27 травня 2019 року ЛуцькСправа № 140/1369/19
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - суді Лозовського О.А.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Луцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся з позовом до Луцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області (далі - Луцьке ОУПФУ, відповідач) про визнання протиправними дій щодо відмови у зарахуванні до стажу роботи періоди роботи в колгоспі «Більшовик» з 24.11.1983 по 29.04.1989 та зобов'язання зарахувати до стажу роботи періоди роботи в колгоспі «Більшовик» з 24.11.1983 по 29.04.1989.
В обґрунтування позову вказав, що з 04.10.2018 перебуває на обліку в Луцькому ОУПФУ та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Однак, призначаючи пенсію, відповідач протиправно не зарахував до стажу роботи періоди ОСОБА_1 в колгоспі «Більшовик» з 24.11.1983 по 29.04.1989.
На письмове звернення позивача від 13.02.2019 щодо надання інформації про періоди стажу, які зараховані при призначенні пенсії та підстави не зарахування спірного періоду, листом відповідача від 27.02.2019 №73/Б-01 було відмовлено, посилаючись на відсутність документів про підтвердження відомостей про кількість встановлених та відпрацьованих вихододнів, довідки про період роботи та відомостей щодо дати реорганізації колгоспу, перейменування, правонаступника та ліквідацію чи ліквідацію без правонаступника.
Позивач з такими висновками відповідача не погоджується, оскільки відповідно до положень статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Зазначає, що у його трудовій книжці є запис про роботу у спірний період. Можливість підтвердити іншими документами відомості про роботу у цей період у нього відсутня. Якщо відповідач ставить під сумнів цей запис, то відповідно до Порядку підтвердження трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637, підтвердження трудового стажу здійснюються органами Пенсійного фонду на підставі показань свідка.
З наведених вище підстав позов просив задовольнити.
Ухвалою від 25.04.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін відповідно до статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Відповідач у відзиві на позов позовні вимоги не визнав. В обґрунтування своєї позиції вказав, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Луцькому ОУПФУ з 04.10.2018 як отримувач пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». На звернення позивача від 13.02.2019 щодо надання інформації про періоди стажу, які зараховані при призначенні пенсії та підстави не зарахування періодів роботи останнього в колгоспі «Більшовик» Радехівського району Львівської області з 24.11.1983 по 29.04.1989, листом Луцького ОУПФУ від 27.02.2019 №73/Б-01 роз'яснено про причини не зарахування до трудового стажу вказаного періоду роботи.
З посиланням на пункт 3 Порядку підтвердження трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637, відповідач зазначає, що для підтвердження періоду роботи з 24.11.1983 по 29.04.1989 позивачу необхідно надати підтверджуючі документи про кількість встановлених та відпрацьованих вихододнів, довідки про період роботи та відомостей щодо дати реорганізації колгоспу, перейменування, правонаступника та ліквідацію чи ліквідацію без правонаступника.
Відповідач також вважає, що оскільки відповідні документи ОСОБА_1 не подав, на письмові запити управління відповіді щодо підтвердження спірного періоду роботи не надано, то згідно приписами Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» він не має права на зарахування з 04.10.2018 трудового стажу за роботу в колгоспі «Більшовик» Радехівського району Львівської області з 24.11.1983 по 29.04.1989.
З наведених підстав відповідач просив у задоволенні позову відмовити повністю.
Інші заяви по суті справи від сторін не надходили.
У зв'язку з тимчасовою непрацездатністю головуючого судді
Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд приходить до висновку, що позов необхідно задовольнити з таких мотивів та підстав.
Так судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 02.01.2019 року подав до Луцького ОУПФУ заяву про призначення пенсії за віком. До заяви серед іншого додано документи, що підтверджують трудовий стаж: трудову книжку НОМЕР_1 , довідки про заробітну плату від 21.12.2018 №1390 за період страхового стажу до 01.07.2000, довідку про зміну назви організації №05.2-4895 від 21.12.2018, довідку про період військової служби від 27.09.2018 №389.
З розписки-повідомлення до заяви вбачається, що позивачу у строк до 01.04.2019 запропоновано надати довідку про прийняття на роботу (період роботи в колгоспі 1983-1989).
