за спеціальні звання колишніх працівників органів внутрішніх справ.
Постанова №988 набрала чинності 02 грудня 2015 року.
Пунктом 1 постанови №988 установлено, що грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Згідно Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016р. №260, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.04.2016р. за №669/28799 (далі - Порядок №260) визначено відповідні види грошового забезпечення поліцейських Національної поліції.
Відповідно до п.3 розділу І Порядку №260 грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання.
До складу грошового забезпечення входять: 1) посадовий оклад; 2) оклад за спеціальним званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер); 4) премії; 5) одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Також, за приписами пунктів 3-11 розділу ІІ Порядку №260 визначений вичерпний перелік надбавок у грошовому забезпеченні поліцейського, а саме:
- надбавка за стаж служби в поліції;
- надбавка за специфічні умови проходження служби в поліції;
- надбавка поліцейським, які безпосередньо зайняті на шифрувальній роботі;
- надбавка поліцейським, які виконують функції державного експерта з питань таємниць;
- надбавка поліцейським, які проходять службу в умовах режимних обмежень та за своїми функціональними обов'язками постійно працюють з відомостями, що становлять державну таємницю;
- надбавка поліцейським за почесне звання «заслужений»;
- доплата за науковий ступінь з відповідної спеціальності, якщо діяльність за профілем відповідає науковому ступеню;
- доплата поліцейським, які займають посади, пов'язані з педагогічною (викладацькою) або науковою діяльністю, і мають учене звання доцента (старший науковий співробітник);
- доплата поліцейським, які виконують службові обов'язки в нічний час.
Згідно з п.1 розділу ІІ Порядку №260 оклади за спеціальними званнями поліцейським виплачуються в розмірах згідно з додатками до постанови № 988.
Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затверджений постановою Кабінету Міністрів України №45 від 13.02.2008р. (далі - Порядок №45).
Пунктом 1 Порядку №45 встановлено, що перерахунок раніше призначених відповідно до Закону №2262 пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом, або у зв'язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством.
Відповідно до абз.7 п.5 Порядку №45 (у редакції, чинній з 01.01.2016р.) встановлено, що додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, скасовані чи такі, що не виплачуються на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною посадою (посадами), крім зазначених у абзаці шостому цього пункту, для перерахунку пенсії не враховуються.
В той же час, абз.5 п.5 Порядку №45 визначено, що для перерахунку пенсії враховуються інші щомісячні надбавки, доплати (крім доплати, розмір якої визначається як різниця між розміром грошового забезпечення до і після запровадження нових умов його виплати), підвищення та щомісячна премія - у середніх розмірах, що фактично виплачені за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії за відповідною посадою (посадами) у тому державному органі, звідки особа звільнилася на пенсію.
Отже, із аналізу вищенаведених норм щодо складових, які повинні Відповідачем-2 відображатися у довідці про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, можна дійти висновку, що вищенаведеними нормами не передбачено відображення у довідках про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій таких складових, які вимагає зазначити позивач, як надбавка за виконання особливо важливих завдань 50% - 4087,50 грн., надбавка за службу в умовах режимних обмежень 10% - 325,00 грн., матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань та на оздоровлення - 1447,56 грн. та одноразова грошова допомога при звільненні - 3646,72 грн., оскільки вказані складові не передбачені ні ст.43 Закону №2262, ні Постановою №988, ні Порядком №260, ні Порядком №45.
Також і не передбачено збереження при перерахунку пенсії позивача і премії у розмірі 38%, оскільки абз.7 п.5 Порядку №45 (у редакції, чинній з 01.01.2016р.) визначено, що надбавки, доплати та премії, які не виплачуються поліцейським на момент виникнення права на перерахунок пенсії (з 01.01.2016р.) за відповідною посадою для перерахунку пенсії не враховуються, а за абз.5 п.5 Порядку №45 встановлено, що розмір премії для перерахунку пенсії визначається у середньому розмірі, що фактично виплачено за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії за відповідною посадою (посадами) у тому державному органі, звідки особа звільнилася на пенсію.
Як свідчать матеріали справи, у січні 2016 року премія поліцейським у розмірі 38% не виплачувалася.
Окрім того, жодних доказів на підтвердження того, що позивачеві премія для розрахунку розміру пенсії була врахована у розмірі 38% позивачем суду не надано, а з матеріалів справи судом не встановлено.
Таким чином, суд приходить до висновку, що норми Закону №900, Постанови №988 та Порядку №45 не передбачають при здійсненні перерахунку пенсії працівникам органів внутрішніх справ (міліції) збереження (включення) надбавок, розміру премії, які були їм встановлені на час звільнення, у зв'язку з чим у Відповідача-2 відсутні будь-які обґрунтовані правові підстави для їх включення до довідок про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії з 01.01.2016р.
Зазначеної правової позиції дотримується Верховний Суд у своєму рішенні від 12.03.2018р. у зразковій справі №Пз/9901/1/18.
Дана адміністративна справа відповідає ознакам типової справи, що визначені у пункті 55 рішення Верховного Суду №Пз/9901/1/18.
Відповідно до ч.3 ст.291 Кодексу адміністративного судочинства України, при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
За таких обставин, правові висновки, викладені у рішенні Верховного Суду у зразковій справі, підлягають застосуванню адміністративним судом за нормами ч.3 ст.291 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
А за ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України обов'язок довести ті обставини, на яких ґрунтуються позовні, покладається на кожну сторону, тобто, у даному випадку, на позивача.
