м. Вінниця
27 травня 2019 р. Справа № 120/1011/19-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Поліщук І.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Він-Авто" до Управління Укртрансбезпеки у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення
До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Він-Авто" (далі - позивач) з адміністративним позовом до Управління Укртрансбезпеки у Вінницькій області (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення.
Позовні вимоги мотивовані протиправністю прийнятої відповідачем постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу №089764 від 12.03.2019 року за порушення вимог ст. 39 Закону України "Про автомобільний транспорт". При цьому, обґрунтовуючи протиправність даної постанови, позивач зазначає, що на момент перевірки належного йому транспортного засобу у водія були наявні усі документи, необхідні для здійснення пасажирських перевезень. Також вказав, що вимога ст. 39 Закону України "Про автомобільний транспорт" щодо наявності у водія автобусу квитково-касового листа під час здійснення регулярного пасажирського перевезення за відсутності законодавчо визначених вимог до форми квитково-касового листа та порядку його заповнення не підлягає застосуванню.
Ухвалою від 27.03.2019 року відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (в порядку письмового провадження відповідно до ст. 262 КАС України). Даною ухвалою також встановлено відповідачу 15-денний строк на подання відзиву на позовну заяву.
Разом із тим, у встановлений судом строк відзив на позовну заяву відповідачем подано не було, хоча копія ухвали про відкриття провадження ним отримана 02.04.2019 року, що підтверджується розпискою про вручення ухвали та позовної заяви з додатками.
Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
З огляду на вище викладене, суд вважає за можливе здійснювати розгляд даної справи за наявними у ній матеріалами.
Суд, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності встановив наступні обставини.
Так, 21.02.2019 року відповідно до направлення на перевірку №009404 від 18.02.2019 року державними інспекторами управління Укртрансбезпеки у Вінницькій області проведена перевірка додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.
За наслідками перевірки належного позивачу транспортного засобу марки БАЗ А079.19, державний номерний знак НОМЕР_1 , посадовими особами відповідача складено Акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 21.02.2019 року.
Як слідує зі змісту даного акту, в ході проведення перевірки, окрім іншого, встановлено, що водієм належного позивачу транспортного засобу марки БАЗ А079.19, державний номерний знак НОМЕР_1 , здійснювалось перевезення пасажирів без належним чином оформлених документів, перелік яких визначений ст. 39 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме: поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, розкладу руху автобуса, схеми маршруту, таблиці вартості проїзду, квитково-касового листа, індивідуально-контрольної книжки водія.
На підставі акта перевірки від 21.02.2019 року відповідачем винесено постанову №089764 про застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу на суму 1700 грн. за порушення законодавства про автомобільний транспорт, відповідальність за яке передбачена абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".
Разом із тим, не погоджуючись із даною постановою, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив із наступного.
Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначено Законом України "Про автомобільний транспорт".
Відповідно до ст.. 3 Закону України "Про автомобільний транспорт" цей Закон регулює відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень.
Згідно із ч. 1 ст. 5 Закону України "Про автомобільний транспорт" основним завданням державного регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту є створення умов безпечного, якісного й ефективного перевезення пасажирів та вантажів, надання додаткових транспортних послуг.
Відповідно до ст. 6 Закону України "Про автомобільний транспорт" центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм та стандартів на автомобільному транспорті.
Автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення (ст. 39 Закону України "Про автомобільний транспорт").
Згідно із абз. 3 ч. 2 ст. 39 Закону України "Про автомобільний транспорт" документами для регулярних пасажирських перевезень для водія автобуса є посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, квитково-касовий лист, схема маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду (крім міських перевезень), інші документи, передбачені законодавством України.
Відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи, зокрема, за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Так, як уже було встановлено судом вище, 12.03.2019 року на підставі акта перевірки від 21.02.2019 року, відповідачем винесено постанову №089764 про застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу на суму 1700 грн. за порушення ст. 39 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме: відсутність у водія належного позивачу автобуса поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, розкладу руху автобуса, схеми маршруту, таблиці вартості проїзду, квитково-касового листа, індивідуально-контрольної книжки водія.
В той же час, обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач зазначає, що на момент перевірки належного йому транспортного засобу у водія були наявні усі документи, необхідні для здійснення пасажирських перевезень.