З матеріалів пенсійної справи №0003386/1692, копії документів якої долучено до даної справи, слідує, що на підставі заяви ОСОБА_1 від 02.01.2019 Луцьким ОУПФУ позивачу призначено пенсію за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (надалі - Закон №1058-IV) з 04.10.2018. Пенсію обчислено з урахуванням трудового стажу 36 років 03 місяці 26 днів. При цьому період з 24.11.1983 по 29.04.1989 до розрахунку трудового стажу не включено.
13.02.2019 ОСОБА_1 подав відповідачу заяву, у якій просив пояснити причини незарахування до трудового стажу періоду роботи в колгоспі «Більшовик» Радехівського району Львівської області в період з 24.11.1983 по 29.04.1989.
Листом Луцького ОУПФУ від 27.02.2019 №73/Б-01 позивач інформований, що підстав для зарахування періоду роботи у колгоспі «Більшовик» Радехівського району Львівської області в період з 24.11.1983 по 29.04.1989 до його трудового стажу немає у зв'язку з тим, що ним не надано документів про підтвердження відомостей про кількість встановлених та відпрацьованих вихододнів, довідки про період роботи та відомостей щодо дати реорганізації колгоспу, перейменування, правонаступника та ліквідацію чи ліквідацію без правонаступника
Позивач не погоджуючись із такими діями відповідача, звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує частину другу статті 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду регулюють Закони України від 05.11.1991 №1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон №1788-XII), від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV).
Відповідно до пункту 16 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Частиною першою статті 24 Закону №1058-IV визначено, що страховий стаж це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Згідно з приписами частини четвертої статті 24 Закону №1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Як встановлено статтею 62 Закону №1788-XII, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до статті 62 Закону №1788-XII постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок №637).
Пунктом 1 Порядку №637 визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Разом з тим, у разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків (пункт 2 Порядку №637).
Також відповідно до пункту 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. За відсутності зазначених у цьому пункті документів для підтвердження трудового стажу приймаються членські квитки профспілок. При цьому підтверджуються періоди роботи лише за той час, за який є відмітки про сплату членських внесків (пункт 3 Порядку №637).
Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте якщо у трудовій книжці не зазначені відомості (зазначені неповні чи неточні відомості) про роботу працівника у певний період, то для підтвердження трудового стажу приймаються інші документи, на підставі яких можна дійти висновку, де і протягом якого періоду працював працівник. Ці документи можуть бути видані роботодавцем (його правонаступником), архівними установами, до яких передано документи з особового складу для зберігання. Якщо є можливість підтвердити трудовий стаж даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, то використовуються ці відомості.
Разом з тим, якщо жодний із способів, зазначених вище не може бути реалізований з об'єктивних причин (підприємство, установа чи організація, де працювала особа, не мають правонаступників або хоч і не ліквідовані у встановленому порядку, проте фактично припинили діяльність, а документи до архівної установи на зберігання не передавалися, при цьому в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування відомості за цей період відсутні), то у такому випадку підтвердження трудового стажу здійснюється згідно з пунктом 2 Порядку №637 - органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Наведене узгоджується і з приписами статті 48 Кодексу законів про працю України, відповідно до яких трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Згідно із пунктом 2.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України і Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58 (далі - Інструкція №58) до трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім'я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв'язку з цим винагороди.
Пунктом 2.4 Інструкції №58 визначено, що усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.
У свою чергу, відповідно до пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 (далі - Порядок №22-1) орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення в тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.
З огляду на матеріали справи предметом спору у цій справі є протиправність (правомірність) дій відповідача щодо неврахування до трудового стажу позивача періоду його роботи у колгоспі «Більшовик» Радехівського району Львівської області в період з 24.11.1983 по 29.04.1989 у зв'язку з відсутністю підтверджуючих документів, а саме: документів про підтвердження відомостей про кількість встановлених та відпрацьованих вихододнів, довідки про період роботи та відомостей щодо дати реорганізації колгоспу, перейменування, правонаступника та ліквідацію чи ліквідацію без правонаступника.
