ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,
тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/
21 травня 2019 року Справа № 923/234/19
Господарський суд Херсонської області у складі судді Гридасова Ю.В. за участю секретаря судових засідань Зуденко Є.С., розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод крупних електричних машин" (м. Нова Каховка Херсонської області),
до: Приватного акціонерного товариства "Завод крупних електричних машин" (м. Нова Каховка Херсонської області),
про стягнення 850 933 грн. 54 коп.,
за участю представників: не прибули.
Позивач 29.03.2019 року звернувся до господарського суду Херсонської області з позовною заявою у якій просить стягнути з відповідача збитки в сумі 850 933 грн. 54 коп., посилаючись на положення ст. 187, 198, 201 ПК України, ст. 16, 22, 611, 623 ЦК України, ст.ст. 20, 217, 224-226 ГК України.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.03.2019 року, справу розподілено судді Гридасову Ю.В.
Ухвалою суду від 01.04.2019 року суддею Гридасовим Ю.В. прийнято справу до свого провадження. Підготовче судове засідання за правилами загального позовного провадження, з викликом сторін, призначено на 25 квітня 2019 року о 14 годині 30 хвилин.
Відповідач належним чином повідомлений про час, дату і місце розгляду справи в підготовче судове засідання, яке відбулось 25.04.19, до суду не прибув, надіславши клопотання про розгляд справи без участі його представника. За результатами вказаного підготовчого судового засідання суд постановив ухвалу (яка занесена до протоколу підготовчого судового засідання) про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті у судовому засіданні на 11 годину 30 хвилин 21.05.2019 року.
У судовому засіданні 21.05.19 ухвалено вступну та резолютивну частини рішення по справі.
Позивач у позовній заяві посилається на наступні обставини.
Відповідач з порушенням вимог пункту 201.10 статті 201 ПК України не зареєстрував податкові накладні за операціями постачання товарів за Договором поставки № 15558, у зв'язку з чим позивач був позбавлений права включити нараховані у зв'язку з придбанням товарів суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом на зменшення свого податкового зобов'язання на суму 850 933,54 грн. Укладеним між сторонами Договором поставки № 15558 (пункт 5.5) передбачено, що в разі не надання постачальником документів на товар і документів, пов'язаних з його поставкою, покупець має право стягнути з постачальника понесені збитки, в тому числі, якщо вони будуть пов'язані з неправильним оформленням документів постачальником. Враховуючи вищезазначене, з відповідача підлягають стягненню завдані позивачу збитки у розмірі суми ПДВ за незареєстрованими відповідачем податковими накладними, що складає 850 933,54 гривень.
Відповідач з порушенням вимог пункту 201.10 статті 201 ПК України не зареєстрував податкові накладні за операціями постачання товарів за Договором поставки № 15558, у зв'язку з чим позивач був позбавлений права включити нараховані у зв'язку з придбанням товарів суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом на зменшення свого податкового зобов'язання на суму 850 933,54 грн. Укладеним між сторонами Договором поставки № 15558 (пункт 5.5) передбачено, що в разі не надання постачальником документів на товар і документів, пов'язаних з його поставкою, покупець має право стягнути з постачальника понесені збитки, в тому числі, якщо вони будуть пов'язані з неправильним оформленням документів постачальником. Враховуючи вищезазначене, з відповідача підлягають стягненню завдані позивачу збитки у розмірі суми ПДВ за незареєстрованими відповідачем податковими накладними, що складає 850 933,54 гривень.
Відповідач у заяві від 18.04.19 (аркуш справи 75, том справи 2) посилається на наступні обставини:
ПрАТ «Завод крупних електричних машин» дійсно не виписувало та не реєструвало податкові накладні, так як в штаті підприємства відсутня посада бухгалтера у зв'язку з відсутністю коштів на оплату його роботи. За не реєстрацію податкових накладних на ПрАТ «Завод крупних електричних машин» ГУ ДФС у Херсонській області був накладений штраф відповідно до статті 120-1 Податкового кодексу України.
Позивач та відповідач, повідомлені про час, дату і місце проведення судового засідання належним чином, відповідно до ст. ст. 120, 242 Господарського процесуального кодексу України, шляхом направлення ухвал суду рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, не скористались своїм правом на участь у вирішенні спору, подавши письмові клопотання про вирішення спору без їх участі. Відзив на позовну заяву у встановлений судом строк, без поважних причин, відповідач не надав.
Відповідно до положень частини 9 статті 165 ГПК України: "У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами."
Позивачем під час судового розгляду справи подані наступні заяви (по суті справи та з процесуальних питань):
29.03.19 позов;
21.05.19 заяву про розгляд справи у письмовому провадженні (без участі представника позивача).
Відповідачем під час судового розгляду справи подані наступні заяви (по суті справи та з процесуальних питань):
18.04.19 заяву про розгляд справи без участі представника відповідача.
