Справа № 263/7259/19
Провадження № 2-о/263/4387/2019
24 травня 2019 року місто Маріуполь
Жовтневий районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:
головуючого судді Музики О.М.,
за участю секретаря Рудь Ю.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Маріуполі у порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про видачу обмежувального припису, заінтересована особа: ОСОБА_2 ,
До Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області 20 травня 2019 року надійшла заява ОСОБА_1 про видачу обмежувального припису, заінтересована особа: ОСОБА_2
На обґрунтування вимог заявник посилається на те, що вона з 16 травня 2015 року перебуває у шлюбу із ОСОБА_2 Під час шлюбу у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . 07 листопада 2018 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 придбали будинок АДРЕСА_1 . У вказаному будинку мешкає ОСОБА_2 , їх спільний син ОСОБА_3 , її донька від першого шлюбу та заявник. 08 січня 2019 року, знаходячись за місцем свого мешкання, ОСОБА_2 вчинив відносно ОСОБА_1 домашнє насильство, а саме: умисні дії фізичного та психологічного характеру: штовхав, хватав за руки, бив по спині та ногам, погрожував фізичною розправою та ображав нецензурною лайкою. Цього ж дня заявник звернулася до працівників поліції, якими складений протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП серії ГП № 226149, а наступного дня ОСОБА_1 звернулася до лікаря хірурга ЦПМСД № 3 у м. Маріуполі, що підтверджується довідкою. Постановою Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 25 лютого 2019 року (провадження № 3/263/516/2019) ОСОБА_4 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП України та на нього накладене адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 170,00 грн. Після скоєного адміністративного правопорушення відносно ОСОБА_1 на деякий час ОСОБА_2 припинив її ображати та у будинку ним були встановлені камери відео спостереження. 20 березня 2019 року ОСОБА_1 звернулася до ОСОБА_2 з проханням повернути гроші за аліменти, які утримуються на доньку ОСОБА_1 від першого шлюбу, на що ОСОБА_2 почав агресивно реагувати, принижувати її доньку ОСОБА_5 та ображати за національною ознакою, а також висловлюватися на її адресу нецензурною лайкою. Цього ж дня, ОСОБА_1 просила чоловіка надати їй оригінали документів, а саме: свідоцтво про шлюбу, свідоцтво про народження, договір купівлі-продажу та інші, які зберігаються в останнього у сейфі разом із зброєю. Вищезазначені документи були потрібні ОСОБА_1 для звернення із позовом до суду про стягнення аліментів, але їй відмовлено. Після, ОСОБА_1 викликала поліцію та у присутності співробітників поліції ОСОБА_2 пообіцяв, що поверне документи заявнику, але до теперішнього часу документи так і не повернуті. Співробітниками поліції складений протокол серії ГП № 237702 про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст.173-2 КУпАП. Постановою Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 13 травня 2019 року (провадження № 3/263/1444/2019) матеріали адміністративної справи про притягнення ОСОБА_2 повернуті до Центрального ВП ГУНП в Донецькій області для належного оформлення, у зв'язку з тим, що в протоколі зазначено, що ОСОБА_2 раніше до адміністративної відповідальності не притягувався та це не відповідає дійсності. Також у провадженні Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області розглядається ще справа № 3/263/1816/19 про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, але рішення судом на теперішній час не прийняте. Після того як ОСОБА_2 та ОСОБА_1 був придбний будинок, ОСОБА_2 перестав матеріально утримувати як ОСОБА_1 , так і їхнього сина ОСОБА_3 До відпустки по догляду за дитиною ОСОБА_1 офіційно працювала бухгалтером у ЖКП «Житло-Центр», але на теперішній час вона не має можливості працювати. Щомісячна одноразова допомога при народженні ОСОБА_3 складає 860 грн. на місяць. Матеріальну допомогу заявник отримую лише від своїх батьків. Зазначає, що вона навіть не має можливості сплатити комунальні послуги, так як усі квитанції знаходяться у ОСОБА_2 Продукти харчування він купує лише для себе. Їй із дітьми заборонено користуватися електрикою та водою. Навмисно пошкоджені електроприлади: фен, дарсєнваль. ОСОБА_2 заборонив на весні користуватися обігрівачами, після чого діти почали хворіти, також почав вивозити частину майна, яке придбано ними у шлюбі (новорічну ялинку, медичні прилади для лікування дітей та ін.) до своїх батьків та до гаражу. У зв'язку з тим, що усі оригінали документів знаходяться у сейфі її чоловіка, вона вимушена була звертатися як до Центрального відділу ДРАЦС у м. Маріуполі так і до приватного нотаріуса для отримання дублікату договору купівлі-продажу. ОСОБА_1 отриманні свідоцтва про народження та свідоцтво про шлюб, але для того щоб отримати дублікат договору купівлі-продажу необхідно сплатити 4000,00 грн., яких остання не має. Своїми діями ОСОБА_2 змушує заявника виїхати з будинку, однак вона не має місця, куди переїхати. Її донька ОСОБА_5 навчається у ЗОШ № 52 м. Маріуполя, яка знаходиться