Перевіряючи підстави, з яких позивачу відмовлено у зарахуванні до трудового (страхового) стажу періоду його роботи у колгоспі «Більшовик» Радехівського району Львівської області в період з 24.11.1983 по 29.04.1989, судом встановлено, що в трудовій книжці серії НОМЕР_1 , виданій на ім'я позивача, наявні записи №3, №4 та №5 про його прийняття з 24.11.1983 на роботу старшим електриком в колгосп «Більшовик»; 01.11.1986 - переведення на посаду інженера по техніці безпеки в даному ж колгоспі та про його звільнення з вказаної роботи та виведення із членів колгоспу у зв'язку із зміною місця проживання з 29.04.1989 (а. с. 13, 14).
Як підставу прийняття позивача на роботу у трудовій книжці у відповідній графі зазначено - рішення правління від 06.12.1983, протокол №15, а як підставу звільнення з роботи - рішення правління від 27.04.1989, протокол №5; вказані записи засвідчені печаткою колгоспу «Більшовик» та дефектів їх вчинення не мають.
З урахуванням наведеного суд дійшов висновку про те, що позивач має належним чином оформлену трудову книжку, в якій містяться записи про відповідний трудовий стаж із відомостями, які відповідають вимогам законодавства, підтвердити цей період роботи довідками, наказами чи іншою документацією позивач не має можливості, але відсутність таких довідок не може бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.
Разом з тим, із відзиву на позовну заяву відповідача не вбачається доводів щодо наявності в трудовій книжці позивача неправильних чи неточних записів про періоди роботи позивача.
Оцінюючи вказані вище докази та вирішуючи справу в цілому, суд виходить з того, що згідно з положеннями частиною третьою 3 статті 2 КАС України в справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: … 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); … 5) добросовісно; 6) розсудливо; … 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
Оцінюючи ситуацію, в якій опинився позивач, суд дійшов висновку, що відповідач, відмовляючи у зарахуванні до трудового стажу позивача період роботи 24.11.1983 по 29.04.1989 у зв'язку з відсутністю підтверджуючих документів, діяв з порушенням принципів, визначених у пунктами 3, 5, 6, 8 частини третьої статті 2 КАС України.
При цьому суд звертає увагу, що окреме рішення з приводу незарахування стажу за період з 24.11.1983 по 29.04.1989 до трудового (страхового) відповідач не приймав, а листом від 27.02.2019 №73/Б-01 лише повідомив про неврахування цього періоду при призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком, що свідчить про протиправність його дій.
Суд враховує, що відповідно до пункту 1 частини п'ятої статті 24 Закону №1058-IV пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Позивач, звернувся до органу Пенсійного фонду України 02.01.2019, пенсія йому призначена з 04.10.2018. Вимогою про надання підтверджуючих документів відповідачем встановлено строк до 01.04.2019. ОСОБА_1 , вважаючи неправомірними дії Луцького ОУПФУ щодо неврахування періоду його роботи з 24.11.1983 по 29.04.1989 при призначенні пенсії, 23.04.2019 звернувся із даним позовом.
З огляду на те, що судом встановлено протиправним незарахування цього періоду роботи ОСОБА_1 при призначенні пенсії за віком, то з урахуванням повноважень, наданих суду частиною другою статті 245 КАС України, позов належить задовольнити повністю шляхом прийняття рішення про визнання протиправними дій Луцького ОУПФУ щодо незарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періоду його роботи в колгоспі «Більшовик» з 24.11.1983 по 29.04.1989 та зобов'язання відповідача зарахувати до страхового стажу цей період роботи та провести з 04.10.2018 перерахунок і виплату пенсії за віком з врахуванням вказаного періоду страхового стажу.
Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки суд задовольняє позов повністю, то на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, у сумі 768,40 грн., що підтверджуються квитанцією №24 від 19.04.2019, випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету.
Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 243-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) до Луцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області (43005, Волинська область, місто Луцьк, проспект Президента Грушевського,1, ідентифікаційний код юридичної особи 40370530) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Луцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області щодо незарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періоду роботи в колгоспі «Більшовик» з 24.11.1983 по 29.04.1989.
Зобов'язати Луцьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Волинської області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період його роботи в колгоспі «Більшовик» з 24.11.1983 по 29.04.1989 та провести з 04.10.2018 перерахунок і виплату пенсії за віком з врахуванням вказаного періоду страхового стажу.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Луцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області судові витрати в сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд.
Суддя О.А. Лозовський