Справа №295/2846/19
2/295/1468/19
23.05.2019 року м. Житомир
Богунський районний суд м. Житомира в складі:
головуючого - судді Слюсарчук Н.Ф.
за участю секретаря с/з - Давиденко Я.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Житомирі цивільну справу
за позовом ОСОБА_1
до ОСОБА_2 та Територіальної громади міста Житомира в особі Житомирської міської ради
про визначення права власності в порядку спадкування, -
Позивач звернувся до суду з даним позовом до відповідачів, в якому просить визначити розмір ідеальних часток у праві спільної сумісної власності на земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_1 загальною площею 0,0347 га, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 по НОМЕР_2 ідеальній частці за кожним; визнати за нею право власності на ј частину земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_1 загальною площею 0,0347 га, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 в порядку спадкування після смерті матері ОСОБА_4 .
На обґрунтування позовних вимог зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_4 . Заповіту мати не залишила. Позивач є єдиною спадкоємицею після смерті матері, так як її сестри відмовились від прийняття спадщини. При оформленні у нотаріуса свідоцтва про право на спадщину на 1/4 частину земельної ділянки, позивач отримала постанову №146/02-31 від 25 січня 2019 року про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на частку земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 у зв'язку з тим що вона не поділена на частки між співвласниками. Позивач зареєстрована і проживає у будинку АДРЕСА_1 ще з 1985 року. У 2002 році вона з батьком, донькою та матір'ю використали своє право на безоплатну приватизацію земельної ділянки. І відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю НОМЕР_3 від 29.11.2002 року стали співвласниками земельної ділянки загальною площею 0,0347 га, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 . Відповідно до витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно земельна ділянка є спільною сумісною власністю. Власниками земельної ділянки є ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Таким чином при реєстрації прав власності розмір часток співвласників не визначався. У зв'язку із невизначеністю розміру часток у праві приватної спільної сумісної власності на вказану вище нерухомість позивач не може реалізувати свого права на успадкування, а тому змушена звертатися до суду для визначення часток у спільній земельній ділянці, а саме по 1/4 за кожним із співвласників. Спору між співвласниками щодо належних їм часток немає і не було.
Позивач і представник позивача у судове засідання не з'явилися, згідно поданої заяви представник позивача просить розглянути справу у їх відсутність, позовні вимоги підтримує.
Представник відповідача - Територіальної громади м. Житомира в особі Житомирської міської ради у судове засідання також не з'явився, згідно поданої заяви просить розглядати справу у відсутність представника.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилася, згідно поданої заяви просить розглядати справу у її відсутність, проти задоволення позову не заперечує.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на праві спільної сумісної власності належала земельна ділянка загальною площею 0,0347 га, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про право власності на землю НОМЕР_3 від 29.11.2002 року (а.с.15,16).
Після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 (а.с.8), ОСОБА_1 подала до приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Стражник Т.О. заяву про прийняття спадщини.
Як вбачається з довідки приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Стражник Т.О. 218/02-14 від 04.02.2019 року ОСОБА_1 є єдиною спадкоємицею після смерті ОСОБА_4 (а.с.12).
Відповідно до постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від №146/02-31 від 25 січня 2019 року (а.с.13) ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на частину земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 у зв'язку з тим що, що не виділено частку померлої ОСОБА_4 у спільній ділянці.
Статтею 1216 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
У відповідності п.20 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику в справах про спадкування» спадкування за законом здійснюється почергово. За відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття всіма спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують спадкоємці відповідної черги. Зокрема, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Згідно ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
Статтею 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Положеннями ч.1ст.328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Таким чином, враховуючи, що позивач є єдиною спадкоємницею за законом після померлої ОСОБА_4 , але не має можливості оформити спадщину після смерті матері, тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині визнання за нею право власності на 1/4 частину земельної ділянки в порядку спадкування після смерті матері є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
При цьому суд враховує, що відповідно до ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно ст. 368 ЦК України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.
Відповідно до ст. 369 ЦК України співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
Вимогами ст. 370 ЦК України передбачено, що співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності, крім випадків, установлених законом. У разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду. Виділ частки із майна, що є у спільній сумісній власності, здійснюється у порядку, встановленому статтею 364цього Кодексу.
У відповідності до ст. 372 ЦК України передбачено, що майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними, крім випадків, установлених законом. У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.
Виходячи з положень закону, суд робить висновок, що частка позивача, що переходить у спадок становить -1/4 частини.
Щодо позовної вимоги про визначення розмір ідеальних часток у праві спільної сумісної власності на земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_1 загальною площею 0,0347 га, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 по 1/4 ідеальній частці за кожним, суд зазначає наступне.
Враховуючи, що один із співвласників майна, а саме ОСОБА_4 , померла, а при житті не був проведений розподіл ідеальних часток за кожним з співвласників, суд не вбачає підстав для задоволення позовної вимоги в частині визначення розміру ідеальних часток у праві спільної сумісної власності на земельну ділянку загальною площею 0,0347 га, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
Керуючись ст.41 Конституції України, ст.ст.1216,1217,1223,1297 ЦК України, постановою Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику в справах про спадкування», ст.ст. 10, 12, 13, 81, 82, 259, 263, 265 ЦПК України, суд -
Ухвалив:
Позов задовольнити частково.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/4 частину земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_1 загальною площею 0,0347 га, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 в порядку спадкування після смерті матері ОСОБА_4 .
В решті позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду через Богунський районний суд м. Житомира шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості щодо учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1
(місце проживання: АДРЕСА_2 ).
Відповідачі: ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_3 )
Територіальна громада міста Житомира в особі Житомирської міської ради (місце знаходження: 10014, м. Житомир, майдан С.П. Корольова, 4/2).
Суддя Н.Ф.Слюсарчук