20 травня 2019 року ЛуцькСправа № 140/742/19
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Димарчук Т.М.,
за участю секретаря судового засідання Гуцалюк І.О.,
представника позивача Пироги С.С.,
представника відповідача Борсук С.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Волинської митниці ДФС про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Волинської митниці ДФС про визнання дій з визначення митної вартості легкового автомобіля MITSUBISHI PAJERO, 2002 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , тип кузова - універсал, тип двигуна дизельний, об'єм двигуна 3200 см куб за резервним методом на підставі мінімальної митної вартості незаконними та зобов'язання здійснити перерахунок митних платежів, що підлягають до сплати за митне оформлення даного автомобіля, взявши за базу оподаткування митну вартість у розмірі 2000,00 Євро, визначену за основним методом - за ціною контракту.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 18.12.2018 з метою митного оформлення легкового автомобіля марки MITSUBISHI PAJERO, 2002 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , тип кузова - універсал, тип двигуна дизельний, об'єм двигуна 3200 см куб декларантом ТзОВ «Брок-Сервіс» на митний пост «Луцьк» Волинської митниці ДФС подано електронну митну декларацію №UA205090/2018/110444, у якій у відповідних графах позивачем було визначено митну вартість товару за ціною договору в сумі 2 000,00 Євро.
На підтвердження заявленої митної вартості придбаного автомобіля позивачем було подано договір купівлі-продажу від 05.12.2018, укладеного з фірмою UAB «VITADA», відповідно до умов якого ціна придбаного автомобіля становила 2 000,00 Євро, яка фактично й була сплачена на користь фірми UAB «VITADA», що підтверджується квитанцією від 17.12.2018 №46 про сплату митних платежів у розмірі 88 452,37 грн.
Під час перевірки поданої позивачем митної декларації у посадових осіб Волинської митниці ДФС виник сумнів щодо рівня заявленої митної вартості автомобіля. У зв'язку з чим, останні в усній формі відмовилися здійснювати митне оформлення автомобіля за митною вартістю за ціною контракту (договору) та повідомили, що для проведення митного оформлення автомобіля митну вартість необхідно визначити за резервним методом, передбаченим пунктом 6 частини 3 статті 64 МК України - на підставі мінімальної митної вартості.
На підставі цього, до граф 12, 45 митної декларації посадовими особами Волинської митниці ДФС було внесено інформацію про коригування митної вартості та вказано суму у розмірі 104 364,50 грн з якої й були нараховані усі митні платежі. При цьому, рішення про коригування митної вартості Волинською митницею ДФС не приймалося.
Такі дії посадових осіб Волинської митниці ДФС суперечать статті 55 МК України, відповідно до якої рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Таким чином, посадовими особами Волинської митниці ДФС всупереч встановленому МК України порядку було неправомірно змінено митну вартість задекларованого автомобіля і, як наслідок, збільшено базу оподаткування, в результаті чого позивачем було сплачено загальнообов'язкові платежі у розмірі 101 707,95 грн (замість 88 551,69 грн). У зв'язку із незаконною зміною митної вартості, відповідачем порушено майнові інтереси позивача, що виразились у надмірній сплаті митних платежів на суму 13 156,26 грн.
Враховуючи вищевикладене, вважає, що дії посадових осіб Волинської митниці ДФС з визначення митної вартості легкового автомобіля MITSUBISHI PAJERO, 2002 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 за резервним методом є незаконними та просить зобов'язати відповідача здійснити перерахунок митних платежів, що підлягають до сплати за митне оформлення даного автомобіля, взявши за базу оподаткування митну вартість у розмірі 2000,00 Євро.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 25.03.2019 прийнято дану позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, відповідно до приписів статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
У поданому до суду відзиві на позовну заяву від 04.04.2019 №553/03-70-10/14 (а.с.27-32) представник Волинської митниці ДФС позовні вимоги не визнала та просила відмовити у їх задоволенні. Зазначила, що у відповідності до Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом ДМС України від 30.05.2012 №651, статті 257 МК України декларантом в інтересах ОСОБА_1 18.12.2018 для митного оформлення товару - легкового автомобіля марки MITSUBISHI PAJERO, 2002 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , тип кузова - універсал, тип двигуна дизельний, об'єм двигуна 3200 см куб подано митну декларацію №UA205090/2018/110307, у якій митну вартість вказаного транспортного засобу декларантом було визначено за 6 (резервним) методом визначення митної вартості товару (графа 43 МД), передбаченим статтею 64 МК України на рівні 2 050,00 Євро (графи 12, 45 та 46 - 64 832,49 грн.). При цьому, фактурна вартість транспортного засобу, поданого до митного оформлення, згідно з поданою митною декларацією та товаросупровідними документами становила 2 000,00 Євро (графа 42 - ціна товару).
