Справа № 199/2569/19
"27" травня 2019 р. м. Лиман
Суддя Краснолиманського міського суду Донецької області Саржевська І.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Шахторін Артем Сергійович, до ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3 , про стягнення коштів, -
14.05.2019 до Краснолиманського міького суду Донецької області згідно ухвали Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 12.04.2019 за підсудністю надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Шахторін Артем Сергіович, до ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3 , про стягнення грошових коштів за продаж автомобіля, з урахуванням інфляційних втрат та 3% річних від простроченої суми та моральної шкоди в розмірі 5000 грн., всього 193157,96 грн.
На виконання вимог ч. 6 ст. 187 ЦПК України 15.05.2019 суд звернувся до відділу адресно-довідкової роботи ГУ ДМС України в Донецькій області щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідачки ОСОБА_2 . За повідомленням ГУ ДМС України в Донецькій області від 20.05.2019 остання зареєстрованою не значиться.
Відповідно до ч. 9 ст. 28 ЦПК України позови до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, пред'являються за місцезнаходженням майна відповідача чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування.
Останнім відомим місцем реєстрації відповідачки є АДРЕСА_1 (Петровський район), за вказаних обстави позов територіально підсудний Краснолиманському міському суду Донецької області відповідно до розпорядження ВСУ з розгляду цивільних і кримінальних справ №2710/38-14 від 02.09.2014 «Про визначення територіальної підсудності справ».
Ознайомившись із заявою, суддя прийшла до висновку, що її подано без додержання вимог, встановлених ст. 177 ЦПК України виходячи з наступного.
Згідно ч. 3 ст. 177 ЦПК України у разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про звільнення (відстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів, тощо.
Позивач в позовній заяві просить звільнити його від сплати судового збору у розмірі 1931,58 грн. з посиланням на те, що є безробітним, працював в 2016 році, інших доходів не має, на підтвердження чого надав довідки з ПФУ, тобто розмір судового збору перевищує 5% розміру його річного доходу за попередній календарний рік.
Розглянувши заявлене клопотання суд вважає, що воно задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Відповідно до положень ч.1 ст.8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі при умові, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача-фізичної особи за попередній календарний рік.
Відповідно до положень ч. 2 ст.8 Закону України "Про судовий збір" суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Згідно роз'яснень, що містяться в п. 29 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17.10.2014 № 10, відповідно до ст.8 Закону № 3674-VІ єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи. Особа, яка заявляє відповідне клопотання повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджає сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
На підтвердження незадовільного майнового стану можуть бути надані, наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо.
При розгляді клопотання про звільнення від сплати судового збору підстав для його задоволення не вбачається, оскільки заявником не подано доказів на підтвердження його важкого матеріального стану, що перешкоджає сплати ним судового збору у встановленому законом і порядку розмірі. Надані позивачем довідки за формою ОК-5, ОК-7, видані ГУ ПФУ в Дніпропетровській області не містять даних щодо отриманого доходу ОСОБА_1 за 2018 рік, отже суду не надано доказів, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача за 2018 рік.
На підставі наведеного в задоволені клопотання необхідно відмовити.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, вставлених законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду,- у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Станом на 01.01.2019 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 1 921,00 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, справляється судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується (ч.1 ст. 176 ЦПК України).
Оскільки позивачем заявлені вимоги матеріального (майнового) характеру, ціною позову зазначено 193157 грн. 96 коп. до оплати підлягає судовий збір у сумі 1931,58 грн.
Згідно ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом пяти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановлюється з підстав несплати судового збору у встановленому розмірі, суд у такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається.
Таким чином, зважаючи на зазначені вище недоліки, позовну заяву ОСОБА_1 слід залишити без руху та надати позивачеві строк для усунення недоліків, що не може перевищувати десяти днів з дня отримання ним копії ухвали.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 136, 177, 185, 258-261 ЦПК України, суддя -
Позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Шахторін Артем Сергійович, до ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3 , про стягнення коштів - залишити без руху.
Запропонувати позивачеві протягом десяти днів з дня отримання ним копії ухвали, усунути вказані недоліки позовної заяви, інакше заява буде визнана неподаною і йому повернута.
Копію ухвали направити позивачеві.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: