Ухвала від 27.05.2019 по справі 917/836/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

27.05.2019 Справа № 917/836/19

м. Полтава

Суддя Пушко І.І., розглянувши матеріали

за позовною заявою Заступника військового прокурора Білоцерківського гарнізону, вул. Шолом-Алейхема, 21-А, м. Біла Церква, Київська область, 09117, в інтересах держави в особі

1. Адміністрації Державної прикордонної служби України, вул. Володимирська, 26, м. Київ, 01601;

2. Військової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Коляда”, вул. Соборності, 40А, м. Полтава, 36000

про стягнення 93 091,92 грн.

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 174 ГПК України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи також у разі, якщо відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави або для звернення до суду особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

За ч. 4 ст. 236 ГПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до правової позиції суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного суду, викладеної в постанові від 20.09.2018 року в справі № 924/1237/17, в Україні діє прокуратура, згідно з п. 3 ч. 1 статті 131-1 Конституції України, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Європейський Суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити … скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі "Ф.В. проти Франції" (F.W. v. France) від 31.03.2005, заява 61517/00, пункт 27).

Враховуючи викладене, з урахуванням ролі прокуратури в демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження, зміст пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України щодо підстав представництва прокурора інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено.

Відтак, прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (пункт 3 частини другої статті 129 Конституції України).

Положення пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України відсилає до спеціального закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України "Про прокуратуру".

Відповідно до частини третьої статті 23 цього Закону прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб'єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

"Не здійснення захисту" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

"Здійснення захисту неналежним чином" виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з'ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Так, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати належного суб'єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

В позовній заяві прокурором зазначено про те, що ним направлявся лист щодо усунення порушень вимог законодавства при здійсненні публічних закупівель від 20.02.2019 року на адресу Військової частини НОМЕР_1 , якою вказані в листі порушення не усунуто, до суду позовну заяву не направлено.

В той же час, в позовній заяві відсутнє посилання на будь-які обставини, які свідчать про те, що у спірних правовідносинах Адміністрація Державної прикордонної служби України, яка визначена в позовній заяві як орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, не здійснює або неналежним чином здійснює свої функції.

Доказів звернення прокурором до вказаної особи з вимогами щодо подання позову та докази невчинення нею відповідних дій чи ухилення від їх вчинення не надано.

Відповідно до ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.

Прокурором додано до позовної заяви копії листів від 21.03.2019 року, адресованих Адміністрації Державної прикордонної служби України (вих. № 2-1394вих19) та Військовій частині НОМЕР_1 (вих. № 2-1392вих19) з повідомленням про намір подати позов до господарського суду Полтавської області про стягнення з ТОВ «Коляда» грошових коштів за неналежне виконання договорів поставки № 57-18 від 02.03.2018 року та № 81-18 від 13.03.2018 року, разом з тим, не додані докази, які свідчать про фактичне направлення вказаних листів, а в позовній заяві не містяться посилання на відповідні обставини та докази, якими б вони підтверджувалися.

Наявний на листі (вих. № 2-1392вих19 від 21.03.2019 року) підпис про отримання від 29.03.2019 року не може служити доказом фактичного отримання копії листа адресатом - Військовою частиною НОМЕР_1 , оскільки не зазначено посаду особи, яка вчинила підпис, не надано доказів наявності у вказаної особи права на вчинення дій від імені Військової частини НОМЕР_1 , цей підпис не засвідчений відбитком печатки Військової частини НОМЕР_1 , відсутній штамп канцелярії Військової частини НОМЕР_1 щодо реєстрації вхідної кореспонденції.

Лист, адресований Адміністрації Державної прикордонної служби України (вих. № 2-1394вих19 від 21.03.2019 року), взагалі не містить підписів будь-яких осіб, які б свідчили про отримання вказаного листа адресатом нарочно.

Прокурором надані докази направлення копії позовної заяви на адресу Адміністрації Державної прикордонної служби та Військової частини НОМЕР_1 , разом з тим таке направлення здійснено не до, а після подання позову (позовна заява датована 17.05.2019 року, листи датовані 21.05.2019 року).

Таким чином, доказів попереднього повідомлення Адміністрації Державної прикордонної служби України та Військової частини НОМЕР_1 , які, як зазначено в позовній заяві, є органами, уповноваженими державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, не надано.

За таких обставин, враховуючи не зазначення в позовній заяві про обставини, з наявністю яких відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» виникає можливість прокурору представляти інтереси держави в суді, а також відсутність доказів попереднього повідомлення органів, уповноважених державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (ч. 4 зазначеної норми), прокурором не обґрунтовано належним чином наявність підстав для його звернення до суду в інтересах держави.

Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 174 ГПК України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи у разі, якщо відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави або для звернення до суду особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Наведені обставини є підставою для повернення позовної заяви з доданими до неї документами позивачу без розгляду.

Згідно ч. 8 ст. 174 ГПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.

При цьому суд роз'яснює, що на підставі п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", в разі повернення заяви або скарги сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила.

Одночасно звертається увага на необхідності дотримання при повторному зверненні з позовом вимог ст. 172 ГПК України. Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, адресою відповідача є: вул. Соборності, 40А, кв. 5, м. Полтава, 36000, в той час як в позовній заяві зазначена адреса: вул. Соборності, 40А, м. Полтава, 36000. До позовної заяви додана квитанція "Укрпошти" від 21.05.2019 р., яка свідчить про направлення копії позовної заяви за адресою: ул. Соборності, 40А, м. Полтава, 36000, а не за адресою відповідача, зазначеною в ЄДР. Також в позовній заяві вказане найменування юридичної особи-відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю “Коляда-2016”, код ЄДРПОУ 40429546, при цьому в ЄДР за вказаним кодом значиться Товариство з обмеженою відповідальністю “Коляда-2016”.

Керуючись ст.ст. 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, суддя -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву повернути Військовій прокуратурі Білоцерківського гарнізону.

Додаток: позовна заява № 2-2486вих19 від 17.05.2019 року (вхід. № 1049/19 від 24.05.2019 р.) та додані до неї документи, у тому числі платіжне доручення № 342 від 28.03.2019р. про сплату 1921,00 грн. судового збору та платіжне доручення № 576 від 13.05.2019р. про сплату 1921,00 грн. судового збору.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення (у разі неявки всіх учасників справи - з моменту її підписання суддею (суддями) та може бути оскаржена до Східного апеляційного господарського суду протягом 10 днів з моменту складення повного тексту ухвали (ст.ст.235,255-256 ГПК України). Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя І.І. Пушко

Попередній документ
81971387
Наступний документ
81971389
Інформація про рішення:
№ рішення: 81971388
№ справи: 917/836/19
Дата рішення: 27.05.2019
Дата публікації: 15.09.2022
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Полтавської області
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Розрахунки за продукцію, товари, послуги; Інші розрахунки за продукцію