При прийнятті митної декларації посадовою особою митниці встановлено відсутність коштів на рахунку позивача для попередньої оплати за митне оформлення даного т/з, що суперечить законодавству, в зв'язку з чим посадовою особою митниці винесено картку відмови у митному оформленні (випуску) товарів від 18.12.2018 №UA205090/2018/02981.
Декларантом в інтересах позивача повторно надано МД №UA205090/2018/110444 від 18.12.2018 на товар - легковий автомобіль марки MITSUBISHI PAJERO, 2002 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , тип кузова - універсал, тип двигуна дизельний, об'єм двигуна 3200 см куб. Згідно граф 12, 45 митну вартість вказаного т/з декларантом заявлено на рівні 104 364,50 грн. (що еквівалентно 3 300,00 Євро). При цьому, при визначенні та обрахунку числового значення митної вартості декларантом було застосовано 6 (резервний) метод визначення митної вартості товару (графа 43 МД), передбачений статтею 64 МК України.
Зазначає, що у лівому підрозділі графи 43 МД зазначається порядковий номер методу визначення митної вартості, що використовувався декларантом самостійно. У разі наявності чинного рішення про коригування митної вартості товарів у правому підрозділі графи зазначається порядковий номер методу визначення митної вартості, що використовувався митним органом.
Аналіз граф поданої до митного оформлення МД №UA205090/2018/110444 від 18.12.2018 свідчить, що декларантом самостійно визначено розмір митної вартості товару за 6 (резервним) методом.
Представник відповідача вважає безпідставним та необгрунтованим твердження позивача про те, що саме посадовими особами Волинської митниці ДФС до граф 12, 45 МД №UA205090/2018/110444 від 18.12.2018 було внесено інформацію про коригування митної вартості та вказано суму 104 364,50 грн, оскільки, відповідно до пункту 3.3 Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом ДМС України від 30.05.2012 №651, графи A, C, D/J, E/J, F, G, I паперового примірника МД та її електронної копії або електронної МД заповнюються посадовими особами митних органів. Інші графи МД заповнюються декларантом.
Таким чином, внесення інформації у графи 12 та 45 митних декларацій можливе лише декларантом.
Представник відповідача зазначила, що жодних рішень про коригування заявленої декларантом згідно МД №UA205090/2018/110444 від 18.12.2018 митної вартості транспортного засобу Волинською митницею ДФС не приймалось.
З огляду на вищевикладене, вимога позивача про визнання протиправними дій Волинської митниці ДФС є безпідставною, оскільки, митницею не приймалось рішення щодо коригування митної вартості товару позивача, а отже і не порушено жодних прав та свобод останнього.
Безпідставною є також вимога позивача про зобов'язання здійснити перерахунок митних платежів, що підлягають до сплати за митне оформлення даного автомобіля, взявши за базу оподаткування митну вартість у розмірі 2000 Євро, визначену за основним методом - за ціною контракту, оскільки позивачем самостійно визначено митну вартість, яку вказано у поданій митній декларації №UA205090/2018/110444 від 18.12.2018 та згідно з якою товар випущено у вільний обіг.
З наведених підстав просить відмовити у задоволенні позову.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, зазначених у позовній заяві. Просив позов задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні підтримала позицію, викладену у відзиві на позов. Просила у задоволені позову відмовити.
Суд, заслухавши усні пояснення сторін (вступне слово), перевіривши доводи позивача та відповідача у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємозв'язку доказів у їхній сукупності, встановив такі обставини.
18.12.2018 для митного оформлення товару: «легковий автомобіль марки MITSUBISHI PAJERO, б/у, 2002 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , тип кузова - універсал, тип двигуна дизельний, об'єм двигуна 3200 см куб» декларантом ТзОВ «Брок-Сервіс», що діяв в інтересах ОСОБА_1 , на митний пост «Луцьк» Волинської митниці ДФС було подано митну декларацію №UA205090/2018/110307, у якій митна вартість вказаного транспортного засобу визначена декларантом за 6 (резервним) методом визначення митної вартості товару (графа 43 МД) та становить 2 000,00 Євро (графа 42) (а.с.34). До митної декларації надано комплект документів а саме: рахунок-фактуру (інвойс) від 05.12.2018, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 від 16.01.2002, платіжні доручення, що підтверджують сплату митних платежів від 17.12.2018 №46, від 17.12.2018 №47 та від 18.12.2018 №0.0.1215018269.1 та інші некласифіковані документи (а.с.14,15).