в районі їх місця мешкання, а також займається у відділені спортивної аеробіки у КДЮСШ № 1. Діти перебувають на обліку та отримують первинну медичну допомогу у «ЦПМСД» № 2 м. Маріуполя. Їх спільний син із ОСОБА_2 записаний до дитячого садку, який почне відвідувати у півтора року та ОСОБА_1 планує приступити до праці до ЖКП «Житло-Центр», тому переїзд зі свого місця мешкання негативно вплине на її життя та на життя її дітей. Вказує, що після застосування відносно неї психологічного та фізичного насильства у вигляді словесних образ, приниження та залякування, у родині присутня постійна пригнічена та психологічно напружена обстановка. У період, коли її чоловік повертається з роботи, вона починає хвилюватися як за своє життя, так і за психічний стан дітей та їх здоров'я. Домашнє насильство у їхній сім'ї носить регулярний характер. У грудні 2018 року чоловік наносив ОСОБА_1 тілесні ушкодження, вона зверталась до лікаря, однак до поліції не зверталась, оскільки намагалась зберегти родину, але до теперішнього часу існують ризики продовження вчинення ОСОБА_2 домашнього насильства відносно неї. У зв'язку з чим, просить суд видати обмежувальний припис стосовно ОСОБА_2 , встановити заходи тимчасового обмеження, заборонивши ОСОБА_2 перебувати у місці спільного проживання (перебування) за адресою: АДРЕСА_1 , з постраждалою особою ОСОБА_1 терміном на 6 місяців, заборонити наближатись на визначену відстань ближче 100 метрів до місця проживання (перебування) та місця частого відвідування постраждалою особою ОСОБА_1
Представник заявника надала заяву про розгляд заяви про видачу обмежувального припису без її участі, наполягала на задоволенні заяви. При цьому, просила суд виключити третій пункт прохальної частини заяви щодо заборони ОСОБА_2 наближатися на відстань ближче ніж 100 метрів до будинку АДРЕСА_1 , та місця частого відвідування постраждалою особою
ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився.
За змістом ч. 1 ст. 350-5 ЦПК України справа про видачу обмежувального припису розглядається судом за участю заявника та заінтересованих осіб. У разі якщо участь заявника становить загрозу подальшої дискримінації чи насильства для нього, справа може розглядатися без його участі.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 21 травня 2019 року відкрито провадження у справі, призначено її до розгляду.
Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, суд дійшов висновку, що заява обґрунтована та підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 350-1 ЦПК України заява про видачу обмежувального припису подається до суду за місцем проживання (перебування) особи, яка постраждала від домашнього насильства або насильства за ознакою статі.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України 07 грудня 2017 року № 2229-VIII «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вичиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь. Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється на таких осіб, зокрема, подружжя.
Статтею 21 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» передбачено, що постраждала особа має право, зокрема, на: дієвий, ефективний та невідкладний захист в усіх випадках домашнього насильства, недопущення повторних випадків домашнього насильства.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 24 та п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» до спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству належить обмежувальний припис стосовно кривдника, із заявою про видачу якого може звернутися постраждала особа.
Положеннями ст. 26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» передбачено, що обмежувальним приписом визначаються один чи декілька таких заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього обов'язків, зокрема: заборона перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою; заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою; заборона особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею; заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв'язку особисто і через третіх осіб.
Рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків. Обмежувальний припис видається на строк від одного до шести місяців.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 350-2 ЦПК України заява про видачу обмежувального припису може бути подана особою, яка постраждала від домашнього насильства, або її представником - у випадках, визначених Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
Судом установлено, що з 16 травня 2015 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебувають у шлюбі, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб від 16 травня 2015 року серії НОМЕР_1 .
Під час шлюбу у ОСОБА_2 та ОСОБА_1 народилась дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Постановою Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 25 лютого 2019 року (провадження № 3/263/516/2019) ОСОБА_4 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП України та на нього накладене адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 170,00 грн.