На підтвердження даних обставин, позивачем додано до позовної заяви наступні документи: копію паспорту №253 автобусного маршруту регулярних перевезень внутрішньообласного-міжміського сполучення, який працює в звичайному режимі руху; схему міжміського автобусного маршруту "Шаргород АС - Жмеринка - Вінниця АС-2"; схему руху автобуса; розклад руху автобусів на маршруті "Шаргород АС - Жмеринка - Вінниця АС-2"; таблицю вартості проїзду на міжміському автобусному маршруті загального користування; поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АМ/4583049 від 19.02.2019 року; квитково-касовий лист, індивідуальну контрольну книжку водія (а.с.8-15).
Крім того, суд звертає увагу на те, що згідно положень ст.ст. 39, 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" відповідальність у перевізника виникає у випадку відсутності у водія автобусу, зокрема, посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційних документів на транспортний засіб, квитково-касового листа, схеми маршруту, розкладу руху, таблиці вартості проїзду (крім міських перевезень), інших документів, передбачених законодавством України.
При цьому, наказом Міністерства транспорту України від 31 травня 2000 року №279 передбачався порядок реєстрації та ведення товарно-касової книги, яка оформлялась на кожну господарську одиницю та складалась з квитково-касових листів, виготовлених з надрукованими серією та номером. Додатком 13 до наказу №279 була передбачена форма квитково-касового листа.
Натомість, у зв'язку з внесенням змін до законодавства, наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 25 травня 2006 року №503 наказ №279 визнано таким, що втратив чинність.
Таким чином, на час проведення відповідачем перевірки та прийняття оскаржуваної постанови про накладення адміністративно-господарського штрафу на позивача, на законодавчому рівні не існувало визначеної форми квитково-касового листа та порядку його ведення.
З огляду на вищенаведене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для застосовування до позивача адміністративно-господарського штрафу з приводу відсутності у водія автобусу належним чином оформленого квитково-касового листа, оскільки форма та порядок ведення зазначеного документу не передбачені чинним законодавством.
Вказані висновки щодо застосування норм права, узгоджуються з висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 17.07.2018 року по справі №802/1836/17-а, та повинні застосовуватись до спірних правовідносин, в силу положень ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" і ч. 5 ст. 242 КАС України.
З огляду на вище викладені обставини, суд приходить до висновку, що позивачем належним чином підтверджено те, що на момент проведення перевірки належного йому транспортного засобу у водія були наявні усі необхідні документи, перелік яких визначений ст. 39 Закону України "Про автомобільний транспорт".
Крім того, суд звертає увагу на те, що відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В даному ж випадку, позиція відповідача з приводу заявлених позовних вимог суду не відома, адже останній у встановлений судом строк відзив на позовну заяву не подав, а також не надав жодних пояснень з приводу неможливості його подання, хоча копію ухвали про відкриття провадження отримав 02.04.2019 року, що підтверджується розпискою про вручення ухвали та позовної заяви з додатками.
При цьому, положеннями ч. 4 ст. 159 КАС України визначено, що неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Враховуючи вище викладене, суд приходить до висновку про протиправність застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу за відсутність у водія документів, перелік яких визначено ст. 39 Закону України "Про автомобільний транспорт", адже наявність таких документів підтверджується матеріалами справи.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (стаття 90 КАС України).
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовній вимоги підлягають задоволенню.
Питання розподілу судових витрат підлягає вирішенню в порядку, визначеному ч. 1 ст. 139 КАС України.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Укртрансбезпеки у Вінницькій області №089764 від 12.03.2019 року про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю "Він-Авто" адміністративно-господарського штрафу.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Він-Авто" сплачений при зверненні до суду судовий збір в сумі 1921 (одна тисяча дев'ятсот двадцять одну) гривню за рахунок бюджетних асигнувань Управління Укртрансбезпеки у Вінницькій області.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Він-Авто" (вул. Леніна, 7, с. Пултівці, Вінницький район, Вінницька область, код ЄДРПОУ 37849837);
Управління Укртрансбезпеки у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 23, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 39816845).
Повний текст рішення складено 27.05.2019 року.
Суддя Поліщук Ірина Миколаївна