18.12.2018 посадовою особою Волинської митниці ДФС винесено картку відмови у митному оформленні (випуску) товарів за МД №UA205090/2018/110307 від 18.12.2018 у зв'язку з відсутністю коштів на рахунку позивача для попередньої оплати за митне оформлення даного т/з, що суперечить вимогам Податкового кодексу України та Закону України «Про митний тариф України» (а.с.35).
18.12.2018 повторно, для митного оформлення товару: «легковий автомобіль марки MITSUBISHI PAJERO, б/у, 2002 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , тип кузова - універсал, тип двигуна дизельний, об'єм двигуна 3200 см куб» декларантом ТзОВ «Брок-Сервіс», що діяв в інтересах ОСОБА_1 , на митний пост «Луцьк» Волинської митниці ДФС було подано митну декларацію №UA205090/2018/110444, у якій при визначенні та обрахунку числового значення митної вартості декларантом було застосовано 6 (резервний) метод визначення митної вартості товару (графа 43 МД), передбачений статтею 64 МК України. Згідно граф 12, 45, 46 митна вартість вказаного т/з вказана у розмірі 104 364,50 грн (що еквівалентно 3 300,00 Євро). Фактурна вартість транспортного засобу, поданого до митного оформлення вказана 2 000,00 Євро (графа 42 - ціна товару). До митної декларації надано комплект документів а саме: договір купівлі-продажу автомобіля від 05.12.2018; рахунок-фактуру (інвойс) від 05.12.2018, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 від 16.01.2002, платіжні доручення, що підтверджують сплату митних платежів від 17.12.2018 №46, від 17.12.2018 №47 та від 18.12.2018 №0.0.1215018269.1 та інші некласифіковані документи (а.с.11-12,14,15).
Позивач, вважаючи, що посадовими особами Волинської митниці ДФС було протиправно змінено митну вартість задекларованого автомобіля та порушено його майнові права, що призвело до надмірної сплати митних платежів, звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить із наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу правильності визначення митної вартості товару - легкового автомобіля.
Статтею 49 МК України від 13.03.2012 № 4495-VI (з наступними змінами та доповненнями) визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до частини першої статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Згідно із частинами першою та другою статті 52 цього ж Кодексу заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.
Як передбачено частинами другою - третьою статті 53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Частинами першою, другою статті 54 вказаного Кодексу визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до частини першої статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Відповідно до частин другої статті 55 МК України прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
Як вбачається з матеріалів адміністративної справи та пояснень представників сторін, жодних рішень про коригування заявленої декларантом згідно з МД №UA205090/2018/110444 від 18.12.2018 митної вартості транспортного засобу, Волинською митницею ДФС не приймалось.
Разом з тим, правила заповнення граф митних декларацій (далі - МД) на бланках єдиного адміністративного документа форми МД-2 (далі - ЄАД), додаткових аркушів до нього форми МД-3 (далі - додаткові аркуші), специфікації форми МД-8 (далі - специфікація), порядок унесення відомостей до доповнення форми МД-6 (далі - доповнення), випадки застосування специфікації, а також порядок оформлення, розподілу та використання аркушів МД форм МД-2, МД-3, МД-6, МД-8 визначені Порядком заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 №651 (далі - Порядок №651).
Відповідно до пункту 3.3. Порядку №651 графи A, C, D/J, E/J, F, G, I МД паперового примірника МД та її електронної копії або електронної МД заповнюються посадовими особами митних органів. Інші графи МД заповнюються Декларантом.
В окремих випадках, визначених цим Порядком, до зазначених граф МД частина відомостей може вноситися Декларантом, а посадові особи митних органів можуть вносити відомості, що належать до компетенції митних органів, до інших граф МД.