З'ясувавши обставини на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, дослідивши в судовому засіданні докази, якими вони обґрунтовуються, господарський суд,
01 жовтня 2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Завод крупних електричних машин» (надалі за текстом рішення - позивач) та Приватним акціонерним товариством «Завод крупних електричних машин» (надалі за текстом рішення - відповідач) був укладений Договір поставки № 15558 (надалі за текстом рішення - Договір), відповідно до умов якого відповідач зобов'язувався передати позивачу матеріальні цінності та комплектуючі за цінами та в строки, погоджені сторонами у специфікаціях.
Відповідно до п. 3.2 Договору поставки № 15558 моментом поставки і переходу від постачальника до покупця права власності на товар являється дата передачі товару уповноваженому представнику продавця, вказана в товарній накладній чи акті прийому- передачі товару.
Відповідно до п. 1.4 зазначеного Договору надання електронної податкової накладної постачальником на електронну адресу покупця є обов'язковим.
За цим Договором в період з 10.02.2016 по 30.09.2016 відповідач поставив позивачу товари на загальну суму 5 105 601,02 грн. (з ПДВ), що підтверджується відповідними видатковими накладними (копії додаються).
Проте, відповідач, порушуючи статтю 201 ПК України та п. 1.4 укладеного між сторонами Договору, не оформив податкові накладні на зазначені вище операції постачання товарів та не зареєстрував їх в Єдиному реєстрі податкових накладних, у такий спосіб позбавивши позивача права на віднесення сплаченого податку на додану вартість до складу податкового кредиту у сумі 850 933,54 грн.
Аргументи, наведені позивачем, щодо наявності підстав для задоволення позову приймаються судом, оскільки відповідають фактичним обставинам справи, умовам укладеного сторонами Договору та вимогам законодавства.
Відповідно до п. 14.1.181 ст. 14 ПК України (тут і далі - в редакції, що діяла на момент виникнення спірних відносин) податковий кредит - сума, на яку платник ПДВ має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
За змістом пп. "а" п. 198.1 ст. 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі ввезення їх на митну територію України) та послуг.
Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Датою виникнення податкових зобов'язань продавця товарів за змістом п. 187.1 статті 187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця на банківський рахунок платника податку як оплата товарів;
б) дата відвантаження товарів.
Пунктом 201.7 статті 201 ПК України визначено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов'язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування.
Таким чином, вищезазначеними нормами ПК України на продавця товарів/послуг покладено обов'язок в установлені терміни скласти податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних, чим зумовлено обґрунтоване сподівання контрагента на те, що це зобов'язання буде виконано, оскільки тільки підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними суми податку можуть бути віднесені покупцем товарів до складу податкового кредиту.
Відповідно до частин 1, 2 статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) витрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
За змістом статті 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права та законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Зважаючи на зазначені норми, для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність таких елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов'язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду.
Відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду в постанові від 03 серпня 2018 року по справі № 917/877/17 зробив правовий висновок про те, що є прямий причинно-наслідковий зв'язок між бездіяльністю відповідача щодо виконання визначеного законом обов'язку зареєструвати податкові накладні та неможливістю включення сум ПДВ до податкового кредиту позивача, а також, відповідно, зменшення податкового зобов'язання на зазначену суму, яка фактично є збитками цієї особи.
Відповідно до положень ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до положень частин 1 та 3 ст. 74, 76 - 79 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
З'ясувавши викладені обставини, дослідивши в судовому засіданні подані докази, оцінивши аргументи учасників справи, суд дійшов висновку, що права позивача, за захистом яких він звернувся до господарського суду були порушені відповідачем, тому заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню повністю.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
В даному випадку, судові витрати у вигляді сплаченого позивачем судового збору за подання позовної заяви у розмірі 12764,00грн., покладаються на відповідача у повному обсязі.
З урахуванням викладених обставин та норм права, керуючись ст. ст. 129, 233, 236 - 238, 240, 241, 256, 257, підпунктами 17.1, 17.5. підпункту 17, пункту 1 розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України,
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з (адреса місцезнаходження: 74900 , Херсонська область, місто Нова Каховка, вулиця Першотравнева, будинок 35-А ; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань: 30769085) на користь (адреса місцезнаходження: 74900, Херсонська область, місто Нова Каховка, вулиця Першотравнева, будинок 35-Н; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань: 39968214) 850933грн.54коп. збитків, 12764грн.00коп. витрат по сплаті судового збору. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційні скарги на рішення суду подаються учасниками справи протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення, через місцевий суд, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності новою редакцією Господарського процесуального кодексу України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Дата складання повного рішення 27 травня 2019 р.
Суддя Ю.В. Гридасов