Постановою Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 13 травня 2019 року (провадження № 3/263/1444/2019) матеріали адміністративної справи про притягнення ОСОБА_2 повернуті до Центрального ВП ГУНП в Донецькій області для належного оформлення, у зв'язку з тим, що в протоколі зазначено, що ОСОБА_2 раніше до адміністративної відповідальності не притягувався та це не відповідає дійсності.
Також у провадженні Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області розглядається ще справа № 3/263/1816/19 про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, але рішення судом на теперішній час не прийняте.
Із наданої копії медичної картки ОСОБА_1 вбачається, що остання 09 січня 2019 року зверталась до хірурга-травматолога із скарженням на побиття чоловіком 08 січня 2019 року, діагноз: забійні гематоми гомілки, садна правого передпліччя; 01 грудня 2018 року ОСОБА_1 зверталась через побиття її чоловіком, діагноз: гематоми на передній поверхні шиї і в проекторі великого горбка.
Отже, проводячи аналіз поданих доказів, на підставі установлених судом обставин, суд вважає, що наявні очевидні ризики повторного заподіяння домашнього насильства ОСОБА_2 відносно дружини ОСОБА_1 , тому, з метою застосування превентивного засобу - методу стримування та попередження повторення неправомірних дій зі сторони кривдника, суд вважає, що заява обґрунтована та до кривдника необхідно застосувати обмежувальний припис.
Щодо вимог заявника про встановлення обмежувального припису строком на 6 місяців, то в цій частині вимоги підлягають частковому задоволенню, оскільки на думку суду, саме 1 місяць є достатнім строком такого припису із врахуванням положень ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом №475/97-ВР від 17 липня 1997 року, якою встановлено, що кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції.
Отже, саме з метою не допущення тривалого порушення права ОСОБА_2 на житло, місячний строк буде достатнім для виховання правомірної поведінки кривдника щодо його сім'ї.
У разі неприпинення неправомірних дій, зі сторони ОСОБА_2 заявник не позбавлена права на звернення до відповідних органів з вимогою застосування інших важелів стримування, у тому числі притягнення як до адміністративної відповідальності, так і до кримінальної відповідальності.
Зміст ч. 1 ст. 27 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» уповноважений підрозділ органу Національної поліції України бере на профілактичний облік кривдника з моменту виявлення факту вчинення ним домашнього насильства на встановлений законодавством строк і проводить з ним профілактичну роботу.
У зв'язку з викладеним, суд вважає за необхідне повідомити уповноважений орган Національної поліції України з приводу обставин домашнього насильства зі сторони ОСОБА_2 та вирішити питання профілактичного обліку кривдника ОСОБА_2 на визначений судом строк.
Відповідно до ч. 3 ст. 350-5 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, суд відносить на рахунок держави.
Згідно із ч. 4 ст. 350-6 ЦПК України рішення суду про видачу обмежувального припису підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє виконання.
Керуючись вимогами Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» та керуючись ст. ст. 247, 350-1, 350-5, 350-6 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 про видачу обмежувального припису, заінтересована особа: ОСОБА_2 , - задовольнити частково.
Видати обмежувальний припис відносно ОСОБА_2 , якому визначити наступне тимчасове обмеження його прав відносно ОСОБА_1 :
1. заборонити ОСОБА_2 перебувати у місці спільного проживання (перебування) з ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .
Встановити строк обмежувального припису в 1 місяць.
В іншій частині вимог відмовити.
Про видачу обмежувального припису не пізніше наступного дня з дня ухвалення рішення повідомити Центральний ВП ГУНП у Донецькій області про факти застосування домашнього насильства ОСОБА_2 до дружини - ОСОБА_1 , а також районні державні адміністрації та виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад, з метою вирішення питання про взяття на профілактичний облік ОСОБА_2 у порядку, передбаченому статтею 27 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
Рішення суду про видачу обмежувального припису підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє його виконання.
Судові витрати, пов'язані з розглядом справи про видачу обмежувального припису, віднести на рахунок держави.
Рішення суду може бути оскаржене до Донецького апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів.
Із повним текстом рішення суду можна ознайомитися у Єдиному державному реєстрі судових рішень за адресою: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Відомості про сторін у справі:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_2 , адреса проживання: АДРЕСА_2 , паспорт серії НОМЕР_3 ;
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .
Суддя О.М. Музика