Відповідно до пункту 3.6. Порядку №651 відомості, заявлені в МД на паперовому носії, засвідчуються підписом особи, яка склала МД:
у графі 54 ЄАД;
у будь-якому вільному місці (за винятком граф, що заповнюються посадовими особами митних органів) додаткових аркушів;
у правому нижньому куті в спеціально виділеній графі доповнення;
у правому нижньому куті на всіх аркушах специфікації. Підпис завіряється печаткою Декларанта, яка містить код за Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України (далі - код за ЄДРПОУ), або реєстраційний номер облікової картки платника податків (серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відповідну відмітку в паспорті)).
Відповідно до пункту 3.7. Порядку №651 викладені в цьому Порядку правила декларування товарів, що переміщуються через митний кордон України громадянами, поширюються на випадки декларування товарів, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон України громадянами для особистих, сімейних та інших потреб, не пов'язаних з провадженням підприємницької діяльності, та відповідно до Митного кодексу України та Положення про митні декларації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.05. 2012 № 450 (далі - Положення про митні декларації), декларуються з поданням митної декларації, передбаченої законодавством України для підприємств.
Системний аналіз вказаних положень МК України та Порядку № 651 дає підстави дійти таких висновків, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем для митного оформлення товару: «легковий автомобіль марки MITSUBISHI PAJERO, б/у, 2002 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , тип кузова - універсал, тип двигуна дизельний, об'єм двигуна 3200 см куб» декларантом ТзОВ «Брок-Сервіс», що діяв в інтересах ОСОБА_1 , на митний пост «Луцьк» Волинської митниці ДФС було подано митні декларації від 18.12.2018 №UA205090/2018/110307 та №UA205090/2018/110444.
Разом з тим, як встановлено судом, ні по одній з вищевказаних митних декларацій посадовими особами Волинської митниці ДФС не приймалось рішення про коригування заявленої декларантом митної вартості товарів відповідно до положень статті 55 МК України.
Як було вищевказано, відповідно до пункту 3.3. Порядку №651 графи A, C, D/J, E/J, F, G, I МД паперового примірника МД та її електронної копії або електронної МД заповнюються посадовими особами митних органів. Інші графи МД заповнюються Декларантом.
Як вбачається з митної декларації від 18.12.2018 №UA205090/2018/110444 у графах 12, 45, та 46 митна вартість транспортного засобу самостійно визначена декларантом ОСОБА_4 (ТзОВ «Брок Сервіс», яка діяла в інтересах позивача) за 6 (резервним) методом у розмірі 104 364,50 грн
Таким чином, як у поданій до митного оформлення митній декларації від 18.12.2018 №UA205090/2018/110307, так і в митній декларації від 18.12.2018 №UA205090/2018/110444 декларантом, що діяла в інтересах позивача, самостійно у графі 43 визначено 6 (резервний) метод визначення митної вартості товару, а тому посадові особи митниці не могли відмовити у здійсненні митного оформлення автомобіля за ціною контракту, тобто за 1 (основним) методом, оскільки декларант, подаючи до митного оформлення митні декларації, не вказував 1 (основний) метод для визначення митної вартості автомобіля.
Твердження представника позивача відносно того, що до граф 12, 45 митної декларації від 18.12.2018 №UA205090/2018/110444 посадовими особами Волинської митниці ДФС було внесено інформацію про коригування митної вартості та застосовано 6 (резервний) метод визначення митної вартості товару, в результаті чого позивачем було надміру сплачено митних платежів є безпідставними та необгрунтованими, оскільки заповнення граф 12, 45, та 43 здійснювалось безпосередньо декларантом, що діяла в інтересах позивача, а не посадовими особами Волинської митниці ДФС.
З огляду на вищевикладене, вимоги позивача про визнання незаконними дій Волинської митниці ДФС щодо визначення митної вартості легкового автомобіля та про зобов'язання здійснити перерахунок митних платежів, що підлягають до сплати за митне оформлення даного автомобіля, взявши за базу оподаткування митну вартість у розмірі 2000 Євро, визначену за основним методом - за ціною контракту є безпідставними, оскільки, митницею не приймалось рішення щодо коригування митної вартості товару позивача, а тому, враховуючи вищевикладені обставини справи та наведені норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, що позовні вимоги до задоволення не підлягають.
Керуючись статтями 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Волинської митниці ДФС про визнання дій з визначення митної вартості легкового автомобіля MITSUBISHI PAJERO незаконними та зобов'язання здійснити перерахунок митних платежів, відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, встановленого статтею 295 КАС України, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 27 травня 2019 року.
Головуючий-суддя Т.М. Димарчук