Є безпідставними та необґрунтованими доводи позивача про те, що складові грошового забезпечення врегульовані постановою Кабінету Міністрів України №1294 та повинні бути враховані при перерахунку пенсії позивача з 01.01.2016р., з огляду на те, що з набранням чинності з 02.12.2015р. Постанови №988 було визначено складові розміру грошового забезпечення поліцейських, які були збільшені, а відповідно до абз.7 п.5 Порядку №45 у редакції з 01.01.2016р. було встановлено, що додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, які не виплачувалися поліцейським на 01.01.2016р. (на момент виникнення права на перерахунок пенсії) для перерахунку пенсії не враховуються, а розмір премії визначається у середніх розмірах, що фактично сплачені за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії.
Позивачем суду не надано жодних доказів того, що за посадою поліцейського, яка прирівняна до посади, яку займав позивач у січні 2016 року виплачувалася премія у розмірі 38%, на якому наполягає позивач у своєму позові з урахуванням аналізу вищенаведених норм абз.7 п.5 Порядку №45.
Судом також відхиляються і доводи позивача про врахування при винесенні даного судового рішення окремої думки судді Верховного Суду Мороз Л.Л. по справі №802/2196/17-а, оскільки врахування відповідної окремої думки одного із суддів Верховного Суду не передбачено нормами Кодексу адміністративного судочинства України.
Отже, судом не встановлено порушень прав та інтересів позивача з боку Відповідача-2 щодо не включення до довідки про розмір грошового забезпечення позивача для перерахунку його пенсії з 01.01.2016р. надбавок та премії у спірних розмірах, оскільки видача довідки із зазначенням надбавок та премії у розмірах, які вимагає позивач, не передбачена нормами чинного законодавства, у зв'язку з чим слід відмовити позивачеві у задоволені даних позовних вимог.
Не підлягають і задоволенню позовні вимоги позивача про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання Відповідача-1 (Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області) здійснити перерахунок пенсії позивачеві з урахуванням всіх видів грошового забезпечення, у розмірах встановлених законодавством для поліцейських, та з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення, а саме з зазначенням таких складових: посадового окладу - 3250,00 грн., окладу за спеціальне звання - 2200,00 грн., 50% надбавки за стаж служби - 2725,00 грн., 10% надбавки за службу в умовах режимних обмежень - 325,00 грн., 50% надбавки за виконання особливо важливих завдань - 4087,50 грн., 38% премії - 4783,25 грн., матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та на оздоровлення у сумі - 1447,56 грн., а також із врахуванням одноразової грошової допомоги при звільненні у сумі - 3646,72 грн.; а також здійснити виплату позивачеві різниці недоотриманих пенсій з 01.01.2016р. та не застосовувати норми постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018р., яка звужує права позивача щодо виплати різниці перерахованої пенсії з вказаної дати, оскільки відповідна довідка із вказаними складовими грошового забезпечення Відповідачем-2 (Ліквідаційною комісією Управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області) не складалась, до пенсійного органу не направлялась, а відповідно, і відсутні підстави для визнання протиправною бездіяльності пенсійного органу щодо не проведення такого перерахунку пенсії позивача, а також і для зобов'язання перерахувати пенсію позивача за вказаними складовими розміру грошового забезпечення, оскільки такі позовні вимоги заявлені на майбутнє, тобто передчасно та не відповідають завданню адміністративного судочинства, визначеного ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України.
При цьому, слід зазначити, що пенсійним органом було проведено позивачеві перерахунок його пенсії з 01.01.2016р. із сум грошового забезпечення, а саме: посадовий оклад - 3250,00 грн., оклад за військове звання - 2200,00 грн., процентна надбавка за вислугу років 50% - 2725,00 грн., премія 5,74% - 469,25 грн., всього 8644,25 грн., загальний розмір пенсії встановлений з 01.05.2016р. - 6050,98 грн., що підтверджується копією перерахунку пенсії та розрахунком на доплату пенсії (а.с.50-51,108).
Окрім того, з відомостей щодо виплати пенсії позивачеві вбачається, що у березні та квітні 2018 року йому була виплачена доплата за попередні періоди у загальній сумі 10657,03 грн., а в подальшому сума пенсії до виплати становила 6050,98 грн. (а.с.52).
Тобто, пенсійним органом було проведено перерахунок пенсії позивача на підставі даних Ліквідаційної комісії ГУМВС у Дніпропетровській області відповідно до норм чинного пенсійного законодавства.
Приймаючи до уваги викладене, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованих правових підстав для часткового задоволення позовних вимог позивача.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд виходить із того, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
За таких обставин, підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь позивача судові витрати позивача по сплаті судового збору понесені позивачем згідно квитанції №554956 від 13.08.2018р. пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у розмірі 352 грн. 40 коп. (704,80 грн./2) (а.с.3).
Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251, 257-262, 291 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Відповідача-1: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Відповідача-2: Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо зменшення розміру раніше призначеної ОСОБА_1 відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", пенсії з 79% до 70% відповідних сум грошового забезпечення з 01.01.2016р.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" з урахуванням основного розміру пенсії 79% відповідних сум грошового забезпечення з 01.01.2016р.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_2 ) - судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 352 грн. 40 коп. (триста п'ятдесят дві грн. 40 коп.).
Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення, або протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення відповідно до вимог статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України та у порядку, встановленому п.п.15.1 п.15 Розділу VІІ Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення суду набирає законної сили у строки, визначені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.О. Конєва