Господарський суд Рівненської області
вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013
"21" травня 2019 р. м. Рівне Справа № 918/145/19
Господарський суд Рівненської області у складі судді Качура А.М.,
розглянувши матеріали справи
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Експерт"
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівень-Агро"
про стягнення в сумі 306 817,71 грн.
секретар судового засідання: Коваль С.М.
Представники:
Від позивача: не з'явився;
Від відповідача: не з'явився;
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро Експерт" звернувся до Господарського суду Рівненської області з позовною заявою до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівень-Агро" про стягнення заборгованості за договором поставки в сумі 306 817,71 грн., яких: 280 000,00 грн. заборгованість за поставлений товар, 6 473,60 грн. інфляційних втрат, 1 564,93 грн. 3% річних та 18 779,18 грн. пені.
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача
Позовні вимоги аргументовані неналежним виконанням відповідачем умов укладеного між сторонами договору поставки №АЕ-695-2108/18 від 21 серпня 2018 року, в частині повного та своєчасного розрахунку за поставлений товар, у зв'язку з чим позивачем нараховано пеню, інфляційні витрати та три відсотки річних.
Відзиву на позов з відображенням своєї позиції відповідач суду не надав.
Інші процесуальні дії у справі
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 27 березня 2019 року відкрито провадження у справі №918/145/19, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження, справу призначено до слухання на 23 квітня 2019 року.
Ухвалою суду від 23 квітня 2019 року розгляд справи відкладено на 21 травня 2019 року.
В судове засідання представники сторін не з'явились, про місце дату та час розгляду справи сторони повідомлені належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштових відправлень.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарським судом встановлено наступне.
21 серпня 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агро Експерт" (позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Рівень-Агро" (покупець, відповідач) було укладено договір поставки АЕ-695-2108/18 (надалі договір).
Вказаний договір підписаний та скріплений відтисками печаток постачальника та покупця, та згідно пункту 12.1. набирає чинності з моменту його підписання та завірення печатками сторін і діє до 31 грудня 2018 року.
Згідно з предметом вказаного договору постачальник передає у власність покупцеві (постачає), а покупець приймає та оплачує (купує) товари (товар, товари) у кількості, в одиницях виміру, асортименті, упаковці, за ціною та вартістю, в порядку та на умовах, визначених цим договором (п. 1.1. договору).
Товаром за цим договором є насіння та/або засоби захисту рослин (пункт 1.2. договору).
Орієнтовані номенклатура, асортимент, кількість, ціна та загальна вартість товару визначається специфікаціями у відповідних додатках до цього договору (додатки-специфікації) (пункт 1.3. договору).
Ціни товарів визначаються у додатках-специфікаціях. Ціна товарів включає вартість тари, пакування й маркування, а також податок на додану вартість, що нараховується згідно з законодавством України (пункт 2.1. договору).
Основні умови оплати товару (форма, розміри та строки оплати) визначаються додатками-специфікаціями до договору з урахуванням положень, визначених цим розділом договору, та можуть передбачати як повну або часткову передплату за партію товару грошовими коштами шляхом банківського переказу на рахунок постачальника до фактичного відвантаження товару, так і оплату за партію товару грошовими коштами шляхом банківського переказу на рахунок постачальника після фактичного відвантаження товару, що зазначається у додатках-специфікаціях (пункт 3.1. договору).
Приймання товару покупцем за кількістю підтверджується належним чином оформленою видатковою накладною. Після приймання товару за кількістю, претензії покупця щодо кількості, пакування (крім претензій щодо нестач товару всередині упаковки або тари) чи зовнішнього вигляду товару не приймаються (пункт 5.1. договору).
Згідно з видатковими накладними №2428 від 07 серпня 2018 року на суму 140 000,40 грн., та №2405 від 06 вересня 2018 року на суму 140 000,40 грн. та додатку - специфікації №1 від 21 серпня 2018 року, позивач передав а відповідач прийняв товар згідно договору на загальну суму 280 000,80 грн.
Згідно з умовами пункту 1. додатку - специфікації №1 від 21 серпня 2018 року 30% від вартості товару сплачується покупцем до 23 серпня 2018 року, 70% вартості товару сплачується покупцем до 01 грудня 2018 року.
Позивач зазначає, що станом на день пред'явлення позову розмір заборгованості покупця за поставлений товар становить 280 000,00 грн.
Суд приймає до уваги, що докази оплати поставленого товару на загальну суму 280 000,00 грн. станом на час звернення позивачем з позовом та станом на час вирішення спору та прийняття рішення по справі в матеріалах справи відсутні. Відповідач не надав жодних пояснень, заперечень чи доказів часткової оплати поставленого товару.
Пунктом 7.2. договору сторони встановили, що при порушенні строків оплати поставленого товару, які визначені додатками-специфікаціями, покупець сплачує на користь постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, чинної на момент прострочки, від вартості несплаченого товару, за кожен день прострочки платежів.
За період з 02 грудня 2018 року по 07 лютого 2019 року позивач нарахував відповідачу 18 779,18 грн. пені.
Розрахунок судом перевірено, визнано законним та обґрунтованим.
Також керуючись положеннями статті 625 ЦК України позивач нарахував відповідачу за період з 02 грудня 2018 року по 07 лютого 2019 року: 6 473,60 грн. інфляційних втрат та 1 564,93 грн. 3% річних.
Здійснивши власний перерахунок нарахованих сум, суд приходить до висновку, що вимога про стягнення 3% річних у розмірі 1 564,93 грн. відповідає положенням статті 625 ЦК України. Разом з тим, за розрахунком суду інфляційні втрати у періоди визначені позивачем складають 5 062,40 грн. (при заявлених 6 473,60 грн.). Відтак частина заявлених позивачем вимог про стягнення інфляційних втрат в сумі 1 411,20 грн. є необґрунтованою.
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
Щодо позовних вимог в частини стягнення основної заборгованості судом враховано законодавство що встановлює та регулює договірні зобов'язання які виникають на підставі договору поставки.
Так, частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з положеннями статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
За частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Також судом взято до уваги положення чинного законодавства що регулюють порядок застосування забезпечення виконання зобов'язання у вигляді пені, а також відповідальності за порушення грошового зобов'язання.
Згідно з положеннями пункту 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Як унормовано положеннями частини 2 статті 193 Господарського кодексу України, порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором (така ж позиція викладена у статті 611 Цивільного кодексу України).
Статтями 546, 549 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися в тому числі неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно з нормами статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Висновки суду
Враховуючи вищевикладене, суд на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 280 000,00 грн. основного боргу є законними та обґрунтованими. Відповідач не надав суду доказів оплати поставленого товару. Відтак, позовні вимоги в частині стягнення 280 000,00 грн. основного боргу є такими, що підлягають до задоволення.
Суд також визнає обґрунтованими вимоги про стягнення 18 779,18 грн. пені, 5 062,40 грн. інфляційних втрат, 1 564,93 грн. 3% річних. Вказані вимоги підлягають до задоволення.
В задоволенні вимог про стягнення інфляційних втрат в сумі 1 411,20 грн. суд відмовляє у зв'язку з їх необґрунтованістю.
Розподіл судових витрат
Згідно з положеннями статті 129 ГПК України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Разом з тим суд встановив, що позивач при зверненні з позовом переплачено 0,01 грн.
Відтак, судовий збір в сумі 0,01 грн. може бути повернутий позивачу в порядку визначеному статтею 7 Закону України "Про судовий збір".
Судовий збір в сумі 4 581,10 грн. підлягає до стягнення з відповідача на корить позивача у зв'язку з частковим задоволенням позову, решта 21,17 грн. покладаються на позивача у зв'язку з частковою відмовою в задоволенні позову.
Керуючись статтями 73, 74, 76-79, 86, 129, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд
1. Позов задоволити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівень-Агро" (34362, Рівненська область, Володимирецький район, с.Любахи, вул. Вишнева 58а, код 40131958) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Експерт" (09200, Київська область, Кагарлицький район, місто Кагарлик, вул. Довженка 15/1, код 32010004) 280 000 (двісті вісімдесят тисяч) грн. 00 коп. основної заборгованості, 18 779 (вісімнадцять тисяч сімсот сімдесят дев'ять) грн. 18 коп. пені, 5 062 (п'ять тисяч шістдесят два) грн. 40 коп. інфляційних втрат, 1 564 (одна тисяча п'ятсот шістдесят чотири) грн. 93 коп. 3% річних та 4 581 (чотири тисячі п'ятсот вісімдесят один) грн. 10 коп. судового збору.
3. В задоволенні позовних вимог про стягнення 1 411,20 грн. інфляційних втрат відмовити.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро Експерт" (09200, Київська область, Кагарлицький район, місто Кагарлик, вул. Довженка 15/1, код 32010004).
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівень-Агро" (34362, Рівненська область, Володимирецький район, с.Любахи, вул. Вишнева 58а, код 40131958).
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).
Інформацію по справі, що розглядається, можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/..
Повне рішення складено 27 травня 2019 року.
Суддя Качур А.М.